Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
11.07.2011 р. Справа № 2а-2466/11/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд у складi суддi Гордієнко Т.О., за участю секретаря судового засідання Миндрул Л.В., позивач ОСОБА_2, пр. позивача ОСОБА_3 дов. № 7 від 29.07.2009 р., 1) пр. відповідача ОСОБА_4 дов. від 08.07.2011 р. № 22-4448
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за
за позовомОСОБА_2, АДРЕСА_1
доПрокуратура Заводського району м. Миколаєва, вул. Бузника, 14,Миколаїв,54021 Прокурор прокуратури Заводського району м. Миколаєва Поліщук С.М., вул. Бузника, 14,Миколаїв,54021
прозобов'язати вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Прокуратури Заводського району м. Миколаєва, Прокурора Заводського району м. Миколаєва Поліщука С.М., м. Миколаєва про встановлення відсутності компетенції відповідачів, як суб'єктів владних повноважень не здійснювати представництво прокуратурою інтересів громадянина в суді,надавати інформацію, яка не відповідає дійсності, зобов'язання вчинити певні дії, зобов'язання відповідачів утриматись від поширення інформації , що не відповідає дійсності, зокрема про те, що було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку належним чином, що нещасний випадок з ОСОБА_7 є таким, що стався на виробництві .
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що вона звернулась до прокуратури з проханням захистити її права та охоронювані законом інтереси, надати їй правову допомогу, оскільки через фізичний і матеріальний стан, похилий вік вона не має можливості звернутись самостійно до суду, щоб встановити дійсні причини та обставини нещасного випадку, в результаті якого помер ії син ОСОБА_7 при ремонті млина на підприємства МП «Орбіта-Н».
Відповідач надав заперечення проти позову, просить в позові відмовити, оскільки підстав для представництва її інтересів в суді немає, самостійне звернення позивачки до суду з цим позовом свідчить про її спроможність самостійно захистити права та інтереси.
У судовому засіданні судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд прийшов до наступного висновку:
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють їх відповідність усім зазначеним вимогам статті 3 КАС України.
Позивач звернулась до відповідачів з проханням пред'явити позови в її інтересах до суду для захисту її прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки її син ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1 в неробочий день 04.03.2006 р. був викликаний на роботу на підприємство МП «Орбіта»для проведення екстреного ремонту млина. При виконанні ним очистки приймального бункера екструдера Е 1000 невстановлена особа ввімкнула напругу і привела в дію млин, внаслідок чого ОСОБА_7 були заподіяні тілесні ушкодження від яких він помер ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть(арк.с.4).
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 20.11.2006 р. ( арк.с.6) було встановлено, що на момент смерті 04.03.2006 р. ОСОБА_7 був у трудових відносинах з МП «Орбіта»та встановлено, що договір підряду № 1 від 29.05.2005 р., укладений між МП «Орбіта»та ОСОБА_7 є трудовим договором між сторонами. Рішенням апеляційного суду Миколаївської області від 22.03.2007 р. ( арк. с.40) рішення суду І інстанції залишено в цій частині без змін.
12 червня 2008 р. начальником територіального управління Держгірпромнагляду по Миколаївській області був затверджений акт № 1 від 11.06.2008 р. про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом, в якому зазначено, що ОСОБА_7 був в стані алкогольного сп'яніння та порушив вимоги законодавства про працю.
Позивач, не погоджуючись з цим актом, зверталась до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом за нормами Кодексу адміністративного судочинства про визнання акту недійсним та вчинення певних дій. Ухвалою суду від 20.03.2009 р. закрито провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Позивач звернулась до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом про визнання недійсним акту про нещасний випадок від 12.06.2008 р., який ухвалою суду від 12.11.2009 р. закрив провадження у справі та роз'яснив, що позивачу необхідно звернутись до Заводського районного суду м. Миколаєва в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.05.2011 р. було відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_2 про визнання нечинним акту і скасування акту та вказано, що необхідно звернутись до суду в порядку цивільно-процесуального законодавства.
Ухвалою суду від 11.05.2011 р. відкрито провадження у справі Заводським районним судом м. Миколаєва за позовом ОСОБА_2 про відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника.
09.03.2011 р. Прокуратура Заводського району м. Миколаєва надала позивачу лист за № 23-57-11 ( арк. с.5), в якому зазначила, що прокуратурою звернення щодо представництва інтересів ОСОБА_2 розглянуто та підстави для представництва її інтересів в суді відсутні. Комісією зі спеціального розслідування нещасний випадок розслідувався, що стався з ОСОБА_7 на території МП «Орбіта-Н»04.03.2006 р. За результатами розслідування складено акт від 12.06.2008 р. спеціального розслідування та акт про нещасний випадок на підприємстві ,не пов'язаний з виробництвом від 12.06.2008 р. Результати розслідування ОСОБА_2 оскаржувались до Заводського районного суду м. Миколаєва, ухвалами якого від 30.03.2009 р. та 12.11.2009 р. провадження у справах було закрито.
Відповідно до ст. 121 Конституції України прокуратура України становить єдину систему, на яку покладається така функція, як представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Згідно зі ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Підставою представництва у суді інтересів громадянина є його неспроможність через фізичний чи матеріальний стан, похилий вік або з інших поважних причин самостійно захистити свої порушені чи оспорюванні права або реалізувати процесуальні повноваження. Формами представництва є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб; участь у розгляді судами справ; внесення апеляційної, касаційної скарги на судові рішення або заяви про їх перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд Верховним Судом України судового рішення.
Згідно з ч.1 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Ця норма частково кореспондує зі ст. 3 Конституції України, якою визначено, що людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Відповідно до ст.13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини від 4 листопада 1950 року, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, яка у відповідності до статті 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен чиї права та свободи,визнані в цій Конвенції було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Позивачка -ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується ксерокопією паспорта, є пенсіонеркою, яка отримує пенсію в сумі 790,54 грн.( довідка ПФУ від 21.04.2011 р.).
В судовому засіданні представник прокуратури пояснив, що підстав для звернення до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 немає, оскільки не доведено порушення її прав та її вік не такий похилий, що дозволяє самостійно звернутись до суду з позовом за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Заперечення відповідача стосовно того, що не встановлено порушення прав позивача суд до уваги на приймає, оскільки позивач втратила сина внаслідок нещасного випадку на виробництві та вважає акт про нещасний випадок від 12.06.2008 р. неправдивий, тому казати про відсутність порушення прав позивачки недоречно. Посилання позивача на спроможність самостійно звернутись до суду також не приймається судом до уваги, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_3 помер син позивачки ОСОБА_7, тільки 12.06.2008 р. був складений акт про нещасний випадок, з яким позивачка не згодна,та який неодноразово намагалась оскаржити до суду, що підтверджується ухвалами про закриття провадження у справі. В силу того, що пенсія позивачки складає 790 грн. це не дозволяє їй укласти договір з адвокатом за гроші про надання юридичних послуг, а самостійних знань для визначення суб'єктного, предметного складу позову та юрисдикції суду не вистачає. Позивачка звернулась до прокуратури із заявою, щоб прокуратура, як орган на який Конституцією України покладено обов'язок представництва інтересів громадян, звернулась до суду з позовом про скасування акта про нещасний випадок, оскільки тільки суд може дати належну оцінку правомірності складання акта та всіх фактів та обставин, які в ньому викладені.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії : здійснити представництво інтересів ОСОБА_2 в суді, прийняти участь у розгляді судами справ на захист інтересів ОСОБА_2, внести апеляційні, касаційні скарги, зобов'язати самостійно визначити підстави для представництва у судах, як з'ясувалось в судовому засіданні по суті є вимогою про зобов'язання відповідача звернутись до суду з позовом в її інтересах про скасування акта про нещасний випадок.
В судовому засіданні представник позивача пояснив, що ОСОБА_2 вважає, що акт № 1 від 12.06.2008 р. про нещасний випадок необхідно визнати недійсним та скасувати для того, щоб позивачка могла отримати від МП «Орбіта»відшкодування шкоди, заподіяної втратою годувальника та пенсію по втраті годувальника від відповідного Фонду.
Згідно з ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін, третіх осіб, про захист яких вони просять.
Статтею 162 КАС України передбачено право суду прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд використовує право, надане йому ст. 11,162 КАС України, та виходячи за межі позовних вимог, вважає за необхідне зобов'язати прокуратуру звернутись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 про скасування акта про нещасний випадок на підприємстві не пов'язаний з виробництвом. Оскільки з дати складання акта пройшло більше трьох років, то прокуратурі необхідно разом з позовом подати клопотання про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Такий обов'язок відсутній, якщо відповідач визнає позов.
Відповідач не довів суду, що відмовляючи позивачці у звернення до суду з позовом в її інтересах діяв правомірно.
Позовні вимоги в частині встановлення відсутності компетенції відповідачів, як суб'єктів владних повноважень не здійснювати представництво прокуратурою інтересів громадянина в суді, задоволенню не підлягає, з оглядом на наступне: позивач обрав не той спосіб захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів, оскільки такий спосіб захисту можливий у компетенційних спорах між суб'єктами владних повноважень щодо реалізації компетенції у сфері управління, у разі, коли один орган втрутився в компетенцію іншого.
Позовні вимоги в частині зобов'язання відповідачів утриматись від поширення інформації , що не відповідає дійсності, зокрема про те, що було проведено спеціальне розслідування нещасного випадку з ОСОБА_7 належним чином, що нещасний випадок з ОСОБА_7 є таким, що стався на виробництві, задоволенню не підлягають, оскільки : відповідно до ст.71 КАС України позивач не обґрунтував ці вимоги відповідними доказами. Поширення інформації -це розповсюдження інформації невизначеному колу осіб. Це може відбуватись через засоби масової інформації. Лист прокуратури від 09.03.2011 р. адресований позивачу, тільки їй вручений, доказів розповсюдження цього листа іншим особам позивач суду не надав. Якщо позивач незгодний з інформацією викладеною в листі, позивач повинен вжити інші заходи по захисту своїх прав та інтересів.
Згідно ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Судові витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.11,71, 94,158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Прокуратуру Заводського району м. Миколаєва звернутись до суду з позовом в інтересах ОСОБА_2 АДРЕСА_1 про скасування акту № 1 про нещасний випадок на підприємстві, не пов'язаний з виробництвом, форми НВП від 11.06.2008 р.
В решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення/отримання копії постанови апеляційної скарги, вимоги до якої встановлені статтею 187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т. О. Гордієнко
Повний текст постанови складений та
підписаний суддею 18.07.2011 р.