Миколаївський окружний адміністративний суд
вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055
м. Миколаїв.
17:45 год.
05.07.2011 р. справа № 2а-3658/10/1470
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., за участю секретаря судового засідання Крикливенко І.С.,
представника позивача: ОСОБА_5 довіреність № 66 від 22.01.10 р.,
представника відповідача: ОСОБА_6, довіреність № 353/9/10-224 від 13.01.11 р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовомСПД ОСОБА_3, АДРЕСА_1
доДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області, вул. Веселинівська, 50, м. Миколаїв, 54036
проскасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22.08.08 р. № 0000372303, № 0000382303
Після апеляційного перегляду до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла адміністративна справа за позовом суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 (далі - позивач) до державної податкової інспекції у Миколаївському районі Миколаївської області (далі - відповідач, ДПІ).
В адміністративному позові позивач просить суд скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № № 0000372303, 0000382303.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач послався на такі обставини.
7 та 12 серпня 2008 р. відповідачем були проведені планові виїзні перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності. За наслідками перевірок відповідач склав акти № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. та № 14001122/23-50 від 12 серпня 2008 р. У акті № 141200068/23-50 від 7 серпня зафіксовані наступні порушення з боку позивача: непроведення розрахункової операції на повну суму покупки; порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій; реалізація товарів без цінника на товар. За такі порушення, рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 до позивача застосовано штраф у загальній сумі 1384,0 грн. У акті № 14001122/23-50 від 12 серпня зазначено непроведення позивачем розрахункової операції на повну суму покупки; незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій; незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку у книзі обліку розрахункових операцій; неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, за що рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 до позивача застосований штраф у загальній сумі 14780,0 грн.
На думку позивача, за наслідками перевірок відповідач повинен був приймати одне рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки відповідно до п. 7.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України 21.06.2001 № 253 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11 червня 2003 р. за № 467/7788, чинного на момент прийняття рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, якщо податковий орган застосував штрафні санкції відповідно до декількох законодавчих актів, якими податковим органам надано право їх застосовувати, то складається відповідна кількість рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Позивач вважає, що оскільки відповідачем застосовані штрафні санкції тільки за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" то рішення повинно прийматись одне. Також позивач зазначає, що відповідно до п. 7.1. того ж Порядку, податковий орган здійснює розрахунок суми штрафних (фінансових) санкцій, але такий розрахунок йому вручено не було. Далі позивач вказує, що штрафна санкція за порушення ст. 3 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" застосована в обох оскаржених рішеннях, що суперечить приписам ст. 61 Конституції України, відповідно до якої ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Додатково позивач зазначив, що позивачем порушено порядок проведення перевірки.
Відповідач адміністративний позов не визнав та подав письмові заперечення (а. с. 21-23, 41-43, 147-151).
У своїх запереченнях відповідач послався на те, що проведена планова перевірка позивача здійснена з дотриманням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг". Відповідач заперечує і проти того, що ним порушено п. 7.2. Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій щодо необхідності прийняття одного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, оскільки оскаржені рішення приймались за наслідками двох перевірок, а тому кожне рішення прийнято на підставі окремої перевірки. Аналогічні заперечення відповідач надав і з приводу посилань відповідача на застосування штрафу за порушення ст. 3 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" - відповідач вважає, що порушення цієї норми Закону були допущені позивачем двічі, а тому штраф застосований за два аналогічні порушення, а не за одне й те ж порушення.
Оскільки відповідач, який у спірних правовідносинах виступає суб'єктом владних повноважень, заперечує проти адміністративного позову, ст. 71 ч. 2 КАС України на нього покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення.
Згідно ст. 160 ч. 3 КАС України у судовому засіданні 5 липня 2011 р. судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, суд приходить до наступних висновків.
На підставі направлень на перевірку № 71/23-039 та № 72/23-039 від 7 серпня 2008 р., наданих державним податковим інспекторам Мєлєжик М.А. та Шаповаловій Г.П. (а. с. 152-153) та згідно плану проведення перевірок на серпень 2008 р. (а. с. 52), була проведена планова перевірка господарської одиниці - кіоску з літнім майданчиком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3
Результати цієї перевірки оформлені актом № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. (а. с. 154-155), у якому зафіксовано порушення позивачем Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", зокрема ст. 3 п. п. 1, 2, 5, 8:
- непроведення розрахункової операції на повну суму покупки у сумі 83,0 грн. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, за яке, відповідно до ст. 17 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (у редакції чинній на момент застосування фінансових санкцій до позивача), до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, що складає 415,0 грн. (83х5=415);
- порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій, за яке, відповідно до ст. 17 п. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 застосована фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,0 грн. (17х20=340);
- реалізація товарів без цінника на товар, за яке, відповідно до ст. 23 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 застосована фінансова санкція у розмірі одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний невиставлений цінник на товар, що загалом складає 629,0 грн. (17х37=629),
а всього до позивача за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 (а. с. 16) застосовано фінансових санкцій на суму 1384,0 грн. (415+340+629=1384).
Суд відзначає, що у оскарженому рішенні від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 зазначено, що воно прийнято на підставі акта № 14001122/23-50 від 12 серпня 2008 р., тоді як фактично рішення приймалось на підставі акту 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р.
З цього приводу у матеріалах справи мається письмове пояснення заступника начальника ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області (а. с. 44), з якого вбачається, що у рішенні про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000382303 було допущена помилка та замість акту 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. помилково вказано акт № 14001122/23-50 від 12 серпня 2008 р.
Суд вважає, що така суто технічна помилка з боку відповідача не може впливати на чинність оскаржуваного рішення, а тому не приймає до уваги посилання позивача на таку обставину.
Стосовно посилань позивача на невідповідність проведення перевірки, суд зазначає наступне.
Статтею 15 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", передбачено, що контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.
Згідно ст. 16 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону. Стаття 16 ч. 4 цього ж Закону встановлює, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Законом України "Про державну податкову службу в Україні", у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, визначено поняття планової та позапланової перевірки. Так, згідно ст. 111 ч. 1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
З матеріалів справи (а. с. 52) вбачається, що проведена перевірка позивача передбачена у планах роботи відділу контролю за розрахунковими операціями ДПА в Миколаївській області на серпень 2008 р., тобто є плановою перевіркою з питань дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
За огляду на наведене, посилання позивача на протиправність перевірки, відхиляються судом оскільки, ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), у той час, як Закон України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг не визначає порядок нарахування та сплати податків і, таким чином, дія ст. 111 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" щодо порядку проведення перевірки, не розповсюджується на здійснення перевірок щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового обігу.
З огляду на наведене, судом не встановлено порушень з боку відповідача порядку здійснення перевірки позивача, проведеної 7 серпня 2008 р.
Надаючи правову оцінку висновкам акту № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. та наведеним у ньому порушеннях, суд зазначає наступне.
Підставою для застосування до позивача фінансової санкції у розмірі 415,0 грн. послугувало непроведення розрахункові операції на повну суму покупки. Разом з тим, як встановлено судом під час розгляду справи, існують суттєві розбіжності між сумою покупки, яка зазначена у самому акті перевірки та у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій.
Так, у акті № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. двічі зазначено, що сума покупки склала 14,0 грн. (а. с. 155), тоді як у розрахунку штрафних (фінансових) санкцій, вказано, що через реєстратор розрахункових операцій не проведено покупку на суму 83,0 грн. (а. с. 156).
Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, зазначена розбіжність пояснюється помилкою з боку перевіряючих посадових осіб.
Суд відхиляє такі пояснення представника відповідача, оскільки така помилка призвела до невірного визначення суми фінансової санкції, адже відповідно до ст. 17 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розмір фінансової санкції визначається у кратному розмірі від вартості проданих товарів, на які виявлено невідповідність, а оскільки відповідачем невірно визначено розмір непроведеної через реєстратор розрахункових операцій суми покупки, відповідно, ним невірно визначений і розмір фінансової санкції.
Оскільки інших доказів, окрім наявних у справі, з приводу дійсного розміру непроведеної через реєстратор розрахункових операцій суми покупки сторони суду надати не можуть та враховуючи давність подій, на переконання суду, рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Також, суд приходить до висновку про безпідставність накладення на позивача фінансової санкції у розмірі 340,0 грн. за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій. Такі висновки суду ґрунтуються на наступному.
У акті № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. перевіряючими тільки зазначено, що ними встановлено порушення використання книги обліку розрахункових операцій, але у чому саме ним вбачається таке порушення в акті не визначено.
Суд відзначає, що згідно ст. 3 п. 5 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу Державним казначейством України.
З аналізу наведеної норми вбачається, що у разі, коли суб'єкт підприємницької діяльності не використовує реєстратор розрахункових операцій, він повинен проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій.
У той же час, перевіряючими в акті зазначено, що позивач має реєстратор розрахункових операцій КС-m500, який зареєстрований у встановленому порядку. Порушення порядку використання реєстратора розрахункових операцій під час перевірки 7 серпня відповідачем не встановлено.
Таким чином, оскільки позивачем на момент перевірки 7 серпня використовувався реєстратор розрахункових операцій, згідно наведеної норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", він взагалі не повинен був використовувати книгу обліку розрахункових операцій, а тому накладення на позивача фінансової санкції, як зазначено у акті № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. за порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій, є протиправним.
У той же час суд погоджується із доводами відповідача про правомірність застосування до позивача фінансової санкції за реалізацію товарів без цінника на товар.
Так, у акті № 141200068/23-50 від 7 серпня 2008 р. зазначено, що відсутні цінники на 37 видів товару, які наявні у господарській одиниці. Зазначена обставина підтверджується і письмовим переліком товарів на які відсутні цінники (а. с. 62).
Представник позивача з приводу цього порушення пояснень, які б спростовували доводи відповідача не надав. Суд відзначає, що хоча ст. 71 ч. 2 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладає на відповідача - суб'єкта владних повноважень, це не звільняє позивача від необхідності довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
У своєму позові, письмових поясненнях, поясненнях під час судового засідання, позивач не надав суду доказів того, що висновок відповідача про відсутність цінників на 37 видів товару не відповідає обставинам справи.
З огляду на наведене, суд вважає, що фінансові санкції за непроведення розрахункової операції на повну суму покупки у розмірі 415,0 грн. та порушення порядку використання книги обліку розрахункових операцій у розмірі 340,0 грн., а всього на суму 755,0 грн. (415+340=755), застосовані до позивача безпідставно та підлягають скасуванню, у той час, як фінансова санкція за реалізацію товарів без цінника на товар у розмірі 629,0 грн. застосована до позивача правомірно.
Стосовно перевірки позивача, проведеної 12 серпня, суд зазначає наступне.
На підставі направлень на перевірку № 2587/23-517 та № 2588/23-517 від 12 серпня 2008 р., наданих державним податковим інспекторам Крамару Г.З. та Співаченку М.М. (а. с. 159-160), була проведена перевірка господарської одиниці - кіоску з літнім майданчиком, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 та належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3
Результати цієї перевірки оформлені актом № 14001122/23-50 від 12 серпня 2008 р. (а. с. 161-162), у якому зафіксовано порушення позивачем ст. 3 п. п. 1, 2, 3, 9, 13 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг":
- непроведення розрахункової операції на повну суму покупки у сумі 5,0 грн. через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій, за яке, відповідно до ст. 17 п. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, що складає 25,0 грн. (5х5=25);
- незабезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, за яке, відповідно до ст. 22 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, що складає 4965,0 грн. (993х5=4965);
- незабезпечення зберігання фіскального звітного чеку у книзі обліку розрахункових операцій, за яке, відповідно до ст. 17 п. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 застосована фінансова санкція у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 340,0 грн. (17хх20=340);
- неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій, за що, на підставі п. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки", до позивача рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 застосована фінансова санкція у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, що складає 9450,0 (1890х5=9450),
а всього до позивача за рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 (а. с. 15) застосовано фінансових санкцій на суму 14780,0 грн. (25+4965+340+9450=14780).
Суд вважає, що перевірка позивача, здійснена 12 серпня, проведена неправомірно, а тому порушення законодавства, встановлені під час цієї перевірки, не можуть бути взяті судом до уваги.
Так, відповідно до ст. 16 ч. 1 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", контролюючі органи мають право відповідно до законодавства здійснювати планові або позапланові перевірки осіб, які підпадають під дію цього Закону.
Стаття 16 ч. 4 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" також передбачає, що планові або позапланові перевірки осіб, що використовують реєстратори розрахункових операцій, розрахункові книжки або книги обліку розрахункових операцій, здійснюються у порядку, передбаченому законодавством України.
Як вже відмічалось судом, перевірку позивача було здійснено на підставі плану проведення перевірок на серпень 2008 року (а. с. 52). У направленнях на перевірку вона визначена як планова.
Відповідно до ст. 16 ч. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" планова перевірка здійснюється органами, уповноваженими законом нараховувати або стягувати податки і збори (обов'язкові платежі) з осіб, що використовують спрощену систему оподаткування згідно з пунктами 5-9 статті 9 цього Закону. Така перевірка здійснюється не частіше одного разу за наслідками звітного календарного року, але не раніше строків, визначених законодавством для подання річного податкового звіту (декларації) такими особами з такого податку. Будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням цього правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню.
Наведена норма містить законодавче обмеження щодо проведення перевірок не частіше одного разу на звітній календарний рік, у той час як відповідач фактично провів дві перевірки позивача протягом 6 днів.
Відповідно до ст. 19 ч. 2 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки, виходячи з приписів ст. 16 ч. 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", будь-яке податкове або адміністративне нарахування, здійснене з порушенням визначеного цією нормою правила, вважається незаконним та не підлягає виконанню, то прийняте ДПІ на підставі перевірки проведеної 12 серпня 2008 р. рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 22 серпня 2008 р. № 0000372303 є незаконним.
Відповідно до вимог ст. 94 ч. 3 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Керуючись ст. ст. 2, 7, 17, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000372303 від 22 серпня 2008 р. ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області скасувати повністю.
3. Рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000382303 від 22 серпня 2008 р. ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області скасувати в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 755,0 грн.
4. Відшкодувати СПД ОСОБА_3 судовий збір у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства Україні, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства Україні, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Постанова у повному обсязі складена
8 липня 2011 р.
Суддя А. О. Мороз