79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
16 серпня 2011 р. № 2а-7490/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд, в складі колегії суддів:
Головуючої -судді: Мричко Н.І.
за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.
представника позивача Матвієнко О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України у Самбірському районі Львівської області до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 3 538,80 грн., -
встановив:
управління Пенсійного фонду України у Самбірському районі Львівської області (далі -УПФУ у Самбірському районі) звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просить стягнути з відповідача на користь УПФУ у Самбірському районі заборгованість по сплаті страхових внесків в сумі 3 538,80 грн.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач згідно ст. 15 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” є страхувальником, тобто платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У відповідності до ст.20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за повний базовий період, не пізніше 20-ти календарних днів із дня закінчення цього періоду. Згідно вимог ст. 106 Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальникам у строки, визначені ст.20 Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплатою страхових внесків (недоїмки) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. За період 2010 року заборгованість по сплаті страховим внескам становить 3 538,80 грн., що підтверджується поданим УПФУ у Самбірському районі розрахунком суми заборгованості, і саме цю суму позивач просить стягнути в судовому порядку.
В судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в позовній заяві. Просила позов задовольнити в повному обсязі.
Відповідачі явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили, хоча належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомили. Заяв про відкладення чи розгляду справи у його відсутність суду не надходило. За таких обставин, суд ухвалив розглядати справу у відсутність відповідачів на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та дослідивши їх у судовому засіданні, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог позивача слід відмовити, мотивуючи це наступним.
Згідно спеціального Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_2 11.02.2004 р. зареєстрована Самбірською районною державною адміністрацією Львівської області (реєстраційний номер -НОМЕР_1) та є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зобов'язана нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно припису норми ч.3 ст.11 вищезазначеного Закону вбачається, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
У відповідності до ч.1 ст.14 Закону страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Згідно п.п.4 п.8 розділу ХV «Прикінцевих положень»ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(чинного на день виникнення спірних правовідносин) вбачається, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Як вбачається з норми ст. 20 вищезгаданого Закону, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для відповідача відповідно до вимог п. 1 ст. 14 цього Закону є календарний місяць.
Відповідачем -ОСОБА_2 30.03.2011 р. подано звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів ПФУ за 2010 рік, з якого вбачається, що сума внесків становить 3 538,80 грн.
Згідно із долученим до матеріалів справи копії картки особового рахунку фізичної особи-суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, у такої в період з 01.01.011 року по 10.05.2011 року виник борг зі сплати страхових внесків на загальну суму 3 538,80 грн.
Згідно вимоги ч.2 ст. 106 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, (чинної на день виникнення спірних правовідносин) суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій
Оскільки відповідач свого обов'язку не виконав, позивачем, щоб спонукати його сплатити заборгованість виставив вимогу про сплату боргу від 20.04.2011 р. №Ю-79. Дана вимога отримана відповідачем 22.04.2011 року, що підтверджується долученим до матеріалів справи повідомленням про вручення поштового відправлення. Проте, станом на дату судового засідання заборгованість ОСОБА_2, зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 538,80 грн. не сплачено.
Як стверджував представник позивача у судовому засіданні, відповідачем заборгованість не погашено і така станом на день розгляду справи становить 3 538,80 грн., що підтверджується долученим до матеріалів справи Розрахунком суми недоїмки по внескам станом на 26.05.2011 року, і саме цю суму позивач просить стягнути.
Оскільки відповідач свого обов'язку не виконав, позивачем, щоб спонукати його сплатити недоїмку винесено вимогу про сплату боргу від 20.04.2011 р. №Ю-79, яка отримана відповідачем 22.04.2011. Проте, станом на дату судового засідання заборгованість ФО-СПД ОСОБА_2 зі сплати страхових внесків в сумі 3 538,80 грн. не сплачено.
Враховуючи те, що станом на день розгляду справи у суді відповідачем не представлено жодного доказу щодо неправомірності нарахування позивачем фінансової санкції або докази оскарження дій позивача щодо нарахування такої санкції, суд приходить до переконання, що позовні вимоги УПФУ у Самбірському районі Львівської області є обґрунтованими, підтверджуються долученими до матеріалів справи та дослідженими у судовому засіданні доказами, і підлягають до задоволення.
З урахуванням положень ст. 94 КАС України судові витрати у формі судового збору у даній справі з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 заборгованість по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 3 538 (три тисячі п'ятсот тридцять вісім) грн. 80 коп. на користь управління Пенсійного фонду України у Самбірському районі Львівської області.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови виготовлений 22 серпня 2011 року.
Суддя Мричко Н.І.