79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
25 серпня 2011 р. № 2а-4289/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Хоми О.П.,
з участю секретаря судового засідання Куч Ю.М.,
з участю представників: позивача Попадюка С.С., відповідача Савченко П.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі технології»до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі технології»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення відповідача від 13.09.2010 року № 0001742321/0, від 25.10.2010 року № 0001742321/1 та від 11.11.2010 року №0001742321/2, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37251,17 грн., у тому числі за основним платежем -24878,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -12372,59 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки від 30.08.2010 року №4408/23-209/20793267, про завищення товариством податкового кредиту на суму 24878,58 грн., у тому числі за квітень 2010 року - 24211,58 грн., за травень 2010 року -667,00 грн. у зв'язку з відсутністю поставки товару від ТзОВ «Фрагія»та нікчемністю правочину між позивачем та вказаним контрагентом. Придбання у ТзОВ «Фрагія»комплектуючих для ліфта та їх подальше використання для ремонту ліфта ЗАТ «Трускавецькурорт»у м. Трускавець Львівської області підтверджується первинними документами. Зазначив, що придбання товару, підтвердженого податковими накладними контрагента, давало йому підставу включення суми сплаченого податку з ПДВ до податкового кредиту і відповідного зменшення податкових зобов'язань звітного періоду. Оскільки Товариство не порушувало вимог Закону України «Про податок на додану вартість», спірне податкове повідомлення -рішення підлягає скасуванню.
Представник позивача Попадюк С.С. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача Савченко П.В. в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких зводиться до наступного. Проведеною ДПІ у Галицькому районі м. Львова перевіркою повноти визначення ТзОВ «Галицькі технології»податкового кредиту за травень, червень 2010 року встановлено його завищення у сумі 24878,58 грн. у зв'язку з нікчемністю правочину між позивачем та ТзОВ «Фрагія»та відсутністю поставки товару (робіт, послуг) від останнього. Згідно даних баз ЦБД ДПА України ТзОВ «Фрагія»з березня 2010 року не звітується з податку на додану вартість, у товариства відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, що свідчить про те, що ТзОВ «Фрагія»безпідставно формує податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування. За таких обставин отримані ТзОВ «Галицькі технології» від ТзОВ «Фрагія»первинні документи є недостовірними, у зв'язку з чим відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання в господарській діяльності отриманого товару. Просив в задоволенні позову відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Галицькі технології», зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Львівської міської ради 14.01.1994 року (код ЄДРПОУ 20793267) та перебуває на податковому обліку у ДПІ у Галицькому районі м. Львова.
ТзОВ «Галицькі технології»є платником ПДВ відповідно виданого ДПІ у Галицькому районі м. Львова Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100158861 від 09.01.2009 року.
Згідно наданої Головним управлінням статистики у Львівській області Довідки АА№499393 з ЄДРПОУ видами діяльності ТзОВ «Галицькі технології»за КЕВД є: ремонт, технічне обслуговування та монтаж підіймально-транспортного устаткування; електро-монтажні роботи; оптова торгівля іншими машинами та устаткуванням; виробництво підіймально-транспортного устаткування; монтаж інших машин та устаткування загального призначення; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення.
На здійснення будівельної діяльності ТзОВ «Галицькі технології» Львівською облдержадміністрацією видана Ліцензія (серія АВ № 154613) від 12.07.2006 року на строк дії до 12.07.2011 року (а.с.129).
Відповідно до Додатку до Ліцензії, вона поширюється на виконання ТзОВ «Галицькі технології»таких робіт: зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, будівництво та монтаж інженерних і транспортних мереж (для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту), (для звичайних умов); зведення несучих та огороджуючих конструкцій будівель і споруд, металевих конструкцій будівель і споруд, ліфтів, ескалаторів тощо; монтаж внутрішніх інженерних мереж, систем, приладів і засобів вимірювання, електропостачання, електроосвітлення, автоматизація та КВП (а.с.129).
ДПІ у Галицькому районі м. Львова проведено позапланову виїзну перевірку ТзОВ «Галицькі технології»(код ЄДРПОУ 20793267) з питань достовірності нарахування і своєчасності сплати податку на додану вартість за квітень 2010 року.
Результати перевірки оформлені актом від 30.08.2010 р. № 4408/23-209/20793267.
Як вбачається з акту № 4408/23-209/20793267, податковим органом встановлено порушення:
- пункту 1.7. статті 1, підпункту 7.4.1 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: встановлено завищення дозволеного податкового кредиту в сумі 24878,58 грн. у тому числі за квітень 2010 року -24211,58 грн., за травень 2010 року - 667,00 грн.
У зв'язку з чим податковий орган на підставі підпунктів 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Закону України Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами»№ 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року збільшив товариству суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті до бюджету -24878,58 грн.
Висновок податкового органу про порушення позивачем вищевказаних норм Закону України «Про податок на додану вартість»зроблено на підставі даних «Системи автоматизованого співставлення податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», згідно яких ТзОВ «Фрагія»з березня 2010 року не звітується до податкового органу з податку на додану вартість, остання подана декларація з податку на прибуток -за 9 місяців 2009 року, має стан -запит на встановлення місцезнаходження.
На підставі вказаного акту ДПІ у Галицькому районі м. Львова прийнято податкове повідомлення -рішення від 13.09.2010 року № 0001742321/0 про донарахування податкового зобов'язання та штрафних (фінансових) санкцій по податку на додану вартість на загальну суму загальну суму 37251,17 грн., у тому числі за основним платежем -24878,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -12372,59 грн.
За результатами розгляду скарг позивача ДПІ у Галицькому районі м. Львова відмовлено в їх задоволені та прийнято податкові повідомлення -рішення від 25.10.2010 року № 0001742321/1 та від 11.11.2010 року №0001742321/2.
Як вбачається з акту перевірки № 4408/23-209/20793267 від 30.08.2010 р., податковий орган дійшов висновку, що ТзОВ «Фрагія»безпідставно формує податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування на підставі того, що ТзОВ «Фрагія»не звітується до податкового органу з березня 2010 року, у товариства відсутні основні фонди та виробничі потужності, транспортні засоби, тому правочин між ТзОВ «Галицькі технології»та ТзОВ «Фрагія»є нікчемним, а представлені позивачем первинні документи -недостовірними, відтак відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання в господарській діяльності позивачем одержаного від ТзОВ «Фрагія»товару.
Суд вважає такий висновок податкового органу помилковим, мотивуючи це наступним.
Перевіркою встановлено, що до складу задекларованого ТзОВ «Галицькі технології»у квітні 2010 року та травні 2010 року податкового кредиту по податку на додану вартість позивач включив і взаєморозрахунки ТзОВ «Фрагія»на загальну суму 24878,58 грн., у тому числі за квітень 2010 року -24211,58 грн., за травень 2010 року -667,00 грн.
04.05.2009 року між ТзОВ «Фрагія»(Постачальник) та ТзОВ «Галицькі технології»(Покупець) укладено господарський договір поставки № 0405/9-7.
На підтвердження здійснення господарської операції з ТзОВ «Фрагія»та подальшого використання придбаного товару у своїй господарській діяльності позивач представив суду наступні документи:
- господарський договір поставки № 0405/9-7 (а.с. 58-65);
- видаткову накладну №845 від 08.04.2010 року та податкову накладну від 08.04.2010 року № 845, виписані ТзОВ «Фрагія»для ТзОВ «Галицькі технології»на щит керування ЩК-18 на суму 4002,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 667,00 грн. (а.с.66-67);
- видаткову накладну №1946 від 19.04.2010 року та податкову накладну від 19.04.2010 року №1946, виписані ТзОВ «Фрагія»для ТзОВ «Галицькі технології»на сальники 90х120-12, сальники 45х65-7, пульт наказів, черв'ячну пару, двері «Боствіг», поверховий перемикач, замок дверей шахти, контакти контактора, канат ?7.8, канат ? 10.5, круг відрізний 180х22, канатотяговий шків ?500, солідол, вимикач ВПК 2111, вимикач ВБ-43-01, обмежувач швидкості 0,5 м/с, вкладиші кабіни, противаги, ґрунтовку, оливу ТАП 15, накладні фрекційні та герметик на суму 19851,26 грн., в тому числі ПДВ на суму 3308,54 грн.(а.с. 68-69);
- видаткову накладну №3044 від 30.04.2010 року та податкову накладну від 30.04.2010 року №3044, виписані ТзОВ «Фрагія»для ТзОВ «Галицькі технології»на лебідку ЛП348, провід ПВ3-4, контакти КТПВ, реле РПУ-4, вкладиш кабіни, противаги, оливу ТАП 15,реле РПГ-9, канат ? 15, канат ?7.8, шків обмежувача швидкості, важель, вимикач ВПК 2110, 2111 на суму 125418,24 грн., в тому числі ПДВ на суму 20903,04 грн.(а.с.70-71);
- платіжні доручення № 15 від 14.04.2010 року, № 28 від 30.04.2010 року, №13 від 11.05.2010 року, №12 від 06.05.2010 року, № 21 від 25.05.2011 року, №25 від 31.05.2010 року з відміткою банку про перерахування ТзОВ «Галицькі технології»ТзОВ «Фракія»коштів за одержані товари на загальну суму 124392,92 грн., в тому числі ПДВ 24878,58 грн.(а.с. 72-74).
Всі представлені документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують фактичне здійснення господарської операції між позивачем і ТзОВ «Фрагія»по придбанню товару (комплектуючих для ремонту ліфта).
Крім цього, позивач представив суду податкову декларацію з податку на додану вартість ТзОВ «Фрагія»за квітень 2010 року з розшифровкою податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів з відмітною про одержання такої ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 13.09.2010 року, з якої вбачається, що під № п/п 24 - 207932613045 -вказано ТзОВ «Галицькі технології»з обсягом поставки - 124392,92 грн., в т.ч. ПДВ-24878,58 грн. (а.с.76-78).
Судом встановлено, що придбаний ТзОВ «Галицькі технології»у ТзОВ «Фрагія» товар (комплектуючі для ремонту ліфта) був використаний позивачем у своїй господарській діяльності, що підтверджується наступними документами:
- договором № 22-03/10 на ремонт ліфта від 22.03.2010 року (а.с.117-118);
- актами приймання виконаних підрядних ремонтних робіт на ремонт пасажирських ліфтів та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт капітального ремонту ліфта, складеними ЗАТ «Трускавецькурорт» та ТзОВ «Галицькі технології» (а.с.79-81);
- податковою накладною № 4 від 23.05.2011 року, видатковою накладною № 2405-01 від 24.05.2011 року, виписаними ТзОВ «Галицькі технології»для ТзОВ «Курортліфт», довіреністю № 11 від 24.05.2011 року, виданою ТзОВ «Курортліфт»Стаповичу І.К. на отримання від ТзОВ «Галицькі технології»товарно-матеріальних цінностей (а.с.135-137);
- податковою накладною № 4 від 14.04.2011 року, видатковою накладною № 19/04-10-01 від 19.05.2011 року, виписаними ТзОВ «Галицькі технології»для МНВАЛ «Авіокон-проект», довіреністю № 604 від 19.04.2011 року, виданою МНВАЛ «Авіокон-проект» Бек І.П. на отримання від ТзОВ «Галицькі технології»товарно-матеріальних цінностей (а.с.139-140);
- актами приймання виконаних підрядних ремонтних робіт з капітального ремонту ліфта та вантажного ліфта та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт капітального ремонту ліфта, складеними ТзОВ «Галицькі технології»та ДП «СКК «Моршинкурорт» (а.с.141-146).
Вищеказані документи відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»до первинних документів, не викликають у суду сумнівів щодо їх достовірності та підтверджують використання ТзОВ «Галицькі технології»в своїй господарській діяльності придбаного у ТзОВ «Фрагія» товару (комплектуючих для ремонту ліфта).
На момент виникнення спірних правовідносин визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподаткованих та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету були встановлені Законом України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року з наступними змінами та доповненнями (далі -Закон № 168/97-ВР).
Спеціальною нормою в регулюванні спірних правовідносин є правила податкового обліку, встановлені статтею 7 Закону № 168/97-ВР.
Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 цього Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю. Копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) відповідно до підпункту 7. 3.1 пункту 7.3 статті 7 цього Закону вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові кошти -дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої -дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) -дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Згідно підпункту 7.2.6 пункту 7.2 цієї ж статті 7 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до п. 7.4.1. ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1. статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону встановлено заборону на включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.
За приписами пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Системний аналіз наведених пп. 7.2.3, 7.2.4 п. 7.2, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем в податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість в порядку, встановленому статтею 9 Закону України «Про податок на додану вартість».
Судом встановлено, що контрагент позивача - ТзОВ «Фрагія»мав право на виписку податкових накладних, оскільки на момент видачі таких був зареєстрований платником ПДВ (Свідоцтво платника ПДВ № 100232768) (а.с.76-78).
У п. 1.3 ст. 1 Закону № 168/97-ВР платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.
Згідно з пунктом 10.2 статті 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.
Не виконання контрагентом свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Саме така правова позиція висловлена Верховним Судом України при вирішенні спорів цієї категорії (постанови Верховного Суду України від 09.09.2008 року у справі № 21-500во08, від 01.06.2010 року у справі № 21-573во10).
Крім того, такі рішення касаційного суду узгоджуються і з практикою Європейського Суду з прав людини.
Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
З урахуванням викладеного, судом до уваги не беруться посилання відповідача на правомірність нарахування ТзОВ «Галицькі технології» податку на додану вартість з тих підстав, що один з його контрагентів - ТзОВ «Фрагія»безпідставно формував податковий кредит та валові витрати іншим суб'єктам господарювання з метою мінімізації податкових зобов'язань та ухилення від оподаткування.
Висновки відповідача про нікчемність нікчемністю правочину між позивачем та ТзОВ ТзОВ «Фрагія» та відсутністю документів, які б підтверджували фактичне отримання та використання в господарській діяльності отриманого товару, не відповідають фактичним обставинам і спростовується зібраними по справі доказами.
Відповідно до вимог частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкових повідомлень - рішень від 13.09.2010 року № 0001742321/0, від 25.10.2010 року № 0001742321/1 та від 11.11.2010 року №0001742321/2.
Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені ) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Перевіривши оскаржувані позивачем податкові повідомлення -рішення ДПІ у Галицькому районі м. Львова від 13.09.2010 року № 0001742321/0, від 25.10.2010 року № 0001742321/1 та від 11.11.2010 року №0001742321/2, суд дійшов переконання, що вони прийняті відповідачем без урахування вимог Закону України «Про податок на додану вартість»№ 168/97-ВР від 03 квітня 1997 року та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181-ІІІ від 21 грудня 2000 року і з порушенням передбачених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципів, тому підлягають визнанню протиправними.
У разі визнання протиправним індивідуальний акт є таким, що не діє з моменту його прийняття, відтак скасування не потребує.
Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України понесені позивачем судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3 грн.40 коп., сплаченого за квитанцією № ПН332 від 11 квітня 2011 року.
Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Визнати протиправним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 13.09.2010 року № 0001742321/0.
Визнати протиправним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 25.10.2010 року № 0001742321/1.
Визнати протиправним податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова від 11.11.2010 року №0001742321/2
Стягнути з Державного бюджету України в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Галицькі технології» 3 (три) грн. 40 коп. судових витрат.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлений 26 серпня 2011 року.
Суддя Хома О.П.