15 серпня 2011 року 15:00 Справа № 2а-0870/6108/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стрельнікової Н.В.,
при секретарі Сандигі В.М.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст», м. Запоріжжя
до: Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі,
про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 12.08.2011,
від відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 12.07.2011,
ОСОБА_3 за довіреністю б/н від 03.08.2011,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» (далі - ТОВ «ВБ «Кераміст», Товариство) звернулось з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя (далі - СДПІ, податковий орган), в якому позивач просить суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення №0000680806 від 08.07.2011 на суму 145 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зокрема зазначає, що СДПІ у порушення вимог чинного законодавства, не маючи жодних доказів фіктивності господарських операцій між ТОВ «ВБ «Кераміст» та ПП «ІТАП», не маючи доказів відсутності реальної поставки товару, виходячи виключно з міркувань, які мають характер припущень, дійшов безпідставного висновку про завищення Товариством податкового кредиту на суму 145 грн., а тому необґрунтовано прийняв податкове повідомлення-рішення №0000680806 від 08.07.2011 яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 145 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, надав суду пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просить суд задовольнити позовні вимоги Товариства та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000680806 прийняте відповідачем 08.07.2011.
Представники відповідача проти позову заперечують, вважають вимоги позивача необґрунтованими та безпідставними та зазначили, що фінансові санкції, застосовані до позивача оскаржуваним рішенням, ґрунтуються на висновках документальної позапланової перевірки Товариства з питань правильності обчислення від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувався позивачем за квітень, грудень 2010 року та лютий, квітень 2011 року. Перевіркою було встановлено порушення п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». У наданих суду письмових запереченнях представник відповідача зазначає, що ТОВ «ВБ «Кераміст» віднесло до податкового кредиту по рядку 10.1 декларацій з податку на додану вартість суму ПДВ з вартості канцтоварів згідно накладних, виписаних ПП «Ітап», на суму 145 грн. 30 коп. у квітні 2010 року. Однак, згідно з даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» було встановлено, що при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів існує розбіжність по податковому кредиту ТОВ «ВБ «Кераміст» стосовно взаємовідносин з ПП «ІТАП» за квітень 2010 року у сумі 145 грн. 30 коп. Окрім того, СДПІ отримано лист ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя за №3087/7/15-2 від 16.05.2011 з інформацією, що за період квітень-липень 2010 року ПП «ІТАП» податкова звітність з податку на додану вартість не надана, основні фонди у підприємства відсутні, остання декларація з ПДВ була надана за березень 2010 року. З огляду на викладене, представники відповідача вважають, що прийняте СДПІ податкове повідомлення-рішення №0000680806 від 08.07.2011 є обґрунтованим таким, що відповідає вимогам чинного законодавства, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, вислухавши пояснення сторін, суд встановив наступне.
У період з 06.06.2011 по 20.06.2011 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі проведена документальна позапланова перевірка ТОВ «ВБ «Кераміст» з питань правильності обчислення від'ємного значення податку на додану вартість, що декларувався позивачем за квітень, грудень 2010 року та лютий, квітень 2011 року про що було складено акт №27/08-06/31122120 від 23.06.2011.
Перевіркою встановлено, що на порушення вимог п.п 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі - Закон №168/97-ВР), Товариством безпідставно віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ по взаємовідносинах з ПП «ІТАП» на загальну суму 145 грн. 30 коп. у квітні 2010 року (стор. 11 акту).
Податковим органом при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів встановлено розбіжність по податковому кредиту ТОВ «ВБ «Кераміст» стосовно взаємовідносин з ПП «ІТАП» (ЄДРОУ 30105481) за квітень 2010 року.
Відповідно до додатка 5 Декларації з податку на додану вартість, зазначається у акті перевірки, та на підставі наданих документів до складу податкового кредиту за квітень 2010 року Товариством були включені податкові накладні, які отримані від ПП «ІТАП» №000628 від 08.04.2010, №000661 від 12.04.2010, №000698 від 16.04.2010 щодо придбання канцтоварів на загальну суму 871 грн. 76 коп. (в т.ч. ПДВ 145 грн. 30 коп.).
У акті перевірки також зазначено, що згідно даних системи результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП «ІТАП» має стан «30» - у стані переходу до іншої ДПІ. Крім того, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя листом №3087/7/15-2 від 16.05.2011 надана інформація, що в квітні 2010 року ПП «ІТАП» (ЄДРОУ 30105481) податкова звітність з податку на додану вартість не надана, свідоцтво платника податку на додану вартість №100265151 анульоване ліквідаційною комісією від 09.07.2010 (стор. 11-12 акту).
На підставі викладеного, СДПІ приходить до висновку щодо порушення ТОВ «ВБ «Кераміст» вимог Закону №168/97-ВР, заниження позивачем податку на додану вартість на загальну суму 145 грн. (стор. 13,14 та 20 акту).
Відповідно до п. п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону №168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:
- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
Таким чином, Законом України «Про податок на додану вартість» передбачено дві вимоги для отримання покупцем права на відображення податкового кредиту: це дата здійснення «першої події» та наявність податкової накладної.
Крім того, відповідно до п.п. 7.2.3. п. 7.2 ст. 7. Закону №168/97-ВР саме податкова накладна є звітним податковим та одночасно розрахунковим документом.
Отже, Законом України № 168/97-ВР встановлено вичерпний перелік документів (податкова накладна, митна декларація, товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ), на підставі яких у платника податків виникає право на включення відповідних сум до податкового кредиту.
Таким чином, враховуючи наявність у позивача податкових накладних, на підставі яких відповідні суми ПДВ у складі вартості придбаних послуг були включені до податкового кредиту, приймаючи до уваги, що зазначені податкові накладні не визнані недійсними, будь-яких посилань щодо невідповідності порядку оформлення цих податкових накладних вимогам Закону України №168/97-ВР акт перевірки не містить, ТОВ «ВБ «Кераміст» цілком правомірно включило суми податку на додану вартість по отриманим послугам до складу податкового кредиту, оскільки його право на податковий кредит підтверджується єдиним і належним, з точки зору діючого законодавства, доказом.
Суд погоджується з твердження позивача щодо того, що відповідальною особою за сплату податку на додану вартість, утриманого з покупця, є продавець. На покупця не покладено обов'язок контролю за сплатою продавцем податку на додану вартість. Крім того, на момент здійснення господарських операцій ПП «ІТАП» було реально працюючим підприємством, було зареєстроване у податкових органах, як платник податків. Свідоцтво платника ПДВ ПП «ІТАП» було анульовано 09.07.2011, лише через 3 місяці після закінчення останньої господарської операції з ТОВ «ВБ «Кераміст». Не надання ПП «ІТАП» податкової декларації з ПДВ за квітень 2010 року не може бути підставою для зменшення податкового кредиту ТОВ «ВБ «Кераміст». Тому висновок податкового органу про нікчемність правочину з вищенаведених підстав є лише припущенням і підтверджується належними та допустимими доказами.
На підставі вищевикладеного, суд вважає, що податковий орган безпідставно дійшов висновку про завищення податкового кредиту у квітні 2010 року на суму 145 грн., тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000680806 від 08.07.2011 підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158, 161-163, 257 КАС України, суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» до Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціальної державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі №0000680806 від 08 липня 2011 року про зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість на 145 гривень 00 копійок.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Видавничий будинок «Кераміст» 3 гривні 40 копійок судового збору.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України і може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі через Запорізький окружний адміністративний суд апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова складена в повному обсязі у строк, визначений ч. 3 ст. 160 КАС України.
Суддя (підпис) Н.В. Стрельнікова