10 серпня 2011 року 14:50 Справа № 2а-0870/5389/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна», м. Запоріжжя
до:Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області, м. Пологи Запорізької області
про:визнання протиправними дій з проведення позапланової документальної перевірки,
за участю представників сторін:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 104 від 07.04.2011
від відповідача:ОСОБА_2, довіреність № 12137/10/10 від 24.12.2010;
ОСОБА_3, довіреність № 6013/С/10 від 03.08.2011
Закрите акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна» (далі - позивач) звернулося із адміністративним позовом до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати протиправними дії Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області з проведення документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» з 11 липня 2011 року.
В обґрунтування позову посилається на те, що згідно наказу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області від 06.07.2011 призначено документальну невиїзну перевірку Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» з 11.07.2011 тривалістю 5 днів, за період з 01.07.2008 по 30.06.2011. Підставою для проведення такої перевірки зазначено п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79, п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням, що платником податків Закритим акціонерним товариством виробничо-комерційна фірма «Крістіна» не подано в установлений законодавством строк податкову декларацію з плати за землю. Позивач стверджує, що підстави для проведення документальної невиїзної перевірки саме з цього приводу були відсутні, оскільки товариством було своєчасно подано до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області декларацію з плати за землю з відміткою про отримання відповідачем від 27.01.2011. Вказує, що будь-яких повідомлень від податкового органу щодо невизнання податкової звітності на адресу підприємства не надходило.
В додаткових поясненнях до позовної заяви від 10.08.2011 (вх. № 28921) позивач посилається на те, що між ЗАТ ВКФ «Крістіна» та Пологівською міською радою Пологівського району Запорізької області, 25.09.2000 укладено договір оренди земельної ділянки, розташованої у м. Пологи, вул. К.Маркса, 530-в площею 1997 кв. м. Вказує, що згідно вимог ст. 21 Закону України «Про оренду землі», ст. 14 Закону України «Про плату за землю» та положень п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України встановлено обов'язок орендаря щодо подання до 01 лютого поточного року податкової декларації встановленої форми з плати за землю. Стверджує, що такий обов'язок ЗАТ ВКФ «Крістіна» було виконано, про що свідчать надані представником відповідача податкові декларації за 2008, 2009, 2010 та 2011 роки. З огляду на це вважає, що підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна» у зв'язку із неподанням податкової декларації з плати за землю - відсутні, а тому проведення перевірки є протиправним.
В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 03.08.2011 вх. № 27920 посилається на те, що у Пологівській МДПІ Запорізької області перебувають на обліку платники податків: ЗАТ ВКФ «Крістіна» та Пологівська філія ЗАТ ВКФ «Крістіна». Вказує, що на протязі 2008-2011 років до Пологівської МДПІ надходили декларації на підставі яких здійснювались нарахування та сплата податкових зобов'язань з орендної плати за землю з позначкою «ЗАТ ВКФ «Крістіна» Пологівська філія ОКПО 25890845, а саме: декларація від 28.01.2008 за № 508, декларація від 23.01.2009 за № 193, декларація від 25.01.2010 за № 385 та декларація від 27.01.2011 за № 615. Відповідач вважає, що вказані податкові декларації були подані саме Пологівською філією ЗАТ ВКФ «Крістіна», яка згідно п. 1.5 розділу 1 Положення про філію є самостійним платником земельного податку. Вважає, що доказом того, що подання таких декларацій здійснювалось саме філією є той факт, що і оплата сум орендної плати проводилась головним підприємством ЗАТ ВКФ «Крістіна» з позначенням у платіжних документах коду ЄДРПОУ філії - 25890845. На підставі викладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.
В поданих в судовому засіданні 10.08.2011 поясненнях та нормативному обґрунтуванні заперечень на адміністративний позов відповідач крім вищевикладених обставин також зазначив про те, що окремих нормативно-правових або розпорядчих документів, що регламентують прийняття декларацій філій, представництв та відокремлених підрозділів не існує, а законодавством регламентований єдиний порядок прийняття декларацій платників податків.
Представники відповідача у судовому засіданні підтримали заперечення з підстав, викладених вище.
Представниками відповідача в судовому засіданні 10.08.2011 було заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копій податкових розрахунків з комунального податку та іншої податкової звітності, які надавались Пологівською філією ЗАТ ВКФ «Крістіна» до Пологівської МДПІ Запорізької області, в задоволенні якого судом було відмовлено, у зв'язку із тим, що вказані документи не мають відношення до справи.
Також судом було відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідача щодо витребування у позивача платіжних доручень щодо сплати орендної плати за землю, з огляду на те, що предметом спору у даній справі є оскарження дій податкового органу щодо проведення документальної виїзної перевірки з приводу неподання податкової звітності з орендної плати за землю, а не з питань повноти та своєчасності сплати таких орендних платежів.
В судовому засіданні 10.08.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
06.07.2011 наказом Пологівської МДПІ Запорізької області № 381 на підставі положень ст. 20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. 79.1 ст. 79, п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку із виявленням, що платником податків Закритим акціонерним товариством виробничо-комерційна фірма «Крістіна» не подано в установлений законом строк податкову декларацію з плати за землю, була призначена документальна невиїзна перевірка з питань дотримання податкового та іншого законодавства за період з 01.07.2008 по 30.06.2011 тривалістю 5 робочих днів з 11.07.2011.
Супровідним листом від 07.07.2011 вих. № 5434/10/15 Пологівською МДПІ Запорізької області направлено ЗАТ ВКФ «Крістіна» повідомлення № 5409/10/15-218 від 06.07.2011 та копію наказу про проведення документальної невиїзної перевірки № 381 від 06.07.2011.
18.07.2011 Пологівською МДПІ Запорізької області було складено акт № 232/15-13622234 про результати документальної невиїзної перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна». На підставі вказаного акту, 09.08.2011 Пологівською МДПІ Запорізької області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000861501.
Не погоджуючись із діями Пологівської МДПІ Запорізької області щодо проведення невиїзної документальної перевірки з 11.07.2011, ЗАТ ВКФ «Крістіна» звернулось до суду.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю виходячи з наступного.
Як вбачається із змісту наказу Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області № 381 від 06.07.2011, підставою для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки є положення п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до п. п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема: платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
В службовій записці начальника відділу оподаткування юридичних осіб Цибульської Л.В. від 22.06.2011 № 675 зазначено, що платником окремих податків ЗАТ ВКФ «Крістіна» ненадана податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за періоди 2008-2011 роки, що є підставою для прийняття рішення про проведення документальної невиїзної перевірки платника податків ЗАТ ВКФ «Крістіна».
Однак суд не погоджується із таким висновком та зазначає наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 06.10.1998 № 161-ХІV «Про оренду землі» (далі - Закон № 161-ХІV), оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 3 Закону № 161-ХІV визначено, що об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону № 161-ХІV, орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, яким на підставі договору оренди належить право володіння і користування земельною ділянкою.
Відповідно до ст. 21 Закону № 161-ХІV, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Із наданих суду документів встановлено, що 25.09.2000 між Пологівською міською радою Запорізької області (орендодавець) та ТОВ ВКФ «Крістіна» (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, площею 1997 кв. м., розташовану в м. Пологи, вул. К. Маркса, 530-в для обслуговування автозаправної станції. Вказаний договір зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (запис № 41 від 27.09.2000).
Статтею 14 Закону України від 03.07.1992 № 2535-ХІІ «Про плату за землю» (втратив чинність з 01.01.2011, але був чинним на момент спірних відносин щодо подання декларацій за 2008-2010 роки) передбачено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
Наразі, п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно п. 1.11 ст. 1 Закону України від 21.12.2000 № 2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який був чинний до 01.01.2011, далі - Закон № 2181), податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Майже аналогічне визначення «податкової декларації, розрахунку» міститься у ст. 46 Податкового кодексу України.
Платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом «г» підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї статті (п. п. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181).
Отже, безпосередньо сам орендар - ЗАТ ВКФ «Крістіна» мав подавати податкові декларації орендної плати за землю в період 2008-2011.
Представниками відповідача в судовому засіданні надані завірені копії податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2010 рік та оригінал такої декларації за 2011 рік, з яких вбачається, що податкова декларація № 508 подана 28.01.2008, податкова декларація № 193 - 23.01.2009, податкова декларація № 385 - 25.01.2010, податкова декларація № 615 - 27.01.2011. Тобто, всі податкові декларації за період 2008-2011 подані у встановлені законодавством строки.
У всі копіях та оригіналі податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 рік в графі «Найменування платника» значиться Закрите акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна» (комп'ютерним набором) Пологівська філія ОКПО 25890845 (дописка зроблена вручну). Слід зазначити, що на оригіналі податкової декларації № 615 від 27.01.2011, наданої представником позивача в судовому засіданні, дописка Пологівська філія ОКПО 25890845, - відсутня.
У зв'язку із наявністю такої дописки, як «Пологівська філія ОКПО 25890845», податковий орган вважає, що податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 рік подавались саме Пологівською філією ЗАТ ВКФ «Крістіна», а не безпосередньо головним підприємством.
Однак, вказане, на думку суду, не відповідає вимогам чинного законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до абз. 5 п. п. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків.
Відповідно до п. 48.1 ст. 48 Податкового кодексу України, форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору.
Згідно п. 48.2 ст.48 Податкового кодексу України, обов'язкові реквізити - це інформація, яку повинна містити форма податкової декларації та за відсутності якої документ втрачає визначений цим Кодексом статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.
Податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування органу державної податкової служби, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності) (п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України).
Як вбачається із наданих суду копій та оригіналу податкових декларацій орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 рік обов'язкові реквізити вказаних реквізитів заповнені наступним чином:
- в графі «Найменування платника» значиться Закрите акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна» (комп'ютерним набором) Пологівська філія ОКПО 25890845 (дописка зроблена вручну);
- в графі «код згідно ЄДРПОУ або податковий номер» - вказано 13622234, що є кодом ЗАТ ВКФ «Крістіна» згідно з ЄДРПОУ та підтверджується довідкою № 24/3068 про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та відбитком печатки;
- в графі «місцезнаходження платника» - вказано: 69057, м. Запоріжжя, вул.. Нахімова, буд. 6, що є юридичною адресою позивача у справі та підтверджується правоустановчими документами товариства;
- податкові декларації підписані керівником Петровим В.М. та головним бухгалтером Затящук С.А., які є посадовими особами ЗАТ ВКФ «Крістіна», що підтверджується, зокрема, наданою представником відповідача заявою (Додатком № 1 до Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів);
- податкові декларації посвідчені печаткою ЗАТ ВКФ «Крістіна».
Таким чином, суд приходить до висновку про те, що податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 рік подавались саме ЗАТ ВКФ «Крістіна», а не його філією.
А тому висновок податкової інспекції про те, що ЗАТ ВКФ «Крістіна» не подавала з 2008 по 2011 податкову звітність з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності не відповідає дійсності.
З огляду на це, підстави для призначення та проведення документальної невиїзної перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна» у Пологівської МДПІ Запорізької області відсутні.
Заперечення відповідача спростовуються вищевикладеними, а також наступними обставинами.
Згідно Положення про Пологівську філію ЗАТ ВКФ «Крістіна», філія не є юридичною особою, наділяється основними та оборотними засобами за рахунок майна підприємства та вступає у договірні відносини з юридичними та фізичними особами від імені підприємства (п. 1.4 Положення). Відповідно до п. 1.5Положення, філія є самостійним платником податку на прибуток та земельного податку, які сплачуються консолідовано. Філія має штампи та печатки із своїм найменуванням, субрахунок в банківських установах.
Із пояснень представника позивача судом встановлено, що філія зареєстрована в ЄДРПОУ та відповідно має свій код ЄДРПОУ, має свою печатку, а також керівництво філією здійснюється іншими посадовими особами, ніж у головному підприємстві.
У зв'язку із цим, суд зазначає, що підстав вважати, що податкові декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2008-2011 рік були подані саме філією у суду відсутні, оскільки обов'язкові реквізити таких декларацій містять ідентифікуючі ознаки саме головного підприємства - ЗАТ ВКФ «Крістіна».
Той факт, що у графі «Найменування платника» значиться Закрите акціонерне товариство виробничо-комерційна фірма «Крістіна» (комп'ютерним набором) Пологівська філія ОКПО 25890845 (дописка зроблена вручну) у сукупності з іншими кваліфікуючими ознаками, не свідчить про те, що така декларація подана філією.
Не може бути підтвердженням подання таких декларацій саме філією і факт сплати орендних платежів головним підприємством із позначенням у платіжних документах коду Пологівської філії, оскільки в даному випадку мова йде саме про декларування таких зобов'язань, а не про їх сплату.
Посилання відповідача на лист ЗАТ ВКФ «Крістіна» № 108 від 14.05.2010 суд також вважає безпідставним, оскільки будь-яке листування не визначає та не може визначати платника податків, яким подається податкова декларація. Головним і визначальним фактом у вказаній ситуації є лише сама податкова декларація, із змісту якої можливо встановити ким саме вона була подана.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Оскільки під час судового розгляду справи було встановлено та підтверджено належними доказами відсутність у Пологівської МДПІ Запорізької області правових підстав для проведення документальної невиїзної перевірки ЗАТ ВКФ «Крістіна» згідно п.п. 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі наказу № 381 від 06.07.2011, то дії з її проведення не ґрунтуються на законі, а відповідно є протиправними.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» до Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області про визнання протиправними дій з проведення позапланової документальної перевірки, - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Пологівської міжрайонної державної податкової інспекції Запорізької області з проведення документальної невиїзної перевірки Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» з 11 липня 2011 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Закритого акціонерного товариства виробничо-комерційної фірми «Крістіна» 3 грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Л.Я. Максименко