Постанова від 14.07.2011 по справі 2а-0870/4610/11

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2011 року 11:09 Справа № 2а-0870/4610/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Максименко Л.Я.,

при секретарі судового засідання - Приймаку Є.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовною заявою:Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області, смт. Новомиколаївка Запорізької області

до:Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції, смт. Новомиколаївка Запорізької області

про:скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження,

за участю представників сторін:

від позивача:Красних О.О., посвідчення від 13.01.2011 № 85

від відповідача: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області звернувся із адміністративним позовом до Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції, в якому позивач просить суд скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 22.04.2011 ВП № 26119473 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

В обґрунтування позову посилається на те, що постанова державного виконавця ВДВС Новомиколаївського РУЮ від 22.04.2011 ВП № 26119473 про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправною, оскільки посилаючись на положення п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець не зазначив конкретних обставин, що унеможливлюють подальше проведення виконавчих дій. Натомість прокурор стверджує, що ст. 308 КУпАП не містить вимоги про подачу заяви до державної виконавчої служби щодо примусового виконання постанови у справі про адміністративне правопорушення лише від стягувача. Вказує, що вказана норма є імперативною і розширеному тлумаченню не підлягає, а тому державний виконавець був зобов'язаний, керуючись положеннями ст. 298 КупАП, ч. 1, 2 ст. 19, ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Також, представником позивача в судовому засіданні 14.07.2011 доповнено позовні вимоги в частині обґрунтування позову із посиланням на положення Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 № 77. Зокрема вказав на те, що згідно п. 11.15 вказаної Інструкції, у разі розгляду справи за місцем учинення правопорушення матеріали справи та постанова в справі про адміністративне правопорушення протягом 10 днів з дня винесення вищевказаної постанови надсилаються до підрозділу ДАІ МВС за місцем проживання порушника. Тобто, на думку прокурора, з цього логічно випливає те, що пред'являти виконавчий документ до стягнення має саме підрозділ ДАІ МВС за місцем проживання порушника, що в даному випадку і було зроблено.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав викладених у позові та усних поясненнях.

Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 22.06.2011 вих. № 1609 посилається на те, що 20.04.2011 з Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району на виконання до Відділу ДВС Новомиколаївського РУЮ надійшла постанова по справі про адміністративне правопорушення про накладення на водія ОСОБА_2 штрафу в сумі 425 грн. (при примусовому виконанні - 850 грн.), яка була винесена інспектором ДПС м. Запоріжжя ДПС УДАІ ГУМВС Запорізької області Вертепним О.П. Зазначає, що порядок звернення до виконання постанов про адміністративне правопорушення та їх виконання регулюється нормами КУпАП та Законом України «Про виконавче провадження».

Вказує, що відповідно до ст. 299 КУпАП, постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову. За приписами ст. ст. 304, 305 КУпАП питання, пов'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову, та контроль за правильним і своєчасним виконання постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом, який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом. У зв'язку з тим, що постанова була винесена інспектором ДПС м. Запоріжжя ДПС УДАІ ГУМВС Запорізької області, та виходячи зі змісту зазначених норм, відповідач вважає, що Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району не мало законних повноважень щодо звернення до виконання даної постанови та здійснення контролю за її виконанням. На підставі вкладеного, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, просить розглянути справу за його відсутності (заява від 04.07.2011 вх. № 23188).

В судовому засіданні 14.07.2011 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

Прокуратурою Новомиколаївського району Запорізької області проведено перевірку, в результаті якої встановлено, що на примусове виконання до Відділу Державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції з Відділення ДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району надійшла постанова по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 138011 від 23.03.2011 про накладення на водія ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. (при примусовому виконанні - 850 грн.).

Державним виконавцем 22.04.2011 винесено постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження на підставі п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» з мотивів звернення постанови до примусового виконання не тим органом, який виніс постанову.

Не погоджуючись з такою позицією, прокурором Новомиколаївського району Запорізької області внесено на ім'я в.о. начальника ДВС Новомиколаївського РУЮ Рогової Л.О протест від 16.05.2011 № 95-1106-вих-11 на постанову про повернення виконавчого документа стягувачеві від 22.04.2011 по виконавчому провадженню № 26119473, згідно якого прокурор вимагав скасувати як незаконну постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження.

На виконання вимог ст. 21 Закону України «Про прокуратуру» від 05.11.1991 № 1789-XII, відповідачем розглянуто даний протест у встановлені строки та прийнято рішення від 26.05.2011 № 1286 про відмову в його задоволенні.

У зв'язку із відмовою у задоволенні протесту, Прокурор Новомиколаївського району Запорізької області звернувся до суду.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню далі - рішення).

Частиною 1 ст. 2 вказаного Закону передбачено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Згідно ч. 1 ст. 17 вказаного Закону, примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягають виконанню державною виконавчою службою такі виконавчі документи: постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; (п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону).

Відповідно до ст. 19 вказаного Закону державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках.

Частинами 2, 3 ст. 8 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. За виконавчим документом про стягнення в дохід держави коштів або про вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави від її імені виступає орган, за позовом якого судом винесено відповідне рішення, або орган державної влади (крім суду), який відповідно до закону прийняв таке рішення.

Судом встановлено, що заява про відкриття виконавчого провадження щодо примусового виконання постанови в справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 138011, адресована Відділу ДВС Новомиколаївського РУЮ у Запорізькій області, була подана ВДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району.

Відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, державний виконавець послався на положення п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі: наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Такими «іншими обставинами», на думку відповідача, є те, що заява про відкриття виконавчого провадження подана не уповноваженим на те органом, оскільки таку заяву може бути подано лише органом, що виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності.

Даючи оцінку вказаним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст. 299 КУпАП постанова про накладення адміністративного стягнення підлягає виконанню з моменту її винесення, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншими законами України. При оскарженні або опротестуванні постанови про накладення адміністративного стягнення постанова підлягає виконанню після залишення скарги або протесту без задоволення, за винятком постанов про застосування заходу стягнення у вигляді попередження, а також у випадках накладення штрафу, що стягується на місці вчинення адміністративного правопорушення. Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 307 цього Кодексу. Постанова про накладення адміністративного стягнення звертається до виконання органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Статтею 304 КУпАП встановлено, що питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.

Відповідно до ст. 305 КУпАП контроль за правильним і своєчасним виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення здійснюється органом (посадовою особою), який виніс постанову, та іншими органами державної влади в порядку, встановленому законом.

Слід зазначити, що на думку суду, відповідач вузько трактує положення статей КУпАП щодо «органу (посадової особи), який виніс постанову».

Так, згідно положень ст. 213 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення розглядаються: органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.

Тобто, «органом» в розумінні КУпАП, є не конкретно якийсь підрозділ ДПС, а органи внутрішніх справ, державних інспекцій тощо.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 р. № 341, Державна автомобільна інспекція (Державтоінспекція) є головним органом, на який покладається забезпечення безпеки дорожнього руху в Україні, що входить до системи органів Міністерства внутрішніх справ України. До складу Державтоінспекції ходять департамент Державтоінспекції МВС, управління (відділи) Державтоінспекції головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Центр безпеки дорожнього руху та автоматизованих систем, спеціальний підрозділ дорожньо-патрульної служби особливого призначення при департаменті Державтоінспекції МВС, відділи (відділення) Державтоінспекції міських і районних органів внутрішніх справ, підрозділи дорожньо-патрульної служби та реєстраційно-екзаменаційної роботи.

Таким чином, підрозділи ДПС входять до єдиної системи органів Державної автомобільної інспекції Міністерства внутрішніх справ.

Також слід враховувати, що згідно п. 11.15 Інструкції з оформлення працівниками Державтоінспекції МВС матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, затвердженої наказом МВС України від 26.02.2009 № 77, у разі розгляду справи за місцем учинення правопорушення матеріали справи та постанова в справі про адміністративне правопорушення протягом 10 днів з дня винесення вищевказаної постанови надсилаються до підрозділу ДАІ МВС за місцем проживання порушника.

Тобто, після спливу 10 днів з дня винесення постанови, всі матеріали справи надсилаються до підрозділу ДАІ МВС за місцем проживання порушника і підрозділ, яким виніс таку постанову вже не може здійснювати контроль за її виконанням та відповідно із звернутися до органів виконавчої служби щодо примусового виконання такої постанови. Отже, логічним є те, що до виконання постанову пред'являє підрозділ ДАІ МВС за місцем проживання порушника. В даному випадку це - ВДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району.

Таким чином, положення ст. ст. 299, 305 та 307 КУпАП ніяким чином не виключають можливість здійснення виконавчого провадження за заявою ВДАІ з обслуговування адміністративної території Новомиколаївського району щодо примусового виконання постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АР1 № 138011 від 23.03.2011.

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 2 ст. 71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищевикладених обставин, суд дійшов висновку, що приймаючи постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 22.04.2011 ВП № 26119473 державний виконавець відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції діяв необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та не розсудливо.

Таким чином, позов Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області підлягає задоволенню, а постанова державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 22.04.2011 ВП № 26119473 про відмову у відкритті виконавчого провадження, - скасуванню.

Відповідно до п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Новомиколаївського району Запорізької області до Відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції про скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, - задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу державної виконавчої служби Новомиколаївського районного управління юстиції від 22.04.2011 ВП № 26119473 про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис) Л.Я. Максименко

Попередній документ
18129667
Наступний документ
18129669
Інформація про рішення:
№ рішення: 18129668
№ справи: 2а-0870/4610/11
Дата рішення: 14.07.2011
Дата публікації: 20.09.2011
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Запорізький окружний адміністративний суд
Категорія справи: