79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.08.11 Справа№ 5015/3246/11
Господарський суд Львівської області у складі судді Матвіїва Р.І., при секретарі судового засідання Боржієвській Л.А., розглянув справу
за позовом: Закритого акціонерного товариства «Галичина», м. Радехів Львівськоїх області
відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал», м. Львів
відповідача 2: Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», м. Біла Церква, Київської області
про: стягнення заборгованості в розмірі 129068 грн. 21 коп.
В судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: ОСОБА_1 - представник на підставі довіреності б/н від 10.05.2011 року;
відповідача 1: не з'явився;
відповідача 2: не з'явився.
Ухвалою господарського суду від 16.06.2011 року прийнято до розгляду позовну заяву від 08.06.2011 року про стягнення грошових коштів в розмірі 129068 грн. 21 коп., порушено провадження та призначено справу до розгляду на 29.06.2011 року. Ухвалами господарського суду від 29.06.2011 року, 20.07.2011 року та від 03.08.2011 року розгляд справи було відкладено з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду.
Представнику позивача роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.
В судовому засіданні 11.08.2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав, відповідно до поданого ним уточнення від 03.08.2011 року, згідно якого сума позову складає 137130 грн. 54 коп., з яких: 108631 грн. 81 коп. основний борг, 7635 грн. 21 коп. пеня, 13225 грн. 41 коп. штраф, 1437 грн. 66 коп. річні та 6200 грн. 45 коп. інфляційні. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача-2. В частині позовних вимог до відповідача - 1, позивач відмовляється, оскільки ухвалою господарського суду № 5015/2216/11 від 21.04.2011 року порушено справу про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал».
Представники відповідачів в судові засідання не з'являлися, причини неявки не повідомляли, вимоги ухвал господарського суду не виконали, доказів повного чи частково погашення боргу не подали.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.
В судовому засіданні було оглянуто оригінали документів (договору, накладних).
Від фіксації судового процесу технічними засобами сторона відмовилась.
11.08.2011 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складене та підписане 15.08.2011 року.
Суть спору: Спір між сторонами виник у зв'язку із невиконанням відповідачем грошових зобов'язань. Закрите акціонерне товариство «Галичина (надалі по тексту рішення - позивач) звернулось із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал»та Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(надалі по тексту рішення відповідно -відповідач-1 та відповідач-2) про стягнення 137130 грн. 54 коп. боргу. Позивач вказує, що між ним та відповідачем-2 було укладено договір купівлі-продажу товарів № 42 від 06.09.2010 року, на підставі якого позивачем протягом дії договору здійснювались поставки товару, що підтверджується відповідними накладними, копії яких долучено до матеріалів справи.
Позивач вказує, що станом на 03.08.2011 року борг відповідача перед ним за поставлену продукцію становить 108631 грн. 81 коп. Сума позову, із врахуванням пені, штрафу, інфляційних втрат та 3% річних складає 137130 грн. 54 коп. Дану суму позивач просить стягнути із відповідача - 2 в повному обсязі шляхом задоволення судом позовних вимог.
В процесі розгляду справи суд встановив наступне: 06 вересня 2010 року був укладений договір купівлі-продажу товарів № 42 (надалі - договір) між Закритим акціонерним товариством «Галичина»(продавцем згідно договору) та Державним підприємством Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг»(покупцем згідно договору), відповідно до якого позивач зобов'язується передати у власність відповідача товар партіями згідно накладних у відповідності до замовлень покупця, а відповідач зобов'язується проводити оплату за товар та прийняти його на умовах цього Договору.
Згідно з п. 2.4. названого Договору замовлення передається покупцю в будь-якій зрозумілій сторонами формі (шляхом заповнення бланку замовлення, електронною поштою, факсимільним, телефонним зв'язком, усно тощо). Після підписання представниками обох сторін накладної замовлення втрачає чинність.
За умовами, встановленими у п. 3.2. Договору передача товару здійснюється на складі покупця (відповідача), адреса якого вказана в замовленні.
Розрахунки за отриманий товар здійснюються на умові відстрочки платежу протягом 20 (двадцяти) календарних днів з моменту передачі товару покупцю (відповідачу). Перехід права власності на товар від продавця до покупця згідно з пунктом 3.4 договору, відбувається в момент купівлі-продажу товару та підписання сторонами відповідної накладної. Підтвердженням отримання товару від продавця покупцем на накладних є відбиток штампу покупця та підпис відповідальної особи за отримання товару.
Підстави та порядок настання відповідальності сторін у разі невиконання (неналежного виконання) умов договору передбачені у п. п. 6.2. і 6.3. Зокрема, у випадку порушення термінів оплати, відповідач зобов'язаний оплатити покупцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пені, від суми простроченого платежу за кожен день протягом всього періоду прострочення. У випадку прострочення платежу більше 30 календарних днів, позивач має право додатково стягнути з відповідача штраф у розмірі 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.
Вищезгаданий договір відповідно до його пункту 8.1. набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2010 року, але в будь-якому випадку до його остаточного виконання.
Нормою пункту 8.2. договору передбачені умови пролонгації цього договору, а саме: у випадку, коли жодна із сторін за один місяць до закінчення терміну дії даного договору не виявить бажання його розірвати, даний договір вважатиметься пролонгованим на наступний термін і на тих самих умовах. Оскільки сторони не виявили бажання розірвати договір, то з викладеного випливає, що умови даного договору діють і на 2011 рік.
На виконання умов договору, позивачем за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року на адресу відповідача здійснювалась поставка товару (молокопродуктів) на умовах названого договору. Всього було поставлено (продано) молокопродуктів за мінусом повернень товару на загальну суму 215 537 грн. 93 коп., відповідно до накладних, копії яких долучено до матеріалів справи. За 2010 рік позивачем продано відповідачу товар на загальну суму 160756 грн. 95 коп., з яких оплачено 107667 грн. 54 коп., заборгованість складає 53089 грн. 41 коп. За січень-лютий 2011 року продано товару на суму 54 780 грн. 98 коп., які на час подання позову не оплачені. Таким чином, станом на 01.03.2011 року дебетове сальдо на користь позивача складає 107870 грн. 39 коп.
01 березня 2011 року між Позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювенал»(відповідачем-1) укладено договір поруки № 6, згідно з яким відповідач-1 поручився за виконання відповідачем-2 взятих на себе зобов'язань, у тому числі по сплаті боргів відповідачем-2, з яким позивач уклав договір купівлі-продажу товарів № 42 від 06 вересня 2010 року, умови якого відповідачем не виконано.
Приписами ч.1 ст.543 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників), кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі, як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Разом з цим, ст. 554 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник.
У зв'язку з невиконанням Відповідачем-2 своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу товарів № 42 від 06.09.2010 року, Позивач відповідно до п.1.3. Договору поруки 21.03.2011р. скерував відповідачу-1 претензію-вимогу. Оскільки відповідач -1 вимогу позивача залишив без будь-якого реагування, позивач звернувся до суду із позовом про солідарне стягнення із відповідачів заборгованої суми.
В процесі розгляду справи позивач 03.08.2011 року відмовився від позовних вимог до відровідача-1, зважаючи на порушення 21.04.2011 року господарським судом справи № 5015/2216/11 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал». Судом дана відмова від позову в частині позовних вимог до відповідач 2 прийнято, провадження у справі за позовом позивача до відповідача 1 припинено у зв'язку із відмовою від позовних вимог в цій частині позивача на підставі статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Таким чином, суд розглянув позовні вимоги до відповідача 2 Державне підприємство Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг».
В судовому засіданні 11.08.2011 року позивачем подано уточнення позовних вимог, від 03.08.2011 року, відповідно до якого сума позову складає 137130 грн. 54 коп., з яких: 108631 грн. 81 коп. основний борг, 7635 грн. 21 коп. пеня, 13225 грн. 41 коп. штраф, 1437 грн. 66 коп. річні та 6200 грн. 45 коп. інфляційні. Сума основного боргу змінилась у зв'язку із уточненням позивачем даних щодо оборотів між сторонами за 2011 рік , а саме: крім наведених у позовній заяві поставок товару позивач додатково поставив відповідачеві товар по накладній від 16.03.2011 року на суму 341 грн. 50 коп., по накладній від 16.03.2011 року на суму 52 грн. 20 коп. та по накладній від 01.05.2011 року на суму 941 грн. 38 коп. Відповідачем додатково крім сум, наведених у позовній заяві. Оплачено позивачеві вартість поставленого товару на суму 180 грн. 00 коп. шляхом повернення товару 12.01.2011 року, шляхом готівкової оплати в розмірі 341 грн. 50 коп. та 52 грн. 20 коп. відповідно до прибуткових касових ордерів 16.03.2011 року.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем в розмірі 137130 грн. 54 коп. підтверджується долученими до справи доказами, відповідачем 2 не заперечений.
Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне:
Згідно п.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно зі ст. 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
За нормами п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом».
Статтею 217 Господарського кодексу України визначено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Пунктом 3 ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Господарські зобов'язання можуть виникати: з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України). В процесі укладення господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству. Господарський договір вважається укладеним якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо о усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. На основі викладеного можна зробити висновок про те, що під час укладення господарських договорів (в даному випадку договору купівлі-продажу товарів) сторони є вільними і на свій розсуд визначають будь-які умови договору. Дана правова позиція відображена у постанові Верховного суду України від 22.11.2010 року у справі № 14/80-09-2056, а саме, суд вказав, що суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання зобов'язань встановленням окремого виду відповідальності -договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Єдина вимога є та, що цей договір або його умови не повинні суперечити законодавству України. Як зазначає стаття 627 Цивільного кодексу України під поняттям «свобода договору»розуміється, що сторони є вільними: 1) в укладенні договору, 2) у виборі контрагента, 3) у визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Дані положення і було дотримано сторонами при укладенні та підписанні договору купівлі-продажу товарів № 42 від 06.09.2010 року, зокрема у пунктах 6.2 та 6.3 договору.
Враховуючи наведене, а також встановлений вище судом факт порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання перед позивачем у розмірі 108631 грн. 81 коп., та факт несплати боргу у вказаному розмірі станом на момент розгляду справи, суд вважає за необхідне захистити порушене цивільне право та задоволити позовну вимогу про стягнення 137130 грн. 54 коп.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 43 Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Суд вважає за необхідне відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.
Керуючись ст. ст. 525, 526, 692 Цивільного кодексу України, ст. ст. 33, 34, 43, 49, п. 4 ст. 80, ст. - ст. 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Прийняти відмову Закритого акціонерного товариства «Галичина»від позову від 03.08.2011 року та припинити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал» про солідарне стягнення 137130 грн. 41 коп.
Позов задоволити повністю.
Стягнути з Державного підприємства Міністерства оборони України «Білоцерківський військовий торг», вул. Матросова, буд. 17, м. Біла Церква, Київської області (код ЄДРПОУ 08358735) на користь Закритого акціонерного товариства «Галичина», вул. Б.Хмельницького, 120, м. Радехів Львівськоїх області (код ЄДРПОУ 25553579) 108631 грн. 81 коп. основного боргу, 7635 грн. 21 коп. пені, 13225 грн. 41 коп. штрафу, 1437 грн. 66 коп. річних, 6200 грн. 45 коп. інфляційних. 1371 грн.31 коп. сплаченого державного мита та 236 грн. 00 коп. сплачених витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
Видати довідку Закритому акціонерному товариству «Галичина», вул. Б.Хмельницького, 120, м. Радехів Львівськоїх області (код ЄДРПОУ 25553579) на повернення державного мита в розмірі 8 грн. 69 коп.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91- 93 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Матвіїв Р.І.