79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.08.11 Справа№ 5015/4076/11
За позовом: Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів
до відповідача: Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд», м. Стрий Львівської області
про: стягнення 10 613,25 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 -адвокат (довіреність б/н від 04.07.2011 р.)
від відповідача не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Дочірнє підприємство «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів звернулося до господарського суду з позовною заявою до Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд», м. Стрий Львівської області про стягнення 10 613,25 грн., з яких 8 613,48 грн. -основний борг, 1 541,82 грн. -інфляційні втрати, 457,95 грн. -3% річних та судових витрат.
Ухвалою суду від 22.07.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 16.08.2011 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвали суду від 22.07.2011 р. не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, причин неявки не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 7901406147838.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
07.08.2009 р. між сторонами укладено договір № 15 (далі по тексту -договір) про передачу у власність асфальтобетону.
Згідно п. 1.1. договору, Продавець (позивач) зобов'язується передати у власність Покупцю (відповідачу) згідно накладної асфальтобетон в кількості 14,6 т., а Покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар та сплатити за нього 11 176,69 грн. в т.ч. ПДВ 1 862,78 грн. в порядку та в строки передбачені умовами даного договору. Строк дії договору -до 31.12.2009 року (п. 7.1. договору).
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу асфальтобетон згідно накладної: № 84 від 10.08.2009 р. на суму 11 176,69 грн. Факт відвантаження асфальтобетону підтверджується довіреністю № 132 від 10.08.2009.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 3.3. договору передбачено, що Покупець (відповідач) здійснює оплату за товар шляхом банківського переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця (позивача) протягом 30-ти календарних днів з моменту поставки товару.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач свій обов'язок перед позивачем щодо оплати поставленого асфальтобетону належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 8 613,48 грн.
Згідно ч. 1 ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських зобов'язань застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Таким чином, до стягнення з відповідача підлягають 457,95 грн. -3% річних та 1 541,82 грн. інфляційних втрат.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 610, 625, 629, 655, 692 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства «Фірма Західбуд», м. Стрий, вул. Підзамче, 5а, Львівська область (р/р 26001301400781 в ПІБ м. Стрий, МФО 325503, код ЄДРПОУ 31712197) на користь Дочірнього підприємства «Львівський облавтодор»Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», м. Львів, вул. В. Великого, 54 (р/р 26004008278001 в ЛФ АТ «УкрІнБанк»м. Львова, МФО 325826, код ЄДРПОУ 31978981) 8 613 грн. 48 коп. основного боргу, 1 541 грн. 82 коп. інфляційних втрат, 457 грн. 95 коп. -3% річних, 106 грн. 13 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Деркач Ю.Б.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.08.2011 р.