79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
16.08.11 Справа№ 5015/3481/11
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція», с. Матяші Кам'янка-Бузького району Львівської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів
про: стягнення 84 456,06 грн.
Суддя Деркач Ю.Б.
при секретарі Боровець Я.
Представники:
від позивача ОСОБА_1 -адвокат (довіреність б/н від 07.04.2011 р.)
від відповідача не з'явився
Представнику позивача роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України. Заяв про відвід судді не подавалось. У судовому засіданні 16.08.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція», с. Матяші Кам'янка-Бузького району Львівської області звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів про стягнення 84 456,06 грн., з яких 79 580,00 грн. -пеня, 4 076,00 грн. -інфляційні втрати, 800,06 грн. -3% річних та судових витрат.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач належним чином не виконав взяті на себе згідно з договором від 16.08.2010 року № 16/08/2010 зобов'язання по оплаті виконаних робіт, внаслідок чого у позивача виникло право застосувати штрафні санкції у вигляді пені та стягнути 3% річних й інфляційні втрати. При цьому, просить стягнути 3% річних за період з 26.12.2010 року по 05.05.2011 року; пеню, починаючи з 26.12.2010 року по 11.04.2011 року; інфляційні втрати за період з грудня 2010 року по квітень 2011 року.
Ухвалою суду від 25.06.2011 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.07.2011 р. Ухвалою суду від 19.07.2011 р. розгляд справи відкладався до 16.08.2011 р.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, просив позов задоволити повністю з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач явки повноважного представника в судове засідання не забезпечив, вимог ухвал суду не виконав, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечив, через канцелярію суду подав клопотання від 16.08.2011 р. про відкладення розгляду справи.
Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється як таке, що документально не підтверджене. Також, слід зазначити, що розгляд справи вже відкладався на підставі клопотання відповідача, що наводить на думку про безпідставне затягування останнім розгляду справи.
Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об'єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:
16.08.2010 року між сторонами укладено Договір № 16/08/2010 підряду на виконання будівельних робіт (далі по тексту -Договір), у відповідності з яким позивач зобов'язувався на свій ризик за завданням та в інтересах відповідача виконати будівельні роботи -виготовити металоконструкції та здійснити монтаж на об'єкті ТзОВ «Зірка Буковелю»в с. Паляниця, а відповідач зобов'язувався виконані роботи прийняти та оплатити на умовах, визначених Договором.
Як вбачається з п. 4.1. Договору, Довідки про вартість виконаних будівельних робіт за 01.09.2010 -30.09.2010 року та Акту № 1 приймання виконаних будівельних робіт за 01.09.2010 -30.09.2010 року, позивачем виконано, а відповідачем прийнято робіт на загальну суму 134 000,00 грн. з ПДВ. Поряд з цим, відповідач прийняті підрядні роботи у порядку та строки, визначені Договором, не оплатив.
У зв'язку з наведеним, Товариство з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція»звернулось до господарського суду Львівської області.
07.12.2010 року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 32/215 (2010) (в подальшому залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 20.01.2011 року та Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року), котрим позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція»задоволено частково. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»126 456,09 грн., з яких: 84 000,00 грн. -основний борг, 33 500,00 грн. -пеня, 6 700,00 грн. -штраф, 275,34 грн. -3% річних, 1 744,75 грн. -державне мито, 236,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Провадження в частині вимог про стягнення 50 000,00 грн. основного боргу припинено, у зв'язку з перерахуванням означеної суми відповідачем позивачеві 17.11.2010 року. При цьому, пеню та 3% річних було стягнуто за період з 11.10.2010 року по 04.11.2010 року.
Зважаючи на те, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»і надалі не вживалось заходів, спрямованих на остаточне погашення заборгованості за Договором, позивач 27.12.2010 року звернувся до господарського суду Львівської області з позовом про стягнення з відповідача пені та 3% річних за період з 05.11.2010 року по 25.12.2010 року, а також інфляційних втрат за період з жовтня по листопад 2010 року (справа № 25/187).
25.02.2011 року господарським судом Львівської області прийнято рішення у справі № 25/187 (залишене без змін постановами Львівського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року, а також Вищого господарського суду України від 09.06.2011 року), котрим позов задоволено повністю -вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція»48 499,83 грн. заборгованості, з яких: 46 660,00 грн. -пеня, 383,51 грн. -3% річних, 742,46 грн. -інфляційні втрати, 477,86 грн. -державне мито, 236,00 грн. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
30.12.2010 року в рахунок погашення основного боргу за Договором, відповідачем на користь позивача перераховано грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн. 06.05.2011 року відповідачем остаточно погашено основний борг за Договором шляхом перерахування на рахунок позивача грошових коштів у розмірі 126 456,09 грн.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій (до яких відноситься і пеня) за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Частиною 2 ст. 35 ГПК України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
На підставі наведеного, враховуючи обставини, встановлені в рамках справ № 32/215 (2010) та № 25/187, суд вважає підставними вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 11.10.2010 року по 05.05.2011 року включно; інфляційних втрат починаючи з жовтня 2010 року по квітень 2011 року включно; пені за період з 11.10.2010 року по 11.04.2011 року включно.
У частині нарахування пені, суд також звертає увагу на наступне.
Пунктом 7.3. Договору визначено, що за несвоєчасну оплату передбачених цим Договором робіт та використаних матеріалів відповідач сплачує позивачеві пеню в розмірі 1% від суми заборгованості за кожен день прострочення.
В ч. 3 ст. 6 ЦК України визначено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.
У відповідності з ч. 2 ст. 4 ЦК України, актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.
Положеннями ч.ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.
Як вбачається з ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків (ч. 1 ст. 624 ЦК України).
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Переглядаючи постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2008 року зі справи господарського суду Автономної Республіки Крим № 2-3/4423-2007, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України зазначила у своїй постанові від 20.05.2008 року, що відносно господарських договорів спеціальними є норми, закріплені у Цивільному кодексі України, який уведено в дію з 01.01.2004 року, а положення законів повинні застосовуватись з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Таким чином, Судова палата у господарських справах Верховного Суду України визначила пріоритет Цивільного кодексу України над законом, який був прийнятий до прийняття цього кодексу. А, як слідує з ст. 111-28 ГПК України, рішення Верховного суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах (що мало місце у справі № 2-3/4423-2007, за результатами якої Верховним Судом України прийнято постанову 20.05.2008 року), є обов'язковим для всіх судів України.
За таких обставин, пріоритетними у спірних правовідносинах стосовно виконання Договору підряду від 16.08.2010 року № 16/08/2010 на виконання будівельних робіт є положення Цивільного кодексу України, який було прийнято після прийняття Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Аналогічна правова позиція в частині пріоритету норм викладена і у постанові Вищого господарського суду України від 23.02.2011 року у справі № 32/215 (2010).
Таким чином, пеня з відповідача підлягає стягненню у розмірі, погодженому позивачем та відповідачем у Договорі. Аналогічна правова позиція в частині можливості стягнення пені у розмірі, погодженому у договорі, викладена у постанові Вищого господарського суду України від 09.06.2011 року у справі № 25/187.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.
З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, ст.ст. 4, 6, 549, 551, 624, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 231, 232 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «Комфортбуд-1», м. Львів, вул. Стрийська, 121 (р/р 26008053801930 у ЗГРУ КБ «Приватбанк», МФО 325321, код ЄДРПОУ 33169993) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Енергомонтажвентиляція», с. Матяші, вул. Центральна, 14В, Кам'янка-Бузький район, Львівська область (р/р 26000012159 у ПЛФ ВАТ «Кредобанк»м. Львова, МФО 325365, код ЄДРПОУ 30648990) 79 580 грн. 00 коп. пені, 4 076 грн. 00 коп. інфляційних втрат, 800 грн. 06 коп. -3% річних, 1 039 грн. 91 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.
Суддя Деркач Ю.Б.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.08.2011 р.