ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 40/21925.08.11
За позовом Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан - компані, ЛТД"
про стягнення заборгованості за оренду приміщення 25 168,68 грн
Суддя Пукшин Л.Г.
Представники cторін:
від позивача: ОСОБА_1.. - за довіреністю № 21 від 10.01.11 р.
від відповідача: не з'явився.
У судовому засіданні 25.08.11 суд, керуючись ч.1 ст. 85 ГПК України, оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
обставини справи:
На розгляд Господарського суду м. Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Дирекція з утримання та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної у місті Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алан - компані, ЛТД" про стягнення заборгованості за оренду приміщення 25 168,68 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач систематично не виконує своїх обов'язків у частині внесення плати за оренду нежитлового приміщення відповідно до договору № 871/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району м. Києва, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у розмірі 25 168,68 грн, з них: 21 552,80 грн - по орендній платі, 717,62 грн - пеня, 2 898,26 грн - компенсація плати за землю.
Ухвалою суду від 29.06.11 порушено провадження у справі № 40/219 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.07.11 р.
У судове засідання 21.07.11 представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду виконав.
20.07.11 відповідач через службу діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з відрядженням його представника.
Розглянувши клопотання відповідача у судовому засіданні суд вирішив його задовольнити та, керуючись ст.ст. 77, 86 ГПК України, відклав розгляд справи на 04.08.11.
У судове засідання 04.08.11 представники сторін з'явились, надали документи на виконання вимог ухвали суду.
Представник відповідача надав відзив на позов, відповідно до якого борг визнав, надав докази часткової сплати боргу, а також заявив клопотання про відкладення розгляду справи з метою надання часу для повної сплати боргу.
Представник позивача не заперечував проти відкладення розгляду справи.
Суд задовольнив клопотання представника відповідача та оголосив перерву в судовому засіданні до 25.08.11.
У судове засідання 25.08.11 представник відповідача не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв.
У судове засідання 25.08.11 представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.
Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача.
Судом заслухані пояснення представників сторін, досліджені надані суду докази та матеріали. В результаті дослідження наданих доказів та матеріалів, суд встановив.
28.10.10 р. між Комунальним підприємством “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської районної у місті Києві ради (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Алан-компані, ЛТД” (орендар) був укладений договір № 871/Ч оренди нерухомого майна (нежилих будівель, споруд, приміщень) комунальної власності територіальної громади Солом'янського району міста Києва (далі -договір).
Відповідно до умов договору орендодавець на підставі розпорядження Солом'янської районної у місті Києві державної адміністрації № 1038 від 28 жовтня 2010 року передає, а Орендар приймає в оренду нежиле приміщення для розміщення проектно-вишукувальної та проектно-конструкторської організації за адресою: м. Київ, вул. Донецька, 14/30 (п. 1.1 договору).
Передача позивачем в оренду нерухомого майна відповідачу підтверджується Актом прийому-передачі від 28 жовтня 2010 р.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що об'єктом оренди є: нежиле приміщення загальною площею 93,8 кв.м. в тому числі І поверх - 93,8 кв.м. Вартість об'єкту оренди згідно із звітом про експертну оцінку станом на 31.07.10 р. становить 385 170 грн (п.2.2 Договору).
Пунктом 9.1. договору строк дії договору встановлено з 28.10.10 р. до 28.10.12 р.
Позивач стверджує, що відповідач, порушуючи умови договору оренди, своєчасно не проводить оплату, передбачених договором платежів, чим грубо порушує умови договору. Так, станом на момент звернення з позовом до суду заборгованість відповідача перед позивачем з орендної плати за період з листопада 2010 по квітень 2011 складала 21552,80 грн., заборгованість з компенсації плати за землю за той самий період становила 2898,26 грн.
Факт наявності вказаної заборгованості відповідачем визнано.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч.1 ст.526 ЦК України).
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо здійснення орендних платежів. Зокрема, як вбачається з матеріалів справи, на момент подання до суду позову та розгляду у судовому засіданні відповідач зобов'язання по сплаті орендних платежів за користування майном згідно з умовами Договору не виконав, суму заборгованості не сплатив.
Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язаний передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За користування майном з наймодавця справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (ч. 1 ст. 762 ЦК України).
За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендодавцю орендну плату, розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку та порядку використання орендної плати, затвердженої рішенням Солом'янської районної в місті Києві радою від 20 грудня 2006 року № 101 або за результатами конкурсу на право оренди об'єкту комунальної власності.. Орендна плата на момент укладення Договору встановлюється в розмірі 10% від вартості майна і становить 3209,75 гривні на місяць (п. 3.1. Договору).
Відповідно до п. 3.2. Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.
Додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується Орендарем разом з орендною платою (п.3.3 Договору).
Крім орендної плати Орендар компенсує Орендодавцеві його видатки по платі за землю (п. 3.5. Договору).
Пунктом 3.7. Договору передбачено, що у разі зміни розміру орендної плати та інших платежів, передбачених Договором, згідно постанов уряду та інших органів влади, орендна плата та інші платежі змінюються, починаючи з вказаного в постанові терміну на вимогу однієї із сторін.
Відповідно до п. 3.8. Договору Орендар повинен сплачувати орендну плату (п.п. 3.1., 3.7.) та інші платежі (п.п. 3.5., 3.6.) незалежно від результатів господарської діяльності щомісячно, до 1-го числа місяця наступного за звітним, з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Оскільки з матеріалів справи вбачається та позивачем не заперечується факт часткової сплати боргу з орендної плати в сумі 9009,00 грн. (платіжні доручення № 163 від 24.06.11 на суму 5004,00 грн. та № 165 від 04.07.11 на суму 4005,00 грн), яка не була врахована позивачем при розрахунку суми заборгованості при подачі позову, провадження в цій частині позовних вимог підлягає припиненню. у відповідності до п.1-1 ст. 80 ГПК України.
Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості за оренду приміщення в розмірі 12543,80 грн. та компенсацію плати за землю в розмірі 2898,26 грн. у відповідача перед позивачем станом на день вирішення спору, належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги в цій частині стягнення основного боргу визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Також позивач просить стягнути з відповідача 717,62 грн пені за прострочення платежу, посилаючись на п. 6.2. Договору, відповідно до якого за несвоєчасну сплату орендних платежів передбачених п.п. 3.1., 3.6. Орендар сплачує на користь Орендодавця пеню в розмірі 0,5 % від розміру не сплачених орендних платежів за кожний день прострочення.
Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, положеннями якого встановлено, що за прострочення платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача пені за прострочення оплати орендної плати в розмірі 717,62 грн. З наданого позивачем розрахунку вбачається, що пеня нараховувалась в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня., від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, з урахуванням обмежень встановлених ст. 231, 232, 343 ГК України.
Судом здійснено перерахунок розміру пені за прострочення орендних платежів за договором № 871/Ч з урахуванням п. 3.8 договору (термін сплати не пізніше 1-го числа місяця, наступного за звітним):
МісяцьСума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення
листопад 20101069.9602.12.2010 - 01.05.20111517.7500 %68.61
грудень 20103093.7802.01.2011 - 01.05.20111207.7500 %157.66
січень 20113396.2102.02.2011 - 01.05.2011897.7500 %128.36
лютий 20113457.3402.03.2011 - 01.05.2011617.7500 %89.56
березень 20113433.8802.04.2011 - 01.05.2011307.7500 %43.75
Разом: 487,94 грн.
Таким чином за перерахунком суду з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня за прострочення платежів за договором № 9871/Ч в сумі 487,94 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до статті 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч.2 ст. 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач сплатив заборгованість в сумі 9009,00 грн. вже після звернення позивача з позовом.
Враховуючи викладене, судові витрати в цій частині згідно ч.2, 5 статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.
Відповідно до ч.5 статті 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
при задоволенні позову - на відповідача;
при відмові в позові - на позивача;
при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, витрати по сплаті державного мита покладаються:
на позивача в сумі 2 грн. 30 коп., на відповідача -249 грн. 39 коп.
Витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються:
на позивача в розмірі 2,36 грн., на відповідача -233,64 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва,-
1. Позов Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янського району міста Києва задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині позовних вимог про стягнення орендної плати в розмірі 9 009,00 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Алан-компані, ЛТД” (03151 м. Київ, вул. Донецька, 14/30, ідентифікаційний код 21474854) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Комунального підприємства “Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду” Солом'янської у місті Києві ради (03186, м. Київ, вул. Соціалістична, 6, ідентифікаційний код 35756919) суму заборгованості з орендної плати в розмірі 12 543 (дванадцять тисяч п'ятсот сорок три) грн 80 коп., заборгованість з плати за землю в розмірі 2 898 (дві тисячі вісімсот дев'яноста вісім) грн 26 коп., пеню в розмірі 487 (чотириста вісімдесят сім) 94 коп., витрати по сплаті державного мита у розмірі 249 (двісті сорок дев'ять) грн 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 233 (двісті тридцять три) грн 64 коп.
4. В частині стягнення пені в розмірі 229,68 грн.
5. Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Пукшин Л.Г.
дата підписання рішення 26.08.2011 р.