4-с-40/11
Іменем України
29 червня 2011 року Ворошиловський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого - судді Цукурова В.П.,
при секретарі -Кривошей Г.В.,
за участю заявника ОСОБА_1, представника Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку -державного виконавця Озеранської І.А.,
розглянувши скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця, -
До Ворошиловського районного суду м. Донецька надійшла скарга ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця, в якій заявник просить суд скасувати постанову про арешт його квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, зупинити примусовий продаж зазначеної квартири, скасувати постанову про обмеження його права на перетинання кордону України та отримання закордонного паспорту.
В судовому засіданні заявник підтримав доводи скарги, надав пояснення, аналогічні викладеним в скарзі. Просив поновити йому пропущений з поважних причин строк для подання скарги, визнати дії державного виконавця у виконавчих провадженнях неправомірними та задовольнити його скаргу повністю.
Представник ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька -державний виконавець Озеранська І.А. в судовому засіданні пояснила, що спірні виконавчі провадження було відкрито державним виконавцем Дарадан Е.В., але у зв'язку із звільненням останньої, на цей час дані виконавчі провадження знаходяться у її провадженні. Проти задоволення скарги заперечувала та пояснила, що державний виконавець діяв у спосіб та в межах наданих йому діючим законодавством повноважень, а оскаржувані постанови законні та обґрунтовані.
Відповідно до ст. 383 ЦПК України, учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця порушені їх права чи свободи.
Відповідно до ч.3 ст.386 ЦПК України, якщо суд встановить, що особа, рішення, дія чи бездіяльність якої оскаржуються, не працює на попередній посаді, він залучає до участі в справі посадову особу, до компетенції якої належить вирішення питання про усунення порушення прав чи свобод заявника.
На підставі зазначеної норми, у судовому засіданні було залучено до участі у справі державного виконавця ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька Озеранську І.А.
Відповідно до ст.385 ЦПК України, скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав чи свобод. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.
Враховуючи наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду, суд визнає їх поважними та поновляє заявнику строк для подання даної скарги.
Суд, вислухавши заявника, державного виконавця ВДВС Куйбишевського РУЮ м. Донецька, дослідивши матеріали виконавчих проваджень та матеріали даної справи, приходить до висновку про те, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
На виконанні ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку знаходяться виконавчі провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-661 від 21.06.2009 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 63251,55 грн.; виконавчого листа № 2-661 від 21.09.2009 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2508,98 грн.; виконавчого листа № 2-662 від 17.07.2009 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 2102,35 грн.; виконавчого листа № 2-846 від 12.11.2010 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини всіх доходів боржника; виконавчого листа № 2-4171 від 06.04.2011 року, виданого Куйбишевським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 неустойки за несплачені аліменти у розмірі 137940,90 грн.; виконавчого листа № 2-662 від 25.06.2009 року, виданого Ворошиловським районним судом м. Донецька про стягнення з ОСОБА_1 на користь Беро Л.М. аліментів на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 5000,00 грн. щомісяця.
Сума боргу за всіма виконавчими документами відносно боржника ОСОБА_1 без урахуванням суми виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, які перебувають на виконанні у відділі складає 205803,78 грн., що значно перевищує розмір 10 мінімальних заробітних плат, а отже, згідно положень частини 7 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на нерухоме майно боржника в даному випадку відповідає положенням чинного законодавство та є допустимим.
Разом з тим, з метою забезпечення гарантій прав громадян і юридичних осіб у виконавчому провадженні частиною першою статті 6 Закону України «Про виконавче провадження»зобов'язано державного виконавця використовувати надані йому права у точній відповідності із законом і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів громадян і юридичних осіб.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» перед початком примусового виконання рішення суду державний виконавець повинен пересвідчитися в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. Однак даної норми закону державним виконавцем дотримано не було.
06.07.2010 року державним виконавцем складений акт опису й арешту майна боржника ОСОБА_1, а саме квартири за адресою: АДРЕСА_1. У зв'язку з відсутністю боржника за даною адресою, зазначений акт складений на підставі документів, які характеризують об'єкт нерухомості, в даному випадку технічний паспорт.
Відповідно до ст. 5.6.2 Інструкції про проведення виконавчих дій копія постанови державного виконавця про арешт коштів або майна боржника не пізніше наступного дня після його винесення надсилається боржнику. В порушення даної норми державним виконавцем не було надіслано ОСОБА_1 копію акту про арешт квартири, що позбавило боржника права на його оскарження.
Відповідно до ст. 5.7.4 Інструкції про проведення виконавчих дій державний виконавець про оцінку арештованого майна повідомляє сторонам, які мають право оскаржити оцінку майна в суд в десятиденний строк з дня отримання повідомлення. Разом з тим, акт оцінки майна боржнику надіслано не було.
19.07.2010 року державним виконавцем відповідною постановою залучено експерта для участі у виконавчому провадженні.
Відповідно до абз. 4 ст. 2.2.3 Інструкції про проведення виконавчих дій копія постанови державного виконавця про залучення у виконавчому провадженні експерта або спеціаліста з оціночної діяльності в триденний строк надсилається сторонам. Разом з тим, боржником ОСОБА_1 дану постанову отримано не було.
Поштове повідомлення про вручення 13.09.2010 року ОСОБА_1 рекомендованого листа суд до уваги не приймає, оскільки в матеріалах виконавчого провадження відсутній опис вкладень до даного листа. Крім того, номер вказаного поштового повідомлення співпадає з номером на конверті, у якому заявнику було направлено кореспонденцію від ТРЦ «Караван», а ні від ВДВС Куйбишевського РУЮ м.Донецька.
Таким чином, при проведенні державним виконавцем оскаржуваних дій, було порушено права заявника, передбачені ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до ст.387 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржуване рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу особу державної виконавчої служби задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює його порушені права чи свободи.
На підставі наведеного необхідно вимоги заявника ОСОБА_1 задовольнити та визнати дії державного виконавця у спірних виконавчих провадженнях неправомірними та скасувати постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також скасувати примусовий продаж квартири, що належить заявнику.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в України громадян України»№ 3857-ХП від 21.01.1994 (із змінами і доповненнями), громадянин України має право виїхати з України, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець в процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням.
Ухвалою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 04.02.2010 року, винесеною за поданням ВДВС Куйбишевського РУЮ у м. Донецьку, встановлено тимчасове обмеження у праві виїзду ОСОБА_1 за кордон. В даній ухвалі зазначено строк та порядок її оскарження. Скасування даної ухвали Ворошиловським районним судом м. Донецька виходить за межі процесуальних повноважень Ворошиловського районного суду м.Донецька як суду першої інстанції.
На підставі викладеного, в задоволенні вимог заявника про скасування постанови про обмеження права на перетинання кордону України та отримання закордонного паспорту необхідно відмовити.
На підставі Закону України «Про виконавче провадження»та керуючись ст. ст. 383-389 ЦПК України, суд -
Поновити ОСОБА_1 строк для подання скарги.
Скаргу ОСОБА_1 на незаконні дії державного виконавця -задовольнити частково.
Визнати дії державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Куйбишевського районного управління юстиції у м.Донецьку -неправомірними.
Постанову державного виконавця від 15.03.2010 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на квартиру боржника, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
Примусовий продаж квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 - скасувати.
В задоволенні інших вимог -відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвалу надруковано в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька В.П. Цукуров