Вирок від 02.09.2011 по справі 1-18/11

Справа № 1 - 18/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2011 року Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді - Єзерської І.В.

секретаря судового засідання - Забродської Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки та мешканки АДРЕСА_2, українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,

ВСТАНОВИВ:

03 березня 2010 року до Житомирського районного суду надійшла скарга мешканця с.Глибочиця, Житомирського району ОСОБА_2 про обвинувачення ОСОБА_1 в скоєнні злочину, передбаченого ст.125 КК України, яка 03 січня 2010 року о 20-00 годині зайшла до квартири АДРЕСА_1 та на ґрунті особистих неприязних відносинах та під час сварки, почала ображати, наносити руками та кулаками удари по обличчю та іншим частинам тіла ОСОБА_2, чим заподіяла останньому тілесні ушкодження, які відносяться до категорії легких без короткочасного розладу здоров'я.

Постановою суду від 12 березня 2010 року за даною скаргою проти ОСОБА_1 порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України. Цією ж постановою суду ОСОБА_2 визнано потерпілим та цивільним позивачем, а ОСОБА_1 цивільним відповідачем.

Підсудна ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у скоєні злочину не визнала, а також не визнала позовних вимог потерпілого ОСОБА_2 про стягнення з неї на його користь 10000 грн. моральної шкоди та ствердила, що вона не могла нанести потерпілому тілесних пошкоджень тільки по тій причині, що вона 03 січня 2010 року знаходилася на роботі в м.Києві і по місцю проживання в с.Глибочиця, Житомирського району була відсутня.

Потерпілий ОСОБА_2 в своїх показах у судовому засіданні ствердив, що 03 січня 2010 року приблизно 20-00 годин до його квартири АДРЕСА_1 зайшла ОСОБА_1, яка почала його ображати та наносити йому удари по обличчю та іншим частинам тіла.

В наслідок неправомірних дій підсудної йому була завдана моральна шкода, яка полягає в фізичному болю та душевних стражданнях, що він зазнав в наслідок її протиправних дій і яку він оцінює в розмірі 10000 грн.

Згідно акту судово-медичного дослідження (обстеження) №8 від 04 січня 2009 року при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_2 було виявлено синець на обличчі, який утворився від дії тупого твердого предмету, не виключено в термін та за обставин, вказаних обстеженим та відноситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я (а.с.53).

В матеріалах справи також є постанова про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 від 05 січня 2010 року за відсутності в їх діях складу злочину, передбаченого ч.1 ст.296 КК України та встановлено факт наявності конфлікту між підсудною та потерпілим 03 січня 2010 року (а.с.13).

Відповідно до вимог ч.1 ст.27 КПК України справи про злочини, передбачені ст.125 КК України, порушуються не інакше як за скаргою потерпілого, якому і належить в такому разі підтримувати обвинувачення.

Свідок ОСОБА_3 в своїх показаннях у судовому засіданні ствердив, що 04.01.2010 року близько 09.00 години до нього додому приїхав батько зі слідами побиття і вони разом поїхали до міліції, де написали заяву та поїхали на експертизу.

З повідомлення ЗАТ «Київстар ДЖ.НС.ЕМ»у м.Житомирі вбачається, що телефонні розмови з номера НОМЕР_1, що належить підсудній ОСОБА_1 здійснювалися 03 січня 2010 року о 20 годині з с.Глибочиця, Житомирського району (а.с.68-70).

Наявність конфліктів на основі неприязних стосунків між підсудною ОСОБА_1 та потерпілим ОСОБА_2 підтверджено також дослідженими в судовому засіданні відмовними матеріалами по заявах, як ОСОБА_2 так і ОСОБА_1

Суд критично оцінює покази свідків ОСОБА_5 /яка під час розгляду справи змінила свої покази/, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та не приймає їх до уваги, оскільки покази зазначених свідків, як такі, що не узгоджуються з матеріалами справи та протирічать їм.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності, заслухавши покази підсудної, потерпілого та свідків, суд дійшов висновку, що вина підсудної ОСОБА_1 у вчиненні злочину доведена та кваліфікує її дії за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.

Обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання підсудної ОСОБА_1 судом не встановлено.

Призначаючи покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України кваліфікується як злочин невеликої тяжкості, особу підсудного, яка характеризується позитивно, вперше притягується до кримінальної відповідальності, а тому призначає ОСОБА_1 покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України.

Заявлений потерпілим ОСОБА_2 цивільний позов про стягнення з підсудної ОСОБА_1 10000 грн. моральної шкоди, суд задовольняє частково.

Визначаючи розмір завданої потерпілому моральної шкоди, суд бере до уваги наслідки від неправомірних дій підсудної, зокрема, перенесеного потерпілим фізичного болю під час заподіяння йому тілесних ушкоджень та глибину душевних страждань, перенесених ним внаслідок протиправних дій підсудної.

Суд оцінює заподіяну підсудною потерпілому ОСОБА_2 моральну шкоду в грошовому відшкодуванні - 500 грн., визначаючи розмір грошового відшкодування ,суд виходив з вимог розумності і справедливості.

Керуючись ст.ст. 49, 323, 324, 327 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Визнати ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити їй покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 500 грн. моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовити.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженій ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд протягом 15 діб після його проголошення.

Суддя: