Справа № 2-0117-178/11
Іменем України
"22" серпня 2011 р. м. Саки
Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Смолія А.М., при секретарі Ляшенко Г.К.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,
Встановив:|в,біля| |із|
У травні 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Свої позовні вимоги мотивував тим, що 19 серпня 2009 року з вини ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригод, у результаті якої майже на 80 відсотків був пошкоджений належний йому автомобіль FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1. Зазначені протиправні дії відповідача також потягли за собою пошкодження його здоров'я, а саме було отримано черепно-мозкову травму, внаслідок чого він проходив стаціонарне лікування. В результаті пошкодження автомобіля та отримання травми позивачу завдано моральної шкоди, що полягала у фізичних стражданнях, обмеженні у вільному пересуванні, вжиття додаткових зусиль для організації життя та відшкодування шкоди. На зазначених підставах, з урахуванням уточнених позовних вимог від 15 червня 2011 року, просив суд стягнути з відповідача в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 56 585,36 грн. та моральної шкоди 10 000,00 грн..
У судовому засіданні позивач просив позов задовольнити у повному обсязі. Крім того пояснив, що відповідач не вжив жодного заходу з метою відшкодування завданої ним шкоди.
Представник відповідача ОСОБА_3 підтримав позов довірителя та пояснив, що вина відповідача у скоєнні ДТП підтверджена судовим рішенням, від адміністративної відповідальності його було звільнено не по реабілітуючій підставі, як наслідок він повинен відшкодувати завдану позивачу як матеріальну так і моральну шкоду.
Представник відповідача ОСОБА_4 позов не визнала у повному обсязі з тих підстав, що її довірителя не було запрошено на проведення первинного огляду пошкодженого автомобіля позивача. ОСОБА_1 до розгляду справи по суті провів відчуження автомобіля, як наслідок призначена судом документальна автотоварознавча експертиза не може бути прийнята судом як об'єктивний та належний доказ. Крім того, позивач не передав ОСОБА_2 пошкоджених частин та вузлів автомобіля. На її думку позивачу не було завдано моральної шкоди.
Вислухавши пояснення сторін та їх представників, дослідивши |піклування|матеріали справи суд приходить до висновку|лічить|, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних|таких| підставах.
Судом встановлено, що 19 вересня 2009 року з вини відповідача ОСОБА_2, який управляв автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2, сталося зіткнення з автомобілем FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1, яким управляв ОСОБА_1. Вина ОСОБА_2 у скоєнні зазначеного правопорушення встановлена та підтверджується постановою інспектора з дізнання ОДАІ з обслуговування території м. Саки, Сакського району і АТІ при УДАІ ГУ МВС України в АР Крим від 03 грудня 2009 року про відмову у порушенні кримінальної справи від 03 грудня 2009 року та постановою Сакського міськрайонного суду АР Крим від 12 січня 2010 року.
При зверненні з даним позовом ОСОБА_1 надав суду висновок спеціаліста -автотоварознавця № 000470 від 26 вересня 2009 року відповідно з яким, матеріальна шкода, завдана власнику автомобіля FORD TRANSIT, реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_1. у результаті ДТП складає 83 082,48 грн..
Свідок ОСОБА_6 пояснив, що ОСОБА_2 було запрошено та він був присутній 23 вересня 2009 року при огляді досліджуваного автомобіля FORD TRANSIT.
Твердження свідка про присутність ОСОБА_2 при огляді вказаного вище автомобіля підтверджується протоколом огляду транспортного засобу від 23 вересня 2009 року та фотоматеріалами.
У ході розгляду справи відповідач піддав сумніву розмір матеріальної шкоди, завданому транспортному засобу позивача, визначеної спеціалістом-автотоварознавцем та заявив клопотання про призначення у справі судової автотоварознавчої експертизи. Однак, згодом відповідач відмовився підтримувати своє клопотання.
За клопотанням позивача зазначену експертизу було призначено та проведено.
Відповідно до висновку автотоварознавчої експертизи від 06 січня 2011 року вартість ремонтно-відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля FORD TRANSIT складає 102 442,67 грн., сума матеріальної шкоди завданої його власнику складає 81 575,36 грн..
Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 на час скоєння ДТП на законних підставах володів автомобілем ВАЗ-21099, реєстраційний номер НОМЕР_2.
З полісу № ВС/3052167 слідує, що страхова компанія «Брокбізнес» застрахувала цівільно-правову відповідальність ОСОБА_2 з лімітом відповідальності 25 000,00 грн. та фриншизою 510,00 грн..
Страхова компанія частково відшкодувала позивачу матеріальну шкоду, в межах ліміту відповідальності, в сумі 24 990,00 грн., що підтверджується заявою на видачу готівки від 07 квітня 2010 року.
Згідно зі ст. 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Відповідно з ч.1 ст. 22 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Судом встановлено, що шкода завдана майну позивача неправомірними діями ОСОБА_2 перевищує ліміт відповідальності страховика, а саме на 56 585,36 грн., а тому останній зобов'язаний сплатити потерпілому різницю між отриманою страховою виплатою та розміром завданої шкоди. Також судом встановлено, що винними діями відповідача, пов'язаними із значним пошкодженням автомобіля та пошкодження здоров'я, позивачеві завдана також моральна шкода. З акту судово-медичного освідчення № 775 від 24 вересня 2009 року та виписки з медичної картки слідує, що ОСОБА_1 в наслідок ДТП завдано легких тілесних ушкоджень, що потягнули за собою короткочасний розлад здоров'я, у зв'язку з чим він знаходився на стаціонарному лікуванні в період з 20 серпня по 05 вересня 2009 року. У відповідності зі ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шода, завдана фізичній або юридичні собі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкоджовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 5 постанови від 31 березня 1995 року № 4 „Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, розглядаючи позов про відш-кодування такої шкоди, суд повинен з'ясувати: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить. Доводи позивача в цій частині в судовому засіданні знайшли своє підтвердження, оскільки йому дійсно завдано тілесних ушкоджень, він з цього приводу відчував біль та страждання, значний час проходився на стаціонарному медичному лікуванні, тривалий час був позбавлений засобу пересування, в наслідок отриманих травм були порушенні його нормальні життєві зв'язки, що вимагало вжиття додаткових зусиль для організації життя.
При визначені розміру грошового відшкодування моральної шкоди суд враховує характер правопорушення, глибину душевних страждань позивача, а також враховує вимоги розумності і справедливості.
Суд вважає, що позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню, а саме в сумі 2 000,00 грн..
З матеріалів справи слідує, що позивачем за проведення судової автотоварознавчої експертизи було сплачено 1546,56 грн.. Зазначена сума підлягає відшкодуванню відповідачем.
На підставі викладеного, відповідно зі ст.ст. 23, 1176, 1194 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити часткового.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у відшкодування матеріальної шкоди 56 585, 36 грн. (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять грн. 36 коп., у відшкодування моральної шкоди 2 000,00 грн. (дві тисячі грн.).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір (державне мито) в сумі 574,35 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн. та витрати пов'язані з проведенням судової експертизи в сумі 1546,56 грн..
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Смолій А. М.