Справа № 10-198/2011
Категорія ст. 236-2 КПК України
Головуючий у 1 інстанції Максимюк Р.Ю.
Суддя-доповідач Шкрібляк Ю.Д.
19 серпня 2011 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Шкрібляка Ю.Д.,
суддів Кривобокової Н.М., Кавацюка М.Ф.,
з участю прокурора Семківа Т.С.,
розглянувши 19 серпня 2011 року у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську справу за апеляцією ОСОБА_2, на постанову Коломийського міськрайонного суду від 14 липня 2011 року,-
Вказаною постановою залишено без задоволення скаргу ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора Коломийського МВ УМВС від 28 березня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Залишаючи скаргу без задоволення, суд мотивував своє рішення тим, що дільничний інспектор прийшов до обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4, ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ст.ст. 296 ч.2, 185 Кримінального кодексу України (далі КК), оскільки за скаргами ОСОБА_2 постанови про відмову в порушенні кримінальної справи вже неодноразово були скасовані і відповідно неодноразово проводилися перевірки. Однак, із жодних перевірок не було встановлено, що в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є ознаки будь-яких злочинів. Заяви ОСОБА_2 про те, що він в орендованій квартирі зробив ремонт за власні кошти, не являється підставою для порушення кримінальної справи, адже ці відносини носять цивільно-правовий характер.
Також, твердження ОСОБА_2 про те, що йому ОСОБА_4 та ОСОБА_3 були спричинені тілесні ушкодження, а також те, що у нього були викрадені кошти, в ході проведення неодноразових перевірок не було підтверджено, а навпаки спростовувалося поясненнями опитаних осіб.
В апеляції ОСОБА_2 вважає постанову суду незаконною, оскільки висновок суду не ґрунтується на об'єктивних обставинах події, а також під час дослідження та аналізу обставин справи було упущено ряд обставин, які мають істотне значення.
Просить постанову суду скасувати, а матеріали повернути до прокуратури міста Коломиї.
Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення прокурора Семківа Т.С., який постанову суду вважає законною та просить апеляцію залишити без задоволення, перевіривши матеріали, що надійшли із суду першої інстанції, та відмовний матеріал, обговоривши доводи і мотиви апеляції, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до положень ч.2 ст. 991 Кримінально-процесуального кодексу України (далі КПК) постанову прокурора, слідчого і органу дізнання про відмову в порушенні кримінальної справи може бути оскаржено особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до суду в порядку, передбаченому ст. 2361 цього ж кодексу.
Згідно ст. 2361 КПК скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про відмову в порушенні кримінальної справи подається особою, інтересів якої вона стосується, або її представником до районного (міського) суду за місцем розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла постанову, протягом семи днів з дня отримання копії постанови чи повідомлення прокурора про відмову в скасуванні постанови.
Як вбачається з відмовного матеріалу, 28 березня 2011 року дільничний інспектор Коломийського МВ УМВС Янко А.О. в черговий раз за заявою ОСОБА_2 виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а.с.74-75).
29 березня 2011 року про прийняте рішення був відправлений лист-повідомлення на ім'я ОСОБА_2 заступником начальника Коломийського МВ УМВС (а.с.76).
Того ж числа, 29 березня 2011 року, відмовний матеріал по заяві ОСОБА_2 Коломийським МВ УМВС був направлений в прокуратуру м. Коломиї для проведення додаткової перевірки щодо незаконного, на думку ОСОБА_2, виселення із житла (а.с.77).
Вищевказану перевірку проводив слідчий прокуратури і 16 квітня 2011 року виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно подружжя ОСОБА_3 на підставі п.2 ст. 6 КПК (а.с.83-84). Однак, за скаргою ОСОБА_2 (а.с.89-90) дана постанова 29 травня 2011 року була скасована прокурором м. Коломиї (а.с.92).
03 червня 2011 року слідчий прокуратури м. Коломиї за наслідками додаткової перевірки вдруге виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно подружжя ОСОБА_3 та інших осіб за відсутністю у їх діях складу будь-якого злочину (а.с.106-108).
03 червня 2011 року про прийняте слідчим прокуратури рішення було направлено ОСОБА_2 повідомлення прокуратурою м. Коломиї (а.с.109).
Розглядаючи скаргу ОСОБА_2 на постанову дільничного інспектора Коломийського МВ УМВС про відмову в порушенні кримінальної справи стосовно подружжя ОСОБА_3 від 28 березня 2011 року, суд не звернув уваги на пропущений строк скаржником на оскарження даної постанови і на той факт, що за заявою ОСОБА_2 проводилась перевірка прокуратурою м. Коломиї і 03 червня 2011 року, як було зазначено вище, слідчий прокуратури м. Коломиї виніс постанову про відмову в порушенні кримінальної справи щодо подружжя ОСОБА_3 та інших осіб за відсутністю у їх діях складу будь-якого злочину. Однак, дана постанова не була оскаржена скаржником, яка і є кінцевою по заяві ОСОБА_2
Таким чином, прийнята постанова судді про залишення скарги ОСОБА_2 без задоволення є незаконною, оскільки не з'ясовані причини пропущення строку ОСОБА_2 на оскарження постанови органу дізнання та інші обставини. Тому апеляція ОСОБА_2 підлягає до часткового задоволення, а постанова судді скасуванню з направленням матеріалів на новий судовий розгляд, при якому слід з'ясувати усі обставини та прийняти законне і обґрунтоване рішення.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 367, 382 КПК, колегія суддів, -
Апеляцію ОСОБА_2 задовольнити частково.
Постанову Коломийського міськрайонного суду від 14 липня 2011 року, якою постанову дільничного інспектора Коломийського МВ УМВС від 28 березня 2011 року про відмову в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишено без зміни, скасувати, а матеріали направити в той же суд на новий судовий розгляд іншим складом суду.
Головуючий Ю.Д. Шкрібляк
Судді Н.М. Кривобокова
М.Ф. Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя Ю.Д. Шкрібляк