Справа 1/0913/131/11
23 серпня 2011 року смт.Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі головуючого судді Пулика М.В.,
секретаря судового засідання Стадник О.С.,
з участю прокурора Максимів О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Рожнятів кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,українця, уродженця та жителя АДРЕСА_1,з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого,раніше не судимого,громадянина України, за ст.ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України,суд,-
встановив:
Підсудний ОСОБА_1вчинив опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов”язків,та умисно заподіяв цьому працівнику побої у зв”язку з виконанням ним службових обов”язків.
Злочин підсудним вчинено за таких обставин.
13 липня 2011 року, приблизно о 16 годин 30 хвилин, житель с. Ріпне ОСОБА_2придбавши диван, став по частинах заносити його в свою квартиру. Коли підсудний ОСОБА_1, відкрив двері своєї квартири, розташованої поряд з його квартирою, ОСОБА_2 зробив йому зауваження, щоб він закрив їх та не перешкоджав заносини деталі дивана. На цьому грунті між ними виникла суперечка та бійка,після закінчення якої ОСОБА_2.звернувся із заявою в правоохоронні органи про притягнення до відповідальності ОСОБА_1 за нанесення йому тілесних ушкоджень. Дільничний інспектор Рожнятівського РВ УМВС старший лейтенант міліції ,потерпілий ОСОБА_3, одержавши від керівництва Рожнятівського РВ УМВС завдання провести перевірку за заявою ОСОБА_2, 15 липня 2011 року, приблизно о 07 годин 30 хвилин, приїхав в с. Ріпне та зайшов в квартиру по АДРЕСА_1, де проживає підсудний ОСОБА_1 В приміщенні дільничний інспектор ОСОБА_3 запропонував ОСОБА_1 та особі,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,поїхати в Рожнятівський РВ УМВС для дачі пояснень з приводу нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_2 ОСОБА_1 та особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії, вийшли з кімнати на вулицю, де стали обзивати ОСОБА_3 нецензурними словами. Оскільки ОСОБА_3 перебував в форменному одязі працівника міліції, повідомив ОСОБА_1 та особі,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,про те, що він проводить дослідчу перевірку, вони знали та усвідомлювали, що перед ними знаходиться працівник правоохоронного органу, який перебуває при виконанні службових обов"язків.Особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,провокуючи конфліктну ситуацію, спонукаючи підсудного ОСОБА_1 до вчинення активного фізичного опору, нанесла дільничному інспектору старшому лейтенанту міліції ОСОБА_3 удар рукою по голові ззаді. Побачивши це, ОСОБА_1, правою рукою схопив потерпілого за горло та став душити. Демонструючи зневагу до форменного одягу працівника міліції, ОСОБА_4 лівою рукою зірвав пагон з правого плеча форменної сорочки ОСОБА_3 та гудзики на сорочці. ОСОБА_3 схопив ОСОБА_1 за руку. В цей час особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії умисно, щоб перешкодити виконанню старшим лейтенантом міліції ОСОБА_3 службових обов"язків, стала наносити йому удари руками по голові та спині. Вони троє впали на ОСОБА_1 наніс удар ногою дільничному інспектору ОСОБА_3 в корпус та, вивільнивши свою руку, побіг дорогою по селі. При цьому він голосно кричав, що його б"є міліціонер. Щоб перешкодити ОСОБА_3 наздогнати ОСОБА_1, соба,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,стала утримувати його за форменний одяг, наносити удари руками по голові та спині. Коли особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії зробила спробу нанести ОСОБА_3 удар рукою по обличчі, останній схопив її за кисті рук та став утримувати їх, переконувати цю особу ., щоб вона припинила свою протиправну поведінку. Відпустивши руки особи,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,ОСОБА_3, підняв з землі форменний головний убор та папку і побіг за підсудним ОСОБА_1 ,а особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії,побігла слідом за потерпілим,якого наздогнала та нанесла йому кілька ударів руками по спині. Потерпілий запропонував ОСОБА_1 зупинитись та дати пояснення з приводу своїх дій. ОСОБА_3 спробував наздогнати ОСОБА_1, однак в цей момент особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії схопила його рукою за плече і вони обоє впали на землю. ОСОБА_3 піднявся із землі та відійшов в сторону. особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії стала кидати в його сторону камінням, кілька разів потрапивши в нього. ОСОБА_3 схопив її за руку та став заспокоювати, переконувати, щоб вона припинила протиправну поведінку. Після того, як ОСОБА_3 відпустив руку особу,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії та посадив її на траву, остання умисно стала битись головою до каміння на дорозі та металевого покриття містка. Щоб дискредитувати ОСОБА_3 перед громадськістю села, вона голосно кричала, що їй наніс тілесні ушкодження працівник міліції, стала розтирати кров та бруд по обличчю.Особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії з містка стрибнула в річку, перейшла водою під містком та стала рухатись за течією в напрямі свого будинку. ОСОБА_3 стрибнув за нею в річку, взяв її за руку та вивів з води. Коли особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії заявила, що в неї поганий стан здоров"я, її відвели в амбулаторію сільської медицини с. Ріпне та надали медичну допомогу. З медичного закладу особа,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії втекла. На місце пригоди приїхала слідчо-оперативна група Рожнятівського РВ УМВС. Дізнавшись від жителів села, що підсудний ОСОБА_1 перебуває біля приміщення старої меблевої фабрики, працівники міліції автомобілем поїхали у вказаному напрямі. В нижній частині села Ріпне вони побачили ОСОБА_1, який став втікати. Підсудний ОСОБА_1 вчинив активний фізичний опір працівникам міліції, однак був ними затриманий та доставлений в Рожнятівський РВ УМВС.
В зв»язку із вчиненим активним опором з боку особи,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії та підсудного ОСОБА_1 працівник правоохоронного органу,потерпілий ОСОБА_3 був змушений припинити проведення дослідчої перевірки, не виконав свій службовий обов»язок.
Особо,щодо якої кримінальна справа закрита внаслідок акту амністії та підсудний ОСОБА_1 умисно спричинили потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження в зв"язку із виконанням ним своїх службових обов"язків.
Підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованих йому злочинів визнав повністю,суду дав показання,що злочини вчинив саме при викладених вище обставинах.У вчиненому щиро розкаюється,просить суворо його не карати.
Після роз'яснення йому суті обвинувачення за ст. 442 ч.2,345 ч.2 КК України та змісту ст.299 КПК України згідний на скорочене судове слідство, вважає недоцільним досліджувати докази відносно фактичних обставин вчиненого ним діяння.
Крім повного визнання підсудним своєї вини, його винуватість у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю доказана зібраними в ході досудового слідства доказами, які не оспорює підсудний і які підтверджують фактичні обставини вчиненого ним діяння.
Оцінюючи та аналізуючи детально досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що дії підсудного слід кваліфікувати за ст.ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України,оскільки він вчинив опір працівнику правоохоронного органу під час виконання ним службових обов”язків,та умисно заподіяв цьому працівнику побої у зв”язку з виконанням ним службових обов”язків.
Призначаючи покарання підсудному суд у відповідності до ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів,особу винного та обставини,що пом”якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючих покарання підсудному обставин судом не встановлено.
Обставинами,що пом”якшують покарання суд відносить те,що він розкаявся у вчиненні злочинів та повністю визнав свою вину,що потерпілий просить не призначати йому міру поркарання пов”язану з позбавленням волі,давав визнавальні показання на досудовому слідстві ,чим сприяв слідству.
За наведених вище обставин, підсудному ОСОБА_1,який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався,при альтернативних санкціях передбачених ст.ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України,суд вважає за необхідне призначити йому покарання у виді обмеження волі,однак враховуючи вищеперелічені пом"якшуючі обставини та обставини скоєння злочинів,особу винного, а також те, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції його від суспільства суд вважає за необхідне застосувати до призначеного покарання ст.75 КК України, тобто звільнити його від відбування покарання з випробуванням,оскільки на думку суду призначення такого покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Керуючись ст.ст. 323, 324, 327 КПК України, суд, -
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні злочинів передбачених ст.ст.342 ч.2,345 ч.2 КК України та призначити йому покарання:
-за ст.342 ч.2 КК України у виді обмеження волі строком один рік;
-за ст.345 ч.2 КК України у виді обмеження волі строком два роки;
на підставі ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_1 покарання за сукупністю вчинених злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим- два роки обмеження волі.
У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1від відбування призначеного покарання у виді обмеження волі звільнити з випробуванням,з іспитовим строком два роки.
Згідно ст. 76 ч.1 п.п.2,3 КК України покласти на ОСОБА_1 обов»язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти цей орган про зміну місця проживання.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід засудженому залишити попередньо обраний -перебування на підписці про невиїзд.
На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Рожнятівський районний суд протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення.
Суддя: