Справа № 2-а-5855/11
Номер рядка звіту 93
16.08.2011 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючого-судді Якиміва Р. В.
при секретарі Заткальницькій Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Калуші справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії ,-
30.05.2011 року позивач звернувся в Калуський міськрайонний суд з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Калуші про визнання дій протиправними, зобов'язання провести з 01.01.2009 року перерахунок пенсії по інвалідності згідно ст. 50,54,67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком.
Свої вимоги обґрунтував тим, що йому встановлена 2-га група інвалідності, пов»язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Статтею 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», встановлено, що особам віднесеним до 1 категорії призначається щомісячна додаткова пенсія для інвалідів 2-ої групи у розмірі 75% від мінімальної пенсії за віком, а ст. 54 вищезгаданого Закону, згідно якого у всіх випадках розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим по 2-ій групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком. На письмове звернення щодо перерахунку пенсії управлінням Пенсійного фонду України в м. Калуші відмовлено. Вважає такі дії відповідача неправомірними.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити.
Представник відповідача в задоволенні позову просить відмовити, посилаючись на те, що з 01.01.2010 року розмір пенсійної виплати обчислено відповідно до Постанов КМУ, так як ч.5 ст. 54 зазначеного Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»встановлено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом міністрів України. Отже, як вони важають питання обчислення пенсії за цим Законом віднесені до відому Кабінету Міністрів України. Постановою КМУ від 16.07.2008 року №654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»встановлено, що з 01.07.2008 р. пенсія в інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв»язок з Чорнобильською катастрофою відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. повинна досягти 1090 грн. Також постановою КМУ від 28.05.2008 р. № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»встановлено, що особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія, за шкоду, заподіяну здоров»ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»виплачується у розмірах до прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, тим, що належать до 1 категорії інвалідам 2 групи -20 відсотків. Вказані постанови діють і по даний час.
Дослідивши матеріали справи, письмові заперечення відповідачів, заслухавши пояснення учасників процесу, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій).
Відносини, що склалися між позивачем та відповідачами є публічно-правовими відносинами, виходячи із змісту статті 3 та пункту 2 частини 1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є інвалідом II групи, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесеним до категорії 1 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченнями, копії яких містяться в матеріалах справи, та отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст.ст. 50 та 54 Закону №796-XII.
Згідно листів № 436/С-15 від 07.09.2010 р., № 3161/С-15 від 13.12.2010 р відповідачі не заперечують статусу позивача/а.с.11-12/.
Враховуючи те, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, він наділений державою певним правовим статусом, який включає в себе й право на додаткові елементи соціального захисту, зокрема право на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідному розмірі.
Статтею 49 Закону № 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Частиною 1 статті 67 Закону № 796-XII було встановлено, що конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій (передбачених цим Законом) підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини 4 статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів II групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими восьми мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 Закону № 796-XII особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам III групи - у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку із втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року №523. Ця постанова є чинною і її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсії відповідають положенням статей 50, 54 Закону України № 796. Постановою № 654 від 16.07.2008 року «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»всупереч положень статей 50, 54 Закону України № 796, Кабінет Міністрів України установив розміри сумм, з яких проводиться розрахунок пенсії, при тому, що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні цього спору слід виходити з того, що при розрахунку державної та додаткової пенсії передбачених статтями 50, 54 Закону України № 796 застосування підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Статтею 28 вказаного Закону України також передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом.
При цьому, в частині 2 статті 5 Закону № 1058-IV встановлено, що виключно цим Законом визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Враховуючи те, що нормами цього Закону встановлений розмір мінімальної пенсії за віком, а дія інших нормативно-правових актів може застосовуватись лише в частині, що не суперечить цьому Закону, суд приходить до висновку, що будь-яким іншим нормативно-правовим актом не може визначатись розмір мінімальної пенсії за віком.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі статтею 28 Закону № 1058-IV встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами положення частини 3 статті 28 Закону № 1058-IV, не є перешкодою для застосування мінімального розміру пенсії за віком для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною 1 цієї статті.
Наділивши зазначеною соціальною гарантією осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, держава таким чином взяла на себе публічне зобов'язання забезпечити належний матеріальний рівень цих осіб.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно із статтею 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
Враховуючи вищевикладене, суд погоджується із позицією позивача щодо порушення його права на отримання додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно статті 50 Закону № 796-XII у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком та відповідно до статті 54 цього ж закону.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своїх дій.
У відповідності до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк. Позивач звернувся до суду 30.05.2011 року та просить відновити порушене право на виплату з 01.01.2009року. Суд вважає, що в зв”язку з існуванням шестимісячного строку для звернення до суду вимоги позивача слід задоволити починаючи з 30.11.2010 року, у межах строків позовної давності.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими частково та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.
На підставі ст.ст. 8, 22, 46 Конституції України; ст. 50, ч.4 ст. 54, ч.3 ст. 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р., ст. 1, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р.; ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010р.; ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010р., керуючись ст.ст. 10, 11, 158, 159, 160, 161, 163 КАС України, суд,-
Позовну заяву задоволено частково
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в м.Калуші Ів.Франківської області в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 пенсії по інвалідності у відповідності до вимог ст.ст. 50 , 54 , 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у в м.Калуші , на час існування для нього обов”язку по виплаті пенсій згідно законів, провести перерахунок пенсії позивачу ОСОБА_1 з 30.11.10 року відповідно до ст.. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»обчисленої з розміру основної (державної) пенсії не менше 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 75% від мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, що визначається згідно із ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальноообов»язкове державне пенсійне страхування»у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Зобов»язати управління пенсійного фонду України в м. Калуші виплатити позивачу ОСОБА_1 , у зв»язку із проведенням вищевказаного перерахунку пенсії, недоотримані суми пенсії з 30.11.2010 року , з урахуванням проведених у цей час виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Львівського адміністративного апеляційного суду протягом 10 днів з часу її отримання шляхом подачі апеляційної скарги через Калуський міськрайонний суд.