Суддя 1-ї інстанції Папаценко П.І. справа № 22-а-1734/08
Суддя - доповідач Сухарьок М.Г.
19 березня 2008 року м. Донецьк
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сухарька М.Г., суддів Ляшенко Д.В., Міронової Г.М.,
при секретарі Скопинської А.О.,
за участю: позивачі ОСОБА_2.,ОСОБА_3., відповідачі - не з'явились, від третьої особи - ОСОБА_5.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу третьої особи ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2007 року по справі № 2-а-34/07 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, технічного паспорту земельної ділянки та зобов'язання закріпити за третьою особою земельну ділянку відповідного розміру , -
Позивачі звернулися з позовною заявою про визнання частково
недійсними державного акту на право приватної власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку по АДРЕСА_1, технічного паспорту на вказану земельну ділянку, та про зобов'язання закріпити за третьою особою - ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 456 кв. м.. Обґрунтовуючи свої вимоги позивачі зазначили, що за рішенням виконкому Маріупольської міської ради від 16.02.2000 року за № 58/3, ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, площею 0,0456 га., а в технічному паспорті зазначена площа земельної ділянки 0,0546 га. Вказана площа земельної ділянки збільшилася за рахунок земельної ділянки домоволодіння ОСОБА_3 та землі відведеної під заїзд загального користування власників домоволодінь №12, №14, №16, №18 по АДРЕСА_1, чим порушується їх право користування гаражами.
16 жовтня і 9 листопада 2007року позивачі уточнили свої позовні вимоги, надавши суду відповідний адміністративний позов, просили суд визнати недійсними Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 27.04.2000 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 про передачу йому у власність земельну ділянку, площею 0,0456 га. по АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 16.02.2000 року за № 58/3 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за 2701 №1370 і технічний паспорт на вказану земельну ділянку , та зобов'язати відповідачів закріпити за ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 474 кв.м., відповідно до рішення Жовтневої районної ради М.Маріуполя від 14.09.1961 року.
Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2007 року позов задоволений частково. Державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 від 27.04.2000 року, виданий на ім'я ОСОБА_1 про передачу йому у власність земельну ділянку, площею 0,0456 га. по АДРЕСА_1, виданого на підставі рішення виконкому Маріупольської міської ради від 16.02.2000 року за № 58/3 , зареєстрований в Книзі записів державних актів на право власності на землю за 2701 №1370 - визнаний недійсним, в іншій частині в позові відмовлено.
Третя особа ОСОБА_1 не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій вказав на помилковість висновків суду, порушення норм процесуального і матеріального права, просив скасувати постанову і ухвалити нове рішення, яким закрити провадження по адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне задовольнити апеляційну скаргу, постанову скасувати, виходячи з наступних підстав.
Згідно з приписами ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних і юридичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У відповідності зі ст. 162 КАС України у випадку задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Позивачі звернулися в суд з адміністративним позовом, у якому просили визнати недійсним державний акт на право приватної власності на землю, виданий на ім'я ОСОБА_1 на земельну ділянку за адресою вул. Коцюбинського, 16. у зв'язку з тим, що порушуються їхні права на користування земельною ділянкою загального користування і ділянкою, що знаходиться у власності в одного з позивачів.
Частиною 1 статті 125 Земельного кодексу України встановлено, що право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. У відповідності до ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою засвідчується державним актом.
Згідно до “Технічних вказівок по встановленню границь земельної ділянки загальної і загальної часткової власності фізичних і юридичних осіб на забудованій території в населених пунктах», затверджених Державним комітетом України по земельним ресурсам, правовстановлюючий документ, це документ, що підтверджує право власності фізичних чи юридичних осіб на земельні ділянки, тобто Державний акт. Закон визначає Державний акт на земельну ділянку як документ цивільно-правового характеру, що не є, а ні рішенням органу місцевого самоврядування, а ні рішенням органу державної влади.
У відповідності до ст. 15 Цивільно-процесуального кодексу України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В позовних заявах ставилося питання про визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, безпосередньо дії органа державної влади - Маріупольського міського управління земельних ресурсів, по видачі Державного акта на право приватної власності не оскаржувалась, як не оскаржувались і рішення виконкому міськради м. Маріуполя.
Таким чином, справа не відноситься до юрисдикції адміністративних судів і повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.
Відповідно до приписів п. 1 ч. 1 статті 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Судова колегія вважає, що постанова суду першої інстанції від 5 грудня 2007 року не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинна бути скасована з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 157, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 203, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2007 року по справі № 2-а-34/07 за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3,ОСОБА_4 до виконавчого комітету Маріупольської міської ради, Маріупольського міського управління земельних ресурсів, третя особа ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право приватної власності на землю, технічного паспорту земельної ділянки та зобов'язання закріпити за третьою особою земельну ділянку відповідного розміру - задовольнити.
Постанову Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 5 грудня 2007 року по справі № 2-а-34/07 - скасувати.
Провадження у справі № 2-а-34/07 закрити, так як справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 19 березня 2008 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця.
Головуючий: Сухарьок М.Г.
Судді: Ляшенко Д.В.
Міронова Г.М.