Копія
Іменем України
Справа № 2а-191/11/0109
19.07.11 м. Севастополь
Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Ілюхіної Г.П.,
суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С.
секретар судового засідання Кондратова О.В.
за участю сторін:
від позивача: ОСОБА_2, паспорт НОМЕР_1, виданий Київським РВ Сімферопольського МУ ГУ МВС України в Криму 28.12.07,
від відповідача: ОСОБА_3, посвідчення №НОМЕР_2, довіреність №9 від 13.01.2011,
розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на постанову Київського районного суду м. Сімферополя (суддя Діденко Д.О. ) від 31.01.11 у справі № 2а-191/11/0109
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим (вул. Долгоруковська, 3, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про визнання рішення незаконним, зобов'язання вчинити дії,
Постановою Київського районного суду м.Сімферополя від 31.01.2011 позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації його пенсії за червень, липень, серпень, вересень та жовтень 2010 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 індексацію його пенсії за вказаний період у порядку, передбаченому статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". В іншій частині позову відмовлено (арк.с.45-46).
Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги законні та підлягають задоволенню, оскільки право позивача на отримання індексації пенсії встановлено постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010, яка набрала законної сили, однак, позивачем пропущено строк звернення до суду за період з 01.06.2009 по 30.05.2010, у зв'язку з чим позов у вказаній частині залишено без розгляду.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Головне Управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі (арк.с.47).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як діючим законодавством встановлено, що індексація не нараховується в місяці, в якому проводилось підвищення грошових доходів громадян та не підлягають індексації підвищення, надбавки, доплати до пенсії, які вираховуються в залежності від прожиткового мінімуму, а позивачу щоквартально проводилось підвищення пенсії, у зв'язку з чим він не має права на здійснення індексації за базові місяці.
Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_2, звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову по суті позовних вимог (арк.с.51-52).
Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що суд першої інстанції не розглянув уточнені позовні вимоги та не зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсії з 01.06.2009 по 19.10.2010.
В судовому засіданні 19.07.2011 позивач наполягав на задоволенні своєї апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим залишити без задоволення; представник відповідача наполягав на відмові в задоволення апеляційної скарги позивача, просив апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим задовольнити з підстав, викладених в ній.
Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.
30.11.2010 позивач звернувся до Київського районного суду м.Сімферополя з позовом до Управління пенсійного фонду України в Київському районі м.Сімферополя про:
- визнання умисної бездіяльності відповідача з проведення індексації пенсії позивача за червень, жовтень, листопад 2009 року та січень, лютий, вересень 2010 року неправомірною;
- зобов'язання відповідача на підставі статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»та відповідно до Доповнень №1, №1 та №4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 провести індексацію пенсії позивача за червень, жовтень та листопад 2009 року, січень, лютий та вересень 2010 року з урахування компенсації та несвоєчасну виплату індексації;
- зобов'язання відповідача утриматись від умисної бездіяльності з індексації пенсії в місяцях, коли величина індексу споживчих цін перевищив поріг індексації визначений в розмірі 101% (арк.с.1-3).
Ухвалою Київського районного суду м.Сімферополя від 30.11.2010 адміністративний позов в частині вимог, що стосується періоду часу до 30.05.2010 залишено без розгляду (арк.с.10).
24.12.2010 позивач змінив позовні вимоги, просив:
- визнати незаконним рішення відповідача про те, що йому не положено та не має підстав проводити індексацію пенсії за період з 01.06.2010 (олівцем виправлено на 2009) по 19.10.2010;
- зобов'язання відповідача прийняти рішення про проведення індексації пенсії позивача з 01.06.2010 (олівцем виправлено на 2009) по 19.10.2010 та провести дії з перерахунку індексації пенсії позивача за вказаний період (арк.с.16).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є військовим пенсіонером та отримує пенсію відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених зі служби, та деяких інших осіб", яка сплачується Головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 у справі №2а-1117/09/0109 апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено частково, постанову Київського районного суду міста Сімферополя Автономної Республіки Крим від 13.11.2009 скасовано, прийнято нове рішення: адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 індексації його пенсії за: січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень, травень 2009 року у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 індексацію його пенсії за січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2008 року та січень, лютий, березень, травень 2009 року у розмірі, передбаченому статтею 4 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", в іншій частині у задоволенні позову відмовлено (арк.с.6-7).
29.10.2010 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим зі скаргою на непроведення індексації його пенсії з 01.06.2009 (арк.с.8).
Листом №2582/Д-11 від 11.11.2010 відповідач повідомив, що не має можливості проводити індексацію пенсії позивачу у зв'язку з не встановленням механізму та порядку виконання статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»(арк.с.9).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
На правовідносини сторін, що виникли поширюються норми Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-ІV від 09.07.2003 (далі -Закону №1058-ІV), Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" №1282-II від 03.07.1991, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок).
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", яку Законом України від 06.02.2003 №491-IV викладено у новій редакції, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Статтею 4 цього Закону встановлено, що обчислення індексу споживчих цій для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 4 Порядку частина грошових доходів, яка перевищує прожитковий мінімум, встановлений для, відповідних соціальних і демографічних груп населення, індексації не підлягає.
Сума індексації грошових доходів визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.10.2010 встановлено права позивача на виплату індексації пенсії.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач має право на здійснення індексації пенсії.
Доводи позивача, що суд розглянув не всі позовні вимоги, судова колегія не приймає до уваги, оскільки ухвалою від 30.11.2010 в частині вимог, що стосуються періоду часу до 30.05.2010 залишено без розгляду (арк.с.10).
Ухвала набрала законної сили, позивачем не оскаржена.
Крім того, відсутнє рішення про відмову в проведенні індексації, яке позивач оспорює і просить зобов'язати прийняти, так як нарахування індексу інфляції до пенсії здійснюється в автоматичному режимі відповідним програмним забезпеченням. Посилання позивача на статті 6, 16, 19 Закону України «Про звернення громадян», як на доказ того, що лист відповідача є рішення не має правових підстав, оскільки позивач не звертався зі скаргою до вищестоящого органу або посадової особи, як передбачено статтею 16 зазначеного Закону, отже відповідач в даному випадку правомірно відповів позивачу листом, який не є рішенням.
Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного законодавства України та дійшов вірного висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо відмови позивачу в здійсненні індексації пенсії.
Таким чином, судова колегія вважає вірним висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову, так як відповідач повинен застосовувати Закон, який має вищу юридичну силу, ніж підзаконний нормативний акт.
Крім того, зміни внесені підпунктом 1 пунктом 98 розділу ІІ Закону України №107-VІ від 28.12.2007 до статей 2, 6, 10 визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України у справі № К-12692/09 від 31.03.2010, №К-24373/07 від 15.04.2010, №К-60154/09; К-1727/10 від 26.01.2011.
На підставі викладеного, висновок суду першої інстанції про часткове задоволення позову є правомірним.
Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційних скарг щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.
Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційних скаргах.
Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим на постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 31.01.11 у справі №2а-191/11/0109 залишити без задоволення.
2. Постанову Київського районного суду м.Сімферополя від 31.01.11 у справі №2а-191/11/0109 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Повний текст судового рішення виготовлений 25 липня 2011 р.
Головуючий суддя підпис Г.П.Ілюхіна
Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко
З оригіналом згідно
Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна