Іменем України
22.08.11 об 15 год. 45 хв.Справа №2а-1972/11/2770
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
головуючого судді - Лотової Ю.В.;
при секретарі - Бартиші В.О.,
з участю:
представника позивача -ОСОБА_3, довіреність від 18.02.2011 року,
представника відповідача - ОСОБА_2, довіреність 41/1-8-Є82 від 23.06.2011 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Євротранс» (вул. П'янзіна, буд. 38, м. Севастополь, 99002); до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України (пр-т Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135);
про визнання дій протиправними та скасування постанови,
Обставини справи:
21.06.2011 року приватне підприємство «Євротранс»звернулось до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України про визнання дій Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту і зв'язку України в особі Територіального управління м. Севастополя щодо організації, додержання строків та порядку проведення рейдових перевірок, відображення в акті рейдової перевірки № 232674 від 06.05.2011 року порушень з боку позивача вимог ст. 39 Закону України «Про автомобільний транспорт»та недотримання встановленого порядку застосування фінансових санкцій протиправними та скасування постанови начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Петренко М.Я. від 17.05.2011 року № 0111965 про застосування до позивача фінансових санкцій у розмірі 1 700,00 грн.
Ухвалою Окружного адміністративного суду від 22.06.2011 року позивна заява залишена без руху.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.08.2011 року відкрито провадження в адміністративної справі № 2а-1972/11/2770.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 08.08.2010 року закінчено підготовче провадження по справі, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити, вважає дії відповідача, що полягали у організації, додержання строків, порядку проведення рейдових перевірок, відображенні в акті перевірки № 232674 від 06.05.2011 року порушень вимог закону з боку позивача та недотриманні встановленого порядку застосування фінансової санкції протиправними, а постанову начальника Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Петренко М.Я. від 17.05.2011 року № 0111965 про застосування фінансових санкцій такою, що підлягає скасуванню. Вказує, що рейдові перевірки проводились територіальним управлінням Інспекції частіше ніж один раз на квартал; постанова про застосування фінансових санкцій прийнята без врахування наявності у позивача схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості проїзду та дозвільних документів на перевезення пасажирів; згідно з протоколом засідання конкурсного комітету на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування від 14.01.2009 року позивач визначений як тимчасовий перевізник за маршрутом № 137 «пл. Ушакова -Зоряний берег», та до проведення конкурсу збережено статус-кво перевізникам, які раніше здійснювали перевезення за договорами із замовником перевезень. Крім того, позивач у позові вказує на безпідставність застосування до нього штрафних санкцій, оскільки він раніше вже був притягнутий до відповідальності за те саме правопорушення.
Представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що позов задоволенню не підлягає з підстав, викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов. Зазначив, що Інспекція діяла відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема Закону України «Про автомобільний транспорт»від 05.04.2001 року № 2344-III та відповідних нормативно-правових актів, що регулюють процедури та порядок здійснення контролю за додержанням суб'єктами господарювання автотранспортного законодавства. (арк.с.56-64). Також, звернув увагу суду на те, що документами, які надають право позивачу здійснювати перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 137 «пл. Ушакова -Зоряний берег»є: або договір, укладений між Севастопольською міською державною адміністрацією та перевізником, або відповідний дозвіл. Проте, зазначених документів позивач не має, а протокол засідання конкурсного комітету на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування № 1 від 14.01.2009 року, на який посилається позивач, не надає йому такого права. Крім того, вказав, що рейдові перевірки проводились на різних маршрутах, ділянках доріг, вулицях, автобусних зупинках всього Севастопольського регіону та не мали на меті перевірку тільки транспортних засобів ПП «Євротранс», а тому посилання позивача на те, що рейдова перевірка дотримання автомобільним перевізником вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху може проводитися не частіше ніж один раз на квартал, вважає безпідставним.
На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 22 серпня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Розглянувши документи і матеріали справи та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача всебічно і повно з'ясувавши всі обставини у справі, об'єктивно оцінивши докази, досліджені в судовому засіданні, суд
На підставі завдання на перевірку від 06.05.2011 року № 039975 (арк.с.70) Головною державною інспекцією на автомобільному транспорті в особі територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі 06.05.2011 року у м. Севастополі на пл. Ушакова була проведена рейдова перевірка додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів автомобільним транспортом на автобусному маршруті загального користування № 137.
При перевірці автомобіля марки «БАЗ А-079.14» р/н НОМЕР_1, що належить приватному підприємству «Євротранс» та здійснював перевезення пасажирів за маршрутом № 137 «площа Ушакова - Зоряний берег » у м. Севастополі було встановлено порушення ст. 39 Закону України від 05.04.2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (далі по тексту Закон України № 2344), а саме, надання послуг з регулярних перевезень пасажирів без оформлення схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду. На підставі вказаної перевірки посадовими особами територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в м. Севастополі був складений акт № 232674 від 06.05.2011 року (далі по тексту акт № 232674) (арк.с.12).
Водій зазначеного транспортного засобу відмовився від будь-яких пояснень та підписання акта перевірки, про що зроблена відмітка в акті № 232674.
12.05.2011 року Інспекцією на адресу позивача направлено повідомлення № 27/1-1146 про необхідність прибуття до управління 17.05.2011 року для розгляду, зокрема акту № 232674 про проведення перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт.
На підставі акту № 232674 Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у м. Севастополі прийнята постанова від 17.05.2011 № 0111965 про застосування до приватного підприємства «Євротранс» фінансових санкцій відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у розмірі 1700,00 грн. (далі по тексту постанова № 0111965), яка отримана на руки представником позивача 18.05.2011 року. (арк.с.13).
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 3 Закону України № 2344 цей Закон регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України № 2344 основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Загальне державне регулювання діяльності автомобільного транспорту, згідно зі ст. 6 вказаного Закону, здійснює Кабінет Міністрів України відповідно до своїх повноважень. Центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту забезпечує проведення державної політики на автомобільному транспорті через урядові органи державного управління на автомобільному транспорті, службу міжнародних автомобільних перевезень та місцеві органи виконавчої влади і органи місцевого самоврядування. У складі центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту функціонує Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті. Урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює: державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом; державний нагляд за забезпеченням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, безпеки автомобільних перевезень; державний контроль за додержанням вітчизняними та іноземними автомобільними перевізниками норм міжнародних конвенцій і договорів про міжнародне автомобільне сполучення; видачу відповідно до законодавства ліцензій на право провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільним транспортом та контроль ліцензійних умов; державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і небезпечних вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів.
Згідно з п.п. 1 та 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 року № 1190 «Про утворення Головної державної інспекції на автомобільному транспорті» було утворено Головна державна інспекція на автомобільному транспорті як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті у складі Міністерства транспорту та зв'язку та затверджено Положення про Головну державну інспекцію на автомобільному транспорті (далі по тексту Положення про інспекцію).
Пунктом 1 Положення про інспекцію встановлено, що Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (Головавтотрансінспекція) є урядовим органом державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, що діє у складі Мінтрансзв'язку і йому підпорядковується.
Відповідно до п. 5 Положення про інспекцію Головавтотрансінспекція має право:
- перевіряти додержання суб'єктами господарювання вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів, що регулюють організацію перевезення пасажирів і вантажів;
- залучати спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками) до розгляду питань, що належать до її компетенції;
- одержувати в установленому порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та суб'єктів господарювання, які надають послуги з перевезення пасажирів чи вантажів автомобільним транспортом, інформацію, необхідну для виконання покладених на неї завдань;
- розглядати у передбачених законом випадках і порядку справи про порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт суб'єктами господарювання та притягувати до відповідальності винних осіб у порядку, встановленому Кодексом України про адміністративні правопорушення;
- вимагати від посадових осіб підприємств, установ та організацій усунення виявлених порушень законодавства про автомобільний транспорт;
- скликати в установленому порядку наради з питань, що належать до її компетенції.
Відповідно до п. 8 Положення про інспекцію Головавтотрансінспекція для виконання покладених на неї завдань може за погодженням з Міністром транспорту та зв'язку утворювати територіальні органи у межах граничної чисельності працівників Головавтотрансінспекції.
У місті Севастополі діє Територіальне управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у м. Севастополі.
Статтею 6 Закону України № 2344 встановлено, що державний контроль за дотриманням автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок. Планові перевірки здійснюються не частіше одного разу на рік. Орган державного контролю не пізніше ніж за 10 календарних днів до початку проведення планової перевірки письмово повідомляє про це автомобільного перевізника, якого буде перевіряти. Позапланові перевірки здійснюються лише на підставі надходження в письмовій формі заяви (повідомлення) про порушення автомобільним перевізником вимог законодавства про автомобільний транспорт уповноваженими особами органів, яким надано право здійснення державного контролю, з метою перевірки поданих фактів та виконання припису про порушення цього законодавства. Не частіше одного разу на квартал здійснюються рейдові перевірки дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавчих і нормативно-правових актів щодо забезпечення безпеки пасажирських перевезень та безпеки дорожнього руху. При проведенні позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, стосовно терміну проведення перевірки не інформується.
Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті визначає Кабінет Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 року № 1567 було затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі по тексту Порядок № 1567). Відповідно до п. 4 Порядку державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.
Згідно з п.п. 12, 13 Порядку № 1567 встановлено, що рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання вимог, визначених пунктом 15 Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіку. Графік проведення рейдових перевірок складається територіальним управлінням Інспекції з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, та інших обставин.
Відповідно до п.14 зазначеного Порядку рейдова перевірка транспортних засобів проводиться на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях вантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагових комплексах, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, у пунктах пропуску через державний кордон за погодження з начальником органу охорони державного кордону.
Пунктами 21, 25, 26 та 27 Порядку встановлено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3. Про результати перевірки транспортного засобу (відсутність порушення або зазначення номера складеного акта) посадова особа робить запис у дорожньому листі (за наявності такого) із зазначенням дати, часу, місця перевірки, свого прізвища, місця роботи і посади, номера службового посвідчення та ставить свій підпис. Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. Справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій, яка оформляється згідно з додатком 5.
З аналізу зазначених норм діючого законодавства вбачається, що органи Головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та зв'язку України, яким у даному випадку є територіальне управління Головавтотрансінспекції у м. Севастополі, мають право проводити планові, позапланові та рейдові перевірки щодо дотримання автомобільними перевізниками законодавства про автомобільний транспорт. При цьому рейдові перевірки можуть проводитися на підставі щотижневого графіку відносно всіх транспортних засобів на певних ділянках доріг та маршрутах без зазначення конкретного автомобільного перевізника. За результатами перевірок складаються відповідні акти, в яких фіксуються встановлені факти порушень діючого законодавства.
Отже, дії посадових осіб територіального управління Головавтотрансінспекції у м. Севастополі щодо проведення 06.05.2011 року на підставі щотижневого графіку та завдання на перевірку рейдової перевірки транспортних засобів на пл. Ушакова у м. Севастополі, де перевірялися різні транспортні засоби, які перевозили пасажирів, за ознакою знаходження транспортних засобів у конкретному місці (пункті маршруту), а не за ознакою належності до того чи іншого суб'єкта господарювання, повністю узгоджуються з вимогами вказаних норм законодавства, а тому посилання позивача на порушення відповідачем порядку проведення перевірок є безпідставним.
Що стосується доводів позивача відносно неправомірності дії суб'єкта владних повноважень щодо відображення в акті рейдової перевірки від 06.05.2011 року № 232674 даних про порушення автомобільним перевізником вимог ст. 39 Закону України № 2344, а саме: надання послуг з регулярних перевезень без схеми маршруту, розкладу руху та таблиці вартості проїзду, суд зазначає наступне.
Частинами 1 та 2 ст. 7 Закону України № 2344 встановлено, що організація пасажирських перевезень покладається на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньо-обласні маршрути), - на Раду міністрів Автономної Республіки Крим чи обласні держадміністрації; на міських автобусних маршрутах загального користування - на виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування зобов'язані: забезпечувати формування автобусної маршрутної мережі загального користування й мережі таксомоторних стоянок та розробляти перспективи їх розвитку; організовувати утримання в належному стані проїзної частини автомобільних доріг та під'їздів (на міських автобусних маршрутах загального користування) і в разі завдання матеріальних збитків автомобільному перевізнику, що обслуговує автобусний маршрут загального користування, унаслідок неналежного утримання проїзної частини автомобільної дороги чи під'їзду компенсувати йому збитки; забезпечувати облаштування необхідною інфраструктурою автобусних маршрутів загального користування, а саме - автопавільйонами, інформаційним забезпеченням пасажирів і підтримувати її в належному технічному та санітарному стані; забезпечувати розроблення паспортів автобусних маршрутів загального користування з визначенням необхідної кількості автобусів, їх пасажиромісткості, класу, технічних та екологічних показників, розкладу руху. Порядок розроблення та затвердження паспорта маршруту визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту; проводити конкурс на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; забезпечувати укладання договору на автобусних маршрутах загального користування із автомобільним перевізником - переможцем конкурсу на міських, приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які не виходять за межі території області (внутрішньообласні маршрути), чи надання дозволу на приміських та міжміських автобусних маршрутах загального користування, які виходять за межі території області (міжобласні маршрути), та забезпечувати контроль за виконанням ним умов договору чи дозволу; забезпечувати безпечне і якісне обслуговування пасажирів на автобусних маршрутах загального користування; забезпечувати компенсацію втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.
Відповідно до частини третьої цієї статті органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування мають право, зокрема, у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта, призначати один раз тимчасового автомобільного перевізника на термін до трьох місяців, після чого за результатами функціонування маршруту приймати рішення щодо доцільності відкриття маршруту та проведення конкурсу.
Процедура підготовки та проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування (далі - конкурс), визначена Порядком проведення конкурсу з перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 року № 1081.
Вказаний Порядок встановлює, що Організатором на автобусному маршруті загального користування є: Державтотрансадміністрація - на міжміському і приміському маршрутах, які виходять за межі території області (міжобласний маршрут); Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні держадміністрації - на міжміському і приміському маршрутах, які не виходять за межі території Автономної Республіки Крим, області (внутрішньообласний маршрут), у тому числі, які проходять від м. Києва до населених пунктів Київської області та від м. Севастополя до населених пунктів Автономної Республіки Крим; виконавчий орган сільської, селищної, міської ради відповідного населеного пункту - на автобусному маршруті, що проходить у межах населеного пункту (міський маршрут).
Організатор укладає з переможцем конкурсу договір (на міському та внутрішньообласному автобусних маршрутах) або видає дозвіл (на міжобласному автобусному маршруті) згідно з умовами визначеного конкурсу.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів.
Статтею 39 вказаного Закону передбачено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.
Документи для регулярних пасажирських перевезень є: для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, дорожній лист, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.
Зазначене свідчить, що здійснення перевезення пасажирів автобусним маршрутом загального користування у межах міста може відбуватися лише на підставі двох документів: або на підставі тимчасового розпорядження органа виконавчої влади у межах строку, встановленого відповідним дозволом - у разі відкриття автобусного маршруту, який не має паспорта; або на підставі договору, укладеного між організатором конкурсу та його переможцем, - у разі встановлення відповідного маршруту та проведення конкурсу. При цьому, у розумінні вказаних норм законодавства, документи, які необхідні для регулярних пасажирських перевезень, зокрема паспорт та схема маршруту, розклад руху, можуть бути визнані легітимними, якщо вони складені та затверджені на підставі належним чином оформленого договору або відповідного дозволу.
Доказів наявності під час проведення перевірки паспорту автобусного маршруту 137, договору на здійснення перевезень пасажирів автобусним маршрутом № 137 загального користування або відповідного дозволу на здійснення цих перевезень, позивачем не надано.
Суд не приймає до уваги посилання представників позивача у якості підтвердження правомірності здійснення перевезень по маршруту № 137 на дозволи Севастопольської міської державної адміністрації на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування, оригінали яких були оглянути у ході судового розгляду та копії приєднані до матеріалів справи, а також на протокол № 1 від 14.01.2009 року засідання конкурсного комітету на перевозку пасажирів автомобільним транспортом загального користування Севастопольської міської державної адміністрації, відповідно до якого членами конкурсного комітету прийнято рішення про збереження до проведення конкурсів статус-кво перевізників, які раніше здійснювали перевезення за договорами з замовниками перевезень, у зв'язку з наступним.
Так, строк дії зазначених дозволів був встановлений до 31.12.2008 року, тобто на час проведення перевірки термін дії дозволів закінчився.
Протокол засідання комітету органу виконавчої влади не є документом, який надає право на здійснення перевезень автобусним маршрутом загального користування, а діюче законодавство щодо встановлення порядку здійснення перевезень не містить у собі такого поняття як «збереження статус-кво перевізників».
Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 25.01.2011 року № 70-р «Про призначення тимчасового автомобільного перевізника на автобусному маршруті «Зоряний берег - Орлівка - Фруктове - Інкерман - 5 км Балаклавського шосе - пл. Ушакова», на яке посилається позивач, також судом до уваги не приймається, оскільки зазначене розпорядження не стосується маршруту № 137 та термін дії його закінчився 24.01.2011 року.
До того ж суд зазначає, що Рішенням сесії Севастопольської міської Ради від 18.01.2011 року № 154 була затверджена мережа маршрутів загального користування на території міста Севастополя, у тому числі маршрут № 137 «пл. Ушакова - Зоряний берег», у зв'язку з чим Севастопольською міською державною адміністрацією був оголошений конкурс на перевезення пасажирів автомобільним транспортом загального користування на міські маршрути. Засідання конкурсного комітету було призначено на 15.01.2011 року.
З пояснень представників сторін, встановлено, що переможця у зазначеному конкурсі не визначено. Договір з приватним підприємством «Євротранс» на перевезення пасажирів автобусним маршрутом загального користування № 137 «пл. Ушакова - Зоряний берег» укладено не було, тимчасовий дозвіл - не видавався.
Отже, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що під час проведення перевірки 06.05.2011 року у позивача не було документів, передбачених ст. 39 Закону України № 2344.
За порушення законодавства про автомобільний транспорт відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 60 Закону України № 2344 до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
З урахуванням зазначеного суд дійшов висновку, що постанова № 0111965 від 17.05.2011 року прийнята відповідачем на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені законами України та обґрунтовано, а тому підстав для задоволення позову не має.
Постанова викладена у повному обсязі 26.08.2011 року.
Керуючись ст. 6, 17, 69 - 71, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили у порядку та строки відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ю.В. Лотова
Судді:
Суддя Ю.В. Лотова
Судді: