ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА
01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6, тел. 278-43-43
Вн. № 1/52
м. Київ
04 квітня 2011 року 17:38 № 2а-1165/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Клочкової Н.В., суддів Огурцова О.П. Саніна Б.В. , при секретарі судового засідання Попадин О.Б., вирішив адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до відповідача-1:Міністра соціальної політики України
відповідача-2 Начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та профзахворювань на виробництві в Житомирській області ОСОБА_2
відповідача-3 Головного інспектора праці України - Директора Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю
відповідача-4 Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області третя особа: Міністерство праці та соціальної політики України
провизнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії, стягнення шкоди
за участю представників сторін:
позивач - ОСОБА_1
від відповідача-1 Міністра соціальної політики - не з'явився
від відповідача-2 начальника управління виконавчої дирекції ФССН в Житомирській області
та від відповідача-4 управління виконавчої дирекції ФССН в Житомирській:Куликівська В.В.
від відповідача-3 Головного інспектора праці України
та від третьої особи Міністерства праці та соціальної політики: Парубок О.М.
На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 04 квітня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністра соціальної політики України (далі-відповідач-1), начальника Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Житомирській області - ОСОБА_2 (далі-відповідач-2), директора Держнаглядпраці - головного державного інспектора праці України (далі-відповідач-3),Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Житомирській області (далі-відповідач-4), за участю третьої особи: Міністерства праці та соціальної політики України про визнання дій неправомірними, скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення шкоди.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 січня 2009 року позов залишено без розгляду.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, ухвалу від 29 січня 2009 року скасовано, а справу направлено до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Згідно протоколу розподілу справ між суддями від 27.01.2011 р. на підставі пункту 2.5.15 "Положення про автоматизовану систему документообігу в адміністративних судах" адміністративній справі присвоєно новий номер 2а-1165/11/2670 та передано судді Клочковій Н.В.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2011 року адміністративну справу № 2а-11174/10/2670 прийнято до провадження та призначено попереднє судове засідання на 08 лютого 2011 року.
В судовому засіданні 08 лютого 2011 року судом з'ясовано необхідність надати позивачеві можливість уточнити позовні вимоги, у зв'язку з чим в попередньому судовому засіданні оголошено перерву до 14.02.2011 року.
Позивач подав уточнені позовні вимоги через канцелярію Окружного адміністративного суду міста Києва 14.02.2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2011 року закінчено підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.
Позивачем неодноразово уточнювались позовні вимоги, у зв'язку з чим змінювався склад відповідачів та залучались співвідповідачі.
Остаточні позовні вимоги ОСОБА_1 подані до суду у наступній редакції:
- на підставі ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України прошу суд захистити мої права від порушень з боку посадових осіб Міністерства соціальної політики України, Держнаглядпраці та Фонду, та визнати їх протоколи № 3 від 05.12.2001 р.; № 52 від 01.07.2008 р.; від 28.10.2008 р. незаконними. Визнати незаконною відповідь № 1062 від 31.12.2002 р. за підписом голови правління ЗАТ «Граніт»ОСОБА_7, оскільки Міністерство охорони здоров'я України на протязі дев'яти років підтверджує законність висновку Обл. МСЕК № 2 Житомира від 23.11.2001 р.;
- визнати дії відповідачів неправомірними;
- зобов'язати директора Держнаглядпраці (Головного інспектора праці України) витребувати в Генеральній прокуратурі України лист № 013-Б9273/26-52 від 29.03.2005 р. за підписом Кириленко В.А. та лист Держнаглядпраці від 30.12.2008 р. № 013-Б1713/26-33 за підписом ОСОБА_10 в Міністерстві юстиції України та спростувати недостовірну інформацію відносно відшкодування шкоди ОСОБА_11. на підставі ст. 277 ЦК України;
- зобов'язати начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області здійснити перерахунок відшкодування шкоди ОСОБА_11 на підставі акту виписки з огляду МСЕК № 005585 від 23.11.2001 р. з дати прийняття особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області у Володарсько-Волинському районі від підприємства "Граніт";
- Зобов'язати Міністра соціальної політики України поновити переписку зі мною, вжити заходів відносно причин та умов, які сприяли порушенню законодавства. Надати обґрунтовану відповідь на мої звернення на ім'я Президента України, Прем'єр-Міністра України в установлений Законом строк за його підписом на підставі статті 40 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»;
- витребувати у відповідачів - суб'єктів владних повноважень відшкодування збитку, завданого їх незаконними рішеннями, діями на протязі дев'яти років, який оцінюю в сумі 10000 грн. у співвідношенні 5000 грн. від керівника Держнаглядпраці, 5000 грн. від керівника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав, викладених в адміністративному позові та уточненнях до нього.
Представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав, викладених у письмових запереченнях.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Судом встановлено наступне. Позивач неодноразово зверталась з листами до відповідачів щодо проведення перевірки та порушень трудового законодавства за ЗАТ «Головінський кар'єр «Граніт».
Голова правління ЗАТ «Головинський кар'єр «Граніт»ОСОБА_7. листом № 1062 від 31.12.2002 р. повідомив позивача, що вимоги відповідно дорахування та виплати відшкодування шкоди сестрі позивача ОСОБА_11.
ОСОБА_1 зверталась до Мінпраці та Держнаглядпраці з приводу порушення ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт" (далі-Підприємство) прав її сестри ОСОБА_11. на перерахунок сум відшкодування шкоди з урахуванням відсотків втрати професійної працездатності, встановленої потерпілій МСЕК 23.11.01 за період з 07.12.1982 року.
Із зазначеного питання проводились перевірки Підприємства Територіальною державною інспекцією праці у Житомирській області (далі - ТДІП у Житомирській області) за дорученням Держнаглядпраці. Повноваження, надані державним інспекторам праці Положенням Про Державний департамент нагляду за додержанням законодавства про працю, затверджене постановою КМУ від 18.01.2003 р. № 50 (далі Положення № 50), при проведенні перевірки Підприємства були використані наступним чином. Складено за результатами перевірки підприємства акт перевірки, внесено припис на усунення виявлених порушень, винесено постанову про притягнення керівника ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт" до адміністративної відповідальності. Проте, приписи інспекторів залишилися без виконання.
Крім того, слід враховувати, що вжиття посадовими особами ТДІП повторних заходів впливу до керівника підприємства з приводу перерахунку сум відшкодування шкоди сестрі ОСОБА_1 не передбачено, оскільки такі дії суперечитимуть ст. 61 Конституції України, за якою ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи вищевикладене, а також те, що, визнаючи приписи державних інспекторів праці є обов'язковими для виконання, Держнаглядпраці та Мінпраці було рекомендовано позивачці питання виплати сум відшкодування шкоди її сестрі ОСОБА_11 вирішувати у судовому порядку. Такі роз'яснення, зокрема, були надані у листі Держнаглядпраці від 03.09.04 № 13-Б28709/26-52, 13-Б28712/26-52 (додаток 13 заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013).
Таким чином, при перевірці ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт" з питань, порушених у зверненні ОСОБА_1, повноваження, надані державним інспекторам праці для здійснення нагляду за додержанням законодавства про працю, були використані належним чином.
Слід також зазначити, що у зв'язку з надходженням неодноразових звернень від ОСОБА_1, щодо дій посадових осіб Держнаглядпраці та Мінпраці у ході розгляду її попередніх звернень, на виконання доручення Міністра праці та соціальної політики України В. Кириленка (додаток 21 до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013, що міститься у справі) було створено комісію з розгляду питань, порушених у зверненнях ОСОБА_1, у складі: заступника Міністра В. Тьоткіна, заступника начальника відділу звернень Мінпраці Л. Драпей, головного спеціаліста відділу правового регулювання проблем в сфері праці юридичного управління Мінпраці О. Бідної.
Комісія, заслухавши зауваження заявниці та пояснення посадових осіб Держнаглядпраці, вивчивши надані документи, дійшла до висновку, що факт фальсифікації документів посадовими особами Держнаглядпраці не підтверджується, дії державних інспекторів праці при розгляді звернень заявниці були правомірними, їх повноваження, визначені Положенням № 50, вичерпано у повному обсязі. Висновки зазначеної комісії та відповіді на порушені заявницею у ході засідання комісії питання були викладені у листі Мінпраці від 15.08.05 №6240/0/14-05/013-2, ОК13-Б32202/26-53, ОК13-Б33763/26-53, ОК13-Б34140/26-52, 13-Б33291/26-52, 32-Б 36292/26-52, 32-БЗ8767/26-52, 13-Б36810/26-52 (додаток 22 до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013, що міститься у справі) за підписом Першого заступника Міністра П. Розенка. Питання визнання вини ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт" у несвоєчасному відшкодуванні шкоди, завданої здоров'ю сестри заявниці, та прийняття рішення щодо виплати сум відшкодування шкоди за минулий період рекомендовано вирішувати у судовому порядку.
Щодо позовної вимоги:
«на підставі ч.1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України прошу суд захистити мої права від порушень з боку посадових осіб Міністерства соціальної політики України, Держнаглядпраці та Фонду, та визнати їх протоколи № 3 від 05.12.2001 р.; № 52 від 01.07.2008 р.; від 28.10.2008 р. незаконними. Визнати незаконною відповідь № 1062 від 31.12.2002 р. за підписом голови правління ЗАТ «Граніт»ОСОБА_7, оскільки Міністерство охорони здоров'я України на протязі дев'яти років підтверджує законність висновку Обл. МСЕК № 2 Житомира від 23.11.2001 р.;»судом встановлено наступне.
Особова справа ОСОБА_11 була передана Підприємством до відділення виконавчої дирекції Фонду у Володарсько-Волинському районі (далі-відділення Фонду) 10.07.2001 року. Згідно з наданою Підприємством довідкою розмір втраченого потерпілою заробітку станом на 01.04.01 складав 68,27 гривень. У цьому ж розмірі за постановою відділення Фонду були продовжені страхові виплати потерпілій. У зв'язку з тим, що ОСОБА_11 23.11.01 МСЕК встановила більший відсоток втрати працездатності із заліком з 07.12.82, відділенням Фонду їй був проведений перерахунок щомісячної страхової виплати з урахуванням нового відсотку втрати працездатності.
Однак, на підставі оскаржуваного протоколу засідання Комісії з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг Управління виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області від 05.12.01 № 3 (витяг, додаток 2) щодо розгляду особової справи ОСОБА_11, страхові виплати з урахуванням нового відсотку втрати працездатності проводились потерпілій лише з дня видачі довідки про встановлення більшого ступеня втрати працездатності, тобто з 23.11.2001 року, а не з дати прийняття її особової справи до відділення Фонду.
Страхові виплати за втрачене здоров'я на виробництві у зв'язку зі смертю ОСОБА_11 у січні 2003 року їй були припинені.
Захищаючи інтереси спадкоємців потерпілої, за відповідною довіреністю, гр. ОСОБА_1, яка є сестрою ОСОБА_11, у червні поточного року звернулась до начальника Управління виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області з вимогою відкликати рішення комісії від 05.12.01.№ 3.
При розгляді зазначеного питання на повторному засіданні відповідною комісією винесено рішення (оскаржуваний протокол № 52 від 01.07.08) (витяг, додаток 3), за яким рішення комісії від 05.12.01 залишено без змін.
Виконавча дирекція Фонду правомірність таких дій підлеглого органу аргументує у своєму листі від 25.10.07 № 188-Б-06-1 (додаток 4) на адресу Мінпраці, посилаючись на норми ст. 1219 Цивільного кодексу України, за якими права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема, право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, не входять до складу спадщини.
З метою всебічного розгляду фактів, викладених у зверненні ОСОБА_1 з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасних випадків на виробництві, Мінпраці створено комісію із залученням представників Мінпраці, Держнаглядпраці та Фонду.
На засіданні комісії було встановлено (протокол засідання від 28.10.08, додаток 5), що дії посадових осіб Фонду щодо перерахунку щомісячної страхової виплати ОСОБА_11 з урахуванням нового відсотку втрати працездатності, з дня видачі довідки про встановлення їй більшого ступеня втрати професійної працездатності, тобто з 23.11.01, а не з дати прийняття особової справи до відділення Фонду є неправомірними, оскільки на підставі п. 3 ст.7 Закону України „Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" виплати потерпілій необхідно було проводити з дня прийняття її особової справи до відділення Фонду.
Спори щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування відповідно до ст. 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" вирішуються у судовому порядку.
За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань вирішення спору до спеціальної комісії при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків. До складу цієї комісії на громадських і паритетних засадах входять представники держави, застрахованих осіб і страхувальників.
Такі ж комісії на тих же засадах створюються при робочих органах виконавчої дирекції Фонду.
Таким чином, вказані комісії є органом, який відповідно до ст. 55 Закону України „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", розглядає спори, що виникають за цим Законом.
Саме такою комісію при Управлінні виконавчої дирекції Фонду у Житомирській області було прийняте рішення, викладені у протоколах № 3 від 05.12.01 і № 52 від 01.07.08 щодо проведення страхових виплат сестрі ОСОБА_1 з дня видачі їй МСЕК довідки про встановлення 30% втрати професійної працездатності.
Порядок оскарження рішень цієї комісії визначенні в останньому абзаці ст. 55 вищевказаного Закону, де зазначено, що рішення комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду може бути оскаржено до комісії, створеної при виконавчій дирекції цього Фонду, а рішення останньої - до його правління.
Відповідно до п. 5.1 Положення про комісію при виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України з питань вирішення спорів, затвердженого постановою правління Фонду від 01.11.01 № 37, рішення комісії є обов'язковим для виконання сторонами спору.
При здійсненні державного нагляду за заявами чи скаргами громадян відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення № 50 державні інспектори праці не мають права виступати посередниками, арбітрами чи експертами під час розгляду трудових спорів. Правом скасування рішень органів, які наділені повноваженнями розглядати спори працівників та застрахованих осіб посадові особи Держнаглядпраці також не наділені.
Роз'яснення щодо порядку оскарження рішень комісії були надані ОСОБА_1 у листі Держнаглядпраці від 27.08.08 № 013-Б0997/26-51 (додаток 8).
Проте, встановлено неправомірність протоколу № 3 від 05.12.01 і протоколу № 52 від 01.07.08, що підтверджено протоколом Мінпраці від 28.10.2008 р. та нормами відповідного законодавства. Відтак, суд дійшов висновку про необхідність скасування вказаних протоколів № 3 від 05.12.01 і протоколу № 52 від 01.07.08.
Щодо позовної вимоги: «- визнати дії відповідачів неправомірними;»судом встановлено наступне.
Враховуючи відсутність конкретизації даної позовної вимоги, суд позбавлений можливості встановити, які саме дії відповідачів позивач вважає неправомірними. З наявних в матеріалах справи доказів не вбачається ознак неправомірності в діях відповідачів.
Згідно частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Позивачем не доведено неправомірність дій відповідачів, не вказано, які саме норми порушені відповідачами та які саме дії слід визнати протиправними.
Відтак, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
- зобов'язати директора Держнаглядпраці (Головного інспектора праці України) витребувати в Генеральній прокуратурі України лист № 013-Б9273/26-52 від 29.03.2005 р. за підписом Кириленко В.А. та лист Держнаглядпраці від 30.12.2008 р. № 013-Б1713/26-33 за підписом ОСОБА_10 в Міністерстві юстиції України та спростувати недостовірну інформацію відносно відшкодування шкоди ОСОБА_11. на підставі ст. 277 ЦК України;
Копія зазначеного листа міститься у матеріалах справи по розгляду Держнаглядпраці звернень заявниці (додаток 18 до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013).
У вказаному листі Мінпраці було наведено витяг (цитату) із листа прокуратури Черняхівського району Житомирської області, у якому вказаною прокуратурою було зазначено підстави відмови в порушенні кримінальної справи за ст.172 КК України проти голови правління ЗАТ „Головинський кар'єр "Граніт" ОСОБА_7, а саме: „...Відповідно до п.43 Правил відшкодування власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків, відшкодування шкоди без обмеження протягом будь-якого терміну проводиться, якщо з вини власника своєчасно не визначено або не виплачено суми відшкодування.
Оскільки у листі Мінпраці від 29.03.05 № ОК13-Б9273/26-52 до Генерального прокурора України висловлювалось прохання повторно розглянути надіслані до прокуратури Черняхівського району Житомирської області матеріали перевірки ЗАТ «Головинський кар'єр «Граніт», проведеної ТДІП за зверненням ОСОБА_1-., наведення у вказаному листі підстав, з яких зазначеною прокуратурою відмовлено у притягненні до відповідальності голови правління Підприємства А.Л. Підлісного, є цілком обґрунтованим.
Слід також зазначити, що на виконання доручення Генеральної прокуратури прокуратурою Житомирської області було проведено перевірку з питань невиплати спадкоємцям ОСОБА_11 сум відшкодування шкоди ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт". За результатами цієї перевірки на адресу Мінпраці надано відповідь листом прокуратури Житомирської області від 17.05.05 №07/211-99 (додаток 20 до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013) про те, що вини підприємства щодо несвоєчасного встановлення ОСОБА_11 відсотків втрати працездатності немає, а тому прокуратурою Черняхівського району було відмовлено в порушенні кримінальної справи відносно голови правління ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт". Тобто, органи прокуратури дійшли до такого висновку на підставі матеріалів проведеної ними перевірки, а не інформації, наведеної у листі Мінпраці.
Крім цього, повноваження директора Держнаглядпраці - Головного інспектора праці України на момент звернення позивача до суду визначались постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 р. № 50 «Деякі питання Державного департаменту нагляду за додержанням законодавства про працю»(в редакції від 13.05.2009 р.). Згідно пункту 7 даної постанови Держнаглядпраці очолює директор - Головний державний інспектор праці України, який призначається на посаду та звільняється з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Міністра праці та соціальної політики. Директор Держнаглядпраці є членом колегії Мінпраці. Згідно пункту 8 даної Постанови № 50 Директор Держнаглядпраці:
здійснює керівництво діяльністю Держнаглядпраці, несе персональну відповідальність перед Кабінетом Міністрів України і Міністром праці та соціальної політики за виконання покладених на Департамент завдань;
призначає на посаду та звільняє з посади керівників структурних підрозділів, інших працівників Держнаглядпраці, крім заступників директора;
визначає ступінь відповідальності заступників директора та керівників структурних підрозділів Держнаглядпраці;
притягає до дисциплінарної відповідальності керівників територіальних державних інспекцій праці та їх заступників, працівників Держнаглядпраці, крім заступників директора;
підписує видані в межах компетенції Держнаглядпраці накази, організовує перевірку їх виконання;
затверджує положення про структурні підрозділи Держнаглядпраці.
Таким чином, не передбачена наявність повноважень у директора Держнаглядпраці витребування листів в Генеральній прокуратурі України та в Міністерстві юстиції України, які до цього направлялись до цих органів Держнаглядпраці.
Відтак, відсутні порушення законодавства з боку директора Держнаглядпраці в цій частині, оскільки посадові особи органів влади зобов'язані діяти виключно в межах наданих повноважень. При цьому, суд позбавлений повноважень зобов'язувати відповідачів виходити за межі наданих повноважень, тому підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.
Щодо позовної вимоги:
«- зобов'язати начальника управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області здійснити перерахунок відшкодування шкоди ОСОБА_11 на підставі акту виписки з огляду МСЕК № 005585 від 23.11.2001 р. з дати прийняття особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області у Володарсько-Волинському районі від підприємства "Граніт";», судом встановлено наступне.
Згідно пункту 3 статті 7 «Прикінцеві положення»Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» (в редакції від 22.02.2001 р., дійсній на момент прийняття оскаржуваних протоколів)
- відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги;
- уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків;
- кожний роботодавець повинен зареєструватися в робочому органі виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків у строк, встановлений цим Фондом;
- передача документів, що підтверджують право працівника на страхову виплату, інші соціальні послуги внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, а також розміри цієї виплати та послуг здійснюється підприємствами Фонду соціального страхування від нещасних випадків по акту. Форма акта, перелік документів, а також строк передачі встановлюються Фондом;
- Фонд соціального страхування від нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених статтею 21 Закону України "Про охорону праці", які ліквідуються.
Оскільки судом скасовано протокол № 3 від 05.12.2001 та протокол № 52 від 01.07.2008, якими визначалась дата відшкодування шкоди виконавчою дирекцією управління, дана обставина є підставою для здійснення перерахунку відшкодування шкоди.
Позовна вимога в цій частині підлягає частковому задоволенню, проте лише в частині наявних у начальника управління повноважень.
Згідно статті 29 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»
перерахування сум щомісячних страхових виплат і витрат на медичну та соціальну допомогу провадиться у разі:
1) зміни ступеня втрати професійної працездатності;
2) зміни складу сім'ї померлого;
3) підвищення розміру мінімальної заробітної плати у порядку, визначеному законодавством.
Перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно статті 30 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду соціального страхування від нещасних випадків і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я. МСЕК установлює обмеження рівня життєдіяльності потерпілого, визначає професію, з якою пов'язане ушкодження здоров'я, причину, час настання та групу інвалідності у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також визначає необхідні види медичної та соціальної допомоги.
Згідно статті 34 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даної позовної вимоги частково.
Щодо позовної вимоги:
«- Зобов'язати Міністра соціальної політики України поновити переписку зі мною, вжити заходів відносно причин та умов, які сприяли порушенню законодавства. Надати обґрунтовану відповідь на мої звернення на ім'я Президента України, Прем'єр-Міністра України в установлений Законом строк за його підписом на підставі статті 40 Конституції України, ст. 15 Закону України «Про звернення громадян»;», судом встановлено наступне.
Згідно статті 8 Закону України «Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Судом встановлено, що звернення позивача подані до Президента України (Адміністрації Президента) та Прем'єр-Міністру України (Кабінету Міністрів України) скеровані цими органами за належністю до Міністерства праці та соціальної політики України, за дорученням якого Держнаглядпраці надавав відповіді позивачеві. Зокрема, листами повідомлено позивача про те, що враховуючи повторність по суті її звернень, в порядку статті 8 Закону України «Про звернення громадян" листування з позивачем припиняється. Так, на лист Секретаріату Кабінету Міністрів 14.06.2010 р. надано лист Держнаглядпраці від 09.07.2010 р.; на листи Секретаріату Кабінету Міністрів від 29.09.2010, від 12.10.2010, від 16.08.2010 надано лист Держнаглядпраці від 29.10.2010 р. На лист Секретаріату Кабінету Міністрів від 16.11.2010 р. та лист Адміністрації Президента від 22.11.2010 р. надано лист Держнаглядпраці від 27.11.2010 р. На лист Секретаріату Кабінету Міністрів від 13.12.2010 р. надано лист Держнаглядпраці від 14.01.2010 р.
Усі порушені ОСОБА_1 у своїх зверненнях та скаргах питання протягом 2002 - 2010 років всебічно та у повній мірі розглядалися Мінпраці та Держнаглядпраці. За результатами розгляду заявниці надавалися відповіді у листах Держнаглядпраці та Мінпраці, частина яких додана до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013, окремі є додатками до поточного листа-заперечень Держнаглядпраці.
Зокрема, про результати перевірок ЗАТ „Головинський кар'єр „Граніт", проведених Територіальною державною інспекцією праці у Житомирській області за її зверненнями, та вжиті державними інспекторами заходи були надані ґрунтовні роз'яснення у листах Мінпраці від 25.10.06 № 013-Б1587/26-55 (додаток 24 до заперечень Мінпраці від 27.11.07 № 8842/0/14-07/013) та інших.
Повноваження державних інспекторів праці при здійсненні нагляду за додержанням законодавства з питань відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я при виконанні трудових обов'язків, та шляхи вирішення порушених заявницею питань роз'яснені у листі Мінпраці від 23.07.08 № 013-Б0931/26-53 (додаток 11).
З питань правомірності дій посадових осіб Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві у Житомирській області при винесенні рішення щодо проведення страхових виплат сестрі ОСОБА_1 надано відповідь листом Мінпраці від 03.11.08 № 12073/0/14-08/18 (додаток 6) від 28.05.10 № 2496/0/013/10-зв (додаток 7).
У липні 2010 року до Мінпраці надійшло чергове звернення ОСОБА_1 з Секретаріату Кабінету Міністрів України за вих. № 41-Б-025340/26П від 14.06.10 (додаток 12) з питань, аналогічних тим, які вона порушувала у попередніх своїх зверненнях. Це звернення, з огляду на те, що в ньому порушуються питання, що належать до компетенції Держнаглядпраці, передано з Мінпраці до Держнаглядпраці для розгляду.
Відповідно до ст. 8 Закону України „Про звернення громадян" не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті.
Враховуючи, що ОСОБА_1 у своєму повторному зверненні порушувала одні і ті ж питання, які у межах повноважень Держнаглядпраці були всебічно розглянуті, листування з нею було припинено, про що її повідомлено у листі Держнаглядпраці від 09.07.10 № 013-Б0926/26-53 (додаток 13) за підписом першого заступника директора Держнаглядпраці ОСОБА_13., який на той час виконував обов'язки директора Держнаглядпраці у зв'язку із звільненням з посади директора ОСОБА_10. (копія наказу Держнаглядпраці від „Про звільнення ОСОБА_10. та витяг із наказу від 19.02.09 „Про розподіл та розмежування обсягів і напрямків роботи між працівниками Держнаглядпраці" - додаток 14, 15).
Таким чином, переписка із ОСОБА_1 була припинена не Мінпраці, а керівником Держнаглядпраці як урядового органу, окремої юридичної особи, до якої надійшло звернення для розгляду, у відповідності з вимогами Закону України ..Про звернення громадян".
З огляду на припинення переписки з ОСОБА_1 чергові її звернення з одних і тих же питань, що надходили для виконання до Держнаглядпраці через Мінпраці, зокрема, з Секретаріату Кабінету Міністрів України за вих. № 41-Б-026334/26П від 29.09.10, № 41-Б-026334/26П від 12.10.10, № 41-Б-054578/26П від 16.11.10, № 41-Б-057479/26П від 13.12.10 та з Адміністрації Президента України за № 22/145555-26П від 22.11.10 були залишені Держнаглядпраці без розгляду, про що заявницю повідомлялося, зокрема, листами Держнаглядпраці від 29.10.10 № 013-Б1685/26-53, 013-Б1624/26-53, 013-Б1624/26-53, від 24.11.10 №013-Б1911/26-53, від 14.01.11№013-Б2115/26-53 (додаток 16, 17, 18).
Відтак, у матеріалах справи відсутні листи позивача, залишені без відповіді, проте, у зв'язку з повторністю звернень позивача у відповідях на вищевказані листи повідомлено про припинення листування з позивачем.
За таких обставин, переписка Міністра соціальної політики України з позивачем може відбуватись лише у випадку подання позивачем звернень, які до цього не вирішувались та не розглядались Міністром соціальної політики України.
Відтак, підстави для задоволення позову в цій частині відсутні.
Щодо позовної вимоги:
«- Витребувати у відповідачів -суб'єктів владних повноважень відшкодування збитку, завданого їх незаконними рішеннями, діями на протязі дев'яти років, який оцінюю в сумі 10000 грн. у співвідношенні 5000 грн. від керівника Держнаглядпраці, 5000 грн. від керівника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області.», судом встановлено наступне.
Згідно частини 2 статті 21 Кодексу адміністративного судочинства вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Разом з тим, судом встановлено, що оскаржувані позивачем рішення, що підлягають скасуванню підписані та прийняті іншими особами, зокрема, протокол комісії з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області № 52 від 01.07.2008 р. підписано членами комісії ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, яки не є відповідачами у справі.
Протокол № 3 від 05.12.2001 р. комісії з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області підписано членами комісії ОСОБА_23, ОСОБА_24. ОСОБА_25, ОСОБА_21, ОСОБА_19.
Відтак, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні незаконні рішення керівника Держнаглядпраці та керівника Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області, якими позивачеві завдано шкоду, а дії відповідачів не визнавались незаконними.
Крім цього, позивачем необґрунтовано належним чином розмір шкоди, зокрема, не надано доказів щодо завдання шкоди позивачеві саме в розмірі 10 000 грн.
Відповідно до положень Конституції України, зокрема статей 32, 56, 62 і чинного законодавства, фізичні та юридичні особи мають право на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної внаслідок порушення їх прав і свобод та законних інтересів.
За загальними правилами, заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями (бездіяльністю) інших осіб.
У позовній заяві ОСОБА_1 не зазначено, чиї права та законні інтереси порушено неправомірними діями посадових осіб Держнаглядпраці та кому має бути відшкодована моральна шкода (їй чи спадкоємцям її сестри ОСОБА_12.), не зазначено також, в чому полягає ця шкода, якими доказами підтверджується факт заподіяння моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, що не відповідає вимогам ст. частини першої ст. 106 КАСУ, нею не зазначено також з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди.
Крім того, особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Також варто зауважити, що відповідно до п. 10-1 постанови пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 передбачено, що при розгляді справ за позовами про відшкодування моральної шкоди на підставі ст. 56 Конституції судам слід мати на увазі, що при встановленні факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, місцевого самоврядування або їх посадових чи службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень вона підлягає відшкодуванню за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування. Відтак, позов не підлягає задоволенню в цій частині.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
1. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Скасувати протокол № 52 від 01.07.2008 р. та протокол № 3 від 05.12.2001 р. комісії з прийому особових справ потерпілих і членів їх сімей та призначення соціальних послуг управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області.
3. Зобов'язати начальника управління виконавчої директорії Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області забезпечити здійснення перерахунку відшкодування шкоди ОСОБА_11 на підставі акту виписки з огляду МСЕК № 005585 від 23.11.2001 р. з дати прийняття особової справи до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань на виробництві в Житомирській області у Володарсько-Волинському районі від підприємства "Граніт", тобто з 10 липня 2001 року.
4. В іншій частині позову - відмовити.
5. Судові витрати в сумі 1,00 грн. присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок Державного бюджету України
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.04.2011 р.
Головуючий Суддя Н.В. Клочкова
Судді О.П. Огурцов Б.В. Санін