33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"18" серпня 2011 р. Справа № 5019/1570/11
за позовом Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ВАТ "Укртелеком"
до відповідача Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації
про визнання недійсним п.3.1. Договору №744/13 від 01.01.2010 р. та стягнення 26 536 грн. 25 коп.
Суддя Бережнюк В.В.
Представники:
Від позивача : Лук'янчук Н.І.
Від відповідача : Дідицька Л.І.
В судовому засіданні оголошувалася перерва з 09 серпня 2011 року до 18 серпня 2011 року.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" звернулося до господарського суду Рівненської області з позовом до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про визнання недійсним п.3.1 Договору № 744/13 від 01.01.2010 року та стягнення 26 536 грн. 25 коп. В обґрунтування вимог зазначає, що 01 січня 2010 року було укладено договір № 744/13 між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації та ВАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" про технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку Цивільного захисту Рівненської області. При укладенні даного договору № 744/13 від 01.01.2010 року в п.3.1 була зазначена ціна договору 80 000 гривень. Позивач вважає, що включення до Договору пункту 3.1. щодо вказаної ціни є включенням сторонами до господарського договору умов, які створюють регулювання, що за змістом прав і обов'язків сторін суперечить відповідному регулюванню, передбаченому типовим договором. Тому просить суд визнати недійсним даний пункт Договору. Також позивач зазначає, що разом з договором були підписані додатки до нього - кошторисно-фінансовий розрахунок та розрахунок витрат на відрядження. Згідно розрахунку ціна договору визначалася за дев'ять місяців. Позивач належним чином виконував умови зазначеного договору протягом дев'яти місяців з дотриманням інструкцій та наказів. Однак відповідач не оплатив фактично надані послуги. Тому позивач просить стягнути з відповідача 26 536 грн. 25 коп.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Просить позов задоволити.
Відповідач надав суду відзив, у якому позовні вимоги не визнає. Вказує, що укладений між сторонами Договір № 744/13 від 01.01.2010 року не суперечить вимогам чинного законодавства та відповідає його вимогам. Крім того зобов'язання за Договором сторонами виконані в повному обсязі.
В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи, що викладені у відзиві. Просить суд в позові відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та об'єктивно оцінивши всі обставини справи в їх сукупності, господарський суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити. При цьому суд виходив з такого.
Судом встановлено, що 01 січня 2010 року між Управлінням з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації (Замовник - Орган управління майном) та Відкритим акціонерним товариством "Укртелеком" в особі Рівненської філії ВАТ "Укртелеком" (Виконавець) було укладено Договір № 744/13 про технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку Цивільного захисту Рівненської області (арк..с.15-16).
Відповідно до предмету договору Орган управління майном передає, а Виконавець приймає на себе обов'язки щодо технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦЗ Рівненської області, які перебувають у віданні Органу управління майном, згідно з переліком, що додається (далі апаратура). Виконавець здійснює розміщення апаратури в своїх службових приміщеннях, її обслуговування та ремонт, контроль за робочим станом і збереженням апаратури та забезпечує її електроживлення.
За умовами розділу 2 Договору «Обов'язки сторін»Орган управління майном зобов'язується, зокрема, своєчасно оплачувати виконані роботи та надані послуги. Виконавець зобов'язується, зокрема, забезпечити належне обслуговування та утримання в стані постійної готовності до використання апаратури, прийнятої на технічне обслуговування, своєчасно, якісно і в повному обсязі проводити регламентні роботи; забезпечувати електроживлення апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦЗ, встановлених в структурних підрозділах Виконавця.
Згідно розділу 3 Договору «Ціна і порядок розрахунків»ціна Договору становить 80 000 гривень. Оплата за технічне обслуговування апаратури здійснюється Органом управління майном згідно з доданим до цього Договору кошторисно-фінансовим розрахунком. При зміні в поточному році розцінок за виконані роботи, кошторисно-фінансовий розрахунок коригується відповідно до встановлених норм оплати праці. Розрахунки проводяться з моменту надходження коштів з Державного бюджету, відповідно до помісячного плану асигнувань. Підставою для розрахунку за технічне обслуговування є акт виконаних робіт, у якому можуть зазначатися випадки виходу апаратури і технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦЗ з ладу, несанкціонованого запуску, а також неповний обсяг виконаних робіт з обслуговування, що тягне за собою зменшення суми нарахувань. Будь-які додаткові витрати на обслуговування та утримання апаратури, які не передбачені цим Договором, узгоджуються Сторонами та оплачуються лише у випадку попереднього погодження цих робіт із Органом управління майном.
Відповідно до п.8.1. термін дії Договору: з дня підписання до 31 грудня 2010 року, але в будь-якому випадку до моменту остаточного виконання Сторонами своїх зобов'язань.
Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача та скріплено відбитками печаток сторін.
На виконання укладеного між сторонами Договору ВАТ "Укртелеком" в особі Рівненської філії фактично здійснило у повному обсязі виконання робіт по технічному обслуговуванню апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦЗ. Вказана обставина підтверджується наявними у матеріалах справи Актами виконаних робіт №1 від 03.11.2010 р. на суму 78 048,35 грн. та №2 від 07.12.2010 р. на суму1 951,65 грн. (арк..с.36-37).
В свою чергу Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації здійснило оплату виконаних позивачем робіт, що підтверджується платіжними дорученнями №1 від 17.11.2010 р. на суму 70 000,00 грн., №2 від 08.12.2010 р. на суму 8 048,35 грн. та №5 від 22.12.2010 р. на суму 1 951,65 грн. (арк..с.31-33).
За умовами ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст.509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).
Частиною першою статті 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений говором або законом.
Стаття 626 Цивільного кодексу України, встановлює поняття договору, відповідно до якої, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Крім того, Цивільним кодексом України (ст.629) встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, - замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст.903 ЦК України).
За умовами частини другої статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Відповідно до п.2.1. Інструкції про порядок експлуатаційно-технічного обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони підприємствами електрозв'язку України, затвердженої наказом Міністерства України з питань цивільного захисту та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи та Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 16.08.2000 № 210/119, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.03.2001 за № 207/5398, експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку цивільної оборони здійснюється на підставі договору згідно з Додатком 1 до Інструкції. У зазначеному додатку наведено зразковий договір про експлуатаційно-технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦО.
Згідно ч. 4 ст. 179 Господарського кодексу України типовий договір затверджується Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади.
Проаналізувавши укладений між сторонами Договір № 744/13 про технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку Цивільного захисту Рівненської області від 01.01.2010 року, суд прийшов до висновку, що зміст останнього не суперечить чинному законодавству та відповідає його вимогам.
Крім того, матеріалами справи підтверджується, що обома сторонами належним чином виконано всі зобов'язання за Договором № 744/13 від 01.01.2010 р. Виконавець здійснив у повному обсязі виконання робіт по технічному обслуговуванню апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку ЦЗ, а Орган управління майном в свою чергу прийняв виконані роботи та оплатив їх. Термін дії Договору закінчився 31.12.2010 р.
Відповідно до ст.215 цього ж Кодексу підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, за умовами яких зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Відповідно до ст.ст.32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В свою чергу господарський суд, керуючись положеннями статті 43 Господарського процесуального кодексу України, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Проаналізувавши наведені вище правові норми та матеріали справи господарський суд прийшов до висновку, що обставини, на які покликається позивач у даній справі, не є підставою для визнання недійсним пункту 3.1 Договору № 744/13 про технічне обслуговування апаратури та інших технічних засобів оповіщення і зв'язку Цивільного захисту Рівненської області від 01.01.2010 року.
Окрім цього, немає також підстав для задоволення вимоги позивача до Управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації про стягнення 26 536 грн. 25 коп., оскільки позивач не обґрунтував належним чином як зазначена сума обрахована, на якій підставі відповідач зобов'язаний оплатити її позивачу, відсутні докази виставлення позивачем рахунків на оплату відповідачем даної суми боргу тощо.
В силу статей 43, 47, 33, 38 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, коли кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, а суд, оцінивши подані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, повинен прийняти рішення за результатами обговорення усіх цих обставин.
Отже, враховуючи все вищевикладене, суд прийшов до висновку, що доводи позивача, які викладені у позовній заяві спростовуються наведеними вище правовими нормами та матеріалами справи, тому у суду відсутні правові підстави для задоволення позову. За таких обставин, в позові слід відмовити.
Відповідно до ч.5 ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи при відмові в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Бережнюк В.В.
повний текст рішення підписано 26 серпня 2011 року