33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
"22" серпня 2011 р. Справа № 2/21
Суддя Войтюк В.Р. розглянувши матеріали справи
за позовом Релігійної громади Свято Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ
до відповідача Богдашівської сільської ради
Третя особа №1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Рівненська обласна державна адміністрація
Третя особа №2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Релігійна громада Свято-Хресто-Воздвиженської церкви Української православної церкви Київського патріархату
про визнання права власності на житловий будинок
В засіданні приймали участь:
Від позивача : ОСОБА_1 за дов. № 3 від 22.12.2010 р.
Від відповідача : не з'явився
Третя особа 1 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненська обласна державна адміністрація: Чеховська Є.А.
Третя особа 2 без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Релігійна громада Свято Хресто-Воздвиженської церкви Української православної церкви Київського патріархату: ОСОБА_2 дов. від 25.01.11 р.
Статті 20, 22 ГПК України роз'яснені.
Релігійна громада Свято Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ звернулась до господарського суду з позовною заявою до Богдашівської сільської ради у якій просить визнати право власності на житловий будинок № 14 на вулиці Гагаріна в с.Богдашів Здолбунівського району за релігійною громадою Свято Хресто-Воздвиженської церкви.
Ухвалою від 12 лютого 2009 року суд з власної ініціативи залучив в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Рівненську обласну державну адміністрацію та релігійну громаду Свято Хресто-Воздвиженської церкви Української православної церкви Київського патріархату.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що 16 січня 1952 року церковна рада Свято Хресто-Воздвиженської церкви с.Богдашів звернулась до обласного Уповноваженого у справах Руської православної церкви з клопотанням про виділення для будівництва будинку для священика церкви земельної ділянки та надання дозволу на будівництво житлового будинку.
Виконкомом Рівненської обласної ради депутатів трудящих клопотання релігійної громади церкви с.Богдашів розглянуте позитивно і дано дозвіл на будівництво житлового будинку для церковного прихода на загальних підставах, про що видано відповідну довідку за № 122-104 від 18.01.1952 р.
В квітні 1959 року по закінченню будівництва житлового будинку інвентаризаційним бюро Рівненського обласного комунального господарства проведено необхідні роботи по обміру житлового будинку в с.Богдашів Здолбунівського району, виготовлені ескізи і складений поповерховий план будинку, який був затверджений начальником інвентаризаційного бюро. Релігійній громаді Свято Хресто-Воздвиженської церкви с.Богдашів видано інвентаризаційну справу з відповідними документами.
Позивач вважає, що житловий будинок споруджений релігійною громадою з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, використовувався для постійного в ньому проживання і введений в експлуатацію у відповідності до нормативно-правових документів, що діяли на момент спорудження.
Зазначає, що з 1959 року до 17 листопада 2005 року церковний будинок № 14 на вул.Гагаріна у с.Богдашів Здолбунівського району перебував на утриманні та обслуговувані релігійної громади Свято Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ.
Поточні ремонти, сплата за користування електроенергією, газом, послуги зв'язку здійснювались за кошти релігійної громади.
В 1987 році за кошти релігійної громади проведена газифікація церковного будинку.
Ч.З ст. 18 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" визначає, що "Релігійні організації мають право власності на майно, придбане або створене ними за рахунок власних коштів...". Житловий будинок за адресою Здолбунівський район, с.Богдашів, вул. Гагаріна, 14 був збудований релігійною громадою з будівельних матеріалів, що належали релігійній громаді, за кошти пожертвувань та церкви.
Позивач стверджує, що право власності релігійної громади на житловий будинок підтверджується документами архівної справи № 229 Державного архіву Рівненської області, документами інвентаризаційної справи та свідоцтвом про право власності від 11.05.1999 р., виданого на підставі рішення Богдашівської сільської ради № 58 від 02.03.1999 року.
Ст.ст.17, 18 Закону України "Про свободу совісті та віросповідання" визначено, що власниками придбаного чи створеного нерухомого майна є релігійна громада, що його придбала або створила.
Однак, 30 вересня 2005 року головою Рівненської ОДА видане розпорядження № 453, яким церковний будинок, розташований в с.Богдашів, вул.Гагаріна, 14, переданий у власність релігійної громади Свято Хресто - Воздвиженської церкви Київського патріархату.
Відповідно до ст.329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом. Позивач вважає, що право власності релігійною громадою було набуте на підставах визначених законом - шляхом отримання свідоцтва про право власності з належною реєстрацією права власності в бюро технічної інвентаризації.
Представник позивача в судовому засіданні 22.08.2011 року позов підтримав повністю. Подав заяву про обґрунтування та уточнення позовних вимог, яка по суті є заявою про зміну підстави позовних вимог.
Відповідно до ст.22 ГПУ України до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.
Початок розгляду справи по суті співпадає з початком розгляду безпосередньо позовних вимог, тобто після відкриття судового засідання, роз'яснення сторонам їх прав та обов'язків, з'ясування наявності відводів складу суду, розгляду інших клопотань та заяв (про відкладення розгляду справи, залучення інших осіб до участі у справі, витребування додаткових доказів тощо), а також з'ясування питання наявності у третіх осіб самостійних вимог у відповідній справі та необхідності уточнення позовних вимог.
Заяви (клопотання) про зміну предмета або підстав позову, подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи.
Враховуючи, що розгляд справи № 2/21 по суті розпочався, у судових засіданнях 01.06.2011 року, 14.06.2011 року, 14.07.2011 р., 27.07.2011 р. та 22.08.2011 року роз'яснено представникам права та обов'язки, з'ясовано наявність відводів складу суду заслухано пояснення представників позивача та третіх осіб, суд залишає без розгляду заяву позивача про обгрунтування та уточнення позовних вимог по справі від 18 серпня 2011 року.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надіслав заяву № 02/12-156 від 16.06.2011 року у якій зазначив, що Богдашівська сільська рада позов визнає у повній мірі та заперечень до позову немає.
Релігійна громада Свято Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ Київського патріархату просить відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав зазначених у письмових поясненнях по суті позову.
Представник Рівненської обласної державної адміністрації у судовому засіданні пояснив, що розпорядження Рівненської обласної державної адміністрації № 453 від 30 вересня 2005 р. «Про передачу церковного житлового будинку в с.Богдашів Здолбунівського району»скасоване.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників позивача та третіх осіб господарський суд
Позивач у позовній заяві зазначає, що право власності на спірний житловий будинок релігійною громадою набуте на підставах визначених законом - шляхом отримання свідоцтва про право власності від 11.05.1999 р., виданого на підставі рішення Богдашівської сільської ради № 58 від 02.03.1999 року, з належною реєстрацією права власності в бюро технічної інвентаризації.
Однак судом встановлено, що рішення Богдашівської сільської ради №58 від 02.03.1999 року скасоване постановою господарського суду Рівненської області від 10 жовтня 2007 року в справі №5/358 за позовом релігійної громади Свято Хресто-Воздвиженської церкви УПЦ Київського патріархату с. Богдашів Здолбунівського району до Богдашівської сільської ради, треті особи релігійна громада Свято-Хресто_воздвиженської церкви УПЦ Київської митрополії с. Богдашів Здолбунівського району, КП «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», державний архів Рівненської області.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2008 року в справі за апеляційною скаргою Богдашівської сільської ради Здолбунівського району на постанову господарського суду Рівненської області від 10 жовтня 2007 року в справі №5/358 апеляційне провадження за апеляційною скаргою Богдашівської сільської ради Здолбунівського району на вказану постанову закрито.
Крім того, як вбачається із матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності, право колективної власності на домоволодіння за адресою Рівненська область Здолбунівський район, с.Богдашів, вул.Гагаріна, буд.14 належить Релігійній громаді Свято Хресто Воздвиженської церкви Української православної церкви Київського патріархату.
Згідно статті 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Статтею 20 Господарського кодексу України передбачено, що кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Захист права власності регулюється главою 29 розділу І книги третьої Цивільного кодексу України. Одним із таких засобів захисту є визнання права власності судом у випадках, передбачених законом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який посвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади. Органи місцевого самоврядування з питань здійснення ними повноважень органів виконавчої влади підконтрольні відповідним органам виконавчої влади.
Згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»від 01.07.2004р. № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень -це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру (ст. 2).
Сільська рада не є органом, що визнає або не визнає право власності, оскільки не має повноважень щодо державної реєстрації відповідного права. Не передбачені такі повноваження і Законом України «Про місцеве самоврядування».
Господарський суд розглядає позов в межах заявлених позовних вимог та підстав, викладених в позові.
При обґрунтуванні заявленої вимоги позивач посилається на ст.ст. 329, 280, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 12, 61, 64, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суд зауважує, що Відповідач не оспорює та не заперечує (не вчиняє дій щодо невизнання) право власності Позивача, крім того, як вбачається з матеріалів справи, Позивач не втрачав документа, який засвідчує його право власності.
Підставою для звернення до суду з позовом про визнання права власності згідно вимог ст. 392 ЦК України є оспорення існуючого права, а не намір набути вказане право за рішенням суду і до обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги входять, зокрема, факти, з яких вбачається, що відповідач виконав дії, спрямовані на заперечення наявного у позивача права, на захист якого подано позов або утверджує за собою право, яке належить позивачу, тобто ті, які свідчать про порушення або оспорення існуючого права.
Позивач звертаючись з позовом про визнання права власності на житловий будинок № 14 на вулиці Гагаріна в с.Богдашів Здолбунівського району не надав жодних доказів порушення або оспорення його права власності на це майно відповідачем, а у описовій частинні заяви Богдашівська сільська рада узагалі не згадується, як і будь-які її дії, а тому вона не може відповідати щодо захисту права власності позивача.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази суд дійшов висновку про безпідставність заявлених позивачем вимог, а тому відмовляє в позові.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на позивача.
Керуючись статтями 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні позову відмовити.
Повний текст рішення оформлено та підписано 25.08.2011р.
Суддя В.Р.Войтюк