"22" серпня 2011 р. Справа № 5019/1686/11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна”
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”
про стягнення в сумі 40 032 грн. 66 коп.
суддя Павлюк І.Ю.
Представники:
від позивача - ОСОБА_1, представник (довіреність № 63 від 22.08.2011р.);
від відповідача - не з'явився.
Суть спору: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна” - звернувся з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс” про стягнення 38 485 грн. 79 коп. заборгованості по розрахунках згідно укладеного договору№22-02/11 про надання прав дистриб'ютора від 22.02.2011р., а також 396 грн. 51 коп. 3% річних та 1150 грн. 36 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції..
22.08.2011р. представник позивача подав заяву (а.с. 29-30), в якій уточнює позовні вимоги та просить стягнути з відповідача на користь позивача 37 345 грн. 95 коп. основного боргу, 385 грн. 55 коп. 3% річних та 1 121 грн. 87 коп. збитків, завданих внаслідок інфляції. Оскільки заяву подано до прийняття рішення у справі, вона відповідає обставинам справи та вимогам законодавства -суд прийняв її до розгляду.
В судовому засіданні 22.08.2011р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог.
Представник відповідача в судове засідання 22.08.2011р. не з'явився, витребуваного ухвалою суду від 08.08.2011р. відзиву на позов не подав. Проте, до господарського суду повернувся конверт, в якому відповідачу за адресою: м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22 було направлено ухвалу від 08.08.2011р., з довідкою відділення підприємства зв'язку: “По закінченню терміну зберігання”.
Проте, з поданого на вимогу суду витягу з ЄДРПОУ від 15.08.2011р. вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”: м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22. Вищезазначена обставина свідчить про неподання відповідачем органу реєстрації всупереч п. 5 ст. 29 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” відомостей про зміну фактичного місцезнаходження. Таким чином, негативні наслідки за вказане порушення покладаються на відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”.
Суд вбачає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду заяви без участі відповідача відповідно до ст. 75 ГПК України.
В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд
22.02.2011 року між сторонами було укладено договір про надання прав Дистриб'ютора № 22-02/11 (надалі -Договір, а.с. 9-11), відповідно до якого Постачальник Товариство з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна” призначає Товариство з обмеженою відповідальністю “Торговельно-виробничий комплекс “Люкс” Дистриб'ютором мастильних матеріалів торгової марки “FANFARO” і наділяє Дистриб'ютора правом на закупівлю, маркетинг і збут Продукції на території Рівненської області. Відповідач відповідно до умов даного Договору зобов'язується закуповувати продукцію прямо у позивача і не використовувати будь-яких інших джерел поставки даної продукції для реалізації її на території Рівненської області.
У відповідності до пункту 3.1. Договору постачальник відвантажує продукцію Дистриб'юторові на умовах відстрочки платежу, яка становить 14 (чотирнадцять) календарних днів.
На виконання умов Договору, у період з 23.02.2011р. по 21.03.2011р. позивачем було поставлено відповідачу товар на суму 37 345 грн. 95 коп. згідно накладних: № 1542 від 23.02.2011 р. -7 722 грн. 68 коп.; № 1544 від 24.02.2011р. -4 824 грн. 96 коп.; № 1602 від 21.03.2011р. -7 375 грн. 28 коп.; № 1604 від 21.03.2011р. -17 423 грн. 03 коп., за який останній не розрахувався.
На підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач за прострочення виконання грошового зобов'язання нарахував відповідачу 385 грн. 55 коп. 3% річних за період з 11.03.2011р. по 01.08.2011р. та 1 121 грн. 87 коп. збитків від інфляції за період березень 2011р. - червень 2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, встановивши обставини справи і давши їм оцінку, господарський суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
У відповідності до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України - боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом, при цьому статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи зазначене в сукупності, - вбачається, що вимоги позивача в частині стягнення 37 345 грн. 95 коп. основного боргу, 385 грн. 55 коп. річних та 1 121 грн. 87 коп. збитків від інфляції, стверджуються Договором, розрахунком, іншими матеріалами справи і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 509, 525, 526, 549, 612, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України.
Відповідач доказів сплати боргу суду не подав.
Позов обґрунтований і підлягає задоволенню в сумі 38 853 грн. 37 коп. боргу. На відповідача покладаються витрати по сплаті держмита та судові витрати на підставі частин першої та п'ятої ст. 49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 81-1, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задоволити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельно-виробничий комплекс “Люкс”, яке знаходиться: 33027, м. Рівне, вул. Київська, буд. 46 кв. 22 (код ЄДРПОУ 33616165) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Фанфаро Україна”, яке знаходиться: 50051 м. Кривий Ріг, вул. Орджонікідзе, буд. 3/3 (код ЄДРПОУ 36418046) 37 345 грн. 95 коп. заборгованості по розрахунках, 385 грн. 55 коп. 3% річних, 1 121 грн. 87 коп. збитків від інфляції, 388 грн. 53 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. плати за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.Ю. Павлюк
Рішення підписане суддею "22" серпня 2011 р.