36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.08.2011 р. Справа № 19/63
за позовом Військового прокурора Полтавського гарнізону, 36003, м. Полтава, Майдан Незалежності, 1-Б в інтересах держави в особі органів уповноважених представляти її інтереси у спірних правовідносинах:
1. Міністерство оборони України, 03168, м. Київ, пр-т Повітрофлотський, 6
2. Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави, 36039, м. Полтава, вул. Сінна, 36
до Полтавської міської ради, 36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача
Головне управління Держкомзему у Полтавській області, 36038, м. Полтава, вул.Уютна, 23.
Полтавське міське управління земельних ресурсів та земельного кадастру, 36039, м.Полтава, вул. Фрунзе, 8
ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго", вул. Комарова, 2-а, м. Полтава
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
Управління з питань містобудування та архітектури (36000, м. Полтава, вул. Жовтнева, 36).
Приватне підприємство "ЄТВ", 36014, м. Полтава, провулок Спортивний, 4-б; м.Полтава, вул. Турбінна, 7.
про визнання недійсним рішення та визнання права власності.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від прокуратури: Чинін Д.Ю.
від позивачів: Клекта І.Т.
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб:
- Леус О.В. (Головне управління Держкомзему у Полтавській області)
- Ротар В.М., Худишкіна М.В.(Приватне підприємство "ЄТВ")
- Березуцька В. В. (Управління з питань містобудування та архітектури).
- Данилова Н. Н. (ПОКВПТГ "Полтаватеплоенерго")
від інших третіх осіб -не з'явилися
Розглядається позовна заява про визнання недійсним рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, орієнтованою площею 2,17 га. та про визнання за державою право власності за квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави право постійного користування земельною ділянкою площею 3,15 га., згідно державного акту серії Б № 052415 від 1984 року розташованою у місті Полтаві за адресою м. Полтава, провул. Спортивний,3.
Прокурор на підставі ст. 22 ГПК України заявою від 09.09.2010р. зменшив позовні вимоги, та прохав визнати недійсним з моменту винесення рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, орієнтованою площею 2,17 га, та визнати за державою право власності та за квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтави права постійного користування частиною земельної ділянки військового містечка № 57 розташованого у місті Полтаві за адресою м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 2,23 га вартістю 1652748,03 грн. згідно державного акту серії Б №052415 від 1984 року (т. 2 а.с.11, т.4 а.с. 109).
Ухвалою суду від 09.09.2010р. суд прийнято заву про зменшення позовних вимог.
Позивач -Міністерство оборони України -позовні вимоги військового прокурора підтримав у повному обсязі (т.1 а.с.47).
Позивач -Квартирно-експлуатаційний відділ м. Полтави - позовні вимоги військового прокурора підтримав у повному обсязі (т.1 а.с.48).
Відповідач у відзиві проти позову заперечує посилаючись на те, що в даному випадку відсутні інтереси держави, оскільки Державний акт на право користування земельною ділянкою площею 3,95 га по пров. Спортивному, 3 у м. Полтаві було видано Полтавській КЕЧ району, яка не є державним органом, відсутні докази належності спірної земельної ділянки Міністерству оборони України, не надано доказів того, що на земельній ділянці розміщується державне підприємство Міністерства оборони України, спірна земельна ділянка використовувалася позивачем не за призначенням, вилучення цієї ділянки відбулося відповідно до діючого законодавства (т.1 а.с.85).
Третя особа -ПП "ЄТВ" -у письмових поясненнях проти позову заперечує, посилаючись на те, що спірне рішення було прийнято у відповідності до вимог законодавства, позивачем не підтверджено належними доказами право користування спірною земельною ділянкою, Міністерство оборони України займало спірну земельну ділянку без законних на те підстав, дана ділянка була відведена за рішенням Полтавської міської ради від 19.06.2008р. Приватному підприємству "ЄТВ", дане підприємство понесло значні витрати на виготовлення проектної документації щодо будівництва об'єкту на спірній земельній ділянці.
Інші треті особи письмових пояснень по суті спору суду не надали.
В судове засідання 18.08.2011р. відповідач -Полтавська міська рада -подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю забезпечити явку в судове засідання уповноважених представників відповідача.
Зважаючи на те, що про час і місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином, надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, відповідач втретє не з'явився в судове засідання, в матеріалах справи наявні пояснення відповідача, клопотання відповідача про відкладення розгляду справи судом відхиляється.
Третя особа - ПП "ЄТВ" - надала клопотання від 18.08.2011р. про зупинення провадження у даній справі до вирішення пов'язаної з нею по адміністративної справи № 2а-47363/09/1670, що розглядається Харківським апеляційним адміністративним судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Третьою особою в обґрунтування клопотання надано копію апеляційної скарги від 28.07.2011р. на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 09.12.2009р. по справі № 2а-47363/09/1670. Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження за даною скаргою третя особа не надала. Тобто, на даний час відсутні докази розгляду іншої справи адміністративним судом, на які посилається третя особа в клопотанні. З огляду на викладене, на даний час відсутні підстави для зупинення провадження у справі згідно вимог ч.1 ст. 79 ГПК України.
Таким чином, клопотання ПП "ЄТВ" про зупинення провадження у даній справі підлягає відхиленню.
В судовому засіданні 18.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Статтею 121 Конституції України передбачено повноваження прокуратури, щодо захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позовними заявами.
Відповідно до ст.2 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами, зокрема прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. При цьому, прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 8.04.1999 року у справі № 1-1/99 за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційною тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України визначено, то прокурори вправі звертатись до суду з позовами в інтересах держави в особі органів державної влади.
Згідно ст.ст. 75.85. 113, 117 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні с парламент Верховна Рада України. Вищим органом у системі органів виконавчої влади є Кабінет Міністрів України, який підзвітний Верховній Раді України, Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які f обов'язковими до виконання.
Статтею 3 Закону України “Про Збройні Сили України” визначено, що Міністерство оборони України є центральним органом виконавчої влади і військового управління, у підпорядкуванні якого перебувають Збройні Сили України.
Органом державної військової та виконавчої влади на місцях в системі Збройних Сил України, є командири військових частин, начальники організацій та установ, яким Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженим Законом України від 24.03.1999 року “Про затвердження Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України” надано повноваження органу виконавчої влади.
Згідно із ст.ст.58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командир (начальник) є єдиноначальником і особисто відповідає перед державою за бойову та мобілізовану готовність ввіреної йому військової частини (установи, навчального закладу). Він, серед іншого, зобов'язаний вжити заходів щодо відшкодування збитків, заподіяних військовій частині, для чого діяти у відповідності із законом, у тому числі представляти інтереси держави в судових органах.
Відповідно до Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави (далі КЕВ м. Полтави), затвердженого 20.12.2005р., КЕВ м. Полтави є складовою частиною збройних Сил України, підпорядкований Міністерству оборони України, у своїй діяльності керується Законами України, Указами Президента України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами Міністра оборони України і являється структурним підрозділом Міністерства оборони України (т.1 а.с.14-16).
З огляду на викладене, пред'явлення військовим прокурором позову в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави є правомірним.
Згідно Державного акту на право користування землею серії Б №053890 від 1984 року земельна ділянка, розташована у м. Полтаві по провулку Спортивному, № 3, площею 3,95 га була передана в постійне (безстрокове) користування Полтавській квартирно-експлуатаційній частині району для розміщення військової частини 54043 (т.1 а.с.6-7).
Згідно з абзацом першим Положення про Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави, затвердженого 20.12.2005р., відповідно до директив Міністерства оборони України сформований Квартирно-експлуатаційний відділ міста Полтави, є правонаступником, зокрема, Полтавської квартирно-експлуатаційної частини (т.1 а.с.14).
Листом № 679 від 27.03.2007р. начальник Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава звернувся до Полтавської міської ради з пропозицією розглянути питання надання попередньої згоди на прийняття до складу земель міста, зокрема, земельної ділянки у військовому містечку № 57 по провулку Спортивний, 3, у м. Полтаві (т.1 а.с.68-69).
23.04.2008р. Полтавська міська рада на двадцять сьомій сесії п'ятого скликання прийняла рішення «Про зарахування до земель запасу міста комунальної власності земельної ділянки по пров. Спортивному, 3»(т.1 а.с.9).
Згідно вказаного рішення Полтавська міська рада вирішила 1) зарахувати земельну ділянку по пров. Спортивному, 3, орієнтовною площею 2,17 га, відповідно до схеми, яка є додатком до рішення, до земель запасу комунальної власності; 2) віднести вказану земельну ділянку до категорії земель промисловості і вважати такою, що знаходиться в розпорядженні Полтавської міської ради.
В преамбулі до вказаного рішення Полтавською міською радою зазначено, що підставою його прийняття є те, що земельна ділянка загальною площею 2,17 га, яка знаходиться по пров. Спортивному, 3, в м. Полтаві та раніше була у користуванні Полтавської КЕЧ району, не використовується за цільовим призначенням, земельна ділянка засмічена, забур'янена, будівлі зруйновані, плата за землю не сплачується. При прийнятті спірного рішення Полтавська міська рада керувалася листом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава № 679 від 27.03.2007р. та п. «а» статті 141 Земельного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Військовий прокурор заявив вимоги про визнання недійсним вказаного рішення з тих мотивів, що Полтавською міською радою порушено порядок вилучення земельної ділянки, Міністерство оборони не надавало згоди на вилучення земельної ділянки; цільове призначення земельної ділянки в установленому законом порядку не змінювалося, факти порушення земельного законодавства державними інспекторами по охороні земель не виявлялися та відповідні протоколи не складалися; спірне рішення прийнято всупереч вимогам законодавства.
Відповідно до частини першої статті 77 Земельного кодексу України землями оборони визначаються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ військо-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Частиною четвертою цієї статті встановлено, що порядок використання земель оборони встановлюється законом.
Згідно ст. 77 Земельного Кодексу України та ст. ст. 1, 2 Закону України “Про використання земель оборони” (в редакції на дату прийняття спірних рішень) установам Збройних Сил України для виконання покладених на них функцій та завдань надаються земельні ділянки у постійне користування землі оборони.
Відповідно до книги № 23 обліку земельних ділянок по Київському військовому округу Полтавської КЕЧ району з 14.12.1988р. земельна ділянка, розташована у м. Полтаві по провулку Спортивному, № 3, була відведена для користування військової частини 96569 на підставі рішення Полтавської міської ради № 030 від 10.12.1952р., рішення міськвиконкому № 29 від 11.01.1984р. (т. 5 а.с.95-97).
Спірна земельна ділянка, розташована у м. Полтаві по провулку Спортивному, № 3, була надана для розміщення військових частин, що підтверджується Державним актом на право користування землею серії Б №053890 від 1984 року, схемою військового містечка № 57 Полтавського гарнізону (т.1 а.с.10), відомостями щодо розбіжностей в обліку площ земельних ділянок, які рахуються у користуванні військових формувань за Міністерством оборони України по КЕВ м. Полтави станом на 30.06.2009р., станом на 02.09.2009р. складеною за участю Управління Держкомзему у м. Полтаві (т.1 а.с.17, 18), переліком земельних ділянок, які перебувають на обліку КЕВ м. Полтава по Полтавському та Кременчуцькому гарнізонах станом на 01.04.2010р., складеним за даними Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава та Головного управляння Держкомзему у Полтавській області (т.1 а.с.122-123), переліком земельних ділянок, які перебувають на обліку КЕВ м. Полтава по Полтавському та Кременчуцькому гарнізонах станом на 26.08.2010р., складеним за даними Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава та Головного управляння Держкомзему у Полтавській області (т.3 а.с.74-76).
Спірна земельна ділянка також включена до Переліку земельних ділянок, які обліковуються за формою 405 у Міністерстві оборони України Північного ТКЕУ та за даними за формою 6-Зем Держкомзему України станом на 01.05.2011р. (витяг з переліку -т. 5 а.с. 84-86).
Спірна земельна ділянка включена до Переліку земельних ділянок, які перебувають на балансі КЕВ м. Полтава у Полтавській та Сумській областях станом на 01.08.2011р. (т. 5 а.с. 87-89).
Отже, згідно з ч.1 статті 77 Земельного кодексу України спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного відповідач суду не надав. Ухилення відповідача від надання суду рішення Полтавської міської ради № 030 від 10.12.1952р., рішення міськвиконкому № 29 від 11.01.1984р., не перешкоджає вирішенню спору, оскільки факт виділення спірної земельної ділянки для розміщення військових частин та віднесення її до земель оборони підтверджується іншими доказами по справі.
Жодних доказів, які б підтверджували право комунальної власності на спірну земельну ділянку відповідачем суду не надано.
Частиною першою та другою ст. 84 Земельного кодексу України визначено, що у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.
Відповідно до підп. «б»ч. 3 ст. 84 Земельного кодексу України встановлено, що до земель державної власності, які не можуть передаватися у комунальну власність, належать землі оборони, крім земельних ділянок під об'єктами соціально-культурного, виробничого і житлового призначення.
Частиною другою ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що земля, води, інші природні ресурси, а також майно, закріплені за військовими частинами, військовими навчальними закладами, установами та організаціями Збройних Сил України, є державною власністю.
За змістом ст. 149 Земельного кодексу України вилучення земельних ділянок проводиться за згодою землекористувачів (у даному випадку Міністерства оборони України). У разі відмови власника землі або землекористувача дати згоду на вилучення земельної ділянки, ці питання можуть бути вирішені тільки у судовому порядку.
Статтею 144 Земельного кодексу України передбачено, що у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор по використанню та охороні земель складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. Якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор по використанню та охороні земель відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
У разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор по використанню та охороні земель звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
Доказів проведення перевірки та виявлення порушення земельного законодавства щодо спірної земельної ділянки відповідачем суду, доказів складення протоколу про таке порушення, доказів звернення державний інспектор по використанню та охороні земель з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою відповідачем суду не надано. За поясненнями Міністерства оборони України та КЕВ м. Полтави такі перевірки на дату прийняття спірного рішення уповноваженими органами не проводилися, акти про порушення земельного законодавства не складалися.
Наданий відповідачем Акт обстеження земельної ділянки щодо дотримання вимог земельного законодавства при її використанні від 01.074.2008р., складений депутатами міської ради, не є підставою для прийняття рішення про припинення права користування земельною ділянкою згідно з нормами Земельного кодексу України (т. 1 а.с.95).
Статтею 144 Земельного кодексу України в разі використання земельної ділянки з порушенням земельного законодавства передбачено порядок припинення права користування цією земельною ділянкою, але не припинення права власності на неї.
Відповідно до ч.1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.
Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти
землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення (ч.2 ст. 20 Земельного кодексу України).
Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".
З огляду на викладене, органи місцевого самоврядування мають право приймати рішення щодо зміни цільового призначення лише тих земель, що належать до комунальної власності. В даному випадку Полтавська міська рада не мала повноважень на зміну цільового призначення земель, що належать до державної власності.
В порушення вимог законодавства Полтавська міська рада спірним рішенням неправомірно змінила цільове призначення та категорію земельної ділянки з земель оборони на землі промисловості.
Як зазначено у рішенні Полтавської міської ради від 23.04.2008р. дане рішення було прийнято міською радою на підставі п. "а" ст.141 Земельного кодексу України в зв'язку з тим, що земельна ділянка не використовується за цільовим призначенням, та з врахуванням листа Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтава № 679 від 27.03.2007р.
Підпунктом «а»ст.141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами для припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
В листі № 679 від 27.03.2007р. Квартирно-експлуатаційним відділом м. Полтава було запропоновано Полтавській міській раді лише розглянути питання щодо надання попередньої згоди на прийняття до складу земель міста спірної земельної ділянки. Відмова від права користування даною земельною ділянкою в даному листі не заявлялася (т. 1 а.с. 68).
Частиною другою статті 149 Земельного кодексу України передбачено, що вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, ради Міністрів Автономної республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад, відповідно до їх повноважень.
У відповідності до статті 142 Земельного кодексу України припинення права власності на земельну ділянку у разі добровільної відмови власника землі на користь держави або територіальної громади здійснюється за його заявою до відповідного органу. Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування у разі згоди на одержання права власності на земельну ділянку укладають угоду про передачу права власності на земельну ділянку. Угода про передачу права власності на земельну ділянку підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
У відповідності до пункту 45 наказу Міністра оборони України № 483 від 22.12.1997 року «Про затвердження Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями» передача земель оборони місцевим органам влади проводиться за згодою Міністра оборони України або за його дорученням начальником розквартирування військ та капітального будівництва - начальником Головного управління розквартирування військ та капітального будівництва Збройних сил України.
Міністерство оборони України не надавало згоди чи відповідного доручення на вилучення та передачу спірної земельної ділянки Полтавській міській раді. Зазначене також підтверджується листом Квартирно-експлуатаційного відділу м. Полтави від 29.08.2008р. № 2041, листом Міністерства оборони від 16.08.2011р. (т.5 а.с.83, 101).
Статтею 14 Закону України "Про Збройні Сили України" передбачено, що землі закріплені за військовими частинами, є державною власністю, належать їм на праві оперативного управління. А тому, у випадку їх розформовування, подальше використань тимчасово вивільнених ділянок вирішується у відповідних структурних підрозділах Міністерства оборони України.
В порушення вимог діючого законодавства Полтавська міська рада спірним рішенням фактично неправомірно припинила право державної власності на земельну ділянку.
Посилання відповідача на те, що спірна земельна ділянка фактично не використовувалася КЕВ м. Полтави, не може бути підставою для самовільного виключення її з земель державної форми власності, та зарахування до земель комунальної власності без дотримання вищезазначеного порядку зміни форми власності землі.
Посилання третьої особи на втрату позивачем під час розгляду справи державного акту на право постійного користування землею, не є підставою для визнання рішення міської ради правомірним, оскільки втрата акту не підставою для припинення права користування земельною ділянкою, користувач має право одержати дублікат цього акту. Крім того, право державної власності на землі оборони виникає на підставі закону, а не акту.
Відповідно до підп. «а»ч. 4 ст. 83 Земельного кодексу України територіальні громади набувають землю у комунальну власність, зокрема, у разі передачі їм земель державної власності.
В даному випадку спірна земельна ділянка державної власності не передавалася до територіальної громади міста Полтави в установленому законом порядку.
Відповідно до п. «а, «б, «в», «г»ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
В порушення визначеної компетенції Полтавська міська рада прийняла рішення, яким фактично розпорядилася земельною ділянкою державної власності.
Отже, рішення Полтавської міської ради двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, прийнято з порушенням ст. 12, ст. 77, ч.4 ст.83, ч.1, - ч. 3 ст. 84 , ст. 20, ст. 140, ст. 141, ст. 142, ст. 143, ст. 144 Земельного кодексу України, ст. 14 Закону України "Про Збройні Сили України", Закону України “Про використання земель оборони”.
Таким чином, вказане рішення слід визнати недійсним як таке, що суперечить законодавству та прийнято з порушенням компетенції Полтавської міської ради.
Даним рішенням неправомірно змінено право власності на спірну земельну ділянку з державної форми власності на комунальну, неправомірно змінено категорію та цільове призначення землі, чим порушено право власності держави на спірну земельну ділянку.
Отже, позовні вимоги військового прокурора Полтавського гарнізону про визнання недійсним з моменту винесення рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, орієнтованою площею 2,17 га, та визнання за державною право власності на частину земельної ділянки військового містечка №57, розташованої в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 2,17 є правомірними та підлягають задоволенню.
Визначена позивачем в уточненні позовних вимог балансова вартість частини земельної ділянки в сумі 1652748,03 грн. не підтверджена належними доказами, висновок про оцінку цієї ділянки, зроблений компетентним суб'єктом оціночної діяльності не наданий.
Доказів порушення Полтавською міською радою прав позивача на іншу частину земельної ділянки позивачем суду не надано.
Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
Як було встановлено вище судом, за Державним актом на право користування землею серії Б № 052415 від 1984 року спірна земельна ділянка була надана Полтавській квартирно-експлуатаційній частині району. Після чого відбувалося реорганізація Полтавської квартирно-експлуатаційній частини, при цьому зміни до Державного акту не вносилися.
Державний акт на право постійного користування частиною земельної ділянки розташованої у місті Полтаві за адресою м. Полтава, пров.Спортивний, 3, за квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтави не оформлювався.
Таким чином питання про визнання права постійного користування спірною земельною ділянкою за квартирно-експлуатаційним відділом міста Полтави слід ставити після належного переоформлення державного акту на право постійного користування земельною ділянкою.
Отже у позові в цій частині слід відмовити.
Посилання відповідача та третьої особи на не визначення меж спірної земельної ділянки спростовується планом землекористування полтавської КЕЧ району, доданого до Державного акту на право користування земельною ділянкою, схемою військового містечка № 57 полтавського гарнізону, в яких встановлено координати спірної земельної ділянки та опис суміжних земель.
Заперечення третьої особи щодо позову з мотивів понесення нею значної суми витрат на оформлення документів на спірну земельну ділянку, може бути підставою для звернення до Полтавської міської ради з вимогою відшкодувати вказані витрати, понесені внаслідок прийняття незаконного рішення.
Заперечення відповідача та третьої особи щодо спору з мотивів непідвідомчості його господарському суду відхиляються з огляду на наступне.
Як свідчать матеріали справи позивач подав до Полтавського окружного адміністративного суду позовну заяву на визнання нечинним рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, пров. Спортивний, 3.
За результатом розгляду даного позову ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду України від 09.12.2009 року по справі №2а-47363/09/1670 було закрито провадження у даній справі, так як розгляд такої справи повинен проводитися за правилами господарського судочинства (т.1, а.с.20).
На запит господарського суду Полтавський окружний адміністративний суд України листом за №17915/10/76/2.4.-15/2871 від 06.05.2010р. повідомив, що ухвала суду від 09.12.2009р. у справі №2а-47363/09/1670 не оскаржувалася та набрала законної сили 12.01.2010р. (т.1, а.с.54, 65).
Відповідно до п. 1.1 -1.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 року № 6 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин»справи у спорах про визнання недійсними рішень органів місцевого самоврядування, якими порушуються права суб'єктів господарювання, а так само і держави, на користування земельною ділянкою, підвідомчі господарським судам; визнання нечинним рішення органу місцевого самоврядування як спосіб захисту порушених прав відповідає приписам чинного законодавства; у порядку господарського судочинства вирішенню підлягають, зокрема, справи пов'язані з захистом права на земельну ділянку.
Посилання відповідача та третьої особи на рішення Конституційного суду України від 01.04.2010р. № 10-рп/2010 щодо офіційного тлумачення положень ч. 1 ст. 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г»ст. 12 Земельного кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, не є підставою для припинення провадження у даній справі оскільки спірне рішення Полтавською міською радою приймалося не стосовно земельної ділянки комунальної власності, а щодо земельної ділянки державної власності в порушення компетенції, визначеної пунктами «а», «б», «в», «г»ст. 12 Земельного кодексу України.
Таким чином даний спір підвідомчий господарському суду, оскільки він носить не публічно правовий, а приватноправовий характер.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати недійсним з моменту винесення рішення двадцять сьомої сесії п'ятого скликання Полтавської міської ради від 23 квітня 2008 року про зарахування до земель запасу міста частини земельної ділянки в м. Полтава, провул. Спортивний, 3, орієнтованою площею 2,17 га.
3. Визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності на частину земельної ділянки військового містечка № 57, розташовану у місті Полтаві за адресою м. Полтава, провул. Спортивний, 3, площею 2,17 га.
4. В іншій частині - у позові відмовити.
5. Стягнути з Полтавської міської ради (36000, м. Полтава, вул.Жовтнева,36, ідентифікаційний код 34698804):
- в доход Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві р/р 31118095700002 банк ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, ЄДРПОУ 34698804, код платежу 22090200) 85грн. державного мита;
- Державного бюджету України (одержувач УДК у м. Полтаві, ЄДРПОУ 34698804, банк: ГУДКУ у Полтавській області, МФО 831019, на рахунок 31217264700002, код бюджетної класифікації: 22050003) 230 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано 23.08.2011р.
< Текст >