36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.08.2011 р. Справа № 18/2049/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро", вул. Будьонного, буд. 33, м. Обухів, Київська область, 08700
до Селянського фермерського господарства "Криниця", с. Булахи, Козельщинський район, Полтавська область, 39143; юридична адреса: с. Пашківка, Козельщинський район, Полтавська обл., 39143
про стягнення 584990,92 грн.
Суддя Безрук Т.М.
Представники:
від позивача: ОСОБА_1 (дов. № 0308/01 від 0308.2011р.)
від відповідача: Погорілий Д.В.
Розглядається позовна заява про стягнення 584990,92 грн., у тому числі 341466,50 грн. основного боргу згідно договору поставки № 1203/10-ч від 12.03.2010р., 45056,53 грн. - пені, 112058,09 грн. - штрафу за п. 7.4 договору, 86409,80 грн. -штрафу за п. 7.5 договору.
Відповідач у відзиві основний борг визнає, в частині стягнення штрафних санкцій заперечує, посилаючись на те, що нараховані на підставі п. 7.4 договору збитки позивачем фактично не доведені, пеня та штраф за п. 7.5 договору є подвійною відповідальністю за одне й те ж саме порушення, тому стягненню підлягає лише пеня.
В судовому засіданні 18.08.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив:
Між ТОВ "Спектр-Агро" (позивачем) та Селянським фермерським господарством "Криниця" (відповідачем) було укладено Договір поставки №1203/10-ч від 12.03.2010р. (далі -Договір).
За умовами п.1.1 Договору позивач (постачальник) зобов'язався передати у власність відповідачу (покупцю) продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а відповідач (покупець) зобов'язався прийняти товар і оплатити його вартість, сплативши за нього визначену договором грошову суму, а також сплатити відсотки за користування товарним кредитом в сумі, визначеній відповідно до умов договору.
Додатковою угодою №1 від 03.09.2010р. сторони змінили банківські реквізити.
Згідно п.1.2. Договору найменування товару, його кількість, ціна за одиницю, термін поставки покупцю та базис поставки, гривнева ціна товару та її грошовий еквівалент в іноземній валюті, порядок та термін оплати товару, та нарахування відсотків, інші умови, визначені в додатку №1 до договору, який є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.2.5. Договору термін оплати вартості (ціни) частини товару, яка оплачується покупцем, вказана в додатку № 1 до договору.
В додатках № 1 до Договору сторони узгодили найменування та кількість товару, що постачається, його ціну та строки оплати.
Відповідно до Додатків № 1 до договору останнім днем оплати товару є 15.10.2010р.
На виконання Договору та Додатків до нього позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 724415,35 грн. Зазначене підтверджується двостороннє підписаними видатковими накладними № СА 000000224 від 22.04.2010 р., № 498 від 06.05.2010 р. та № 1585 від 11.06.2010 р. та довіреностями відповідача на отримання товару № 034 від 22.04.2010р., № 035 від 06.05.2010р., № 043, від 11.06.2010р.
Відповідач оплатив поставлений йому товар лише в сумі 382948,85грн.
Заборгованість відповідача за одержаний товар становить 341466,50грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 07.06.2011р. та не заперечується відповідачем у відзиві.
Статтями 526, 530 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, якщо у зобов'язання встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч.6 ст. 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договори купівлі-продажу.
Згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором не встановлено інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного, сплати боргу відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 341466,50 грн. основного боргу є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 456 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
В пункті 7.3. Договору зазначено, що за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань по оплаті у встановлені договором терміни вартості ціни товару та/або відсотків за користування товарним кредитом, покупець сплачує за кожен день прострочення на користь постачальника пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період прострочення, від суми боргу, за кожен день такого прострочення.
На підставі даного пункту позивачем заявлено до стягнення 45056,53 грн. пені за період з 15.10.2010р. по 04.07.2011р., нарахованої в межах строку, передбаченого 232 ГК України, з обмеженням подвійною обліковою ставкою НБУ (правильність розрахунку перевірено судом). Вимоги в цій частині є правомірними.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно 7.5. Договору, зазначено, що у випадку прострочення грошових зобов'язань по оплаті вартості товару та сплаті відсотків, покупець сплачує на користь постачальника штраф за неправомірне користування коштами в розмірі 28 відсотків річних з простроченої суми.
На підставі вказаної норми позивачем нараховано 86409,80 грн. штрафу з 15.10.2010р. по 04.07.2011р. Після перевірки розрахунку штрафу судом встановлено, що за визначений позивачем період сума 28 відсотків річних становить 85855,62 грн. (розрахунок суду -залучено до справи). В цій частині вимоги щодо стягнення штрафу у вигляді 28 відсотків річних підлягають задоволенню. У позові в частині стягнення 554,18 грн. слід відмовити за безпідставністю цих вимог.
Заперечення відповідача щодо стягнення штрафу у вигляді 28 відсотків річних з підстав подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, судом відхиляються оскільки можливість нарахування процентів річних на прострочену суму боргу передбачено ст. 625 ЦК України.
Також, відповідно до ч. 2 ст. 546 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання. Зазначене узгоджується із свободою договору, встановленою статтею 627 Цивільного кодексу України, коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності -договірної санкції за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань. Таку ж правову позицію було викладено в постанові Верховного Суду України від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056, прийнятої з мотивів неоднакового застосування судом одних і тих самих норм матеріального права (за позовом ЗАТ «Київстар Дж.Ес.Ем.»до фірми «Хімзахист»у формі ТОВ про стягнення суми). Дане рішення Верховного Суду України є обов'язковим для всіх судів України на підставі ст. 111-28 ГПК України.
На підставі пункту 7.4 Договору позивачем заявлено до стягнення 112058,09 грн. штрафу.
В п.7.4. Договору зазначено, що покупець відшкодовує збитки, завдані Постачальнику невиконанням або неналежним виконанням грошових зобов'язань по цьому Договору. Сторони встановлюють розмір збитків Постачальника в твердій сумі в розмірі 20 відсотків неоплаченої вартості (ціни) товару. Збитки відшкодовуються в повній сумі понад неустойки (штраф).
Позивач, всупереч п.7.4 Договору, у позовній заяві просить стягнути саме штраф у сумі 112058,09 грн., а не збитки, як зазначено у Договорі.
Відповідно до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;
неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Отже, для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки боржника; 2) наявність збитків; 3) безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та настанням збитків; 4) вини боржника.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Відповідно до правових позицій, викладених у п. 1.3 роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 30.03.1995р. № 02-5/218 (зі змінами та доповненнями) на кредитора покладений обов'язок доведення факту невиконання або неналежного виконання зобов'язання, прямого причинного зв'язку між порушенням зобов'язання і завданими збитками та їх розмір.
Відповідно до ст.4-3, ст.33 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не доведено належними доказами факту спричинення йому збитків, прямий причинний зв'язок між заявленою сумою збитків та діями відповідача.
Отже, у позові в частині стягнення 112058,09 грн. штрафу (збитків) на підставі п.7.4. Договору слід відмовити.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, на підставі ст. 117 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Селянського фермерського господарства "Криниця" (с.Булахи, Козельщинський район, Полтавська область, 39143; юридична адреса: с. Пашківка, Козельщинський район, Полтавська обл., 39143, ідентифікаційний код 24831390, інші відомості: не відомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спектр-Агро" (вул. Будьонного, буд. 33, м. Обухів, Київська область, 08700, ідентифікаційний код 36348550, інші відомості: не відомі) 341466грн. 50 коп. основного боргу, 45056грн. 53 коп. пені, 85855грн. 62 коп. штрафу у вигляді 28 % річних, 4723грн. 79 коп. витрат з оплати держмита, 191грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.
3. В іншій частині - у позові відмовити.
Суддя Безрук Т.М.
Повне рішення складено та підписано 23.08.2011р.