іменем України
21 квітня 2008 р. м. Рівне
Рівненський районний суд Рівненської області
в особі судді Коробова С.О.,
з участю прокурора Ідрісова Р.М.,
потерпілого ОСОБА_4.,
при секретарі судового засідання Бортнік Л.В.,
розглянувши кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, який має базову загальну середню освіту, не працює, є не одруженим, навчається у Квасилівському професійному ліцеї, є не судимим, проживає по АДРЕСА_1, є громадянином України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України,
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м. Рівного, який має базову загальну середню освіту, не працює, є не одруженим, навчається у Квасилівському професійному ліцеї, є не судимим відповідно до ст. 89 КК України (2001 р.), проживає по АДРЕСА_2, є громадянином України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 189 КК України, та
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця смт. Квасилів Рівненського району Рівненської області, який має базову загальну середню освіту, не працює, є не одруженим, навчається у Квасилівському професійному ліцеї, є не судимим, проживає по АДРЕСА_3, є громадянином України,
у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 189, ст. 304 КК України
встановив:
ОСОБА_1 у групі з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 28 листопада 2007 року приблизно о 16 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району, вчинили хуліганство групою осіб, грубо порушивши громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю і виразилось у безпричинному нанесенні потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ударів руками та ногами в різні частини тіла, внаслідок чого потерпілий отримав легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я. ОСОБА_1 наніс ногою один удар по голові потерпілого ОСОБА_4., ОСОБА_3 - руками та ногами по голові та тілу, а ОСОБА_2. - один удар рукою по голові потерпілого. Також ОСОБА_3 наніс один удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_5. Під час вчинення хуліганства підсудні перебували у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_2., за попередньою змовою з ОСОБА_3, діючи групою осіб, 28 листопада 2007 року приблизно о 18 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району вимагали у потерпілих ОСОБА_5. та ОСОБА_4. передачі 250 гривень, погрожуючи їм насильством. Під час вчинення вимагання підсудні перебували у стані алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_3 28 листопада 2007 року приблизно о 18 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району втягнув неповнолітніх на той момент ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у злочинну діяльність, яка виразилась у спільному вчиненні групою осіб хуліганства з його ініціативи після спільного розпивання алкоголю.
Підсудний ОСОБА_1 в судовому засіданні свою вину у вчиненні хуліганства групою осіб визнав повністю та показав суду, що 28 листопада 2007 року приблизно о 16 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району, після спільного вживання горілки з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_2, побачив двох хлопців, які посміхались. Пояснив суду, що за спільною домовленістю з вказаними підсудними безпричинно наніс ногою один удар по голові потерпілого ОСОБА_4. Підсудний також пояснив суду, що мотивувати свої дії не може, тому що перебував у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до неконтрольованих ним дій.
Підсудний погодився з даними обвинувального висновку та висновку експерта про тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.
Підсудний ОСОБА_2. в судовому засіданні свою вину у вчиненні групою осіб хуліганства та вимагання грошей визнав повністю та показав суду, що 28 листопада 2007 року приблизно о 16 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району, після спільного вживання горілки з ОСОБА_3 та неповнолітнім ОСОБА_1, побачив двох хлопців, які посміхались. Пояснив суду, що за спільною домовленістю з вказаними підсудними безпричинно наніс один удар рукою по голові потерпілого ОСОБА_4. Підсудний також пояснив суду, що мотивувати свої дії не може, тому що перебував у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до неконтрольованих ним дій. Також суду показав, що пізніше, на тому ж місці о 18 годині, за домовленістю з ОСОБА_3 спільно вимагав у потерпілих ОСОБА_5. та ОСОБА_4. передачі 250 гривень, погрожуючи їм заподіянням тілесних ушкоджень.
Підсудний погодився з даними обвинувального висновку та висновку експерта про тяжкість отриманих потерпілим тілесних ушкоджень.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.
Підсудний ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні групою осіб хуліганства та вимагання грошей визнав повністю та показав суду, що 28 листопада 2007 року приблизно о 16 годині поблизу дитячого садка по вул. Молодіжній в смт. Квасилів Рівненського району, після спільного вживання горілки з неповнолітніми на той момент ОСОБА_1 та ОСОБА_2, побачив двох хлопців, які посміхались у їх бік. Пояснив суду, що за спільною домовленістю з вказаними підсудними, ініціюючи бійку, безпричинно наносив удари руками та ногами по голові та тілу потерпілого ОСОБА_4., а також наніс один удар рукою в обличчя потерпілого ОСОБА_5. Підсудний також пояснив суду, що мотивувати свої дії не може, тому що перебував у стані алкогольного сп'яніння, що призвело до неконтрольованих ним дій. Також суду показав, що пізніше, на тому ж місці о 18 годині, за домовленістю з ОСОБА_6, підбурюючи останнього своїми рішучими діями, спільно вимагав у потерпілих ОСОБА_5. та ОСОБА_4. передачі 250 гривень, погрожуючи їм заподіянням тілесних ушкоджень. Також пояснив, що йому було відомо про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2. є неповнолітніми, однак він свідомо спільно з ними придбав і вживав горілку, після чого своїми рішучими та умисними діями по заподіянню тілесних ушкоджень потерпілим та словесними підбурюваннями підсудних викликав у останніх рішучість та бажання вчинити хуліганство.
Підсудний погодився з даними обвинувального висновку та висновку експерта про тяжкість отриманих потерпілими тілесних ушкоджень.
Показання підсудного відповідають фактичним обставинам справи і учасниками судового розгляду не оспорюються.
У відповідності до ст. 299 КПК України, враховуючи думку прокурора та підсудних, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які повністю не оспорюються сторонами. При цьому суд переконався в тому, що підсудні (кожен окремо) правильно розуміють зміст всіх обставин справи, які підлягали б доказуванню. Ці обставини ними не заперечуються. Сумнівів в добровільності і істинності їх позицій у суду немає. Підсудним (кожному окремо) роз'яснено, що вони, при відмові від дослідження доказів щодо фактичних обставин справи, будуть позбавлені можливості оспорювати їх в апеляційному порядку. Усвідомивши це, підсудні (кожен окремо) настояли на істинності своєї позиції у визнанні вини і викладених обставин справи.
Дії підсудних ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 Кримінального кодексу України як хуліганство, вчинене групою осіб, тому що кожний зазначений підсудний, діючи у групі осіб, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю і полягало у безпричинному нанесенні потерпілим ударів, внаслідок яких останні отримали легкі тілесні ушкодження.
Дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 189 Кримінального кодексу України як вимагання, вчинене групою осіб, тому що кожний зазначений підсудний, діючи у групі осіб, вимагав у потерпілих передачі грошових коштів, погрожуючи насильством над потерпілими.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 304 КК України як втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, тому що він свідомо спільно з підсудними, які на момент вчинення злочину були неповнолітніми, придбав і вживав горілку, після чого своїми рішучими та умисними діями по заподіянню тілесних ушкоджень потерпілим та словесними підбурюваннями підсудних викликав у останніх рішучість та бажання вчинити хуліганство.
Суд виключає з обвинувачення підсудних у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України зайву кваліфікацію за ст. 28 КК України, тому що диспозиція ч. 2 статті 296 КК України містить цю кваліфікуючу ознаку.
Призначаючи покарання за санкцією ч. 2 ст. 296 КК України, суд враховує при визначенні його виду, як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину кожним з підсудних у стані алкогольного сп'яніння. При визначенні строку покарання суд враховує як обставину, яка пом'якшує покарання повне визнання кожним підсудним своєї вини у вчиненні кожного інкримінованого злочину, їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи ці обставини, суд вважає за можливе призначити кожному підсудному покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією ч. 2 ст. 296 КК України ближче до нижньої межі з урахуванням їх участі у вчиненні злочину групою осіб.
Призначаючи покарання за санкцією ч. 2 ст. 189 КК України, суд враховує при визначенні його виду, як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину кожним з підсудних у стані алкогольного сп'яніння. При визначенні строку покарання суд враховує як обставину, яка пом'якшує покарання повне визнання кожним підсудним своєї вини у вчиненні кожного інкримінованого злочину, їх щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи ці обставини, суд вважає за можливе призначити кожному підсудному покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією ч. 2 ст. 296 КК України з урахуванням їх участі у вчиненні злочину групою осіб.
Призначаючи покарання за санкцією ст. 304 КК України, суд враховує при визначенні його виду, як обставину, яка обтяжує покарання, вчинення злочину підсудним у стані алкогольного сп'яніння. При визначенні строку покарання суд враховує як обставину, яка пом'якшує покарання повне визнання підсудним своєї вини у вчиненні інкримінованого злочину, щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину. Враховуючи ці обставини, суд вважає за можливе призначити підсудному покарання у виді обмеження волі, передбачене санкцією ст. 304 КК України відповідно до нижньої межі санкції.
Враховуючи щире каяття та повне визнання кожним з підсудних своєї вини, сприяння досудовому та судовому слідству, суд приходить до висновку про можливість виправлення засуджених без відбування покарання і звільненням засуджених від відбування покарання з випробуванням відповідно до положень статті 75 КК України.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 322, 323, 324 КПК України, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 296 КК України і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк у два роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_1 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у один рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_1 залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296 та ч. 2 ст. 189 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
за ч. 2 ст. 189 КК України - у виді обмеження волі строком на три роки.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на три роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_2 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_2 залишити попередній - підписку про невиїзд.
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 296, ч. 2 ст. 189 та ст. 304 КК України і призначити йому покарання:
за ч. 2 ст. 296 КК України - у виді обмеження волі строком на два роки;
за ч. 2 ст. 189 КК України - у виді обмеження волі строком на чотири роки;
за ст. 304 КК України - у виді обмеження волі строком на один рік.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів покарання призначити шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у виді позбавлення волі строком на чотири роки.
На підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного покарання ОСОБА_3 звільнити з випробуванням з іспитовим строком у два роки.
На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_3 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи чи навчання.
До вступу вироку у законну силу запобіжний захід щодо ОСОБА_3 залишити попередній - підписку про невиїзд.
Вирок може бути оскаржений у апеляційному порядку до Апеляційного суду Рівненської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення. Апеляція, з додержанням вимог ст. 350 КПК щодо її змісту, подається через Рівненський районний суд Рівненської області.
Суддя С.О. Коробов