Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С.,
суддів Марчук Н.О., Широян Т.А.,
з участю прокурора Парусова А.М.,
захисника ОСОБА_1,
засудженого ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні 16 серпня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, та засудженого ОСОБА_2 на вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2011 року.
Цим вироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого,
засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до покарання у виді 1 року обмеження волі, за ч. 1 ст. 129 КК України до покарання у виді 6 місяців арешту.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначено остаточне покарання у виді обмеження волі на строк 1 рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 76 КК України.
Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2011 року вирок місцевого суду щодо ОСОБА_2 залишено без зміни.
За вироком суду ОСОБА_2 визнано винуватим та засуджено за те, що 2 травня 2007 року у м. Світловодську Кіровоградської області між ним та ОСОБА_3 на ґрунті існуючих довгий час взаємних неприязних стосунків виникла спочатку сварка, а потім бійка. Під час бійки між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ними наносились один одному руками, ногами та металевим предметом, схожим на металевий лом, тілесні ушкодження. При цьому ОСОБА_2 на адресу ОСОБА_3 в усній формі висловлювалась погроза вбивством, і для потерпілого були реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози, оскільки про таку реальність свідчили, ураховуючи давні взаємні неприязні стосунки, поведінка та наявність у засудженого в руках металевого предмету, схожого на металевий лом. В результаті умисних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження, які потягли за собою короткочасний розлад здоров'я.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування вироку та ухвали у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, внаслідок м'якості. Свої вимоги мотивує тим, що органом досудового слідства дії ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України були кваліфіковано вірно, а суд першої інстанції, не зважаючи на показання потерпілого та свідків, що підтверджують саме цей склад злочину, не надавши належної оцінки цим показанням та характеру вчинюваних засудженим дій, безпідставно перекваліфікував дії останнього на ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України та призначив занадто м'яке покарання. Вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 334 КПК України, оскільки, прийнявши одні докази, не зазначив мотивів, за яких відкинув надані обвинуваченням докази його вини у вчиненні замаху на вбивство. Крім того, посилається на те, що апеляційний суд в порушення вимог ст. 377 КПК України, не зазначив в ухвалі підстав, через які апеляції прокурора та потерпілого визнав необґрунтованими.
За змістом касаційної скарги з асуджений просить скасувати судові рішення та закрити щодо нього справу. Свої вимоги мотивує тим, що справа не містить жодного належного доказу, який підтверджує його вину у скоєнні інкримінованих злочинів, судами не дано належної оцінки висновкам експерта щодо наявності однакової тяжкості тілесних ушкоджень як у нього, так і у потерпілого, а судове слідство проведено із обвинувальним ухилом.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання поданої скарги та із запереченнями проти скарги засудженого, пояснення засудженого і захисника на підтримання поданої ОСОБА_2 скарги та із запереченнями проти скарги прокурора, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Фактичні обставини справи, які були предметом оцінки судів першої та апеляційної інстанцій, перегляду відповідно до ч. 1 ст. 398 КПК України у касаційному порядку не підлягають.
Як убачається із матеріалів справи, висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та кваліфікацію його дій за ст.ст. 125 ч. 2, 129 ч. 1 КК України ґрунтуються на зібраних у справі доказах.
Зокрема, вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, висновками судово-медичних експертиз.
Також суд проаналізував показання засудженого ОСОБА_2 щодо відсутності у нього умислу на вбивство ОСОБА_3, і з наведенням відповідних мотивів перекваліфікував дії засудженого з ч. 2 ст. 15 - ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 125, ч. 1 ст. 129 КК України
Всі наведені докази у повній мірі узгоджуються між собою та з іншими доказами по справі, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.
Суд апеляційної інстанції ретельно перевірив доводи, аналогічні тим, що викладені у касаційних скаргах прокурора про неправильну кваліфікацію місцевим судом дій засудженого і ОСОБА_2 про його незаконне засудження.
Викладені у судовому рішенні мотиви про визнання цих доводів безпідставними та такими, що не відповідають матеріалам справи, є обґрунтованими.
Ухвала апеляційного суду відповідає вимогам ст. 377 КПК України.
Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість судових рішень, судом касаційної інстанції не встановлено. Висновки судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтуються на достатніх та допустимих доказах.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер та ступінь суспільної небезпеки вчинених ним злочинів, тяжкість скоєного, обставини, які впливають на призначення покарання, дані про його особу, те, що він раніше не судимий, посередньо характеризується.
Вважати призначене покарання таким, що не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості, колегія суддів підстав не знаходить.
Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів
касаційні скарги прокурора та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 листопада 2010 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 18 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.
Шилова Т.С. Марчук Н.О. Широян Т.А.
З оригіналом згідно:
Суддя Марчук Н.О.