Ухвала від 25.08.2011 по справі 5-2029км11

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ
З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних

і кримінальних справ в складі:

головуючого Мороза А.М.,

суддів: Крижановського В.Я., Дембовського С.Г.,

за участю прокурора ПІП

розглянула в судовому засіданні 25 серпня 2011 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Чернігівської області на вирок Городнянського районного суду Чернігівської області від 25 січня 2011 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянку України, не судиму

за ч. 2 ст. 364 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з розпорядчими функціями строком 1 рік;

за ч. 2 ст. 366 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з розпорядчими функціями строком на 1 рік 1 місяць.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначено покарання у виді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади з розпорядчими функціями на 1 рік 1 місяць.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням, якщо вона протягом іспитового строку в 1 рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки, передбачені п. 2 ст. 76 КК України.

Судом також вирішено долю речових доказів.

ОСОБА_1 визнано винною у тому, що

Справа № 5-2069км11 Категорія: ч. 2 ст. 364;

Головуючий в суді першої інстанції: Соколов О.О. ч. 2 ст. 366 КК України

Доповідач в касаційній інстанції: Крижановський В.Я.

У касаційній скарзі прокурор ставить питання про скасування вироку суду першої інстанції з направленням справи на новий судовий розгляд, оскільки неправильно застосовано кримінальний закон, а саме ст. 75 КК України, що призвело до призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого. Обґрунтовує тим, що ОСОБА_4, не відбувши повністю реальне покарання у виді виправних робіт за попереднім вироком, вчинивши новий злочин в цей період, судом взагалі був звільнений від відбування покарання з випробуванням, що вважає безпідставним. Також вважає, що суд безпідставно у мотивувальній частині вироку не зазначив одну з кваліфікуючих ознак вчиненого злочину ОСОБА_4 - ремонт вогнепальної зброї.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Правильність висновку суду про доведеність вини ОСОБА_4 у вчиненні злочину, зазначеного у вироку, та кваліфікація його дій за ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується доказами дослідженими судом і не заперечується у касаційній скарзі.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом'якшують і обтяжують покарання.

Як вбачається з вироку, суд, звільняючи ОСОБА_4 від відбування призначеного йому покарання на підставі ст. 75 КК України, послався на те, що підсудний за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у психіатра та невропатолога не перебуває, повністю визнав себе винним і щиро розкаявся у вчиненому, що визнано судом обставиною, що пом'якшує покарання.

Разом з тим, суд не звернув уваги, що при вирішенні зазначеного питання він має належним чином досліджувати і оцінювати всі обставини, які мають значення для справи, зокрема, ОСОБА_4 вчинений злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, наявність в нього судимості - вчинив злочин під час відбування покарання за попереднім вироком, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення, перебуває на обліку у лікаря нарколога у зв'язку з наркотичною залежністю.

Тому доводи касаційної скарги прокурора щодо призначення покарання, яке не відповідає тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, колегія суддів вважає переконливими.

За наведених обставин вирок щодо ОСОБА_4 підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд. Якщо під час нового розгляду справи буде доведена його винуватість у вчиненні зазначеного злочину, то призначене покарання із застосуванням ст. 75 КК України слід вважати м'яким.

Крім того, при новому судовому розгляду суду слід врахувати, що було невірно застосовано кримінальний закон, а саме не застосовано положення ч. 4 ст. 70 КК України, оскільки не взято до уваги, що ОСОБА_4 вчинив триваючий злочин, початком такого злочину було придбання ним бойових припасів ще у 2003 році.

Розпочавшись однією дією, цей злочин тривав на стадії закінченого злочину до моменту його припинення за об'єктивними обставинами, тобто до виявлення та вилучення працівниками міліції 26 серпня 2010 року вказаних бойових припасів та гвинтівки, яку він придбав у 2010 році.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

касаційну скаргу прокурора, що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити частково.

Вирок Старобешівського районного суду Доненцької області від 28 грудня 2010 року щодо ОСОБА_4 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.

Судді:

_______________ _______________ ________________

А.М. Мороз В.Я. Крижановський О.М. Литвинов

Попередній документ
17880892
Наступний документ
17880894
Інформація про рішення:
№ рішення: 17880893
№ справи: 5-2029км11
Дата рішення: 25.08.2011
Дата публікації: 23.12.2022
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Категорія справи: