"17" серпня 2011 р. Справа № 5021/1257/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Крестьянінов О.О.,
при секретарі Сиротніковій Я.Є.
за участю представників:
позивача -ОСОБА_1, за довіреністю б/н від 07.06.2011р.,
відповідача - ОСОБА_2, за довіреністю №15-4709 від 22.06.2011р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача -Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми, ( вх. №2976С/2-7) на рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2011 р. по справі № 5021/1257/2011,
за позовом Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, м.Суми,
до Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром”, м. Суми, код 05766356,
про стягнення 163 221 348,16 грн.-
встановила:
Рішенням господарського суду Сумської області від 30.06.2011 р. по справі №5021/1257/2011 (суддя Заєць С.В.) позов задоволено повністю. Стягнуто з ПАТ “Сумихімпром” на користь ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” 110 948 077,81 грн. заборгованості по кредиту, 39 032 938,08 грн. заборгованості по простроченим процентам, 2 237 199,59 грн. заборгованості по строковим процентам, 11 003 132,68 грн. заборгованості по пені, 25 500,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні клопотання ПАТ “Сумихімпром” про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідач, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2011 р. та задовольнити клопотання ПАТ “Сумихімпром” про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5021/282/2011, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме на порушення п.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України, згідно якій суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. Також відповідач зазначає, що приймаючи оскаржуване, рішення місцевим господарським судом не враховано те, що рішенням господарського суду Сумської області від 11.10.2010р. по справі № 3/118-10 було стягнуто з ПАТ “Сумихімпром” на користь ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк” заборгованість за процентами, що виникла у зв'язку з невиконанням умов кредитного договору № 283 від 20.06.2008р. в сумі 22 184 028,67 грн. станом на 01.09.2010р. та залишено це рішення без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р.
01.08.2011р. через канцелярію Харківського апеляційного господарського суду надійшов відзив від ПАТ “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, в якому він зазначає, що господарським судом Сумської області були правильно застосовані норми процесуального права. Вважає рішення суду першої інстанції правомірним та просить відмовити ПАТ “Сумихімпром” в задоволені апеляційної скарги.
У судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2011р. та задовольнити клопотання ПАТ “Сумихімпром” про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5021/282/2011.
Представник відповідача в судовому засіданні просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги. Проти зупинення провадження у справі заперечує.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача та третьої особи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів встановила.
Між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № 283 від 20.06.2008р., відповідно до п. 1.1 якого кредитодавець (позивач) надає позичальнику (відповідачу) у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти (кредит) на умовах, визначених цим договором та додатковими угодами до нього, що складають невід'ємну частину договору.
Згідно умов кредитного договору позивач за користування кредитом нараховує проценти за користування кредитними коштами у відповідності до п. 2.7. кредитного договору № 283 від 20.06.2008р., виходячи із фактичної суми заборгованості.
Згідно п. 2.11 та п. 2.11.1. кредитного договору, позивач, як кредитодавець, має право призупинити надання траншів/кредиту та вимагати дострокового погашення заборгованості за цим договором у повному обсязі у разі (п. 2.11.1.) наявності простроченої протягом більше 5 (п'яти) банківських днів заборгованості за траншами/кредитом, нарахованими процентами та комісіями, передбаченими цим договором.
Відповідно до п. 2.8.1 кредитного договору з урахуванням додаткової угоди № 14 від 30.10.2009р., відповідач зобов'язаний сплачувати щомісяця проценти, нараховані за місяць, не пізніше 25-го календарного числа місяця, наступного за тим, за який вони нараховані.
Згідно пункту 3.3.3. кредитного договору відповідач зобов'язаний повернути кредит та проценти за його користування у строк встановлений в договорі (15.12.2010р.).
Відповідальність відповідача за несплату або несвоєчасну сплату кредиту та процентів передбачена п. 4.3 кредитного договору № 283 від 20.06.2008р. Так, відповідно до п. 4.3. кредитного договору, у разі несвоєчасного погашення кредиту, сплати процентів та комісій, визначених цим договором, відповідач сплачує позивачу пеню в національній валюті України в розмірі подвійної процентної ставки, визначеної в п. 1.1.3. договору, від суми відповідного непогашеного платежу за кожен день прострочення виконання
До вищевказаного кредитного договору були укладені додаткові угоди № 1 від 20.06.2008р., № 2 від 23.06.2008р., № 3 від 24.06.2008р., № 4 від 25.06.2008р., № 5 від 19.09.2008р., № 6 від 13.11.2008р., № 7 від 02.12.2008р., № 8 від 02.12.2008р., № 9 від 03.12.2008р., № 10 від 31.03.2009р., № 11 від 21.04.2009р., № 12 від 19.06.2009р., № 13 від 03.09.2009р., № 14 від 30.10.2009р., № 15 від 30.10.2009р., № 16 від 15.02.2010р., № 17 від 31.03.2010р., № 18 від 01.07.2010р., № 19 від 30.08.2010р., № 20 від 29.10.2010р., згідно яких були змінені окремі умови кредитного договору № 286 від 20.06.2008р.
Додатковою угодою № 5 від 19.09.2008р. до кредитного договору було встановлено новий термін погашення кредиту до 19.03.2009р., також було встановлено графік погашення кредиту: 28.01.2009р. та 28.02.2009р. по 8 000 000 грн. 00 коп. і 19.03.2009р. 7 000 000 грн. 00 коп. Додатковою угодою № 6 від 13.11.2009р. до кредитного договору було змінено процентну ставку за користування кредитом і встановлено її розмір у 26 % річних. Додатковою угодою № 7 від 02.12.2008р. до кредитного договору було встановлено що: кредит надається у формі непоновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом у сумі 69 212 000 грн. 00 коп. Термін остаточного повернення кредиту встановлено на 07.06.2009р. включно Процентна ставка за користування кредитом вставлена у розмірі: 26 % річних по траншах на загальну суму 23 000 000 грн. 00 коп., що були надані до 28.11.2008р.: 32 % річних по траншах на загальну суму 46 212 000 грн. 00 коп., що будуть надані з 02.12.2008р. Встановлено графік зниження ліміту кредитування, починаючи з 25.12.2008р.. Додатковою угодою № 10 від 31.03.2009р. до кредитного договору було встановлено що: термін остаточного повернення кредиту встановлено на 19.06.2009р., процентна славка за користування кредитом з 01.04.2009р по 30.04.2009р. становить 25 % річних, з 01.05.2009р. по 19.06.2009р. 25.5 % річних встановлено графік зниження ліміту починаючи з 28.03.2009р. Додатковою угодою № 14 від 30.10.2009р. до кредитного договору було встановлено що: грошові кошти надаються у формі кредиту у сумі 110 948 077 грн. 81 коп., термін остаточного повернення кредиту встановлено на 15.02.2010р., процентна ставка за користування кредитом вставлена у розмірі 23 % річних. Додатковою угодою № 20 від 29.10.2010р. до кредитного договору було встановлено, що термін остаточного повернення кредиту встановлено на 15.12.2010р.
Станом на 01.06.2011р. відповідач не погасив заборгованість у розмірі 163 221 348,16 грн., що змусило позивача звернутися з позовом до суду, рішення якого оскаржується відповідачем.
Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм процесуального та матеріального права приходить до висновку
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором, неустойкою.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох, або більше сторін, спрямована на встановлення зміну або припинення цивільних прав та обов'язків
Згідно ст. 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору,виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Тобто всі умови договору -з моменту його укладення стають однаково обов'язковими для виконання сторонами.
Згідно ст. 1054 Цивільного Кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1049 Цивільного Кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2. ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, у даному випадку правовідносини сторін виникли на підставі договору № 283 від 20.06.2008р. Згідно до законодавства та умов цього договору він є обов'язковим для виконання сторонами з моменту укладення.
Позивачем, Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк” були виконані свої зобов'язання по договору кредиту, була надана сума у розмірі 110 948 077,81 грн. З урахуванням прострочених процентів за користування кредитом - 39 032 938,08 грн.; прострочення основного боргу за кредитом 110 948 077,81 грн.; строкових процентів за користування кредитом -2 237 199, 59 грн. та з урахуванням пені за порушення строків повернення кредиту та сплати процентів -11 003 132, 68 грн., загальна сума заборгованості становить 163 221 348, 16 грн., що і було стягнуто місцевим судом.
Однак колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо стягнення заборгованості по простроченим процентам в розмірі 39 033 938,08 грн., виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с.106-107), 11.10.2010р. рішенням господарського суду Сумської області, по справі №3/118-10 було стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість по простроченим процентам за кредитним договором №283 від 20.06.2008р., станом на 01.09.2010р. (включаючи 01.09.2010р), в розмірі 22 184 028, 67 грн. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 20.12.2010р., рішення залишено без змін.
Згідно наданих Публічним акціонерним товариством “Всеукраїнський Акціонерний Банк”, разом з позовною заявою розрахунків заборгованості по процентам за користуванням кредитом, період до 01.09.2010р., за яким вже було стягнуто заборгованість з відповідача, повторно був включений позивачем при подачі позову в межах справи №5021/1257/2011.
Зловживаючи своїми процесуальними правами представники сторін не надали суду першої інстанції усіх матеріалів по даній справі, у зв'язку з чим помилково було стягнуто заборгованість по процентам в сумі 39 033 938,08 грн. замість 16 848 909, 41 грн.
Керуючись п.2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів, припиняє провадження по справ в цій частині, у зв'язку з тим, що в матеріалах справи наявні матеріали про стягнення заборгованості по процентам у розмірі 22 184 028, 67 грн. між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав .
Стосовно посилання апелянта на те, що господарський суд порушив норми процесуального права, не задовольнивши клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду зазначає наступне.
З матеріалів справи вбачається, що 30.06.2011 року ПАТ «Сумихімпром»звернулося до суду з клопотанням про зупинення провадження у справі до вирішення пов'язаної з нею справи № 5021/282/2011 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Господарський суд Сумської області, розглянувши вказане клопотання, дійшов висновку про відсутність підстав для зупинення провадження у справі та відмовив у його задоволенні.
Ч. 1 ст. 121 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, яка розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Отже, з аналізу наведеної норми права вбачається, що для зупинення провадження потрібно довести саме неможливість розгляду даної справи до вирішення іншої.
В силу норм чинного законодавства України банк має право вимагати належного виконання позичальником зобов'язання за кредитним договором (ст. 526, 1054 (Цивільного кодексу України), а також має право звернути стягнення на заставлене майно (ст. 589 Цивільного кодексу України України), звернути стягнення на предмет іпотеки (ст. 33 Закону України «Про іпотеку»), які належать позичальнику, так і майновому поручителю, з метою задоволення вимог за кредитним договором.
Правова суть забезпечення полягає в тому, що забезпечена сторона, крім прав за основним зобов'язанням, наділяється також додатковими правами, якими вона може скористатися у разі неспроможності боржника або в інших випадках, передбачених законом або договором.
Тобто, виходячи з викладеного, банк наділений альтернативними способами захисту своїх прав -чи то стягнення боргу за кредитним договором з урахуванням штрафних санкцій, чи то звернення стягнення на заставлене майно.
Зважаючи на наведене, висновок місцевого господарського суду про те, що норми закону не містять заборони звернення одночасно з вимогами і про звернення стягнення на предмет іпотеки і про стягнення заборгованості за кредитним договором, є законним та обґрунтованим.
Враховуючи, що факт не виконання відповідачем умов кредитного договору встановлений господарським судом, підтверджений належними доказами та не заперечується відповідачем, то посилання апелянта на неможливість розгляду даної справи є необґрунтованим.
На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення частковому скасуванню.
За результатами розгляду справи, відповідно до положень п.10 ч.2 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, вважає за необхідне здійснити перерозподіл судових витрат.
Керуючись ст.ст. 80, 99, 101, п.1 ч.1 ст. 104, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія, -
постановила:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” -
задовольнити частково.
Рішення господарського суду Сумської області від 30.06.2011 р. по справі №5021/1257/2011 скасувати частково в частині стягнення з Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” суми прострочених процентів у розмірі 39 033 938, 08 грн. Прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути з Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” суму заборгованості по простроченим процентам 16 848 909, 41 грн., в частині стягнення 22 184 028,67 грн., провадження по справі припинити. Викласти резолютивну частину рішення від 30.06.2011 р. по справі №5021/1257/2011 в наступній редакції:
“Позов задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” (40000, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Публічного акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 32, код 19017842) 110 948 077,81 грн. заборгованості по кредиту, 16 848 909, 41 грн. заборгованості по простроченим процентам, 2 237 199,59 грн. заборгованості по строковим процентам, 11 003 132,68 грн. заборгованості по пені, 22 032,00 грн. витрат по сплаті державного мита, 203,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
В частині стягнення заборгованості по простроченим процентам в розмірі 22 184 028,67 грн. -провадження по справі припинити.
У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” (40000, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) від 30.06.2011р. про зупинення провадження по справі -відмовити.”
Стягнути з акціонерного товариства “Всеукраїнський Акціонерний Банк” (40024, м. Суми, вул. Харківська, 32, код 19017842) на користь Публічного акціонерного товариства “Сумихімпром” (40000, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) -1 734,00 грн. витрат по сплаті державного мита за подання апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідні накази.
Головуючий суддя Пуль О.А.,
суддя Білоусова Я.О..
суддя Крестьянінов О.О.
Повний текст постанови складено 19.08.2011р.