"16" серпня 2011 року Справа № 5023/3978/11
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Істоміна О.А., судді Барбашова С.В., Білецька А.М.
при секретарі Гурдісовій Н.В.
за участю представників сторін:
позивача - ОСОБА_1, дов. б/н від 04.01.2011 року
відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача -ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”, м.Донецьк (вх. № 2589Х/3-10) на рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/3978/11
за позовом ВАТ “Інвестиційно-фінансовий консалтинг”, м. Донецьк
до ТОВ “Метал Холдінг Харків”, м. Харків
про стягнення 4283,83 грн., -
У травні 2011 року позивач звернувся до господарського суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача суму завданої матеріальної шкоди в розмірі 4283,83 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує набуттям права вимоги до відповідача за договором відступлення прав вимоги від 23 грудня 2009 року, укладеного з ЗАТ СК “ВУСО”, при цьому посилається на статті 993,1172,1191,1194 Цивільного кодексу України, статтю 27 Закону України “Про страхування” та на відшкодування ВАТ “УСК Дженералі Грант” шкоди в сумі 2609,99 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року (суддя Ольшанченко В.І.) у задоволенні позову відмовлено повністю.
Позивач з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі № 5023/3978/11 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи позивача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Місцевим господарським судом встановлено, що 04 квітня 2008 року по вулиці Морозова в місті Харкові сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля DACIA LOGAN, державний номер НОМЕР_1, під керуванням власника автомобіля ОСОБА_2, та автомобіля МАЗ, державний № НОМЕР_2, який належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Харків»(відповідач у справі), під керуванням водія ОСОБА_3
Своїми неправомірними діями водій ОСОБА_3 порушив вимоги п.п. 12.3, 13.1 Правил дорожнього руху і скоїв правопорушення, передбачене статтею 124 КУпАП, що підтверджується постановою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 13 травня 2008 року по справі № 3-6866/2008.
З матеріалів справи вбачається, що власник автомобіля DACIA LOGAN, державний номер НОМЕР_1 - ОСОБА_2 уклав договір добровільного страхування транспортного засобу № 52239-20-02 від 09.07.2007 року з ЗАТ СК «ВУСО». Строк дії даного договору -до 08.07.2008 року. Вигодонабувачем за цим договором є ТОВ «ПростоФінанс».
В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль DACIA LOGAN, державний номер НОМЕР_1, зазнав механічних ушкоджень, за висновком експерта матеріальний збиток склав 7544,82 грн., що підтверджується звітом № 23/04/08 від 24.04.2008 року.
Отже, як вбачається з страхового акту № 2816-02 від 20.05.2008 року, сума страхового відшкодування склала 6893,82 грн. (за вирахуванням франшизи).
Відповідно до статті 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
За вищевказаним договором добровільного страхування транспортного засобу пошкодження або знищення транспортного засобу внаслідок ДТП є страховим випадком.
Згідно зі статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).
З матеріалів справи вбачається, що 04.04.2008 року ОСОБА_2 подав ЗАТ СК «ВУСО»заяву про виплату страхового відшкодування.
Виконуючи обов'язки за вказаним договором, страхова компанія виплатила ОСОБА_2 страхове відшкодування в сумі 6893,82 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 7605 від 20.05.2008 року (аркуш справи 35).
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно зі статтею 27 Закону України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, зазначає, що 23.12.2009 року між ЗАТ СК «ВУСО»та ВАТ «Інвестиційно-фінансовий консалтинг»(позивач у справі) був укладений договір відступлення прав вимоги, за яким ЗАТ СК «ВУСО»відступило ВАТ «Інвестаційно-фінансовий консалтинг»своє право вимоги до ТОВ «Метал Холдінг Харків»щодо відшкодування шкоди в порядку регресу.
Пунктом 3 даного договору сторони передбачили, що відступленні права вимог переходять до позивача з моменту укладання договору та додатку № 1 до даного договору.
Згідно зі статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно зі статтею11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Аналізуючи зазначені вище положення цивільного законодавства та обставини справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідача виникли зобов'язання щодо відшкодування шкоди. Право вимоги до позивача перейшло відповідно до Закону України «Про страхування»та статті 993 Цивільного кодексу України.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відносини в сфері страхування врегульовано Цивільним Кодексом України (глава 67 «Страхування») та законами України, серед яких базовим є Закон України від 07.03.1996 № 85/96-ВР «Про страхування», та профільні Закони про страхування, і зокрема, Закон України від 01.07.2004 № 1961-IV «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Як вбачається з наданих відповідачем документів до матеріалів справи, 28.09.2007 року між ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»(страховик) та ТОВ «Метал Холдінг Харків»(страхувальник) укладено договір УБG № 0007431 обов'язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідачем застраховано цивільно-правову відповідальність за шкоду життю, здоров'ю та майну третіх осіб, заподіяну його наземними транспортними засобами, до яких згідно з додатком № 1 до вказаного договору належить автомобіль МАЗ 642205-222, державний № НОМЕР_2.
На момент скоєння ДТП, ОСОБА_3 знаходився в трудових відносинах з відповідачем.
В силу приписів статті 1172 Цивільного кодексу України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Як зазначає позивач, ВАТ «УСК «Дженералі Гарант»сплатила ОСОБА_3 2609,99 грн.
Таким чином, залишок невідшкодованої матеріальної шкоди складає 4283,83 грн.
Статтею 1194 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Колегія суддів не погоджується з висновком господарського суду Харківської області про те, що позивач звернувся до суду з позовною заявою після спливу позовної давності, як таким, що не відповідає обставинам справи і вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини 5 статті 261 Цивільного кодексу України за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання.
Загальна позовна давність відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 260 Цивільного кодексу України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу (а саме перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок).
За висновком господарського суду, перебіг строку позовної давності на звернення потерплої особи (ОСОБА_2), відповідальної за заподіяний збиток, почався з моменту настання страхового випадку, тобто ДТП, яке трапилося 04 квітня 2008 року.
Колегія суддів не погоджується з таким твердженням, оскільки, стаття 1191 Цивільного кодексу України передбачає, що закон надає право зворотної вимоги (регресу) особі, яка відшкодувала шкоду, завдану іншої особою. Отже, регресна вимога переходить до страховика лише після виплати страхового відшкодування в повному обсязі, а саме з 20 травня 2008 року. Оскільки, позовна заява була надіслана 19 травня 2011 року тривалість позовної давності не закінчилась.
Наведене вище не суперечить загальним засадам цивільного судочинства: справедливості, добросовісності та розумності.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів дійшла до висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року підлягає скасуванню, як таке що прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Заявлена позивачем до стягнення сума страхового відшкодування підлягає стягненню з ТОВ «Метал Холдінг Харків».
Питання про судові витрати повинно бути вирішено відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», м. Донецьк задовольнити.
Рішення господарського суду Харківської області від 06 червня 2011 року по справі 5023/3978/11 скасувати.
Прийняти нове рішення.
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Метал Холдінг Харків», м. Харків (61035, м. Харків, вул. Каштанова, 29, код ЄДРПОУ 33207090, р/р 2600949010949 в ХФ ВАТ КБ «Хрещатик», м. Харків, МФО 350880) на користь Відкритого акціонерного товариства «Інвестиційно-фінансовий консалтинг», м. Донецьк (83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 27, код ЄДРПОУ 33792667, р/р 26004000100561 в філії «Донецька дирекція ПАТ «Банк КАМБІО», м. Донецьк, МФО 394523 ) 4283,83 грн. матеріальної шкоди, 153 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Харківської області видати відповідний наказ.
Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.
Головуючий суддя Істоміна О.А.
суддя Барбашова С.В.
суддя Білецька А.М.
Повний текст постанови підписано 22 серпня 2011 року.