"15" серпня 2011 р.Справа № 12/17-2188-2011
За позовом: Приватного підприємства "Діоніс"
до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 1953969,79 грн.
та
за зустрічним позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до відповідача: Приватного підприємства "Діоніс"
про стягнення збитків в розмірі 475635 грн.
Суддя Цісельський О.В.
за участю представників сторін:
від позивача (відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_2- довіреність від 25.10.2011р.
від відповідача(позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_3- довіреність від 16.09.2010р.
Відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні оголошувалися перерви з 04.07.2011р. до 12год. 00хв. 11.07.2011р. та з 25.07.2011р. до 12год.45хв. 01.08.2011р.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, приватне підприємство "Діоніс" (надалі - ПП "Діоніс") звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (надалі -ФОП ОСОБА_1) в якої просить стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 1953969,76 грн., з яких 250000 грн. -розмір пені, яку відповідач повинен сплатити на підставі п. 7.1. договору, 1353969,76 грн. - розмір пені, яку відповідач повинен сплатити на підставі п. 7.2. договору, 150000 грн. -сума авансу, який підлягає поверненню на підставі п.7.4. договору, 200000грн. -розмір штрафу, який відповідач повинен сплатити на підставі п. 7.5. договору.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.06.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-2188-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
04.07.2011р. від ФОП ОСОБА_1 до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява (вх. № 3819/2011) в якій він просить суд стягнути з ПП "Діоніс" на користь ФОП ОСОБА_1 збитки в розмірі 475635грн.
12.07.2011р. від ПП "Діоніс" надійшла уточнена позовна заява (вх. № 22370/2011) в якій він зменшив позовні вимоги до 1359616,86 грн., а саме в частині розміру пені в сумі 759616,86 грн., яку відповідач повинен сплатити на підставі п. 7.2. договору.
25.07.2011р. представник ФОП ОСОБА_1 надав суду заяву про уточнення позовних вимог (вх. № 24204/2011) відповідно до якої зменшив суму зустрічного позову до 475260 грн.
01.08.2011р. ухвалою господарського суду Одеської області за заявою ПП "Діоніс" (вх. № 25722/2011) термін розгляду справи було продовжено на п'ятнадцять днів, а саме до 17.08.2011р.
Представник ПП "Діоніс" заявлені позовні вимоги, з урахуванням уточнень, підтримує в повному обсязі, просить суд їх задовольнити. Проти зустрічного позову заперечує, просить суд в його задоволені відмовити з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву (вх. № 24203/2011).
Представник ФОП ОСОБА_1 проти первісного позову заперечує, просить суд в його задоволенні відмовити. Уточнений зустрічний позов підтримує, просить суд його задовольнити..
В процесі розгляду справи з боку представників сторін до суду були надані додаткові документи, які судом були оглянуті у судових засіданнях та долучені до матеріалів справи в якості документальних доказів.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши надані докази, суд встановив:
16.07.2010 р. між ПП "Діоніс" (покупець) та ФОП ОСОБА_1 (продавець) був укладений договір № 16-07-2010 (договір), відповідно до п.1.1. якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити товар по цьому договору який постачався партіями.
Згідно з п.1.2. договору під товаром у договору розуміється виноград урожаю 2010 р. європейських сортів в наступному асортименті та кількості: сорт віно граду -Європейських сортів (в основному сорт винограду "Шардоне") з відсотковим утриманням цукру не нижче 17 г/м3 (п.1.2.1. договору) та примірна кількість товару 500 тон +/- 10% від зазначеної примірної кількості товару за вибором покупця; примірна кількість товару, вказана в цьому договору може бути змінена покупцем в сторону зменшення в односторонньому порядку на будь-яку кількість товару.
Під складом продавця в договорі розуміються виноградники, розташовані на земельній ділянці території Першотравневої сільської ради Одеської області (п.1.3. договору).
За умовами п.2.1. договору продавець зобов'язувався, зокрема: за загледь повідомити покупця про готовність партії товару та готовність до відвантаження на транспорт покупця (п.2.1.2. договору); одночасно з поставкою надати покупцю потрібні документи, які підтверджують якісні та кількісні характеристики товару (п.2.1.3. договору); здійснити відвантаження товару на транспорт покупця своїми силами та за свій рахунок (п.2.1.5. договору).
В свою чергу, відповідно до п.2.2. договору покупець зобов'язувався, зокрема: своєчасно прийняти товар (п.2.2.1. договору); здійснити оплату товару належної якості в строки, визначені у п.6. цього договору (п.2.2.2. договору).
З умовами п.3.1. договору ціна товару визначається на момент збирання, але не вище середньої по району на даний сорт винограду.
Відповідно до п.3.2. договору приблизна загальна сума договору складає 1000000 грн. у тому числі ПДВ 20%. Примірна загальна сума договору уточнюється виходячи з фактичної кількості товару, поставленого в рамках цього договору.
Сторони погодили, що ПДВ включений до ціни товару (п.3.3. договору).
Пунктом 4.1 договору сторони погодили, що поставка товару здійснюється продавцем у строк до 30.10.2010р. Поставка здійснюється рівномірно партіями товару по мірі дозрівання відповідних сотрів винограду, тобто з моменту дозрівання та до 30.10.2010р.
Згідно з п.6.1. договору покупець зобов'язується сплатити продавцю аванс в сумі 150000 грн. на протязі календарного місяця від дати підписання цього договору. У випадку потреби сторони можуть погодити потребу сплати покупцем додаткових сум авансів, згідно цього договору.
Пунктом 6.2. договору встановлено, що кінцевий розрахунок за поставлений за договором товар здійснюється в строк до 30.12.2010р.
У відповідності до умов договору сторони визначили наступну відповідальність сторін:
- випадку недотримання продавцем строків поставки товару, продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 5 відсотків від приблизної загальної вартості товару за кожний день прострочки, але не більш 25 відсотків від приблизної загальної вартості товару (п.7.1.);
- на протязі місяця після відвантаження (поставки) товару продавець зобов'язаний надати покупцю документи, підтверджуючі відвантаження та підписати акт звірки розрахунків з покупцем. За порушення даного пункту договору продавець сплачує покупцю пеню в розмірі 1 відсотка від вартості товару за кожний день прострочки, не підтвердженого відповідними документами (п.7.2.);
- за односторонню необґрунтовану відмову від виконання умов договору винна сторона відшкодовує постраждалої стороні всі спричинені збитки та упущену вигоду (п.7.3.);
- у випадку не здійснення продавцем планомірних поставок товару покупцю починаючи з 31.09.2010р., продавець зобов'язаний за першою вимогою покупця повернути на протязі 2-х банківських днів всю суму авансу, отриманого за договором (п.7.4.);
- у випадку прострочки виконання зобов'язання згідно п.7.4. договору, продавець зобов'язан сплатити покупцю штраф в сумі 20 відсотків від приблизної загальної суми договору.
На виконання укладеного договору ФОП ОСОБА_1 за власною ініціативою за допомогою залученого автотранспорту в період з 27.08.2010 р. по 10.09.2010 р. поставив ПП "Діоніс" виноград сортів "Мерло", "Шардоне", "Піно Нуар" та "Каберне" загальною кількістю 191455 кг.
Факт поставки винограду підтверджується наявними в матеріалах справи товарно-транспортними накладними (ТТН) від 26.08.2010 р., 27.08.2010 р., 28.08.2010р. 30.08.2010 р., 31.08.2010 р., 01.09.2010 р., 02.09.2010 р., 03.09.2010 р., 04.09.2010 р., 06.09.2010р., 07.09.2010р., 08.09.2010 р., 09.09.2010 р.. 10.09.2010 р.
ПП "Діоніс" здійснював оплату за отриманий від ФОП ОСОБА_1 виноград з розрахунку 2,35 грн. за 1 кг винограду, про що свідчить специфікація, підписана покупцем в односторонньому порядку.
За розрахунками ФОП ОСОБА_1 заборгованість ПП "Діоніс" за отриманий товар складала 200 947 грн.
ФОП ОСОБА_1 листом від 20.09.2010р. повідомив ПП "Діоніс" про припинення з 13.09.2010р. відвантаження винограду з підстав того, що ПП "Діоніс" не надає власний автотранспорт для вивезення товару та між сторонами не визначена ціна по якій здійснювалося відвантаження винограду.
Будь-якої відповіді на зазначений лист ПП "Діоніс" ФОП ОСОБА_1 не надало.
Враховуючи те, що згідно п.4.5. технічних умов Державного стандарту України (ДСТУ 2366-94) "Виноград свіжий технічний" - виноград повинен поступати на промислову переробку при ручному збиранні не пізніше 4 годин після збирання з кущів, з метою запобігання псуванню зібраного винограду, який було зібрано, але не отримано ПП "Діоніс", ФОП ОСОБА_1 01.10.2010р. уклав з ТОВ" Дунайський" договір поставки № 01/10-10.
За умовами зазначеного договору та додаткової угоди до нього від 12.10.2010р. ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити ТОВ "Дунайський" винограду з врожаю 2010р. у кількості 100 000 кг за ціною 3 грн. за 1 кг винограду.
Фактично ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ "Дунайський" винограду у кількості 71419,9 кг на загальну суму 180692,56 грн., що підтверджується актом Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за № 33817012374800250, що є у матеріалах справи.
Як зазначає ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із неможливістю реалізації, ним було перероблено власними силами 53420 кг винограду у виноматеріал, що також підтверджується актом Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за № 33817012374800250, що є у матеріалах справи.
Відповідно до акта від 12.09.2010р. виноград у кількості 45т у зв'язку із відсутністю автотранспорту ПП "Діоніс" прийшов у непридатність, а тому був списаний як непридатний для подальшого використання.
Відповідно до акта від 27.09.2010р. виноград у кількості 60т у зв'язку із відсутністю автотранспорту ПП "Діоніс" був не зібраний з кущів, що привело до його обсипання, а тому був списаний як непридатний для подальшого використання.
У зв'язку із неврегульованістю між ПП "Діоніс" та ФОП ОСОБА_1 вартості поставленого за договором № 16-07-2010 від 16.07.2010р. винограду, ФОП ОСОБА_1 у квітні 20111р. звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ПП "Діоніс" про стягнення з останнього 200947 грн.
Рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. по справі № 26/17-1338-2011 залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 до ПП "Діоніс" були задоволені в повному обсязі, а саме стягнуто з ПП "Діоніс" на користь ФОП ОСОБА_1 суму боргу в розмірі 200947 грн.
При цьому при розгляді справи № 26/17-1338-2011 господарським судом встановлено наступне.
ПП "Діоніс" за прибутковими касовими ордерами № 12 від 03.09.2010 р., № 14 від 10.09.2010 р., за платіжними дорученнями від 06.09.2010 р. та від 19.07.2010 р. (згідно виписок банку від 06.09.2010р., 19.07.2010р.) сплачено продавцю кошти в сумі 450 000 грн.
За довідкою Торгово-промислової палати в Одеській області №000349 від 04.04.2011р.вартість технічних сортів винограду "Мерло", "Шардоне", "Піно Нуар" та "Каберне" у серпні-вересні 2010р. в Одеській області склала 3,0-3.8 грн. за 1 кг. Отже середня ціна винограду вказаних сортів складає 3,40 грн. за 1 кг.
ПП "Діоніс" здійснив оплату з розрахунку 2,35 грн., за 1 кг., про що свідчить специфікація, підписана покупцем в односторонньому порядку. За розрахунками ФОП ОСОБА_1 борг ПП "Діоніс" складає 200 947 грн.
У постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. також зазначене, що посилання ПП "Діоніс" на те, що довідка Торгово-промислової палати в Одеській області не може бути належним доказом в обґрунтування ціни позову, оскільки в ній встановлена ціна по області, а не по району, є необґрунтованими, оскільки Торгово-промислова палата в Одеській області встановлює саме ціну по області, при цьому встановлює мінімальний та максимальний розмір цін, в т.ч. задля того, щоб показати диференціацію цін по районах Одеської області.
Наданий ПП "Діоніс" до апеляційного господарського суду лист Управління агропромислового розвитку Ізмаїльської районної державної адміністрації від 29.06.2011р. № 247 в якості доказу застосовуватися не може, оскільки відповідно до чинного законодавства України, зокрема, Закону України "Про ціни і ціноутворення", Управління агропромислового розвитку Ізмаїльської районної державної адміністрації не наділено повноваженнями встановлювати та/або підтверджувати ціни на товар.
Крім того у зазначеній постанові Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. встановлено відсутність підстав для встановлення факту невиконання ФОП ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань, натомість, судом встановлено, що ПП "Діоніс" фактично відмовилося в односторонньому порядку від поставок винограду.
Наявність у позивача та відповідача спору щодо виконання умов договору № 16-07-2010 від 16.07.2010р. зумовило їх звернення до господарського суду Одеської області з відповідними позовними заявами для захисту свого порушеного права.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд дійшов наступних висновків:
В частині первісного позову, суд вважає, що він задоволенню не підлягає виходячи з наступних підстав:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
2. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.
3. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
4. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.
5. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція.
6. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.
У відповідності до приписів ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
2. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
3. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Підставою до заявлених позовних вимог ПП "Діоніс" визначив порушення ФОП ОСОБА_1 своїх зобов'язань за договором № 16-07-2010 від 16.07.2010р.
Як вбачається із матеріалів справи, а саме рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. по справі № 26/17-1338-2011 та постанови Одеського апеляційного господарського суду по справі № 26/17-1338-2011 від 30.06.2011р. встановлено, що відповідачем за первісними позовом -ФОП ОСОБА_1 зобов'язання за договором № 16-07-2010 від 16.07.2010р. не порушувалися, натомість, саме ПП "Діоніс" в односторонньому порядку відмовилось від поставок винограду.
Відповідно до ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Стаття 35 Господарського процесуального кодексу України визначає зокрема, що обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.
З урахуванням наведеного та недоведеністю ПП "Діоніс" належних та припустимих доказів того, що ФОП ОСОБА_1 порушено зобов'язання за договором № 16-07-2010 від 16.07.2010р. та наявність вини у діях ФОП ОСОБА_1, суд дійшов до висновку, що заявлений ПП "Діоніс" позов є необґрунтований, такий що не відповідає матеріалами справи, а тому задоволенню не підлягає.
В частині зустрічного позову, суд вважає, що він підлягає частковому задоволенню виходячи з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори-основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна право відношення; припинення право відношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Стаття 22 ЦК України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
ФОП ОСОБА_1, під збитками визначає саме неодержаний прибуток(упущену вигоду).
В свою чергу, неодержаний прибуток -це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на даних бухгалтерського та податкового обліку, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання певних грошових сум чи інших цінностей, якщо інший учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.
В роз'ясненні Вищого арбітражного суду від 01.04.1994, № 02-5/215 "Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначено, що крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за мови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду і самою шкодою.
У пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 N 6 "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" зазначено, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Як встановлено матеріалами справи, а саме із рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. по справі № 26/17-1338-2011 та постанови Одеського апеляційного господарського суду від 30.06.2011р. по зазначеній справі, відсутня підстава для встановлення факту невиконання ФОП ОСОБА_1 своїх договірних зобов'язань, натомість, судом встановлено, що ПП "Діоніс" фактично відмовилося в односторонньому порядку від поставок винограду.
Таким чином господарським судом встановлено що зобов'язання за договором № 16-07-2010 від 16.07.2010р. були порушені саме ПП "Діоніс" та наявність вини в діях ПП "Діоніс".
У відповідності до ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Стаття 225 ГК України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються, зокрема, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;
При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків.
Склад збитків, що підлягають відшкодуванню у внутрішньогосподарських відносинах, визначається відповідними суб'єктами господарювання - господарськими організаціями з урахуванням специфіки їх діяльності.
Згідно до ст. 226 ГК України, зокрема, учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.
Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою стороною заходів щодо запобігання збиткам та вимагати відповідного зменшення розміру збитків.
Сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.
Не підлягають відшкодуванню збитки, завдані правомірною відмовою зобов'язаної сторони від подальшого виконання зобов'язання.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Проте, ПП "Діоніс" у встановленому законом порядку суду не довів, що належним чином повідомив ФОП ОСОБА_1 про те, що він відмовляється від отримання винограду, або про зменшення кількості винограду, що передбачена договором.
Відповідно до п.1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як вище встановлено судом, між сторонами у справі був укладений договір № 16-07-2010 від 16.07.2010р. за умовами якого (п.1.1. договору) позивач зобов'язується передати у власність, а відповідач прийняти та оплатити товар у кількості, вказаній у п. п.1.2. договору, а саме виноград урожаю 2010 р. європейських сортів в наступному асортименті та кількості: сорт віно граду -Європейських сортів (в основному сорт винограду "Шардоне") з відсотковим утриманням цукру не нижче 17 г/м3 (п.1.2.1. договору) та примірна кількість товару 500 тон +/- 10% від зазначеної примірної кількості товару за вибором покупця; примірна кількість товару, вказана в цьому договору може бути змінена покупцем в сторону зменшення в односторонньому порядку на будь-яку кількість товару.
В свою чергу, судом встановлено, що ПП "Діоніс" в супереч вимогам договору не звертався до ФОП ОСОБА_1 з питання припинення поставок винограду, свій автотранспорт для вивезення винограду з виноградників ФОП ОСОБА_1 не надавав взагалі, натомість сплатив вартість винограду виходячи з ціни за 1 кг -2,35 грн., що не відповідало середньої ціні на виноград технічних сортів.
ФОП ОСОБА_1 просить суд стягнути з ПП "Діоніс" 475260 грн. збитків обґрунтовуючи їх наступним розрахунком:
За договором ПП "Діоніс" повинен був придбати 500000 кг винограду за ціною 3,40 з ПДВ.
Всього ПП "Діоніс" було поставлено винограду у кількості 191455 кг.
За договором з ТОВ "Дунайський" ФОп ОСОБА_1 було поставлено винограду у кількості 71419,9кг.
105000 кг винограду загинуло.
53420 кг винограду було перероблено ФОП ОСОБА_1 у виноматеріал за власний рахунок.
105000+53420=158420 кг - кількість винограду який не був прийнятий ПП "Діоніс", але міг бути проданий ТОВ "Дунайський".
ФОП ОСОБА_1 зазначаючи що ціна одного кг винограду який проданий ТОВ "Дунайський" складає 3,0 грн. за кг.
158420 кг х 3,0 грн. = 475260грн.
Таким чином ФОП ОСОБА_1 вважає, що ПП "Діоніс" повинно відшкодувати йому 475260 грн. збитків (упущеної вигоди).
З приводу зазначеного суд вважає за доцільне зазначити наступне:
Як встановлено судом, середня ціна на виноград врожаю 2010р. визначена у розмірі 3,40грн. за один кг (рішення господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. по справі № 26/17-1338-2011).
З матеріалів справи, а саме акту Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за № 33817012374800250 (а.с.99), судом встановлено, що собівартість винограду врожаю 2010р. який ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити ПП "Діоніс" складає 2,53грн. без ПДВ.
Таким чином, якщо б ПП "Діоніс" не порушило свої зобов'язання за договором та придбало у ФОП ОСОБА_1 виноград у розмірі 500 000 кг за ціною 3,40 грн. за кг з ПДВ (2,83 грн. за кг без ПДВ) ФОП ОСОБА_1 змог би отримати дохід від реалізації обумовленої договором кількості винограду у розмірі 0,30 коп. на один кг, тобто 150 000 грн.
ПП "Діоніс" у добровільному порядку та за рішенням господарського суду Одеської області від 13.05.2011р. по справі № 26/17-1338-2011 було сплачено ФОП ОСОБА_1 за 191455 кг винограду з яких ФОП ОСОБА_1 отримав дохід у розмірі 57436,5 грн.
Матеріалами справи встановлено, що відповідно до акта від 12.09.2010р. виноград у кількості 45000кг, у зв'язку із відсутністю автотранспорту ПП "Діоніс", прийшов у непридатність, а тому був списаний як непридатний для подальшого використання та відповідно до акта від 27.09.2010р. виноград у кількості 60000кг, у зв'язку із відсутністю автотранспорту ПП "Діоніс", був не зібраний з кущів, що привело до його обсипання (знешкодження), а тому був списаний як непридатний для подальшого використання.
Таким чином, враховуючи собівартість винограду врожаю 2010р. у розмірі 2,53 грн. ФОП ОСОБА_1 зазнав збитків у зв'язку із втратою 105000 кг винограду у розмірі 265650 грн. та не отримав плануємого доходу у розмірі 31500 грн.
Враховуючи те, що ПП "Діоніс" не надало автотранспорт для вивезення винограду, а термін зберігання згідно п.4.5. технічних умов Державного стандарту України (ДСТУ 2366-94) "Виноград свіжий технічний" - не повинен перевищувати 4 годин після збирання з кущів, з метою запобігання псуванню зібраного винограду, який було зібрано, але не отримано ПП "Діоніс", ФОП ОСОБА_1 01.10.2010р. уклав з ТОВ" Дунайський" договір поставки № 01/10-10.
За умовами зазначеного договору та додаткової угоди до нього від 12.10.2010р. ФОП ОСОБА_1 повинен був поставити ТОВ "Дунайський" винограду з врожаю 2010р. у кількості 100 000 кг за ціною 3 грн. за 1 кг винограду.
Судом встановлено, що фактично ФОП ОСОБА_1 поставив ТОВ "Дунайський" винограду у кількості 71419,9 кг на загальну суму 180692,56 грн., що підтверджується актом Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за № 33817012374800250, що є у матеріалах справи а саме за ціною реалізації 2,50 грн. без ПДВ що є нижче собівартості винограду. Таким чином ФОП ОСОБА_1 недоотримав плануємого доходу у розмірі 21425,97грн. та зазнав збитків у зв'язку із продажем ТОВ "Дунайський" 71419,9 кг за ціною нижче собівартості в сумі 522,6 грн.
Як зазначає ФОП ОСОБА_1 у зв'язку із неможливістю реалізації, ним було перероблено власними силами 53420 кг винограду у виноматеріал, що також підтверджується актом Ізмаїльської ДПІ від 11.03.2011р. за № 33817012374800250, що є у матеріалах справи.
Якщо б ПП "Діоніс" виконало свої зобов'язання за договором ФОП ОСОБА_1 змог би отримати дохід від реалізації 53420 кг винограду в розмірі 16026 грн.
Таким чином підсумовуючи вищенаведене, на думку суду сума збитків (неодержаного прибутку) яку потрібно стягнути з ПП "Діоніс" на користь ФОП ОСОБА_1 дорівнює 335124,57 грн.
Згідно зі ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вважає позовні вимоги фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 щодо стягнення з приватного підприємства "Діоніс" збитків підтвердженими матеріалами справи, є обґрунтованими, законними, а тому такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з приватного підприємства "Діоніс" на користь фізичної особи-підприємства ОСОБА_1 витрати на сплату державного мита та витрати на сплату ІТЗ судового процесу пропорційно задоволеним позовним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32,33,44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. У задоволені позову приватного підприємства "Діоніс" -відмовити повністю.
2. Зустрічний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 -задовольнити частково.
3. Стягнути зі приватного підприємства "Діоніс" (65033, м. Одеса, вул. В. Стуса, 2Б, код ЄДРПОУ 30810494) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (68600, АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) 335124 (триста тридцять п'ять тисяч сто двадцять чотири) грн. 57 коп. - збитків, 3329 (три тисячі триста двадцять дев'ять) грн. 90 коп. - державного мита та 165 (сто шістдесят п'ять) грн. 20коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. В іншій частині зустрічного позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення підписано 22.08.2011р.
Суддя Цісельський О.В.