"17" серпня 2011 р.Справа № 26/17-2564-2011
Господарський суд Одеської області у складі :
судді Никифорчука М.І.
при секретареві Бахарєві К.Б.
за участю представників сторін :
від позивача : ОСОБА_1 за довіреністю від 12.08.2011р.;
від відповідача : ОСОБА_2 паспорт серії НОМЕР_2;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу:
за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ”;
до відповідача : фізичної особи -підприємця ОСОБА_3;
про стягнення 10949,03 грн. -
Товариство з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ” ( далі -Позивач) звернулось із позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ( далі -ФОП) про стягнення 10949,03 грн. посилаючись на наступне.
Між сторонами у справі 01.10.2009 р. укладений договір постачання товарів № ТОВ -000457 ( далі -Договір ).
Відповідно до п.1.1 Договору постачальник (позивач) зобов'язується передати (поставити) покупцеві (відповідачу) у зумовлені цим Договором строки товар - алкогольні напої в асортименті ( далі -товар) згідно замовлень покупця (відповідача), на умовах і в порядку передбаченими цим договором та Додатками до нього, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього обумовлену цим Договором ціну.
Виконуючи умови Договору позивачем було відвантажено Товару відповідачеві таким чином : по видатковій накладній № ТОВ-004569 від 30.10.2009 р. на суму 8001,90 грн. термін сплати за накладною 13.11.2009р. включно; по видатковій накладній № ТОВ-004933 від 20.11.2009 р. на суму 2021,10грн. термін сплати за накладною 14.12.2009р. включно, а всього на загальну суму 10023 грн.
21.01.2010р. позивач та відповідач провели звірку взаєморозрахунків. Відповідно до акту звірки взаємних розрахунків підписаного сторонами, станом на 31.12.2009р., заборгованість відповідача на користь позивача становила 10023грн.
Відповідач частково оплатив лише поставку за видатковою накладною № ТОВ-004933 від 20.11.2009 р. в сумі 2021,10грн., що підтверджується платіжним дорученням №91 від 09.03.2010р. Залишок боргу відповідач не сплатив у зв'язку з чим за ним утворився борг в сумі 8001,90 грн., який дотепер не сплачений.
Згідно п. 6.2 Договору, в разі несвоєчасної оплати вартості поставленого товару, покупець (відповідач) сплачує (постачальнику) позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла у період нарахування пені, за кожен день прострочення платежу, на підставі зазначеного вище відповідачеві нараховано пені в розмірі 920 грн. 15 коп., згідно приведеного розрахунку.
Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, На підставі зазначеного, відповідачеві нараховано 3% річних у сумі 395,77 грн., інфляційні у сумі 1631,21 грн., згідно приведеного розрахунку.
З посиланням на приписи ст. ст. 526,549,610,612,692 ЦК України, ст. ст. 193,232 ГК України позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказані вище суми.
Представник відповідача в судове засіданні з'явився, проти позовних вимог позивача не заперечує.
Вислухавши представників сторін, проаналізувавши надані докази, господарський суд прийшов до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Як випливає з матеріалів справи, позивач відповідно до умов вказаного Договору по вказаним вище видатковим накладним передав відповідачеві товару на вказану у позові суму, а відповідач відповідно до цих же накладних цей товар отримав. Факт отримання відповідачем вказаного товару підтверджується підписом відповідача у вказаних накладних і не оспорюється відповідачем.
Як випливає з матеріалів справи приведені позивачем обставини справи повністю підтверджуються наданими ним же доказами, що приведені вище, які не викликають у суду сумніву.
Приведений позивачем розрахунок сум пені, 3% річних , інфляційних суд приймає до уваги та вважає правильним.
Дотепер відповідач вказану вище суму боргу не погасив, що свідчить про порушення з його боку умов вказаного Договору та приписів ст. ст. 525, 526, 610, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.193, 232 ГК України.
Зворотнього відповідач в порядку ст. 33 ГПК України не довів.
Аналізуючи вищеприведене господарський суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, доведеними наявними у справі вищевказаними доказами і тому позов підлягає задоволенню в повному обсягу.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при задоволенні позову покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ” -задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_3 ( 65076, м. Одеса. АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „ПР-ЮГ” (65026, м.Одеса, вул.Гаванна, буд.10, код ЄДРПОУ 32834538, п/р 26008227688400 АТ «Укрсиббанк»м.Харків, МФО 351005) - суму основного боргу в розмірі -8001(вісім тисяч одна) грн. 90 коп., пеню в розмірі 920 (дев'ятсот двадцять) грн. 15 коп., 3% річних у розмірі 395 (триста дев'яносто п'ять) грн. 77 коп. , інфляційні у розмірі 1631 (одна тисяча шістсот тридцять одна) грн. 21 коп., державного мита в розмірі 109 (сто дев'ять) грн. 49 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Никифорчук М.І.
Повне рішення складено 22.08.2011 р.