Головуючий в 1 інстанції - Князьков В.В.
Суддя-доповідач - Бадахова Т.П.
Україна
Іменем України
21.05.2008 року справа № 22-а-4410/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючогоБадахової Т.П.
суддівХанової Р.Ф., Василенко Л.А.
при секретарі Чуріковій Я.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укр - Рос Нафта” на постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укр - Рос Нафта” до виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради за участю прокурора Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення, -
27.12.2006 року позивач звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради про визнання незаконним та скасування рішення, посилаючись на те, що згідно біржового контракту № 047 від він придбав об'єкт незавершеного будівництва, розташований на території Донецького обласного клінічного територіального медичного об'єднання, який раніше рішенням відповідача від 10.04.2002 року № 238 був визнаний безхазяйним. Але 16.09.2004 року відповідач розглянув протест прокурора та рішенням № 635 скасував своє попереднє рішення від 10.04.2002 року № 238, чим порушив майнові інтереси позивача, тому позивач просив суд визнати рішення виконкому від 16.09.2004 року № 635 незаконним та скасувати.
Справа відповідно до частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалою господарського суду Донецької області від 06.06.2007 року була передана на розгляд Ворошиловського районного суду м. Донецька. Постановою суду першої інстанції від 28.02.2008 року позивачу в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив цю постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позов в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також без належного врахування всіх обставин справи. В апеляційній інстанції позивач надав доповнення до апеляційної скарги.
Зокрема, скаржник посилався на ту обставину, що суд невірно дійшов висновку про відсутність будь-якої заборони відповідачу - виконавчому комітету - приймати рішення про скасування власного раніше прийнятого рішення, а також про відсутність порушення прав та інтересів позивача.
Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга та доповнення до неї не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Виходячи з процесуального принципу належності та допустимості доказів, передбаченого статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не може прийняти доводи скаржника стосовно порушення відповідачем його майнових прав щодо спірної недобудованої будівлі. Відповідно до частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України, таким доказом повинно бути свідоцтво про державну реєстрацію будівлі, з моменту такої реєстрації у покупця виникає право власності на майно.
Позивачем не надані ні до суду першої інстанції, ні до апеляційного суду свідоцтво про державну реєстрацію придбаної ним спірної будівлі. Рішенням господарського суду Донецької області від 23.03.2005 року визнано недійсним договір купівлі № 047-н від 04.12.2003 року, за яким позивачем придбано спірну недобудовану будівлю.
За таких обставин судом першої інстанції правильно зроблено висновок про відсутність у позивача порушення його прав та інтересів в даній справі.
Частина 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України наголошує, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відсутність об'єкту судового захисту прав або інтересів доводить безпідставність звернення позивача до суду щодо скасування спірного рішення за № 635 від 16.09.2004 року прийнятого відповідачем, оскільки зазначене рішення жодним чином не стосується його прав та інтересів, які самі по собі відсутні.
Колегія суддів не приймає доводи скаржника стосовно наявності у межах спірних відносин інтересу, як об'єкту судового захисту, в контексті його посилання на пункт 1 резолютивної частини рішення Конституційного суду України від 01.12.2004 року № 18-рп/2004 з огляду на те, що прагнення до користування конкретними матеріальними благами у спірних відносинах недобудованої будівлі місця не може мати внаслідок того, що зазначена будівля є власністю інших осіб і стосовно неї, як об'єкту власності питання щодо зміни власника чи користувача (на платній або безоплатній основі) місця не має.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що відповідно до частини 3 статті 52 Закону України “Про місцеве самоврядування” виконавчий комітет Калінінської районної у м. Донецьку ради мав право на скасування свого раніше прийнятого рішення. Посилання апелянта на імперативну норму ради стосовно скасування рішення виконкому має місце і посвідчує виключну компетенцію ради, а не виконкому з огляду на пункт 15 частини 1 статті 26 Закону України “Про місцеве самоврядування”.
Колегія суддів не приймає доводи скаржника на порушення процесуальних норм судом першої інстанції, оскільки вони не впливають на законність прийнятого рішення.
Поза увагою суду першої інстанції залишилась оцінка клопотання позивача про поновлення пропущеного ним строку на звернення з даним позовом до суду.
Згідно з частиною 1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
При розгляді справи судом першої інстанції і в апеляційному суді представник відповідача та прокурор наполягали на застосуванні вимог частини1 статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів вважає наявним пропуск позивачем зазначеного строку щодо оскаржуваного ним рішення виконкому від 16.09.2004 року без поважних причин.
Так, з матеріалів справи вбачається, що позивачу про прийняте виконкомом рішення № 635 від 16.09.2004 року було відомо ще в травні 2005 року при розгляді в господарському суді Донецької області справи за позовом прокурора Донецької області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України та Донецької обласної державної адміністрації до державної податкової інспекції у Калінінському районі м. Донецька, ДП Всеукраїнського благодійного фонду “Професіонал”, Комерційного центру “Професіонал”, товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельний дім “Укр - Рос Нафта”, регіональної товарної біржі “Восток” про визнання недійсним біржового договору № 047-н від 04.12.2003 року купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва (а.с. 44-49). Але з позовом про визнання цього рішення незаконним та про його скасування, позивач звернувся до суду лише 27.12.2006 року, тобто з пропуском встановленого частиною 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України річного строку.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Отже, за таких обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2008 року такою, що прийнята з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, тому суд апеляційної інстанції не знаходить підстав, які могли б привести до її зміни чи скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Укр - Рос Нафта” - залишити без задоволення.
Постанову Ворошиловського районного суду м. Донецька від 28 лютого 2008 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Укр - Рос Нафта” до виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради за участю прокурора Донецької області про визнання незаконним та скасування рішення - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення ухвали у повному обсязі.
Головуючий:
Судді: