"12" серпня 2011 р.Справа № 12/17-2712-2011
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "КАРАБИНЕР";
до відповідача: дочірнього підприємства "Санаторій "Красні Зорі" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця";
про стягнення 64272 грн.
Суддя Цісельський О.В.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -довіреність від 22.03.2011р.
від відповідача: не з'явився.
Відповідно до ст.77 ГПК України, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 12.08.2011р. о 09:45 год.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "КАРАБИНЕР" (далі по тексту -ТОВ "ОЮФ "КАРАБИНЕР""), звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до дочірнього підприємства "Санаторій "Красні Зорі" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (далі по тексту -ДП "Санаторій "Красні Зорі" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця"), в якому просить суд стягнути з відповідача 62400 грн. - заборгованість за надані послуги; та стягнути з НПП "НИВА"1872 грн. -3% річних.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2011 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, їй присвоєно № 12/17-2712-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.
В судовому засіданні 01.08.2011р. представник відповідача надав суду відзив від 01.08.2011р., відповідно до якого вбачається, що відповідач існування основної заборгованості підтверджую, проти нарахування 3% річних заперечує з підстав викладених у відзиві.
12.08.2011р. позивач надав суду клопотання від 12.08.2011р. в якому повідомляє, що в п. 2 прохальної частини позовної заяви було допущено технічну помилку та просить суд вважати п. 2 прохальної частини позову в наступні редакції: стягнути з ДП "Санаторій "Красні Зорі" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" 1872 грн. -3% річних.
Представник позивача позовні вимоги підтримує, просить суд їх задовольнити в повному обсязі.
В процесі розгляду справи представником позивача були надані додаткові матеріали, які оглянути судом та залучені до матеріалів справи.
Відповідно до ст.85 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
18.05.2009р. між ТОВ "ОЮФ "КАРАБИНЕР"" (Виконавець) та ДП "Санаторій "Красні Зорі" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" (Замовник) було укладено договір №ОЖ-06/2009 про надання послуг з охорони об'єктів (надалі - Договір), відповідно до п.1.1 якого, Виконавець приймає під охорону Санаторій "Красні Зорі", розташований за адресою: м. Одеса, вул. Красних Зорь, 4/6.
Відповідно до п. 2.1. Договору, Договір вступає в силу з 18.05.2009р. та діє до 31.12.2009р.
Згідно до п.3.1. Договору, вартість послуг, порядок та строки розрахунків Замовником послуг Виконавця, визначається сторонами та оформлюється Додатком №1, який є невід'ємною частиною Договору та вступає в силу одночасно з підписанням Договору.
Відповідно до п.1 Додатку №1 до Договору (надалі -Додаток №1), вартість охоронних послуг складає 15000 грн. на місяць.
12.10.2009р. між сторонами по справі було укладено додаткову угоду №1 до Договору від 12.10.2009р.(надалі -Додаткова угода №1), відповідно до якої зокрема було визначено вартість послуг, що складає 12900 грн. на місяць.
Відповідно до Акту взаєморозрахунків за період 2010р. укладеного між ТОВ "ОЮФ "КАРАБИНЕР"" та ДП "Санаторій "Красні Зорі" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" за Договором, заборгованість ДП "Санаторій "Красні Зорі" ЗАТ ЛОЗПУ "Укрпрофоздоровниця" перед ТОВ "ОЮФ "КАРАБИНЕР"" за охоронні послуги складає 62400 грн.
Як зазначає позивач, відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати послуг не виконав, у зв'язку з чим за ним утворилась заборгованість в розмірі 62400 грн., крім того позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань нарахував відповідачу 1872 грн.
Зобов'язання згідно умов Договорів, відповідачем не виконані, тому позивач був вимушений звернутись з позовом до господарського суду для захисту свого порушеного права.
Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, з наступних правових підстав.
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій -це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Згідно з ст.174 ГК України, господарські зобов'язання виникають із господарських договорів.
Відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання і не господарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі був укладений Договір, згідно з якого, позивач -Виконавець надає відповідачу -Замовнику послуги по охороні об'єктів.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст.193).
Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч.2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач в позовній заяві просить суду стягнути з відповідача 1872 грн. -3% річних, судом проведено розрахунок 3% річних (62400 грн. (сума боргу) * 188 (кількість прострочених днів з 31.12.2010р. по 07.07.2011р.)/ 365 *3%) та встановлено, що 3% складає 964,21 грн., отже, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних підлягають частковому задоволенні, в сумі 964,21 грн.
Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст.43 ГПК України).
Аналізуючи положення чинного законодавства, матеріали справи і викладене вище, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 62400 грн. основної заборгованості, обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати слід покласти за рахунок сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 32,33,44,49,75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з дочірнього підприємства "Санаторій "Красні Зорі" закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофоздоровниця" (65016, м. Одеса, вул. Красні Зорі, 4/6, код ЄДРПОУ 32405248) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Охоронно-юридична фірма "КАРАБИНЕР" (65000, м. Одеса, вул. Генуезська, 1, код ЄДРПОУ 24539175) 62400 грн. -заборгованість за надані послуги; 964,21 грн. -3% річних; 633,64 грн. -державного мита; 232,66 грн. -ІТЗ судового процесу.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати в порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлено 17.08.2011р.
Суддя Цісельський О.В.