83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.08.11 р. Справа № 4/191
Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 01.07.2011р. № 10,
від відповідача - не явилась,
за позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія Дістріб”юшн” м. Київ
до відповідача - Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2
м. Єнакієве, м.Юнокомунарівськ
про стягнення 2487,72грн. заборгованості, 20%річних, інфляційних, пені
Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 2487,72грн., з яких: 2061,61грн. - заборгованість за отриману, але не сплачений в повному товар, 111,31грн. - інфляційні витрати нараховані за січень-травень 2011р., 177,35грн. - 20%річних, нараховані за період з 11.01.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до п. 7.2 договору, 137,45грн. - пеня за прострочення оплати товару, яка нарахована за період з 11.01.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до п. 7.2 договору.
В підтвердження позову позивач надав підписаний сторонами договір поставки №1575 від 14.09.2010р. з специфікацією та додатком, товарно-транспортну накладну серії №122173 від 29.12.2010р., видаткову накладну №1/25719 від 29.12.2010р. на суму 2061,61грн.
Відповідач не скористався своїм законним правом на участь в судовому засідання, про час і місце якого був належним чином повідомлений замовленою поштою.
Позивач був зобов'язаний судом ухвалою про порушення справи надати докази про включення суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Єнакієве, м.Юнокомунарівськ до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Позивачем в судовому засіданні наданий витяг № 645236 з ЄДРПОУ, в якому державний реєстратор Печерської районної в місті Києві державної адміністрації повідомив про державну реєстрацію в ЄДРПОУ суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 станом на 08.08.2011р.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місце проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій. Таким же чином і повідомляється особа, якій належним чином (замовленою поштою з описом вкладення) було направлена вимога. Судом прийнято до уваги і той факт, що як вимога кредитора і копія позовної заяви з додатками, так і ухвали суду були направлені стороні по справі (відповідачу) замовленою поштою за юридичною адресою відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АЄ № 645236.
За достатністю документів, наданих позивачем в оригіналах для огляду в судовому засіданні, копії яких наявні в матеріалах справи, суд вважає можливим вирішити спір в термін вказаний статтею 69 без представника відповідача на підставі ст.75 ГПК України.
2
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є стягнення з відповідача суми заборгованості за отриманий ним за договором № 1575 від 14.09.2010р. товар, а також річних, інфляційних та пені, нарахованих за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Господарського кодексу України відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності, виконуються на підставі договорів.
За своїм змістом та правовою природою договір №1575 від 14.09.2010р., на який позивач посилається як на підставу своїх вимог, є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
При дослідженні матеріалів справи господарським судом встановлено, що за договором поставки №1575 від 14.09.2010р. постачальник (позивач) поставляє покупцю (відповідач) товар (продукти харчування) в асортименті відповідно до специфікації (додаток №1) та накладних, на умовах та в порядку, визначених договором (п. 1.1 договору). Асортимент, кількість та ціна товару у кожній конкретній партії визначаються сторонами в замовленні та вказується в накладних (п. 2.1 договору). Відповідно до п. 4.3 договору покупець здійснює оплату товару не пізніше 10 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній. Згідно п. 10.1 договору він діє до 31.12.2010р. Якщо за один місяць до закінчення строку, вказаного в п. 10.1 договору жодна зі сторін не попередить у письмовій формі про свій намір припинити дію договору, він вважається пролонгованим на той же самий строк і на тих же умовах.
Враховуючи вищезазначене, договір, на який посилається позивач, вважається судом укладеним, так як в ньому сторонами передбачені всі істотні умови.
За умовами статті 193 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону і укладеного договору.
Господарським судом встановлено, що відповідачем особисто від позивача отриманий обумовлений в специфікації товар на загальну суму 2061,61грн. Цей факт підтверджується товарно-транспортною накладною серії №122173 від 29.12.2010р., видатковою накладною №1/25719 від 29.12.2010р., копії яких наявні в матеріалах справи.
Оскільки відповідачем отриманий товар у позивача без будь-яких зауважень, оплата повинна здійснюватись в термін, передбачений сторонами у договорі, так як відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст.ст. 526,530 ЦК боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п. 4.3 договору покупець здійснює оплату товару не пізніше 10 календарних днів з дати приймання товару покупцем, що вказана в накладній. Оскільки, відповідачем товар отриманий 29.12.2010р., він повинен бути сплачений в повному обсязі до 08.01.2010р. включно.
Відповідачем, в порушення умов договору, отриманий товар не сплачений, таким чином, на час звернення з позовом, сума заборгованості складає 2061,61грн.
Приймаючи до уваги, що позивачем доведені факти передачі товару відповідачу та його несплати у встановлені договором терміни, господарський суд задовольняє вимогу позивача щодо стягнення суми заборгованості в повному обсязі, так як відповідно до ст.692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний сплатити товар після його приймання або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.
3
Враховуючи не в повному обсязі та з порушенням строків оплату відповідачем товару, позивач просить стягнути з нього 111,31грн. інфляційних, які нараховані за січень-травень 2011р., 177,35грн. 20%річних, які нараховані за період з 11.01.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до п. 7.2 договору.
Вирішуючи ці питання, господарський суд виходить з наступного:
Матеріалами справи доведено, що строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені, так як до пред'явлення позивачем позову щодо стягнення 3%річних фактично залишилось невиконаним грошове зобов'язання відповідача перед кредитором.
Стаття 625 Цивільного кодексу України не звільняє боржника від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.
Ця стаття визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Грошовим зобов'язанням вважається зобов'язання, змістом якого є сплата боржником грошей. Грошові зобов'язання можуть бути частиною інших оплатних зобов'язань (наприклад, обов'язок покупця сплатити гроші за придбаний товар, обов'язок наймача оплатити користування майном тощо), а можуть мати самостійний характер (відносини позики, кредиту, банківського вкладу тощо). Правила цієї статті розповсюджуються на будь-які грошові зобов'язання, а також незалежно від того, чи передбачена сплата грошей в готівковій чи в безготівковій формі.
Частина 2 цієї статті визначає спеціальні правові наслідки прострочення виконання грошових зобов'язань. Таких наслідків є декілька.
- по-перше, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення. Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті "Урядовий кур'єр" та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www.ukrstat.gov.ua). Індекси інфляції також публікуються в довіднику систем інформаційно-правового забезпечення ЛІГА:ЗАКОН.
Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже сума боргу в цьому періоді зменшується.
- по-друге, стаття передбачає можливість стягувати за прострочення виконання грошового зобов'язання проценти річних. Розмір процентів річних визначається сторонами в договорі. Якщо сторони в договорі не передбачили сплату процентів річних та їх розмір, підлягають сплаті три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення.
Таким чином, відповідно до частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Положення цієї статті застосовуються до боржника у разі порушення ним грошового зобов'язання в не залежності від наявності вини в його діях.
Відтак, встановлені статтею 625 ЦК України відсотки річних та інфляційні витрати підлягають нарахуванню до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання.
Господарським судом при розгляді справи встановлено, що відповідачем товар не сплачений, тому позивачем нарахована сума річних відсотків та інфляційні.
Враховуючи, що матеріалами справи доведений факт порушення відповідачем строків оплати товару, сторонами в п. 7.2 договору збільшений розмір річних відсотків, нарахування річних та інфляційних проведене позивачем з дотриманням загальних правил (методики) нарахування та строків оплати, визначених в договорі, господарський суд в повному обсязі задовольняє вимоги позивача щодо стягнення 111,31грн. інфляційних, які нараховані за січень-травень 2011р., 177,35грн. 20%річних, які нараховані за період з 11.01.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до п. 7.2 договору.
Також позивач просить стягнути з відповідача 137,45грн. пені за прострочення оплати товару, яка нарахована за період з 11.01.2011р. по 16.06.2011р. відповідно до п. 7.2 договору.
Вирішуючи це питання господарський суд виходить з наступного:
У відповідності зі ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою.
Стаття 549 Цивільного кодексу визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
4
Відповідальність за прострочку платежу у вигляді пені може встановлюватися у договорі платниками та одержувачами коштів - підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності згідно зі статтями 1,3,4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”.
Оскільки сторонами договором передбачені: а) встановлений строк виконання грошового зобов'язання (п. 4.3 договору); б) вид відповідальності за прострочення грошового зобов'язання; в) розмір пені (п. 7.2 договору), а також доведено факт прострочки виконання боржником грошового зобов'язання, господарський суд задовольняє вимоги позивача в частині стягнення 137,45грн. пені в повному обсязі оскільки вона розрахована в розмірі, що не суперечить вимогам Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, тобто з урахуванням шестимісячного терміну та розміру облікової ставки НБУ.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому діючим законодавством.
На підставі ст.ст.526,530,546,549,610,612,625 Цивільного кодексу України, ст. ст. 67,193 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 75,49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд -
Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія Дістріб”юшн” м. Київ до Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 м. Юнокомунарівськ про стягнення 2487,72грн., з яких: 2061,61грн. - заборгованість, 111,31грн. - інфляційні, 177,35грн. - 20%річних, 137,45грн. - пеня у повному обсязі.
Стягнути з Фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Асканія Дістріб”юшн” м. Київ-03022, вул. Козацька, 122, ЄДРПОУ 30468065 заборгованість в сумі 2061,61грн., 111,31грн. - інфляційних, 177,35грн. - 20%річних, 137,45грн. - пені, 102,00грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя Гринько С.Ю.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
Рішення господарського суду, повний текст якого оголошений та підписаний 10.08.2011року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.
Надруковано 3 примірника:
1 - суду,
1 - позивачу,
1 - відповідачу