83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
22.07.11 р. Справа № 41/87пн
Суддя господарського суду Донецької області Гончаров С.А.
при секретарі судового засідання Говор О.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Піонерське
до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, с. Козацьке
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Широкінську сільську раду, с. Широкіно
про визнання недійсним Договору суборенди; визнання права власності; зобов'язання повернути земельні ділянки; усунення перешкод у користуванні земельними ділянками
При участі представників:
від позивача: ОСОБА_3 - довіреність від 05.04.2011 року
від відповідача: ОСОБА_4 - довіреність від 21.03.1011 року
від третьої особи: не з'явились
в судовому засіданні судом оголошувадась перерва
з 19.07.2011 року до 11:30 год. 22.07.2011 року
Позивач, фізична особа - підприємець ОСОБА_1, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання недійсним Договору суборенди землі від 20.03.2006 року, укладеного між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрованого в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року № 040616400009; визнання права власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1; зобов'язання повернути земельні ділянки площею 0,066 га, площею 0,0025 га та площею 0,0315 га, розташовані по АДРЕСА_1, у стані, що існував на момент укладання Договору суборенди від 20.03.2006 року; усунення перешкод у користуванні земельними ділянками площею 0,066 га, площею 0,0025 га та площею 0,0315 га, наданих в оренду фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 згідно з договорами оренди від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою.
Ухвалою суду від 13.07.2011 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Широкінську сільську раду.
Позивачем надавалась суду заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:
1. визнати недійсним Договір суборенди землі від 20.03.2006 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року № 040616400009;
2. визнати право власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
3. зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 повернути земельні ділянки площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташовані по АДРЕСА_1, у стані, що існував на момент укладання Договору суборенди від 20.03.2006 року;
4. усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, наданими фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в оренду згідно з договорами оренди від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою, заборонивши фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 користуватись земельними ділянками площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташованими по АДРЕСА_1
Заявою від 19.07.2011 року позивач збільшив позовні вимоги на підставі чого остаточними позовними вимогами є вимоги про:
1. визнання недійсними Договорів суборенди землі від 20.03.2006 року, укладених між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстровані в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинені записи № 040616400009 та № 040616400007;
2. визнання права власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1;
3. зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути земельні ділянки площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташовані по АДРЕСА_1, у стані, що існував на момент укладання Договору суборенди від 20.03.2006 року;
4. усунення перешкод у користуванні земельними ділянками, наданими фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 в оренду згідно з договорами оренди від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою, заборонивши фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 користуватись земельними ділянками площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташованими по АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що спірні земельні ділянки було отримано ним в користування згідно з договорами оренди від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою; в подальшому, між позивачем та відповідачем було укладено договір суборенди землі від 20.03.2006 року, відповідно до умов якого позивачем надано в суборенду відповідачу земельні ділянки, які знаходяться в оренді. Позивач вважає, що цей договір є недійсним у зв'язку з невідповідністю вимогам законодавства визначеної в спірному договорі такої істотної умови як орендна плата, оскільки, всупереч вимогам діючого законодавства, спірним договором передбачено обов'язок щодо сплати орендної плати не на суборендаря на користь орендаря, а на орендаря на користь Широкінської сільської ради, що вказує на безоплатний характер відносин між позивачем та відповідачем. Позивач стверджує, що, у зв'язку з недійсністю спірного договору суборенди, у відповідача відсутні правові підстави для подальшого користування земельною ділянкою площею 0,0685га.
Позивачем також зазначено, що на земельній ділянці, наданій в суборенду згідно зі спірним договором, ним було зведено торгівельний павільйон, проте, відповідач не визнає право власності позивача на об'єкти нерухомості, які розташовані на земельній ділянці по АДРЕСА_1, та вчиняє неправомірні спроби захопити належне позивачу майно, посилаючись на придбання у позивача торгівельного павільйону згідно з договором купівлі-продажу, який, як стверджує позивач, між ним та відповідачем не укладався.
Відповідач, згідно з відзивом на позовну заяву, проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що обставини недійсності спірних договорів, на які посилається позивач, не є істотним порушенням договору; протягом більш ніж п'яти років позивач не звертався до суду з відповідного питання та не вважав свої права порушеними; сторони спірного договору домовились щодо його істотних умов та позивач не звертався до відповідача з вимогою про зміну пункту договору суборенди щодо положень здійснення плати за земельну ділянку. Відповідач заперечує проти визнання за позивачем права власності на спірне майно з тих підстав, що позивачем до матеріалів справи не додано доказів, які б підтверджували, що позивачем збудовано торгівельний павільйон згідно вимог паспорту на розміщення малої архітектурної форми, здано до експлуатації, отримано свідоцтво на право власності та належним чином передано спірне майно відповідачу.
Відповідач стверджує, що позивач не має жодного відношення до будівництва спірного майна, відповідач за усною згодою купив торгівельний павільйон і у подальшому здійснив його реконструкцію та обладнав літній майданчик; відповідачем належним чином отримано усі документи на об'єкти будівництва, введено їх в експлуатацію та одержано свідоцтво про право власності.
Третьою особою надано до суду клопотання про розгляд справи без участі її представника.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, суд ВСТАНОВИВ:
26.10.2001 року між Широкінською сільською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) було укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування та володіння земельну ділянку, площею 0,066га, розташовану по АДРЕСА_1, призначену для розміщення торгівельного майданчика площею 0,066 гектарів. Вказана земельна ділянка передана строком на 40 років (п.ІІ.3.).
Пунктом ІІ.10 договору оренди земельної ділянки від 26.10.2001 року передбачено, що орендована земельна ділянка за згодою орендодавця може передаватись у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Новоазовського районного нотаріального округу та зареєстрований в Новоазовському відділі земельних ресурсів за № 93 від 29.11.2001р.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 26.10.2001 року, має кадастровий номер 1423688800:02:000:0.
16.01.2003 року між Широкінською сільською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до п. 1.1. якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв у тимчасове платне користування та володіння земельну ділянку площею 0,025 гектарів, розташовану по АДРЕСА_1, призначену для розміщення кіоску. Вказана земельна ділянка передана строком на 40 років (п.ІІ.3.).
Пунктом ІІ.10 договору оренди земельної ділянки від 16.01.2003 року передбачено, що орендована земельна ділянка за згодою орендодавця може передаватись у володіння та користування іншій особі (суборенда).
Даний договір був нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Новоазовського районного нотаріального округу та зареєстрований в Новоазовському відділі земельних ресурсів за № 6 від 30.01.2003р.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 16.01.2003 року, має кадастровий номер 1423688802:00:00:013.
13.02.2006 року між Широкінською сільською радою (орендодавцем) та ОСОБА_1 (орендарем) укладено договір оренди земельної ділянки, відповідно до умов якого Орендодавець згідно рішення Широкінської сільської ради від 15.12.2005 року № IV/25-594/1 надав, а орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 0,0315 га для розміщення гостевої автостоянки з метою обслуговування торгівельного майданчика, яка знаходиться в с. Бердянське по вул. Морська, б/н, на території Широкінської сільської ради Новоазовського району.
Договір укладено на 35 років (п. 8 договору).
Пунктом 15 цього договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для розміщення гостевої автостоянки з метою обслуговування торгівельного майданчика
Даний договір зареєстрований у НРФ ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис за № 040616400007 від 13.02.2006 року.
Земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 13.02.2006 року, була передана Широкінською сільською радою та прийнята позивачем за актом приймання-передачі земельної ділянки від 13.02.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, щодо якої було укладено договір оренди земельної ділянки від 13.02.2006 року, має кадастровий номер 1423688800:02:000:0047.
20.03.2006р. між ОСОБА_1 (орендарем) та ОСОБА_2 (суборендарем) було укладено договір суборенди землі, відповідно до п. 1 якого орендар згідно рішення Широкінської сільської ради від 27.04.2005 року № IV/19-504, від 02.03.2006 року № IV/29-614 надає в суборенду земельні ділянки, які знаходяться в оренді, без зміни їх цільового призначення.
Відповідно до п. 2 цього договору, в оренду передається земельна ділянка для розміщення торгівельного кіоску з торгівельним майданчиком, загальною площею 0,0685 га.
Пунктом 4 договору передбачено, що земельна ділянка передається в оренду разом з нежитловою будівлею.
Договір укладено на 35 років (п.8 договору).
Пунктом 9 договору суборенди землі від 20.03.2006 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 260,3 грн. на рік на рахунок Широкінської сільської ради.
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення торгівельного кіоску з торгівельним майданчиком (п.15 договору). Забороняється самостійна забудова земельної ділянки (п.17).
Даний договір зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006р. № 040616400009. Даний договір підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як приватними підприємцями.
Земельна ділянка, щодо якої було укладено договір суборенди землі від 20.03.2006 року, була передана ОСОБА_1 та прийнята ОСОБА_2 за актом приймання-передачі земельної ділянки від 20.03.2006 року.
20.03.2006р. між ОСОБА_1 (орендарем) та ОСОБА_2 (суборендарем) було укладено договір суборенди землі, відповідно до п. 1 якого орендар згідно рішення Широкінської сільської ради від 02.03.2006 року № IV/29-614 надає в суборенду земельну ділянку, яка знаходиться в оренді, без зміни її цільового призначення.
Відповідно до п. 2 цього договору, в оренду передається земельна ділянка для розміщення гостевої автостоянки, загальною площею 0,0315 га.
Пунктом 4 договору передбачено, що земельна ділянка вільна.
Договір укладено на 35 років (п.8 договору).
Пунктом 9 договору суборенди землі від 20.03.2006 року передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 80,0 грн. на рік на рахунок Широкінської сільської ради.
Земельна ділянка передається в оренду для розміщення гостевої автостоянки (п.15 договору). Забороняється самостійна забудова земельної ділянки (п.17).
Даний договір зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006р. № 040616400007. Даний договір підписаний ОСОБА_1 та ОСОБА_5 як приватними підприємцями.
Земельна ділянка, щодо якої було укладено договір суборенди землі від 20.03.2006 року, була передана ОСОБА_1 та прийнята ОСОБА_2 за актом приймання-передачі земельної ділянки від 20.03.2006 року.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно зазначених договорів суборенди землі від 20.03.2006 року, позивачем передано відповідачу в суборенду земельні ділянки, щодо яких між позивачем та Широкінською сільською радою укладались договори оренди земельної ділянки від 26.10.2001 року, від 16.01.2003 року. та від 13.02.2006 року
Позивач стверджує про недійсність договорів суборенди, посилаючись на відсутність у цих договорах суттєвої умови договору - орендної плати. Суд погоджується з твердженнями позивача з цього приводу з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 792 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Стаття 774 Цивільного кодексу України передбачає, що до договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Частина третя наведеної статті 792 Цивільного кодексу України визначає, що відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статей 1 та 2 Закону України „Про оренду землі”, оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 8 цього ж закону визначено, що орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому.
Таким чином, діючим законодавством визначено, що до договору суборенди землі застосовуються вимоги, які застосовуються і до договорів оренди землі. Наслідки, передбачені законодавством для договорів оренди землі розповсюджуються у повному обсязі на договори суборенди землі.
Відповідно до статті 13 Закону України „Про оренду землі”, договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Стаття 21 цього ж закону передбачає, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
У спірних правовідносинах судом встановлено, що договори суборенди, укладені між позивачем та відповідачем 20.03.2006 року не містять у собі умови щодо здійснення відповідачем позивачу платежів за користування земельною ділянкою. Наявність у договорі суборенди положень про здійснення позивачем платежів на користь третьої особи не є умовою щодо орендної плати у відповідності до вимог наведеної статті 21 закону. В ході розгляду спору встановлено відсутність здійснення фактичних платежів відповідачем позивачу за користування земельною ділянкою.
Відповідно до стаття 15 Закону України „Про оренду землі” істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених цією статтею є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону (частина друга статті 15 закону).
Зважаючи на наведені приписи законодавства та враховуючи встановлені судом факти відсутності у спірних договорах умови щодо орендної плати, вимоги позивача про визнання недійсними договорів суборенди землі укладених між позивачем та відповідачем є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Встановлена судом недійсність договорів суборенди землі від 20.03.2006 року, укладених між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, свідчить про неправомірність використання відповідачем земельних ділянок площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташованих по АДРЕСА_1.
Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.
Недійсність правочинів щодо суборенди землі та положення наведеної статті 216 свідчать про те, що земельні ділянки, отримані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 в користування згідно з договорами суборенди землі від 20.03.2006 року № 040616400009 та № 040616400007 підлягають поверненню останнім фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1
Згідно статті 125 Земельного кодексу України право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Лише така реєстрація надає документам легітимності.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Як зазначалось, спірні земельні ділянки були отримані позивачем в оренду згідно з договорами оренди земельної ділянки від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою.
Тобто, позивачем у встановленому законом порядку було набуто право користування земельними ділянками площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташованими по АДРЕСА_1.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, земельні ділянки площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташовані по АДРЕСА_1, знаходяться в неправомірному користуванні відповідача, оскільки передбачені законодавством підстави для користування вказаними земельними ділянками у ФОП ОСОБА_2 відсутні.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.
З огляду на викладене, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 повернути спірні земельні ділянки, у стані, що існував на момент укладання Договору суборенди від 20.03.2006 року; усунення перешкод у користуванні цими земельними ділянками, заборонивши відповідачу користуватись ними.
Позивач також звернувся до суду з вимогою про визнання права власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Як зазначалось, земельні ділянки площею 0,066га та площею 0,025 гектарів, розташовані по АДРЕСА_1, були надані позивачу в оренду Широкінською сільською радою згідно з договорами оренди земельної ділянки від 26.10.2001 року та від 16.01.2003 року, для розміщення торгівельного майданчика та кіоску.
Земельна ділянка площею 0,0315 га, розташована по АДРЕСА_1, надавалась позивачу в користування для розміщення гостевої автостоянки з метою обслуговування торгівельного майданчика.
В 2003 році Відділом містобудування та архітектури позивачу видано паспорт на об'єкт обслуговування населення - торгівельний павільйон, розташований за адресою: с. Бердянське, вул. Морська (район пансіонату „Алі паруси”).
Відповідач стверджує, що саме ним був фактично побудований торгівельний павільйон та літній майданчик, при цьому, належним чином отримано усі документи на об'єкти будівництва, введено їх в експлуатацію та одержано свідоцтво про право власності на майно, яке утворилось після реконструкції.
Проте, такі твердження відповідача безпідставні та спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Дійсно, рішенням Виконавчого комітету Широкінської сільської ради від 06.06.2007р. №30 було визнане право власності за ПП ОСОБА_2 на торгівельний павільйон з літнім майданчиком, збудований у 2006 році та розташований по АДРЕСА_1.
Однак, постановою Новоазовського районного суду донецької області від 03.11.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Широкінської сільської ради було визнано протиправним рішення виконкому Широкінської сільської ради № 30 від 06.06.2007 року „Про визнання права власності на торгівельний павільйон з літнім майданчиком за ПП ОСОБА_2. Наведену постанову було вмотивовано тим, що нежитлова будівля - торгівельний павільйон з літнім майданчиком була передана ОСОБА_1 ОСОБА_2 разом із земельними ділянками, щодо яких було укладено договір суборенди землі від 20.03.2006 року, що свідчить про те, що при прийнятті рішення № 30 від 06.06.2007 року Широкінська сільська рада порушила права ОСОБА_1 як орендаря земельних ділянок.
Разом з тим, Новоазовським районним судом було наголошено на тому, що рішення виконкому Широкінської сільської ради № 30 від 06.06.2007 року „Про визнання права власності на торгівельний павільйон з літнім майданчиком за ПП ОСОБА_2 було скасовано рішенням сесії Широкінської сільської ради від 19.08.2010 року № V/42-893.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2011 року, прийнятою у справі № 2а-53/11/0535 за позовом ОСОБА_2 до Широкінської сільської ради про скасування рішення Широкінської сільської ради від 19.08.2010 року № V/42-89, у задоволенні таких позовних вимог було відмовлено.
Таким чином, рішення Виконавчого комітету Широкінської сільської ради від 06.06.2007р. №30, яким було визнане право власності за ПП ОСОБА_2 на торгівельний павільйон з літнім майданчиком, збудований у 2006 році та розташований по АДРЕСА_1, на теперішній час є таким, що скасовано рішенням Широкінської сільської ради від 19.08.2010 року № V/42-89.
Також, судами при розгляді зазначених спорів було встановлено факт передачі торгівельного павільйону з літнім майданчиком ОСОБА_1 ОСОБА_2, внаслідок передачі земельних ділянок за договорами суборенди землі.
Як вбачається з Інформаційної довідки з Реєстру прав власності на нерухоме майно № 28162854, сформованої 29.11.2010 року комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” Новоазовського району, на теперішній час в зазначеному Реєстрі відсутні відомості про право власності на майно - нежитлову будівлю, розташовану за адресою: АДРЕСА_1.
В матеріалах справи відсутні документи, які б свідчили про надання повноважним на то органом фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 дозволу на розміщення на спірних земельних ділянках торгівельного павільйону, або будь-якого іншого об'єкту нерухомого майна.
Натомість, такий дозвіл надавався позивачу. Так, як вбачається з матеріалів справи, рішенням Виконавчого комітету Широкінської сільської ради від 27.11.2003р. було дозволено ПП ОСОБА_1 розмістити торгівельний павільйон з літнім майданчиком по АДРЕСА_1.
13.05.2011 року господарським судом Донецької області розглянуто справу № 31/43пд за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 до Приватного підприємця ОСОБА_2.
Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Як вбачається з рішення господарського суду Донецької області від 13.05.2011 року № 31/43пд, залишеного без змін Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 05.07.2011 року, судом, під час розгляду спору між Приватним підприємцем ОСОБА_1 та Приватним підприємцем ОСОБА_2, було встановлено, що ОСОБА_1 на земельній ділянці по АДРЕСА_1 було встановлено торгівельний павільйон відповідно до мети оренди земельної ділянки, який в подальшому був переданий разом із земельною ділянкою ОСОБА_2.
Наведені вище обставини свідчать про відсутність у відповідача права власності на об'єкти, розташовані по АДРЕСА_1 на земельних ділянках, які були передані відповідачу позивачем згідно зі спірними договорами суборенди землі.
Натомість, як зазначалось і підтверджується доказами по справі, на земельній ділянці, яка розташована по АДРЕСА_1, та була надана позивачу в користування згідно укладених з Широкінською сільською радою договорів оренди земельної ділянки, саме позивачем було влаштовано торгівельний павільйон, який в подальшому був переданий ним відповідачу разом із земельною ділянкою.
За результатами технічної інвентаризації будівлі торгівельного павільйону, розташованого в АДРЕСА_1, проведеної Комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації” Новоазовського району станом на 06.06.2007 року, складено відповідний технічний паспорт, в якому відображено конструктивні елементи та технічні характеристики даного об'єкту та визначено, що він являє собою: торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ.
Положеннями ст. 328 Цивільного кодексу України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
З огляду на наведене, суд робить висновок про те, що право власності на спірне майно виникло та наявне у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на законних підставах, тому суд вважає безсумнівною наявність у позивача права власності на спірне майно.
Щодо обставин звернення до суду з вимогами про визнання права власності на майно, то в ході розгляду спору судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_2 не вважає спірне майно таким, що належить фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1, тобто оспорює право власності позивача, що є порушенням прав та охоронюваних законом інтересів, яке підлягає захисту.
За приписами ст. 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно до п.2 ст.3 Цивільного Кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є неприпустимість позбавлення права власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом.
Згідно ст.41 Конституції України, кожен має право вільно володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Статтею 328 Цивільного кодексу України встановлено презумпцію правомірності набуття права власності, якщо інше прямо не випливає із закону або не встановлене судом.
Відповідно до ст.316 Цивільного кодексу України, правом власності особи є право особи на певну річ, яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Статтею 319 ЦК України, встановлюється, що власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд, та має право вчиняти до свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Статтею 320 Цивільного кодексу України передбачено право власника використовувати своє майно для підприємницької діяльності. Наразі, ст.321 Цивільного кодексу України гарантує, що особа може бути позбавлена права власності або обмежена в його здійсненні лише в випадках, прямо передбачених законом.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про визнання права власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.41 Конституції України, ст. ст. 316, 319, 320, 328, 392, 774, 792, Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 8, 13,15,21 Закону України „Про оренду землі”, ст.ст. 1, 2, 22, 32, 33, 35, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України суд, -
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати недійсним Договір суборенди землі від 20.03.2006 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року № 040616400009.
Визнати недійсним Договір суборенди землі від 20.03.2006 року, укладений між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2, зареєстрований в Новоазовському районному відділі ДРФ ДП „ЦДЗК”, про що в державному реєстрі земель вчинено запис від 20.03.2006 року № 040616400007.
Визнати за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) право власності на торгівельний павільйон літ А-1, склад літ. Б, навіс літ. В, навіс літ. Г, вбиральню літ. Д, огорожу № 1, ганок № 2, замощення І, майданчик ІІ, розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2) повернути ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) земельні ділянки площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташовані по АДРЕСА_1, у стані, що існував на момент укладання Договорів суборенди від 20.03.2006 року.
Усунути перешкоди у користуванні земельними ділянками, наданими фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) в оренду згідно з договорами оренди від 26.10.2001 року, 16.01.2003 року та 13.02.2006 року, укладеними з Широкінською сільською радою.
Заборонити фізичній особі - підприємцю ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2) користуватись земельними ділянками площею 0,066 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0, площею 0,0025 га кадастровий номер 1423688802:00:00:013 та площею 0,0315 га кадастровий номер 1423688800:02:000:0047, розташованими по АДРЕСА_1.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_3, ІПН НОМЕР_2) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) витрати зі сплати державного мита в сумі 187 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 236,00 грн.
Суддя Гончаров С.А.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
В судовому засіданні 22.07.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення
Рішення підписане 22.07.2011р.