83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
08.08.11 р. Справа № 28/96
Господарський суд Донецької області у складі судді: Курило Г.Є.
при секретарі судового засідання Дороховій Т.Ю.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ
до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Донецьк
про стягнення 106 684,81 грн.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_4
Від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Донецьк, про стягнення 106 684,81 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не виконуються зобов'язання за договором № ОЕТ 04-07/Р про надання овердрафт-мікро кредиту від 17.08.2007р.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 24.05.2011р. порушив провадження у справі №28/96.
Разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Позивач в судових засіданнях підтримав вимоги викладені в позовній заяві.
Ухвалою суду від 20.06.2011р. строк розгляду справи було продовжено до 08.08.2011р.
Позивачем в позовній заяві було вказано адресу відповідача: АДРЕСА_1.
Згідно витягів з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 31.05.2011р. та станом на 10.06.2011р. адресою відповідача є: АДРЕСА_1.
Ухвали господарського суду Донецької області по справі №28/96 направлялись на всі адреси відповідача, що містяться в матеріалах цієї справи.
Проте, відповідач в судові засідання не з'явився, витребувані господарським судом документи не надав. Поважних причин невиконання вимог суду не представив.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про місце, дату та час розгляду справи. Поважних причин не з'явлення в судові засідання та невиконання вимог суду відповідач не представив.
Враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України без явки представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до позовної заяви про конкретизування позовних вимог б/н від 20.06.2011р. позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитом в розмірі 31988,35 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі 40189,38 грн., пеня в розмірі 34507,08 грн. Суд прийняв до уваги вказану конкретизовану позовну заяву та розглядає справу по суті.
Розгляд справи на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України продовжувався.
Розгляд справи на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України відкладався.
Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно до ст.ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд встановив, що 17.08.2007р. між Приватбанком, іменований надалі «банк», в особі відділення Текстильник філії «Донецького регіонального управління» закритого акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (правонаступником якого є позивач), з одного боку, та Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, іменований надалі клієнт (відповідач), був укладений договір № ОЕТ 04-07/Р про надання овердрафт-мікро кредиту (договір), відповідно до умов якого банк при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати (овердрафт-мікро) обслуговування Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишку коштів на поточному рахунку Клієнта №26009051704572, відкритим у Банку (надалі - „поточному рахунку”), за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, встановленого згідно з п. 1.3. даного договору, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.
„Овердрафт - мікро” - кредит (надалі „кредит”) надається на поповнення оборотних коштів та здійсненню поточних платежів Клієнта.
Якість послуг повинна відповідати законодавству України, нормативним актам НБУ, які регулюють кредитні правовідносини (п. 1.1. даного договору).
Факт овердрафтового кредитування рахунку відповідача підтверджується матеріалами справи та не оскаржено відповідачем.
Відповідно до умов п. 1.2. договору, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплати процентів та нагороду в обговорені даним договором строки.
Відповідно до п. 1.3. договору на момент підписання даного договору ліміт складає 35 000,00 грн.
Згідно п 1.4. договору, проведення платежів клієнта в порядку, встановленому цим договором, здійснюється Банком в строк до 15.08.2008р.
Відповідно до п. 3.1 договору, за користування кредитом за період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт виплачує відсотки виходячи з відсоткової ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом і встановлений в додатку №1 до даного договору.
Відповідно додатку №1 до договору відсоткова ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку за „овердрафт-мікро” кредиту і визначається наступним: протягом 1-3 днів користування кредитом - 12 % річних, протягом 4-7 днів користування кредитом - 13 % річних, протягом 8-15 днів користування кредитом - 17 % річних, протягом 16-30 днів користування кредитом - 19 % річних.
Відповідно до ст. 212 ЦК України при порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань по погашенню кредиту, передбачених п.п. 1.4, 1.5., 2.2.3, 2.2.4, 2.2.5, 2.3.4 даного договору, клієнт виплачує банку відсотки за користування кредитом в розмірі 38% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2 договору).
Договором передбачено, що клієнт зобов'язаний сплатити відсотки за весь час фактичного користування кредитом згідно з п.п. 3.1., 3.2., 3.3. цього договору (п. 2.1.2. Договору). Так само клієнт зобов'язується проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом встановленого в п. 1.5. цього договору (п. 2.1.3. договору).
Пунктом 2.1.5. договору передбачено, що клієнт зобов'язується зробити повне погашення кредиту не пізніше терміну, встановленого п. 1.4. цього договору.
За своєю правовою природою договір № ОЕТ 04-07/Р про надання овердрафт-мікро кредиту від 17.08.2007р. є кредитним договором, згідно якого банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Кредит -це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.
Овердрафт - короткостроковий кредит, що надається банком надійному клієнту понад його залишок на поточному рахунку в цьому банку в межах заздалегідь обумовленої суми шляхом дебетування його рахунку.
Відсотки за користування кредитом за своїм характером є платою і підлягають стягненню за весь час користування кредитом.
Отже, укладений між позивачем та відповідачем кредитний договір є належними підставами для виникнення у останнього грошових зобов'язань з повернення суми кредиту, сплати відсотків за користування ним, визначених (зобов'язань) умовами таких договорів.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем - Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_3, м.Донецьк не виконані зобов'язання за договором № ОЕТ 04-07/Р про надання овердрафт-мікро кредиту від 17.08.2007р., щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом. Доказів перерахування вказаних сум на рахунок кредитору відповідачем до матеріалів справи не представлено.
Як встановлено судом, заборгованість відповідача по сумі кредиту становить 31988,35грн., по сумі відсотків за користування кредитом сумі 40189,38грн., що підтверджено банківськими виписками, доказів повернення зазначених сум відповідачем до матеріалів справи не представлено.
На підставі зазначеного, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „Приватбанк”, м. Дніпропетровськ щодо стягнення з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м.Донецьк заборгованості по сумі кредиту в розмірі 31988,35грн., по сумі відсотків за користування кредитом в розмірі 40189,38грн. є такими, що підлягають задоволенню.
Пеня за прострочення сплати кредиту, що вимагається позивачем до сплати становить 34507,08 грн.
При порушенні Клієнтом якого-небудь з обов'язків: по сплаті відсотків за весь час фактичного користування кредитом при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань: по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 2.2.2., 3.1., 3.2., 3.3. цього договору; строків повернення кредиту передбачених п.п. 1.4., 1.5., 2.2.3., 2.2.4., 2.2.5., 2.3.4 цього договору, винагорода передбачена п.п. 2.2.6., 3.4. цього договору, Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі 0,047% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (п. 4.1. договору).
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язань. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Одночасно, згідно з ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
В договорі зазначено, а саме в п. 4.4., що нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п.п. 4.1., 4.2., 4.3. цього договору здійснюється протягом 3 років з дня коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом, тобто сторони домовились про інший порядок нарахування пені.
Перевіривши розрахунок позивача, суд встановив, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 34507,08грн. підлягають задоволенню частково в розмірі 30136,11 грн.
Також разом з позовною заявою від позивача надійшла заява про забезпечення позову, згідно якої останній просить суд накласти арешт на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить відповідачу, шляхом заборони будь яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження.
Відповідно до ст.66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
З огляду на позицію Вищого господарського суду України, викладену в Інформаційному листі „Про деякі питання практики забезпечення позову” від 12.12.2006р. № 01-8/2776, вирішуючи питання про забезпечення позову судом мають бути враховані наступні вимоги:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В контексті зазначених роз'яснень суд вважає, що задоволення заяви про забезпечення позову не відповідає вимогам розумності, обґрунтованості та адекватності, тому суд відмовляє в задоволенні клопотання.
Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 20, 22, 47, 49, 66, 67, 69, 75, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд, -
Задовольнити позов Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПРИВАТБАНК”, м. Дніпропетровськ до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Донецьк, частково.
Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, відомостей про рахунки не має) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк „ПРИВАТБАНК” (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50; адреса для листування: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с, 1800, код ЄДРПОУ 14360570, п/р № 29098829000000 для погашення заборгованості; п/р № 64993919400001- для погашення судових витрат в ПАТ КБ „ПРИВАТБАНК” МФО 305299) заборгованість за кредитом в розмірі 31988,35 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом в розмірі 40189,38 грн., пеню в розмірі 30136,11 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 1023,14грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 226,33 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
У судовому засіданні 08.08.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення. Повний текст рішення буде складено та підписано 11.08.2011р.
Суддя Курило Г.Є.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >