83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
08.08.11 р. Справа № 40/3
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі судового засідання Лазаренко Н.С. розглянувши
заяву: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївка
про: розстрочку виконання рішення суду №40/3 від 01.03.2011р.
у справі за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат”, м. Макіївка
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївки
про: стягнення 24785,44грн.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - не з'явився;
Відповідно до вимог ст.ст. 4-4, 81-1 ГПК України розгляд заяви здійснювався із фіксацією у протоколі судового засідання.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. у справі № 40/3 вимоги Відкритого акціонерного товариства „Макіївський металургійний комбінат”, м. Макіївка до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Макіївки про стягнення 24785,44грн. - задоволені у повному обсязі.
28.03.2011р. рішення Господарського суду набрало законної сили, у зв'язку із чим були видані накази від 28.03.2011р. про його примусове виконання.
02.08.2011р. Відповідач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1, м. Макіївки звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою № б/н від 02.08.2011р про розстрочення виконання рішення суду на 36 місяців, починаючи з 01.08.2011р. до 01.07.2014р. наступним чином: у серпні 2011р. - 597,76грн.; у вересні 2011р. - 597,76грн.; у у жовтні 2011р. - 597,76грн.;, у листопаді 2011р. - 597,76грн.; у грудні 2011р. - 597,76грн.; у січні 2012р. - 597,76грн.; у лютому 2012р. - 597,76грн.; у березні 2012р. - 597,76грн.; у квітні 2012р. - 597,76грн.; у травні 2012р. - 597,76грн.; у червні 2012р. - 597,76грн.; у липні 2012р. - 597,76грн.; у серпні 2012р. - 597,76грн.; у вересні 2012р. - 597,76грн.; у жовтні 2012р. - 597,76грн.; у листопаді 2012р. - 597,76грн.; у грудні 2012р. - 597,76грн.; у січні 2013р. - 597,76грн.; у лютому 2013р. - 597,76грн.; у березні 2013р. - 597,76грн.; у квітні 2013р. - 597,76грн.; у травні 2013р. - 597,76грн.; у червні 2013р. - 597,76грн.; у липні 2013р. - 597,76грн.; у вересні 2013р. - 597,76грн.; у жовтні 2013р. - 597,76грн.; у листопаді 2013р. - 597,76грн.; у грудні 2013р. - 597,76грн.; у січні 2014р. - 597,76грн.; у лютому 2014р. - 597,76грн.; у березні 2014р. - 597,76грн.; у квітні 2014р. - 597,76грн.; у травні 2014р. - 597,76грн.; у червні 2014р. - 597,76грн.; у липні 2014р. - 597,76грн..
В обґрунтування зазначених вимог Відповідач посилається на тяжке фінансово-економічне становище через припинення господарської діяльності та поточний розмір доходу подружжя і наявність неповнолітньої дитини, фактичне погашення частини вимог.
Представники Стягувача та Боржника у судове засідання не з'явились, причин неявки не повідомили, жодних документів не надали, що за змістом ст.121 Господарського процесуального кодексу України через спеціальний строк розгляду такого роду заяв, не перешкоджає вирішення порушеного Боржником питання.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що заява Відповідача підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 6, ч. 2 ст. 19, п. 1 ч.3 ст. 129 Конституції України суд управнений здійснювати повноваження виключно на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.
В свою чергу, відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.
За змістом наведеної норми, відстрочення та розстрочення є правом, а не обов'язком суду, яке, до того ж, реалізується у будь-який час від набрання рішенням законної сили та до його фактичного повного виконання, але виключно у виняткових випадках та за наявністю підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Відтак, саме на Відповідача в контексті приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України покладається обов'язок доведення існування відповідних підстав, тоді як Позивач, у разі наявності заперечень, має навести докази на їх (підстав) спростування.
Виходячи із змісту п.п. 1.1., 1.2. Роз'яснення ВАСУ „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу України” від 12.09.1996р. № 02-5/333 сутність відстрочення полягає у відкладенні чи перенесенні виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом. Розстрочка, в свою чергу, означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі, які визначаються судом.
Відповідно до п. 2 згадуваного Роз'яснення підставою для відстрочки та розстрочки можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
В контексті зазначеного, суд, оцінюючи вимоги Заявника наголошує на наступному.
Доводи Відповідача щодо необхідності надання відстрочки та розстрочки виконання рішення полягають в обґрунтуванні скрутного фінансового становища та наявної можливості виконати рішення з огляду на поточний розмір доходів.
Приймаючи до уваги, що відомості щодо стану Відповідача підтверджені наданими до матеріалів справи документами, тоді як Позивач означені обставини не спростував, суд оцінює обґрунтованість та адекватність вимог Заявника виключно за наявними документами.
Наразі, згідно із довідки б/н від 29.06.2011р., вбачається, що ОСОБА_1 працює в Державному учбовому закладі Макіївського будівельного центру професійно-технічного освіти ім. Ф.І. Бачурина Донецької області з 30.05.2011р. на посаді сторожа, із заробітною платою 1246,79грн. на місяць. В свою чергу, Згідно довідки б/н від 29.06.2011р., виданої Відокремленим підрозділом „Житлово-комунального відділу ВАТ „Макіївського металургійного комбінату”, м. Макіївка, а також представленими свідоцтвами про шлюб від 04.12.2007р. і про народження від 11.06.1998р. до складу сім'ї входять: жінка - ОСОБА_2, 1972 р.н. та дочка - ОСОБА_3, 1998р.н. При цьому, за довідкою працедавця дружини боржника від 25.06.2011р. поточний розмір її заробітної плати визначався сумою 960грн. на місяць.
Отже, загальний розмір доходу Боржника та його дружини згідно представлених документів не перевищує 2300грн., що у сукупністю із розміром стягуваної суми (згідно довідки ВДВС від 25.07.2011р. залишок становить 21259,29грн.), а також визначених Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» від 23.12.2010 р. № 2857-VI параметрів прожиткового мінімуму на момент прийняття цієї ухвали - 960грн. для працюючої особи і 997грн. для дітей віком з 6 до 18 років (донька Боржника) на місяць та наявною тенденцією інфляційних процесів дає підстави для висновку про те, що виконання судового рішення без надання розстрочення є вкрай обтяжливим для Боржника та його родини та створюватиме загрозу порушення встановленого ст.48 Конституції України права на достатній життєвий рівень, що є неприпустимим в контексті ст.3 Основного закону.
Відтак, суд вважає, що наведені Відповідачем обставини є такими, що істотним чином ускладнюють негайне виконання рішення про стягнення грошових коштів на користь Позивача.
З урахуванням викладеного, суд, керуючись ст. 121 Господарського процесуального кодексу України, беручи до уваги вжиття Відповідачем заходів з часткового виконання рішення суду, оцінивши запропонований графік розрахунку у світлі встановлених судом обставин та принципів справедливості, добросовісності та розумності (п. 6 ст. 3 Цивільног кодексу України), вважає за можливе відстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 01.03.2011р. строком на 36 місяців рівними платежами в розмірі 597,86грн. починаючи з серпня 2011р. по 01.07.2014р. включно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-7, 33, 34, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву ОСОБА_1, м. Макіївка про розстрочку виконання рішення суду №40/3 від 01.03.2011р. строком на 36 місяців, задовольнити повністю.
2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Донецької області від 01.13.2011р. у справі № 40/3 строком на 36 місяців рівними платежами в розмірі 597,76грн. починаючи з серпня 2011р. по 01.07.2014р. включно.
3. Ухвала набирає законної сили 08.08.2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >