83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
02.08.11 р. Справа № 37/126
Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Лазаренко Н.С., розглянув у відкритому судовому засіданні справу
за позовною заявою: Приватного підприємства „Кевлар 07”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 34828348
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландгут Бройлер”, с. Розівка Донецької області, ідентифікаційний код 33129547
про: стягнення пені в розмірі 5960,20грн., інфляції в розмірі 5009,60грн. та 3% річних в розмірі 1153,60грн. за невчасне проведення розрахунків за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.
за участю уповноважених представників:
від Позивача - ОСОБА_1 (за довіреністю б/н від 01.07.2011р.);
від Відповідача - ОСОБА_2 (за довіреністю б/н від 17.05.2011р.)
Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судового засідання.
Згідно із ст.77 ГПК України судове засідання було відкладено з 21.06.2011р. на 05.07.2011р. з подальшим оголошенням перерви до 19.07.2011р. та до 02.08.2011р.
У судовому засіданні 02.08.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.
Приватне підприємство „Кевлар 07”, м. Донецьк (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландгут Бройлер”, с. Розівка Донецької області (далі -Відповідач) про стягнення пені в розмірі 5960,20грн., інфляції в розмірі 5009,60грн. та 3% річних в розмірі 1153,60грн. за невчасне проведення розрахунків за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р., внаслідок чого утворилась заборгованість, яка була погашена після укладення додаткової угоди від 09.12.2010р. про розірвання договору, декількома платежами на протязі з 25.01.2011р. по 10.03.2011р. та за період прострочення якої нараховані заявлені до стягнення суми.
На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. з додатками, додаткову угоду від 09.12.2010року, акти здачі-приймання виконаних робіт за період грудень 2010р. - січень 2011р., розрахунки вартості послуг за грудень 2010р. - січень 2011р., акт зняття постів, претензію, платіжні доручення, розрахунок суми боргу, правоустановчі документи.
Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтував ст. ст. 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 230 Господарського кодексу України та на виконання вимог ухвали суду і підтвердження своєї позиції надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.106-110, 126, 127, 130 - 135, 137, 138, 142-147 ), у тому числі - пояснення від 19.07.2011р. із запереченнями проти аргументів відзиву щодо неправомірності укладеної між сторонами договору, на якому ґрунтуються заявлені вимоги, та додаткові пояснення від 02.08.2011р. відносно відсутності у Відповідача правових підстав для ухилення від своєчасного виконання грошових зобов'язань за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. та будь-яких інших, окрім того договору, правових підстав для виникнення розглядуваних зобов'язань.
Відповідач надав відзив №1246 від 01.07.2011р. (а.с.а.с.52, 53), яким проти позову заперечила у повному обсягу, посилаючись на укладання своїм керівником договору з Позивачем із перевищенням повноважень, з огляду на що фактично послуги надавалися за усною домовленістю, в межах якої не були визначені строки виконання грошових зобов'язань, вимог відносно яких Позивачем в порядку ч.2 ст. 530 Цивільного кодексу України не пред'являлось.
Відповідачем також надані додаткові документи для залучення до матеріалів справи на підтвердження своєї позиції та виконання вимог суду (а.с.а.с.54-96,112-125, 140), у тому числі - контр розрахунок розміру суми позову, виходячи з кваліфікації пред'явленої позивачем претензії від 17.02.2011р. як вимоги в порядку ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України.
У судовому засіданні 02.08.2011р. представники сторін підтримали свою позицію, викладену письмово, вказуючи на відсутність будь-яких додаткових доказів на її підтвердження.
Суд вважає за можливе вирішити спір за наявними у справі доказами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації розглядуваних правовідносин.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд -
16.08.2010р. між Позивачем (Виконавець) та Закритим акціонерним товариством (попередня назва організаційно-правової форми Відповідача - а.с.а.с.81-94) „Ландгут Бройлер” (Замовник) був укладений договір № ФО/К-6-10 (а.с.а.с.11-15), відповідно до умов п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 10.1 якого Замовник доручає, а Виконавець, починаючи з 16 серпня 2010р. приймає на себе зобов'язання, на кошти отримані від Замовника, забезпечити фізичну охорону об'єктів та здійснення контрольно-пропускного режиму на об'єктах, розташованих за адресою: 86221, Донецька область. Шахтарський район, с. Розівка, вул. Степна, 2, охоронниками Виконавця щоденно у дні і години, зазначені в дислокації (Додаток №1 - а.с.а.с.17-22):
- за згодою сторін фізична охорона об'єкту полягає в здійсненні контрольно-пропускного режиму та у фізичному спостереженні охоронниками території об'єкту, вказаного в плані-схемі (додаток №2). Виконання Інструкції про організацію несення служби (додаток №5), затвердженою Виконавцем і погоджено Замовником, з метою недопущення проникнення сторонніх осіб на територію об'єкту та недопущення розкрадань, знищення та пошкодження майна Замовника;
- технічний стан об'єкту, що приймається під фізичну охорону, засобів охорони і безпеки, додаткова потреба в цих засобах, а так само терміни їхнього упровадження відзначаються в двосторонньому акті (розпорядженні), що складається при укладанні договору і є його невід'ємною частиною. До усунення вказаних в акті обстеження об'єкту недоліків і до виконання замовником усіх рекомендацій стосовно обладнання об'єкту, відповідальність за можливі збитки несе Замовник;
- обов'язковою умовою на час укладання та дії договору є наявність у Замовника повноважень на правомірне володіння (користування) об'єктом у формі права власності, права на повне господарське відання, оперативне управління, оренди, лізингу, доручення тощо, які Замовник повинен підтвердити, надавши відповідні документи, договір набуває чинності з моменту підписання і діє 1 рік.
Відповідно до умов розділу 8 договору вартість всіх послуг узгоджується сторонами згідно дислокації (додаток №1) та протоколами узгодження договірної ціни часу охорони (Додаток №3 - а.с.16); вартість 1 часу становить 10,80грн. в т.ч. ПДВ в розмірі 1,80грн.; оплата за послуги охорони здійснюється Замовником шляхом щомісячних платежів згідно акту виконаних робіт у розмірі, визначеному розрахунком, дислокацією (додаток №1), яка повинна бути проведена на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 5 числа поточного місяця, на підставі виставлених рахунків.
Умовами п. 7.2 договору у разі порушення зобов'язання відносно оплати послуг встановлена відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки за заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
Означений договір з боку Відповідача підписаний головою правління Корогодовим О.М., яке за змістом п. 9.3.4. статуту, окрім нього включало також і члена правління. В свою чергу, згідно із п. 9.3.7. статуту голова правління товариства, серед іншого, укладає за погодженням з членом правління, відповідно до п. 9.3.9. статуту договори (угоди, контракти) від імені товариства незалежно від їх предмету та ціни, тоді як в п.9.3.9. зазначається, що голова правління не має право особисто приймати рішення щодо вчинення дій, які зазначені в п. 9.3.6. без письмового погодження члена правління. Наразі, п. 9.3.6. статуту Відповідача містили перелік повноважень правління, до якого безпосередньо не віднесено питання прийняття рішення про укладання договорів або їх затвердження.
09.12.2010р. між сторонами укладена додаткова угода (а.с.29), якою сторони домовились розірвати договір з 01.02.2011р., крім частини проведення остаточних розрахунків, в т.ч. сплати штрафних санкцій. 01.02.2011р. між сторонами складений акт зняття постів фізичної охорони (а.с. 30).
Факт виконання Позивачем своїх зобов'язань за вказаним договором підтверджується: актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за грудень 2010р. (а.с.23) на суму 184809,60грн. та за січень 2011р. (а.с. 26) на суму 181309,60грн., підписаними сторонами без зауважень, усього - 366119,20грн. разом із ПДВ. Послуги в означеній сумі були оплачені Відповідачем, що вбачається з наданих платіжних доручень (а.с.а.с.112-123), які відображені у складеному Позивачем на виконання вимог суду акті звірення розрахунків (а.с.106), та вказують на несвоєчасне здійснення розрахунків за вказаними актами насадних послуг в контексті умов договору № ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.
За таких обставин Позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення з Відповідача пені в розмірі 5960,20грн., інфляції в розмірі 5009,60грн. та 3% річних в розмірі 1153,60грн. за невчасне проведення розрахунків за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.
Відповідач заперечив проти позову з підстав, викладених у відзиві №1246 від 01.07.2011р. (а.с.ас.52, 53).
Суд розглядає справу в контексті всіх заявлених вимог, оскільки їх об'єднання в одному позові цілком відповідає приписам ст. 58 Господарського процесуального кодексу України - вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором № ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.).
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:
Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного позову полягає у застосуванні наслідків несвоєчасного виконання грошових зобов'язань за договором у вигулі стягнення пені, 3% річних та інфляційної індексації.
Зважаючи на статус сторін та характер правовідносин, останні, згідно ст.ст.1-3 Господарського кодексу України регламентуються насамперед його положеннями та Цивільним кодексом України, а також - умовами укладеного між ними договору №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України. Виходячи із змісту прав та обов'язків сторін, визначених договором №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р., його предмету, такий договір кваліфікується судом як договір про надання послуг.
Як встановлено ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг виконавець зобов'язується за завданням замовника надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Отже, в контексті зазначених норм укладений між Позивачем та Відповідачем договір №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами.
Посилання Відповідача на укладання означеного договору його керівником із перевищенням наявних повноважень судом відхиляється, адже, як було встановлено за результатами аналізу положень статуту Відповідача в редакції, що діяла на момент укладання означеного договору, голова правління мав узгоджувати з членом правління лише ті дії, перелік яких приведених в п. 9.3.6. статуту, в якому не згодується про прийняття рішень про укладання угод чи їх затвердження тощо.
Більш того, Відповідачем всупереч ст.34 Господарського процесуального кодексу України не праведно доказів реєстрації відомостей про наявність згадуваних у відзиві обмежень голови правління на укладання такого роду договорів в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що у світлі приписів ст. 92 Цивільного кодексу України дозволяє стверджувати, що укладання головою правління Відповідача Корогодовим О.М. договору №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. призвело до виникнення обумовлених таким договором правих наслідків саме Товариства.
Наразі, на договір №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. розповсюджується встановлена ст. 204 Цивільного кодексу України презумпція правомірності, за відсутністю належних у розумінні ст. 215 цього Кодексу доказів її спростовування відсутні правові підстави заперечувати прийняття сторонами зобов'язань за таким договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України про обов'язковість договору для виконання сторонами.
За таких обставин Відповідач не мав правових підстав ухилятися від здійснення розрахунку за надані послуги (охоронних послуг) згідно акту виконаних робіт у розмірі визначеному розрахунком, дислокацією (додаток №1), яка повинна бути проведена на розрахунковий рахунок Виконавця не пізніше 5 числа місяця наступного за оплачуваним. При цьому суд наголошує, що обставини вручення (отримання або неотримання) Замовником рахунків на сплату послуг (а.с.а.с.142, 143) жодною мірою не впливає на виконання ним грошових зобов'язань, оскільки їх розмір, момент виконання та реквізити отримувача коштів у повному обсягу встановлені безпосередньо в договорі та підписаних актах здачі-прийняття робіт за грудень 2010р. і січень 2011р., а за змістом п. 8.9. договору рахунки налаються Замовником за його бажанням, і п.4.1. не покладає обов'язок Замовника зі своєчасного і повного здійснення оплати у залежність від отримання рахунків, що у повній мірі узгоджується із встановленими судом фактом погашення заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином. Між тим, Відповідач припустив порушення (прострочення) у виконанні грошових зобов'язань з оплати наданих у період з грудня 2010р. по січень 2011р. послуг у загальній сумі 366119,20грн.
Відповідні грошові зобов'язання були виконані Відповідачем із простроченням у період з 05.01.2011р. по 10.03.2011р., коли грошові кошти надішли на рахунок кредитора, а отже до такого зарахування коштів грошове зобов'язання перед Позивачем не можна вважати належно виконаним у відповідності до умов п. 8.4 договору.
Прострочення при виконання грошового зобов'язання зумовлює виникнення у кредитора згідно приписів ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України права на отримання окрім суми боргу нарахованих на неї за весь період прострочення 3% річних та інфляційної індексації.
Перевіривши розрахунок суми вимог суд встановив його відповідність умовами договору, встановленим в межах ці цієї справи обставинам, розглядувані вимоги задовольняються судом у повному обсягу - в сумі 5009,60грн. щодо інфляційної індексації та в сумі 1153,60грн. відносно 3% річних.
За змістом ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, у тому числі - сплата неустойки, що узгоджується із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України.
Аналогічні положення закріплені і в ст.ст. 216, 217 Господарського кодексу України. При цьому, несвоєчасне виконання грошових зобов'язань є належною підставою у розумінні ст. 218 Господарського кодексу України для застосування заходів господарсько-правової відповідальності.
Як встановлено ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є вид неустойки, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Враховуючи, що домовленість Позивача та Відповідача про застосування пені у разі прострочення оплати орендної плати сформульована безпосередньо у п. 7.2. договору №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р., вимоги ст. 547 Цивільного кодексу України стосовно форми правочину щодо забезпечення виконання зобов'язання, видом якого у розумінні ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України є неустойка, у розглядуваному випадку дотримані.
Приймаючи до уваги висновок суду щодо несвоєчасного виконання Відповідачем грошових зобов'язань протягом вказаного Позивачем періоду, з урахуванням визначення розмір заявленої до стягнення пені із дотриманням ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” та за період стягнення, визначений із урахуванням меж, передбачених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд, здійснивши перевірку арифметичного розрахунок пені за допомогою відповідної програми інформаційно-пошукової системи „Законодавство”, дійшов висновку про можливість задоволення позовних вимог щодо пені у сумі -5960,20грн.
Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги Приватного підприємства „Кевлар 07”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828348) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландгут Бройлер”, с. Розівка Донецької області (ідентифікаційний код 33129547) про стягнення пені в розмірі 5960,20грн., інфляційної індексації в розмірі 5009,60грн. та 3% річних в розмірі 1153,60грн. за невчасне проведення розрахунків за договором фізичної охорони об'єкта №ФО/К-6-10 від 16.08.2010р. задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландгут Бройлер”, с. Розівка Донецької області (ідентифікаційний код 33129547) на користь Приватного підприємства „Кевлар 07”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828348) пеню в розмірі 5960,20грн., інфляційну індексацію в розмірі 5009,60грн. та 3% річних в розмірі 1153,60грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ландгут Бройлер”, с. Розівка Донецької області (ідентифікаційний код 33129547) на користь Приватного підприємства „Кевлар 07”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 34828348) витрати по сплаті державного мита в сумі 121,24грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
У судовому засіданні 02.08.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 08.08..2011р.
Суддя Попков Д.О.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >