"25" серпня 2011 р.
Справа № 5004/1302/11
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора", с.Миколаївське, Жовтневий р-н., Миколаївська обл.
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь", м.Луцьк
про стягнення 16885,01грн.
Суддя Сур'як О.Г.
Представники :
від позивача: ОСОБА_1 - довіреність №10-05-1838 від 20.10.2010 р.
від відповідача: н/з
Суть спору: Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернувся до суду з позовом, уточненим заявою від 25.08.2011р. про стягнення з відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь" 16885,01грн., з них: 16676,10грн. заборгованості за поставлений товар згідно договору поставки №121/3245-12/2009 від 16.12.2009р., 208,91грн. пені згідно п. 5.3. договору.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої уточнені позовні вимоги у повному об'ємі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву не надав.
Ухвали суду, що двічі направлялися відповідачу за юридичною адресою, зазначеною позивачем в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 20.07.2011р. (м. Луцьк, вул. В'ячеслава Чорновола, 8/15), повернулися на адресу суду без вручення адресату з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання».
Суд вважає, що виконав обов'язок щодо повідомлення відповідача про вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ст.75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд встановив наступне:
16.12.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь" (Покупець) був укладений договір поставки №121/3245-12/2009.
Відповідно до п.1.1 договору Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупеця товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених договором зобов'язувався прийняти й оплатити товар, за цінами визначеними у специфікації.
Згідно п.4.1. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються платіжними дорученнями протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту отримання товару і передачі Покупцю належно оформлених товарно-транспортної накладної, податкової накладної та інших необхідних документів, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.
Відповідно до умов договору позивач поставив товар відповідачу на суму 16676,10грн., що підтверджується видатковими накладними та актом звірки взаєморозрахунків за період з 01.01.2011р. по 14.03.2011р., підписаними та скріпленими печатками обох сторін, доданими до матеріалів справи.
Відповідач свої зобов'язання по договору не виконав належним чином, в результаті чого у нього виникла заборгованість за поставлений товар.
В силу ч.1, 7 ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
На момент розгляду спору по суті заборгованість відповідача перед позивачем складає 16676,10грн., не погашена, підтверджена матеріалами справи та підлягає до стягнення.
Згідно ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених кодексом, іншими законами або договором.
Пунктом 5.3 договору передбачено, що Покупець за порушення обов'язку, визначеного у п.4.1. договору, за вимогою Постачальника зобов'язаний сплатити останньому пеню у розмірі облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення.
З огляду на викладене, з відповідача за прострочення платежу слід стягнути 208,91грн. пені.
Оскільки спір до розгляду в суді доведений з вини відповідача, судові витрати по сплаті державного мита, на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, понесені позивачем, підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України.
Враховуючи зазначене та керуючись, ст.193 ГК України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гранд Продукт Волинь" (м.Луцьк, вул. В'ячеслава Чорновола, 8/15, код ЄДРПОУ 36606469, р/р2600901032207 в ВАТ «БМ Банк»м.Луцьк, МФО 380913) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (Миколаївська область, Жовтневий район, с.Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008, р/р 26001200472004 в АКБ «Сітібанк», МФО 300584) 16885грн.01коп. (з них:16676,10грн. заборгованості, 208,91грн. пені), а також 168грн.85коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя О. Г. Сур'як