“ 10 » квітня 2008 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі : головуючої - судді Кізюн О.Ю.
суддів: Карпусь С.А., Баса О.Г.
при секретарі Стельмах І.В.
з участю: представника відповідача Ткачука С.П.
розглянула у відкритому судовому засіданні справу № 22ц - 522 за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Білогірського районного суду від 06 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі про стягнення матеріальної та моральної шкоди.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача Ткачука С.П., перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,
В липні 2006 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до управління пенсійного фонду України в Білогірському районі про стягнення матеріальної шкоди в сумі 3057 грн. 45 коп. та моральної шкоди в сумі 2000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1. вказував, що постановою Білогірського районного суду Хмельницької області від 08 грудня 2006 року задоволено його вимоги до управління Пенсійного фонду України у Білогірському районі і визнано неправомірною відмову Білогірського управління Пенсійного фонду в зарахуванні йому стажу роботи на Крайній Півночі на пільгових умовах. Цим же судовим рішенням зобов'язано Білогірське управління Пенсійного фонду України зарахувати йому в стаж роботи період роботи з 15 вересня 1952 року по 24 червня 1959 року ( за виключенням служби в Армії) в подвійному розмірі і провести перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2004 року.
Починаючи з 1993 року він звертався в управління Пенсійного фонду України в Білогірському районі про зарахування йому в стаж роботи періоду роботи з 15 вересня 1952 року по 24 червня 1959 року в районі Крайньої Півночі і провести перерахунок призначеної пенсії в подвійному розмірі. Проте на протязі 13 років працівники Пенсійного фонду умисно з надуманих мотивів відмовляли йому у перерахунку пенсії на пільгових умовах, чим завдали йому моральної шкоди у вигляді психічних страждань і постійних психічних стресів, що потягло за собою виникнення у нього захворювання передміхурової залози, внаслідок
Головуючий у першій інстанції -Ніколайчук З.І.. Справа №22ц- 522
Доповідач -Кізюн О.Ю. Категорія № 29,30
чого 10 листопада 2005 року згідно висновку МСЕК йому встановлено першу групу інвалідності.
Починаючи з часу захворювання, а саме: з серпня 2005 року, на придбання ліків та проїзди в Хмельницький госпіталь інвалідів та учасників ВВВ ним витрачено 3057 грн. 45 коп., що становить розмір завданої йому матеріальної шкоди, а розмір завданої йому моральної шкоди він оцінює в 2000 грн.
Рішенням Білогірського районного суду від 06 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1. залишено без задоволення.
В своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1. вважає рішення суду незаконним, просить його скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог в повному обсязі. Вважає, що висновки суду першої інстанції суперечать висновкам суду встановленим постановою Білогірського районного суду від 08.12.2005 року.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних мотивів.
Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Вбачається, що суд першої інстанції, з'ясувавши повно й всебічно обставини, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, та давши належну оцінку зібраним доказам, дійшов обґрунтованого висновку про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1.
Ці висновки суду першої інстанції узгоджуються з матеріалами справи і відповідають вимогам ст.ст.1166 та 1167 ЦК України за змістом яких особа звільняється від відшкодування матеріальної та моральної шкоди за відсутності її вини у спричиненні такої шкоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1., суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач не довів заподіяння йому матеріальної та моральної шкоди діями управління ПФУ в Білогірському районі.
Як видно з матеріалів справи ОСОБА_1. 11.10.2004 року вперше звернувся із заявою до управління ПФУ в Білогірському районі про зарахування йому відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», який набрав чинності з 01.01.2004 року, в стаж роботи період роботи на Крайній Півночі з 15.09.1952 року по 24.06.1959 року в пільговому обчисленні ( в подвійному розмірі) і проведення перерахунку призначеної пенсії.
Оскільки управління ПФУ в Білогірському районі відмовило ОСОБА_1. в такому перерахунку пенсії, посилаючись на недостатність документів, які б стверджували право ОСОБА_1. на таку пільгу, тому ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом в порядку адміністративного судочинства до управління ПФУ в Білогірському районі про зарахування стажу на пільгових умовах (справа № 2-а-8/05). Постановою Білогірського районного суду від 08.12.2005 року визнано відмову Білогірського управління Пенсійного фонду в зарахуванні стажу роботи на Крайній Півночі на пільгових умовах неправомірною і зобов'язано управління ПФУ в Білогірському районі зарахувати в стаж роботи ОСОБА_1. період роботи з 15.09.1952 року по 24.06.1959 року (за виключенням служби в армії) в подвійному розмірі і провести перерахунок призначеної пенсії з 01.01.2004 року. Означене судове рішення відповідачем виконано.
Посилання ОСОБА_1. на те, що виявлене у нього в серпні 2005 року захворювання передміхурової залози і встановлення йому в листопаді 2005 першої групи інвалідності, в зв'язку з чим він зазнав матеріальних та моральних втрат, є наслідком відмови управління ПФУ в Білогірському районі у перерахунку йому пенсії на пільгових умовах, ніякими об'єктивними доказами не підтверджуються і тому об'єктивно відхилені судом першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів
Рішення Білогірського районного суду від 06 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
Головуюча: /підпис/
Судді: /підписи/
Копія вірна: суддя О.Ю. Кізюн