ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 32/10220.07.11
За позовом Національного музею медицини України
До Національного медичного університету ім.. О.О. Богомольця
Треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
1. Київська міська рада
2. Головне управління земельних ресурсів міста Києва
3. Головне управління Держкомзему у м.Києві
Про припинення права постійного користування землею
Суддя Станік С.Р.
Представники сторін, що приймали участь в судових засіданнях:
від позивача ОСОБА_1 -представник за довіреністю
від відповідача ОСОБА_2 -представник за довіреністю
від третьої особи -1 не з'явився
від третьої особи -2 не з'явився
від третьої особи- 3 не з'явився
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про припинення права постійного користування земельною ділянкою розміром 0,2591 га по вул. Б.Хмельницького,37 у м.Києві (кадастровий номер 88211005), а також відшкодування судових витрат.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.04.2011 (суддя Хрипун О.О.) було порушено провадження у справі 32/102 та призначено її розгляд, ухвалою суду від 27.04.2011 залучено до участі у розгляді справи третіх осіб.
У відповідності до здійсненого розподілу автоматизованою системою документообігу суду зазначену справу було передано для розгляду по суті судді цього ж суду Станіку С.Р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.05.2011 суддею Станіком С.Р. було прийнято справі № 32/102 до свого провадження, розпочато розгляд справи заново та призначено розгляд на 09.06.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2011 було виключено Київську міську філію «Центр державного земельного кадастру»із складу третіх осіб та залучено до участі у розгляді справи Головне управління Держкомзему у м.Києві у якості третьої особи-3, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, розгляд справи відкладено до 05.07.2011.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011 розгляд справи відкладено до 20.07.2011.
В судовому засіданні 20.07.2011 представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі. просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що йому на праві оперативного управління належить будівля Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві, яка передана позивачу в оперативне управління згідно з постановою Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А та на підставі акту приймання -передачі від 28.03.2007. Таким чином, внаслідок переходу до позивача права оперативного управління наведеною будівлею, яка розташована на земельній ділянці площею 0,2591 га, кадастровий номер 88211005, до позивача згідно статті 120 Земельного кодексу України перейшло і право користування земельною ділянкою, на якій розміщено це нерухоме майно, та яка необхідна для його обслуговування. Але відповідач відмовляється надати нотаріально посвідчену письмову згоду на припинення його права постійного користування на наведену земельну ділянку, надання якої обумовлено Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 930/2999 від 24.12.2009 для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою, чим порушує право позивача на земельну ділянку, необхідну для обслуговування належної йому на праві оперативного управління будівлі, що і стало підставою для звернення до суду.
Також, позивач у письмових поясненнях наголошував на тому, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 залишено без змін ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 про повернення апеляційної скарги Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на постанову Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А - без розгляду, а відтак зазначена постанова набрала законної сили, а встановлені нею факти мають бути враховані при вирішенні даного спору.
Представник відповідача в судовому засіданні 20.07.2011 проти заявлених вимог заперечував. Просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись зокрема у відзиві на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 (яка розміщена у Єдиному державному реєстрі судових рішень) було скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 про повернення апеляційної скарги та направлено справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на постанову Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А.
Також, відповідач у письмовому відзиві на позов в обґрунтування заперечень посилався на те, що порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлений ст. 123 Земельного кодексу України. Ця норма не містить імперативного обов'язку органу місцевого самоврядування прийняти рішення про передачу в користування або укладання договору оренди землі, що перебуває у комунальній власності, з особою, яка придбала право власності на об'єкти нерухомості, які на цій землі розташовані, поза межами встановленої у кодексі процедури. Таким чином, навіть у разі придбання у власність за договором об'єкту нерухомого майна земельна ділянка, на якій його розташовано, не переходить у користування покупця автоматично.
Також, відповідач зазначає, що право постійного користування земельною ділянкою не може бути відчужене або передано особою, якій зазначена земельна ділянка передана в постійне користування. До того ж, Указом Президента України від 17.11.1995 «Про статус Українського державного медичного університету ім. О.О. Богомольця», Український державний медичний університет ім. О.О. Богомольця наділено статусом національного і перейменовано його в Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця, а пунктом 2 зазначеного Указу органам державної влади заборонено передавати закріплене за національними закладами, в тому числі яким є і відповідач, майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, організаціям.
В додаткове обґрунтування заперечень на позов, відповідач у відзиві зазначає, що будівля Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві є пам'яткою архітектури, а тому згідно статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передача будівлі позивачу мала відбуватись за згодою відповідного органу охорони культурної спадщини.
26.04.2011 відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. ст. 256, 267 ч. 4 Цивільного кодексу України. Заява мотивна тим, що оскільки будівлю Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві передано позивачу на підставі акту приймання -передачі від 28.03.2007, таким чином саме 28.03.2007 позивач довідався про порушення свого права, а відтак, трирічний строк позовної давності станом на момент звернення позивача з позовом до суду -сплив, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
Позивач в запереченнях на заяву відповідача про застосування строку позовної давності наголошував на тому, що про порушення свого права позивач дізнався з 13.04.2009, оскільки відповідач листом від 13.04.2009 відмовився добровільно передати земельну ділянку під обслуговування будівлі Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві, а відтак трирічний строк позовної давності -не сплив.
Третя особа-1 через канцелярію Господарського суду міста Києва подала письмові пояснення по суті спору, в яких наголошувала що згідно рішення Київської міської ради від 30.03.1999 № 187/288 «Про надання та вилучення земельних ділянок», яким Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця надано у постійне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування музею медицини по вул. Б.Хмельницького, 37 у Радянському районі міста Києва, на підставі якого оформлено відповідний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою. Зазначене рішення є чинним, не скасованим, а відтак підстави для припинення права відповідача постійного користування земельною ділянкою по вул. Б.Хмельницького у м.Києві -відсутні.
В судове засідання 20.07.2011 треті особи представників не направили, про розгляд справи були повідомлені належним чином.
Розглянувши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
Рішенням Київської міської ради від 30.03.1999 № 187/288 «Про надання та вилучення земельних ділянок», відповідачу - Національному медичному університету ім. О.О. Богомольця надано у постійне користування земельну ділянку для експлуатації та обслуговування музею медицини по вул. Б.Хмельницького, 37 у Радянському районі міста Києва.
Згідно Державного акту на праві постійного користування землею від 03.03.2000 № ІІ-КВ 007330, відповідачу на праві постійного користування належить земельна ділянка площею 0,2591 га для експлуатації та оформлення музею медицини на вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві.
Згідно витребуваної з архіву Господарського суду міста Києва справи № 17/13-А за позовом Національного музею медицини України до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я, судом було досліджено оригінали наявних у справі № 17/13-А процесуальних документів та встановлено:
Постановою Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А задоволено позов Національного музею медицини України до Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Міністерства охорони здоров'я, а саме: визнано протиправною бездіяльність Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, яка полягає у невиконанні наказу Міністерства охорони здоров'я УРСР № 199 від 22.09.1989 в частині передачі позивачу будівлі за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37, зобов'язано Національний медичний університет імені О.О. Богомольця передати на баланс Національному музею медицини України будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 на праві оперативного управління.
Постанова мотивована тим, що Наказом Міністерства охорони здоров'я Української РСР від 10.07.1973 №339 “Про створення Республіканського музею історії медицини УРСР” було створено Республіканський музей історії медицини УРСР у м. Києві на базі кафедри соціальної гігієни та організації охорони здоров'я Київського ордена Трудового Червоного Прапора медичного інституту ім. Акад. О.О.Богомольця. Крім того, цим же наказом ректору Київського медінституту доручено розмістити музей історії медицини УРСР в будинку по вул. Леніна,37, який є пам'яткою архітектури ХІХ ст., виділивши для цього всі приміщення на другому поверсі. Аналогічний Наказ був виданий медичним інститутом ім. Академіка О.О.Богомольця від 12.01.1974 №25-л “Про створення Республіканського музею історії медицини УРСР”. Наказом МОЗ України від 15.11.1983 №668 до наказу №339 від 10.07.1973 були внесені часткові зміни, згідно з якими Республіканський музей медицини УРСР в подальшому слід іменувати Музеєм медицини Української РСР. 28 серпня 1989 року Радою Міністрів Української РСР була винесена Постанова за №226 “Про створення Центрального музею медицини Української РСР в м. Києві”, згідно з якою було прийнято пропозицію Міністерства охорони здоров'я УРСР про створення Центрального музею медицини Української РСР в м. Києві з підпорядкуванням Міністерству охорони здоров'я УРСР.
На виконання цієї постанови Міністерством охорони здоров'я УРСР видано Наказ №199 від 22.09.1989 “Про створення Центрального музею медицини УРСР”, згідно з п.4.2. якого Київському медичному інститут до 15.10.1989 доручено здійснити по акту передачу матеріально-майнових цінностей Музею медицини УРСР на баланс Центрального музею медицини УРСР та будівлі по вул. Леніна,37 (зараз перейменовано на вул.Б.Хмельницького,37). Відповідно до п.1 Наказу Центральний музей медицини УРСР створено на базі Музею медицини УРСР шляхом виділення його зі складу Київського медінституту в самостійну установу , яка підвідомча Міністерству охорони здоров'я УРСР, з правами юридичної особи. На виконання наказу Міністерства охорони здоров'я УРСР від 22.09.1998 №199 та на підставі наказу Київського медичного інституту №303 від 20.12.1989, останнім на баланс Центрального музею історії медицини УРСР були передані матеріальні цінності згідно складеному акту, а будівля за адресою вул. Б.Хмельницького,37 за цим актом не передавалась, відповідно Наказ №199 від 22.09.1989 -не виконано відповідачем, що і стало підставою для задоволення позову.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.07.2006 було залишено без розгляду апеляційну скаргу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на постанову Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 було відмовлено у задоволенні клопотання Національного медичного університету імені О.О. Богомольця про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 (оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 17/13-А) ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 -залишено без змін.
Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
У рішенні від 25.07.2002 по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки обов'язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні господарського суду, є суб'єктний склад спору, а в справі № 17/13-А брали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені у постанові Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 у справі № 17/13-А не підлягають доказуванню, зокрема: факт передачі з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України на праві оперативного управління будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 - належним чином доведений і документально підтверджений.
Наказом міністерства охорони здоров'я України № 6 від 15.01.2007 «Про передачу будівлі за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України на праві оперативного управління», складеним на виконання постанови Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 було вирішено передати з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України на праві оперативного управління.
Відповідно до Акту приймання -передачі від 28.03.2007, будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 було передано з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України.
Згідно листа Міністерства охорони здоров'я України від 21.06.2011 № 12.01-06/499, наданого у відповідь на судовий запит щодо приналежності будівлі по вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві, будівля по вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві є державною власністю та належить Національному музею медицини України на правах оперативного управління.
Позивачем для доручення до матеріалів справи надано:
- належним чином засвідчений лист-згоду Київського міського голови від 18.09.2008 на розроблення документації з землеустрою земельної ділянки по вулю Б.Хмельницького, 37 у м. Києві для експлуатації та обслуговування Національного музею медицини України;
- лист Київської міської ради № 29/281-65, згідно якого позивачу повідомлено про те, що його клопотання щодо надання земельної ділянки площею 0, 259 га у постійне користування для експлуатації та обслуговування Національного музею медицини України на вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві, розглянуто та підтримано на постійному засіданні комісії Київради з земельних відносин, містобудування та архітектури 29.07.2008;
- лист Міністерства охорони здоров'я України від 29.01.2009 № 9.03-15/38, адресованого відповідачу, згідно якого Міністерство охорони здоров'я України просило надати клопотання на ім'я Київського міського голови щодо припинення права постійного користування землею, наданою Національному медичному університету імені О.О. Богомольця за адресою: вул.. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві, кадастровий номер №88:211:005 для переоформлення акту на право постійного користування землею Національному музею медицини України.
Позивач листами № 35 від 05.03.2009 та № 51 від 08.04.2009 звертався до відповідача з проханням надати клопотання на ім'я Київського міського голови щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2591 га, наданою Національному медичному університету імені О.О. Богомольця за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві, кадастровий номер №88:211:005 для переоформлення акту на право постійного користування землею Національному музею медицини України.
У відповідь на листи позивача № 35 від 05.03.2009 та № 51 від 08.04.2009, відповідач листом № 120/3-272 від 30.03.2009 повідомив про те, що для вирішення питання щодо переоформлення акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,2591 га за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві позивачу необхідно звернутися до Київської міської ради, яка приймає відповідні рішення по земельним питанням.
13.04.2009 позивач повторно звернувся до відповідача з листом № 52 від 13.04.2009, в якому просив надати клопотання на ім'я Київського міського голови щодо припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 0,2591 га , наданою Національному медичному університету імені О.О. Богомольця за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві, кадастровий номер №88:211:005 для переоформлення акту на право постійного користування землею Національному музею медицини України, але відповіді на зазначений лист не отримав.
Також, Головне управління земельних ресурсів листом від 07.05.2009 № 03-23/12990 повідомило позивача про те, що згідно ст. 151 Земельного кодексу України особи, зацікавлені у вилученні (викупі) земельних ділянок або її частини, звертаються із заявою (клопотанням) та обов'язково надають нотаріально посвідчену письмову згоду землекористувача (землевласника) на вилучення (викуп) земельної ділянки (її частини) із зазначенням розмірів передбаченої для вилучення (викупу) земельної ділянки та умов її вилучення (викупу).
Відповідно до листів Міністерства охорони здоров'я України від 16.02.2011 № 14.02-05/48 та від 28.03.2011 № 14.02-05/55, адресованих відповідачу, Міністерство просило відповідача надати згоду на добровільну передачу земельної ділянки площею 0,2591 га за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві для обслуговування та експлуатації будівлі Національного музею медицини.
Відповідно до статті 16 ЦК України та статті 20 ГК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, на власний розсуд обираючи способи захисту передбачені вказаними нормами закону та іншими актами законодавства.
Відповідно до статті 20 ГК України способами захисту порушених прав та інтересів, зокрема, є визнання права та визнання відсутності права.
Згідно статті 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом) (ч. 1), власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням (ч. 2). Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності (ч. 3).
Додатком N 1 до рішення Київської міської ради від 15 липня 2004 р. N 457/1867 (в редакції рішення Київської міської ради від 24 грудня 2009 р. N 930/2999) викладено «Тимчасовий порядок передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві», статтею 5 якого встановлено порядок подання клопотання щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки, зокрема частиною 3 пункта 2 визначено, що до клопотання про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки додається в тому числі письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі наявності землекористувача).
Згідно п. 2.11 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин», до відносин, пов'язаних з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда, до особи, що набула права власності на відповідне нерухоме майно, в тому числі стосовно розміру такої земельної ділянки, застосовується законодавство, що діяло на час переходу права власності на житловий будинок, будівлю, споруду. До відносин користування власником житлового будинку (будівлі, споруди) земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок (будівля, споруда) як до правовідносин, що тривають, застосовується законодавство, що діє протягом періоду користування земельною ділянкою. Норми законодавства, якими змінено правовий режим та умови користування такими земельними ділянками, повинні застосовуватися також і до умов користування земельною ділянкою, які існували до відповідних змін.
Згідно статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній станом на момент передачі позивачу будинку), при переході права власності на будівлю і споруду право власності на земельну ділянку або її частину може переходити на підставі цивільно-правових угод, а право користування - на підставі договору оренди.
В свою чергу, згідно статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на даний час), у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Пунктом 2.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» визначено, що статтею 120 ЗК України в редакції від 25.10.2001 було передбачено перехід права користування земельною ділянкою до нового власника житлового будинку (будівлі, споруди), розташованого на цій земельній ділянці, на підставі договору оренди. З 20.06.2007 набрав чинності Закон України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Цивільного кодексу України" від 27.04.2007 №997-V, яким було змінено редакцію частин першої та другої статті 120 ЗК України. Зокрема, стаття 120 ЗК України в редакції від 27.04.2007 не містила положення про договір оренди як про єдину підставу права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться житловий будинок, будівля, споруда. Отже, з дати набрання чинності названим Законом передбачене статтею 120 ЗК України право власника нерухомого майна користуватися земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, може ґрунтуватися й на інших підставах, ніж договір оренди земельної ділянки.
Отже, оскільки саме на підставі постанови Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А, якою було зобов'язано відповідача передати позивачу на праві оперативного управління будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37, та згідно Акту приймання -передачі від 28.03.2007, будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 було передано з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України, відповідно, до відносин, які і тривають на даний час і пов'язані з переходом права користування земельною ділянкою, на якій знаходиться зазначений будинок, підлягає застосуванню законодавство, що діє протягом користування земельною ділянкою.
Судом встановлено, що позивачем було набуто на праві оперативного управління нерухоме майно -будівлю за адресою: вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві, а отже, відповідно до позивача згідно статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, що діє в період користування нерухомим майном) перейшло і право користування земельною ділянкою площею 0,2591 га, кадастровий № 88211005 по вул.. Б.Хмельницького, 37 у місті Києві, на якій розміщено це нерухоме майно, а отже, в свою чергу, у відповідача відповідне право постійного користування зазначеною частиною земельної ділянки, посвідчене Державним актом на праві постійного користування землею від 03.03.2000 № ІІ-КВ 007330-припинилось.
Але позивач на даний час позбавлений можливості для подальшого оформлення права користування земельною ділянкою площею 0,2591 га, кадастровий № 88211005 по вул.. Б.Хмельницького, 37 у місті Києві, яка необхідна для обслуговування та експлуатації будівлі Національного музею медицини України по вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві, оскільки відповідач відмовляється надати нотаріально посвідчену письмову згоду на вилучення земельної ділянки, надання якої обумовлено Тимчасовим порядком передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність у місті Києві, затвердженого рішенням Київської міської ради № 930/2999 від 24.12.2009 для подальшого оформлення права користування наведеною земельною ділянкою.
Також, суд враховує і те, що про необхідність надання відповідної згоди відповідачем зазначало і Міністерство охорони здоров'я України у своїх листах від 29.01.2009 № 9.03-15/38, від 16.02.2011 № 14.02-05/48 та від 28.03.2011 № 14.02-05/55.
Посилання відповідача у відзиві як на підставу відмови у позові на те, що Указом Президента України від 17.11.1995 «Про статус Українського державного медичного університету ім. О.О. Богомольця», Український державний медичний університет ім. О.О. Богомольця наділено статусом національного і перейменовано його в Національний медичний університет ім.. О.О.Богомольця, а пунктом 2 зазначеного Указу органам державної влади заборонено передавати закріплене за національними закладами, в тому числі яким є і позивач, майно, що перебуває у державній власності, будь-яким органам, підприємствам, організаціям -судом відхиляється, оскільки будівля по вул. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві і досі є об'єктом державної власності, вона лише передана позивачу на праві оперативного управління, про що зокрема зазначає і Міністерство охорони здоров'я України у листі від 21.06.2011 № 12.01-06/499. А відтак, будівля по вул.. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві статус майна державної власності внаслідок її передачі позивачу на праві оперативного управління -не втрачала, а земельна ділянка під зазначеною будівлею площею 0,2591 га, кадастровий № 88211005 по вул.. Б.Хмельницького, 37 у місті Києві, яка необхідна для обслуговування та експлуатації будівлі Національного музею медицини України -належить до земель комунальної власності, розпорядження якими здійснює територіальна громада міста Києва в особі Київської міської ради, і свого статусу землі комунальної власності також не втрачала.
Посилання представника відповідача у відзиві на те, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 (текст якої розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) було скасовано ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 28.09.2006 про повернення апеляційної скарги та направлено справу до Київського апеляційного господарського суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця на постанову Господарського суду міста Києва від 04.04.2006 в справі № 17/13-А -судом відхиляється як необґрунтоване, безпідставне та незаконне, оскільки представником відповідача до відзиву долучено не засвічений, не підписаний примірник наведеної ухвали, роздрукований з Єдиного державного реєстру судових рішень, який не є ідентичним оригіналу судового рішення за документарною інформацією, яке наявне в матеріалах адміністративної справи № 17/13-А, а відтак незасвідчений примірник ухвали Вищого адміністративного суду України від 21.03.2007 (текст якої розміщено у Єдиному державному реєстрі судових рішень) -не може бути прийнятий судом як належний та допустимий доказ в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.
Твердження відповідача у відзиві про те, що будівля Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м.Києві є пам'яткою архітектури, а тому згідно статті 18 Закону України «Про охорону культурної спадщини»передача будівлі позивачу мала відбуватись за згодою відповідного органу охорони культурної спадщини -судом до уваги не приймається, оскільки предметом розгляду в справі № 32/102 є земельна ділянка площею 0,2591 га, кадастровий № 88211005 по вул.. Б.Хмельницького, 37 у місті Києві, а не розташована на ній будівля.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про припинення права постійного користування земельною ділянкою розміром 0,2591 га по вул. Б.Хмельницького,37 у м.Києві (кадастровий номер 88211005), що надана для обслуговування та експлуатації будівлі музею медицини України по вул.. Б.Хмельницькго, 37 Національному медичному університету ім.. О.О.Богомольця, що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 03.03.2000 № ІІ-КВ 007330 - є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, а відтак підлягає задоволенню.
В свою чергу, відповідачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано заяву про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. ст. 256, 267 ч. 4 Цивільного кодексу України.
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).
Статтею 267 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення (п.3), сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (п.4).
Як встановлено судом, відповідно до Акту приймання -передачі від 28.03.2007, будівлю за адресою: м.Київ, вул.. Б.Хмельницького, 37 було передано з балансу Національного медичного університету імені О.О. Богомольця на баланс Національного музею медицини України на праві оперативного управління. Але враховуючи те, що про порушення свого права відповідачем внаслідок його відмови надати нотаріально посвідчену згоду на припинення права постійного користування спірною земельною ділянкою під обслуговування будівлі Національного музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у м. Києві позивач дізнався 13.04.2009, оскільки відповідач листом від 13.04.2009 відмовився добровільно надати зазначену згоду, а відтак трирічний строк позовної давності розпочався 13.04.2009 і станом на момент звернення позивача з позовом до суду (07.04.2011) -не сплив, а тому і підстави для застосування п. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України -у суду відсутні.
З огляду на викладене, заява відповідача про застосування до вимог позивача строку позовної давності згідно ст. ст. 256, 267 ч. 4 Цивільного кодексу України задоволенню не підлягає.
Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити.
2. Припинити право постійного користування земельною ділянкою розміром 0,2591 га по вул. Б.Хмельницького,37 у м.Києві (кадастровий номер 88211005), що надана для обслуговування та експлуатації будівлі музею медицини України по вул. Б.Хмельницького, 37 у Шевченківському районі м.Києва Національному медичному університету ім. О.О.Богомольця (код ЄДРПОУ 02010787; місцезнаходження 01032 м.Київ, бул. Тараса Шевченка, 13), що посвідчується Державним актом на право постійного користування землею від 03.03.2000 № ІІ-КВ 007330.
3. Стягнути з Національного медичного університету ім.. О.О.Богомольця (код ЄДРПОУ 02010787; місцезнаходження 01032 м.Київ, бул. Тараса Шевченка, 13) на користь Національного музею медицини України (код ЄДРПОУ 21598800) судові витрати по сплаті державного мита -85 (вісімдесят п'ять) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу -236 (двісті тридцять шість).
4. Видати наказ у відповідності до вимог статті 116 Господарського процесуального кодексу України.
5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя С.Р. Станік
Дата підписання рішення -25.07.2011