ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5/9119.07.11
За позовом Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм»
до Державної акціонерної компанії «Укрмедпром»
про стягнення 2 929,60 грн.
Суддя Ломака В.С.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю № б/н від 27.01.2009 р.;
від відповідача: не з'явився.
Обласне комунальне підприємство «Буковина-Фарм» звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» про стягнення 2 929,60 грн. помилково перерахованих коштів позивачем на підставі платіжного доручення № 200 від 17.12.2008 р. на суму 1000,00 грн. та платіжного доручення № 212 від 19.12.2008 р. на суму 1929,60 грн., витрат по сплаті державного мита на суму 102,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на суму 236,00 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказав про виникнення помилки в системі клієнт-банк при формуванні вищезазначених платіжних документів, внаслідок чого було вказано розрахункові реквізити іншого підприємства і, як наслідок, помилково перераховано кошти відповідачу.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. порушено провадження у справі № 5/91 та призначено справу до розгляду на 19.07.2011 р.
В судовому засіданні 19.07.2011 р. представником позивача підтримано свої позовні вимоги в повному обсязі.
В призначене судове засідання 19.07.2011 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 22.06.2011 р. про порушення провадження у справі № 5/91 не виконав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про поважні причии неявки суд не повідомив про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році»зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно з статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист відправляє до пункту 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»(із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АЄ № 201151 від, наданою позивачем.
За таких обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутністю відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.
Розглянувши подані матеріали справи, дослідивши представлені докази, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -
З матеріалів справи вбачається, що Обласним комунальним підприємством «Буковина-Фарм» при формуванні платіжного доручення № 200 від 17.12.2008 р. на суму 1 000,00 грн. та платіжного доручення № 212 від 19.12.2008 р. на суму 1 929,60 грн. (належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи) було допущено помилку, внаслідок чого було вказано розрахункові реквізити іншого підприємства і, як наслідок, помилково перераховано кошти на розрахунковий рахунок № 260022591 в АКБ «Легбанк»в м. Києві, МФО 300056, Державної акціонерної компанії «Укрмедпром».
З метою повернення помилково перерахованих коштів позивачем було направлено листи-звернення до Національного банку України, Відкритого акціонерного товариства «Укрексімбанк», на які отримано відповіді, зокрема, лист № 023-10/4033 від 03.06.2009 р. та № 47-108/9940 від 25.06.2009 р. з порадою звернутися до отримувача коштів чи до суду.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно з п. 1.4 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 (далі -Інструкція), помилковим списанням/зарахуванням коштів є списання/зарахування коштів, унаслідок якого з вини банку або клієнта відбувається їх списання з рахунку неналежного платника та/або зарахування на рахунок неналежного отримувача.
Неналежним отримувачем є особа, якій без законних підстав зарахована сума переказу на її рахунок або видана їй у готівковій формі.
Пунктом 2.35 зазначеної Інструкції визначено, що кошти, помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк повернення їх здійснюється в судовому порядку.
Згідно з ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов: є набуття або збереження майна, таке набуття здійснено за рахунок іншої особи, та відсутня правова підстава для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, як наслідок помилки, обману, випадковості або інших підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Підставою виникнення зобов'язання із безпідставного збагачення можуть бути як дії набувача майна або потерпілого, так і події. При цьому поведінка набувача майна може бути як правомірною (коли він набуває майно внаслідок помилки, без умислу зі своєї сторони), так і неправомірною (коли набувач майна свідомо здійснює якісь неправомірні діяння з метою отримання безпідставного збагачення).
Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України, банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
Враховуючи вищевикладене, помилкове перерахування відповідачу грошових коштів платіжними дорученнями на суму 2 929,60 грн., встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості на загальну суму 2 929,60 грн. підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, до судових витрат віднесені державне мито, суми, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрати, пов'язані з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплата послуг перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи.
В силу ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи до уваги вищевикладене, судові витрати у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм» задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державної акціонерної компанії «Укрмедпром» (03115, м. Київ, проспект Перемоги, б. 120; код ЄДРПОУ 31106596) на користь Обласного комунального підприємства «Буковина-Фарм»(58009, м. Чернівці, провулок Текстильників, б. 1; код ЄДРПОУ 21435200) 2 929 (дві тисячі дев'ятсот двадцять дев'ять) грн. 60 коп. -помилково перерахованих коштів, 102 (сто дві) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя В.С. Ломака
Повне рішення складено 22.07.2011 р.