ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 23/476-б-44/602-б26.07.2011
Заявник Товариство з обмеженою відповідальністю “Леді -Плюс”
Боржник Товариство з обмеженою відповідальністю “ДСЛК” (ідентифікаційний код 25390924)
Пробанкрутство
Суддя Омельченко Л.В.
Представники:
Від заявника ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 02.04.2009 р.
Від боржника ОСОБА_1 -представник за довіреністю від 01.07.2010 р.
Арбітражний керуючий Титаренко М.О.
Від осіб, які заявили грошові вимоги до боржника:
1. ТОВ “О.К. та партнери” -ОСОБА_1 (довіреність від 01.01.2010 р.),
2. ТОВ “РосУкрЕнерго” -ОСОБА_1 (довіреність від 03.02.2010 р.)
Від прокуратури Попенко О.С. -прокурор Генеральної прокуратури України., Голінченко М.Ш. -помічник прокурора Шевченківського району м. Києва
У провадженні Господарського суду міста Києва на новому розгляді на стадії попереднього засідання перебуває справа № 23/476-б-44/602-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 30.06.2011 р. (суддя Чеберяк П.П.) розгляд справи № 23/476-б-44/602-б було призначено на 12.07.2011 р.
12.07.2011 р. розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Чеберяка П.П. у відпустці, а справу відповідно до розпорядження голови Господарського суду міста Києва передано на розгляд судді Омельченку Л.В.
Ухвалою від 12.07.2011 р. справу № 23/476-44/602-б було прийнято до свого провадження суддею Омельченком Л.В. та призначено до розгляду на 19.07.2011 р.
19.07.2011 р. в судове засідання з'явилися представник боржника, осіб, що заявили грошові вимоги у справі та розпорядник майна.
В ході перевірки виконання вимог ухвали від 12.07.2011 р. представник учасників провадження у справі пояснив причини невиконання вимог суду, посилаючись на недоцільність подання витребуваних судом доказів через наявність підстав для припинення провадження у справі відповідно до наявних в матеріалах справи нерозглянутих клопотання про припинення провадження у справі у зв'язку з проведенням розрахунків з ініціюючим кредитором і заяви про відкликання грошових вимог конкурсних кредиторів, а також просив розглянути зазначені вимоги.
Розпорядник майна вказав, що не встиг виконати вимоги суду.
Ухвалою від 19.07.2011 р. розгляд справи було відкладено на 26.07.2011 р.
У судове засідання, призначене на 26.07.2011 р., з'явилися представники боржника та кредиторів, розпорядника майна, а також прокурор Генеральної прокуратури України та прокуратури Шевченківського району м. Києва.
У ході перевірки виконання вимог суду за попередніми ухвалами від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р. з пояснень представників сторін судом з'ясовано, що заявник, боржник та особи, які заявили грошові вимоги до боржника обов'язкові до виконання вимоги суду не виконали, мотивувавши це відсутністю логіки їх виконання через наявність в матеріалах справи клопотань про припинення провадження у справі та заяв про відкликання грошових вимог до боржника, які підлягають задоволенню.
Розпорядник майна підтримав вказану позицію, оголошену представником боржника, заявника та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника та надав письмові пояснення щодо складання реєстру вимог кредиторів. В указаних письмових поясненнях зазначено, що відповідно до ч. 5 ст. 52 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” ліквідатором була розглянута заява Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Києві з вимогами до банкрута у розмірі 246,84 грн. Такі вимоги були повністю визнані, але у зв'язку з відсутністю майнових активів, що включаються до ліквідаційної маси, вони вважаються погашеними.
26.07.2011 р. в судовому засіданні розглядалися наявні в матеріалах справи нерозглянуті вимоги щодо припинення провадження у справі та відкликання заяв з грошовими вимогами до боржника, які надійшли до суду 21.01.2011 р.
Так, від Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” надійшла заява від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника за підписом представника товариства, котрий виступав від його імені на підставі довіреності. Заява мотивована ухваленням відповідного рішення вищим органом управління товариства на позачергових загальних зборах, на підтвердження чого подано копію протоколу позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” від 06.01.2011 р.
Зава Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника також мотивована прийняттям відповідного рішення вищим органом управління товариства на позачергових загальних зборах та підтверджена копією протоколу позачергових загальних зборів учасників від 06.01.2011 р.
У заявах від 14.01.2011 р. Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” та Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” до суду ставляться вимоги не розглядати заяви з вимогами до боржника, вважати відкликаними та не поданими.
Розглянувши подані заяви, заслухавши учасників провадження у справі та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для їх задоволення, зважаючи на таке.
Провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК” було порушено ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2006 р. № 23/476-б.
Ухвалу підготовчого засідання у справі № 23/476-б винесено 17.10.2006 р., якою, зокрема, було визнано розмір вимог кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс” до боржника в сумі 120 000,00 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Титаренка М.О. та ін.
Оголошення про порушення провадження у справі в порядку ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” було опубліковано 28.10.2006 р. в газеті “Голос України”
17.01.2007 р. ухвалою попереднього засідання кредиторами боржника були визнані ініціюючий кредитор на суму 120 240,00 грн. та дві особи, які заявили грошові вимоги до боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” на суму 3 997 446,57 грн., Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та партнери” на суму 12 111 739,60 грн.
Постановою Господарського суду міста Києва від 06.03.2007 р. Товариство з обмеженою відповідальністю “ДСЛК” було визнане банкрутом, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Титаренка М.О.
20.03.2007 р. в газеті “Голос України” було опубліковане оголошення про винесення постанови від 06.03.2007 р.
Ухвалою від 12.06.2007 р. у справі № 23/476-б затверджено мирову угоду, укладену боржником в особі його ліквідатора та трьома кредиторами.
Умови вказаної угоди передбачали погашення кредиторської заборгованості за рахунок їх обміну на належне боржникові на праві власності нерухоме майно, а також шляхом сплати частини заборгованості з відстрочкою.
Так, грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс” в сумі 120 000,00 грн. мали бути погашені шляхом їх оплати протягом 12 місяців рівними щомісячними платежами по 10 020,00 грн. до 25-го числа кожного поточного місяця.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” в сумі 3 934 778,40 грн. мали бути погашені внаслідок набуття кредитором права власності на належні боржникові приміщення 7-го і 1-го поверхів будівлі літери “А” № 2, по вул. Великій Васильківській у м. Києві загальною площею 234,8 кв.м. (226,4 кв.м. та 8,4 кв.м.), а також реєстрації кредитором за собою такого права. Решта суми боргу в розмірі 22 800,03 грн. підлягала розстрочці на 12 місяців рівними частинами по 1 900,00 грн., що мали бути сплачені до 25-го числа кожного поточного місяця.
Грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” в сумі 12 084 193,80 грн. мали бути погашені внаслідок набуття кредитором права власності на належні боржникові приміщення 1, 3, 4, 5, 6-го поверхів та підвалу будівлі літери “А” № 2, по вул. Великій Васильківській у м. Києві загальною площею 721,1 кв.м. (31,0 кв.м., 113,8 кв.м., 184,4 кв.м., 179,9 кв.м., 185,3 кв.м. та 26,7 кв.м.), а також реєстрації кредитором за собою такого права. Решта суми боргу в розмірі 27 545,80 грн. підлягала розстрочці на 12 місяців рівними частинами по 2 295,48 грн., що мали бути сплачені до 25-го числа кожного поточного місяця.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.09.2010 р. було задоволено касаційне подання заступника Генерального прокурора України та скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р. про затвердження мирової угоди у справі № 23/476-б та ухвалу попереднього засідання від 17.01.2007 р., справу було передано на новий розгляд.
Зазначена постанова, серед іншого, мотивована тим, що суд першої інстанції не розглядав окремо спірні грошові вимоги, заявлені до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”, не дослідив правомірності видачі боржником векселів, на яких ґрунтуються грошові вимоги кредиторів на загальну суму понад 16 мільйонів грн., а також документів фінансової та податкової звітності боржника, що є порушенням ст. 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.
Дотримання місцевим господарським судом приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України і врахування вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 22.09.2010 р., вимагає повного з'ясування обставин справи, зокрема, дослідження правомірності підстав заявлення кредиторських вимог до боржника та їх обґрунтованості й доведеності, а тому прийняття відмови Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” та Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” від заяв з грошовими вимогами до боржника з наведених у них мотивів унеможливить встановлення істини у спірних правовідносинах, що потребують всебічного дослідження та може призвести до порушення законності процедури банкрутства.
Поряд з описаними вище обставинами, відхиляючи заяви від 14.01.2011 р., суд приймає до уваги той факт, що в ході розгляду таких заяв представником Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” і Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” не було подано суду доказів кількісного складу учасників юридичної особи, а також доказів на підтвердження того, що вирішення питання поточної господарської діяльності даного господарюючого суб'єкта віднесено до компетенції загальних зборів учасників, а не його виконавчого органу, керівника.
Крім того, слід зазначити, що процесуальне законодавство не передбачає вчинення судом такої процесуальної дії як вказано у заявах від 14.01.2011 р., а саме: вважати процесуальний документ таким, що не поданий.
Поряд з заявами про відкликання грошових вимог до боржника, 25.07.2011 р. судом також розглядалися клопотання ініціюючого кредитора та боржника про припинення провадження у справі.
Так, 21.01.2011 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс” надійшло клопотання про припинення провадження у справі, мотивоване тим, що боржник виконав всі грошові зобов'язання перед ініціюючим кредитором, а саме: перерахував у 2007 та 2008 роках 120 000,00 грн. Як на підставу для припинення провадження у справі в зв'язку з даними обставинами, ініціюючий кредитор посилається на ст. 1, ч. 3 ст. 39 та п. 7 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”. На підтвердження викладених у клопотанні обставин до нього приєднано платіжні доручення № 1601 від 14.06.2007 р. на суму 30 000,00 грн., № 1622 від 10.10.2007 р. на суму 15 000,00 грн., № 1683 від 04.02.2008 р. на суму 24 800,00 грн., № 1689 від 07.02.2008 р. на суму 19 800,00 грн., № 1705 від 06.03.2008 р. на суму 7 400,00 грн., № 1716 від 08.04.2008 р. на суму 14 370,00 грн., № 1730 від 07.05.2008 р. на суму 6 000,00 грн., № 1751 від 10.06.2008 р. на суму 2 630,00 грн., призначення платежів: “оплата кредиторських вимог по справі про банкрутство ТОВ “ДСЛК” № 23/476-б в Господарському суді м. Києва”.
Присутній в засіданні представник ініціюючого кредитора підтримав заявлене клопотання. Розпорядник майна заперечень не навів.
Розглянувши вказане клопотання, заслухавши учасників провадження у справі та дослідивши матеріали справи, суд не вбачає підстав для його задоволення, зважаючи на мотиви відхилення заяв Товариства обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” і Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” про відкликання грошових вимог до боржника, які були викладені вище, оскільки, на думку суду, дотримання місцевим господарським судом приписів ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України і врахування вказівок Вищого господарського суду України, викладених у постанові від 22.09.2010 р., вимагає повного з'ясування обставин справи, зокрема, дослідження правомірності підстав заявлення кредиторських вимог до боржника та їх обґрунтованості й доведеності, а тому припинення провадження у справі на даній стадії провадження у справі відповідно до заявленого клопотання є недоцільним та безпідставним. Крім того, припинення провадження у справі № 23/476-б-44/602-б за клопотанням ініціюючого кредитора видається неправомірною процесуальною дією, оскільки сплата боржником на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс” 120 000,00 грн. мала місце після укладення мирової угоди, хоча і з порушенням встановленого графіку, тобто на виконання її умов, про що свідчить посилання на ч. 3 ст. 39 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, тоді як ухвала про затвердження мирової угоди, у зв'язку з якою було припинено провадження у справі № 23/476-б, скасована.
У клопотанні від 18.01.2011 р. про припинення провадження у справі, заявленому боржником в особі його представника за довіреністю, йдеться про наявність усіх передумов для припинення провадження у справі в порядку п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, оскільки Товариство з обмеженою відповідальність “ДСЛК” повністю погасило кредиторські вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс”, а Товариство з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” і Товариство з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” відкликали свої заяви з кредиторськими вимогами до боржника.
Дане клопотання відхиляється судом, зважаючи на підстави відмови у задоволенні описаних вище заяв і клопотань.
Надалі, в ході судового засідання прокурором Генеральної прокуратури України було заявлено клопотання про усунення арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання повноважень розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальність “ДСЛК” з мотивів невиконання ним вимог суду.
Представник ініціюючого кредитора та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, розпорядник майна заперечували проти заявлених вимог. При цьому, представник ініціюючого кредитора та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, навів заперечення щодо участі прокурора у справі, вказуючи на відсутність на те відповідних процесуальних підстав.
Заслухавши пояснення та думку учасників провадження у справі, суд вважає за належне прийняти до уваги позицію Генеральної прокуратури України та залучити подане клопотання до матеріалів справи.
У ході обговорення обставин невиконання розпорядником майна покладених на нього судом обов'язків, зокрема, щодо подання документів і доказів, необхідних для проведення попереднього засідання у справі про банкрутство відповідно до вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, судом встановлено правомірність фактів, наведених прокурором Генеральної прокуратури України.
Так, ухвалами від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р. розпорядника майна боржника суд зобов'язував надати належним чином засвідчену копію ліцензії на право здійснення діяльності арбітражних керуючих, реєстр вимог кредиторів, складений відповідно до норм ст.ст. 13, 14, 15 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів” від 02.07.2010 р. № 788, письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів з посиланням на відповідні докази, витяги з відповідних реєстрів обтяжень рухомого та нерухомого майна стосовно активів боржника станом на липень 2011 року, відомості щодо наявності або відсутності у боржника заборгованості з заробітної плати, аліментів, авторської винагороди, пояснення щодо клопотання про припинення провадження у справі та заяв про відкликання грошових вимог.
Як зазначалося вище, на виконання вимог указаних ухвал розпорядник майна подав суду лише копію своєї ліцензії та письмові пояснення, що не стосуються розгляду справи у попередньому засіданні.
Представник ініціюючого кредитора та осіб, які заявили грошові вимоги до боржника зауважив суду про недостатність часу для подання документів і доказів за ухвалами від 12.07.2011 р. та 19.07.2011 р.
Посилання щодо недостатності часу для виконання вимог суду відхиляються судом, оскільки справа № 23/476-б була направлена на новий розгляд зі стадії попереднього засідання постановою Вищого Господарського суду України ще 22.09.2010 р., тобто арбітражний керуючий Титаренко М.О. мав достатньо часу для належної підготовки до попереднього засідання з врахуванням хронології процесуальних подій у справі.
Як слідує з Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” процедура розпорядження майном боржника та відповідно, призначення розпорядника майна в судовій процедурі банкрутства відбувається з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів.
Згідно зі ст. ч ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів.
Відповідно до ч. 9 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” розпорядник майна зобов'язаний розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку; вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку; повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів або про відмову визнання вимог боржником; вживати заходів для захисту майна боржника; аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до банкрутства; надавати господарському суду звіт про свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника, пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника тощо.
Арбітражним керуючим Титаренком М.О. не подано суду доказів проведення ним аналізу фінансового стану підприємства, дослідження фінансової, господарської та інвестиційної діяльності боржника, його становища на товарних ринках, не подано жодного звіту про свою діяльність, не сформовано пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника. Крім того, ліквідатором не доведено вчинення ним дій щодо повернення кредиторів і боржника у попередній стан після скасування в касаційному порядку ухвали про затвердження мирової угоди у справі № 23/476-б.
Частиною 10 ст. 13 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачено, що при здійсненні своїх повноважень розпорядник майна зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси боржника та його кредиторів.
У ч. 9 ст. 3-1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” встановлено, що невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.
Тобто, з аналізу наведених норм слідує, що господарський суд здійснює нагляд за діяльністю призначеного ним у справі арбітражного керуючого (розпорядника майна) та наділений повноваженнями, згідно з якими за власною ініціативою може усунути арбітражного керуючого від виконання ним своїх обов'язків.
Дана правова позиція суду відповідає правовій позиції Вищого господарського суду України (див.: постанову від 15.03.2006 р. у справі № 8/57).
Оскільки матеріалами справи та фактичними обставинами справи стверджується факт невиконання розпорядником майна обов'язків, покладених на нього як законодавством, так і судом, не вчинення дій щодо захисту інтересів боржника і його можливих кредиторів, суд вважає за належне усунути арбітражного керуючого Титаренка М.О. від виконання обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”. З метою забезпечення належного здійснення процедури відновлення платоспроможності боржника, суд вважає за доцільне звернутися до державного органу з питань банкрутства для отримання пропозицій щодо кандидатури розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”.
На підставі викладеного, керуючись Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 32, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “О.К. та Партнери” від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника залишити без задоволення.
2. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” від 14.01.2011 р. про відкликання заяви з кредиторськими вимогами до боржника залишити без задоволення.
3. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “Леді Плюс” від 17.01.2011 р. про припинення провадження у справі № 23/476-б-44/602-б залишити без задоволення.
4. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК” від 18.01.2011 р. про припинення провадження у справі залишити без задоволення.
5. Усунути арбітражного керуючого Титаренка Миколу Олександровича від виконання обов'язків розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”.
6. Зобов'язати Управління з питань банкрутства у м. Києві та Київській області Державного департаменту з питань банкрутства надати суду письмові пропозиції щодо кандидатури розпорядника майна Товариства з обмеженою відповідальністю “ДСЛК”.
7. Зобов'язати боржника надати суду:
- довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців станом на серпень 2011 року;
- бухгалтерський баланс станом на останню звітну дату;
- відомості останньої інвентаризації, докази наявності або відсутності майна, за рахунок якого можливе погашення вимог кредиторів;
- мотивовані письмові пояснення щодо визнання або відхилення грошових вимог, заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю “О.К. та партнери” і Товариством з обмеженою відповідальністю “РосУкрЕнерго” з посиланням на належні докази на підтвердження своєї правової позиції, письмові відомості;
- докази щодо заборгованості підприємства з виплати авторської винагороди, заробітної плати, аліментів та вимог кредиторів, що забезпечені заставою;
- докази на підтвердження вжиття заходів щодо повернення майна підприємства, переданого за мировою угодою, затвердженою ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р., що була скасована постановою Вищого господарського суду від 22.09.2010 р. або ж письмові відомості щодо вжитих заходів.
8. Наступне судове засідання у справі № 23/476-6-44/602-б призначити на 05.09.2011 р. на 10:20. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду міста Києва в залі судових засідань № 35.
9. Викликати у засідання суду представників боржника, ініціюючого кредитора, осіб, які заявили грошові вимоги до боржника, прокурора Генеральної прокуратури України.
10. Копію ухвали надіслати до Генеральної прокуратури України та прокуратури Шевченківського району м. Києва.
11. Попередити сторін про відповідальність за ухилення від вчинення дій покладених господарським судом на сторону, передбачену п. 5 ст. 83 ГПК України, про можливість розгляду справи відповідно до положень ст. 75 ГПК України за наявними у ній матеріалами, а також позивача - про зміст норм п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України. Звернути увагу сторін на обмеженість процесуального строку вирішення спору та обов'язковість судового рішення, яким є дана ухвала.
Суддя Л.В. Омельченко