ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 6/49321.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод»
До відповідача Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»
Треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,
1) товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»
2) товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т»
3) товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто»
4) приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1
Про визнання виконавчого напису № 3034 таким, що не підлягає виконанню
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу
від позивача ОСОБА_2 (за дов.)
від відповідача ОСОБА_3 (за дов.)
від третіх осіб не з'явились
До господарського суду міста Києва звернулося з позовом товариство з обмеженою відповідальністю «ХК «Кременчуцький автоскладальний завод»до публічного акціонерного товариства «Сведбанк»про визнання виконавчого напису № 3034 від 27.08.2009 р. нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Позовні вимоги мотивовані наступними обставинами.
Як стало відомо позивачу, відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 21636760 від 29.09.2010 р..
Підставою для відкриття виконавчого провадження став виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 за № 3034, вчинений 27.08.2010 р. Даний виконавчий напис нотаріусу був вчинений на підставі іпотечного договору, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, ОСОБА_4 05.12.2007 р. за реєстровим № 11714, згідно з яким позивачем, як майновим поручителем ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод», ТОВ «Автосервіс-Т, ТОВ «ІНТЕР-АВТО»(позичальників), було передано в іпотеку відповідачу частину відкритих складів для зберігання автомобілів з дільницею передпродажної підготовки автомобілів, що знаходяться за адресою: Полтавська область, Крюківський район, м. Кременчук, вул. Салганна, 14-А, як забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами, укладеними між відповідачем та ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод»- № 54/07 від 05.12.2007 р., ТОВ «Автосервіс-Т»- № 66/59766-КЛ від 05.12.2007 р., ТОВ «Інтер-Авто»- №65/59765-КЛ від 05.12.2007 р..
В постанові зазначено, що дане примусове виконання відкрито в зв'язку з боргом ТОВ «Кременчуцький автоскладальний завод»за кредитним договором № 54/07 від 05.12.2007 р..
У той же час, за твердженням позивача, ним, як майновим поручителем позичальників, з відповідачем не погоджувалась будь-яка сума боргу.
Позичальниками також не направлялось на адресу позивача будь-яких повідомлень про неможливість виконання ними своїх зобов'язань перед відповідачем та не надходило прохань про виконання позивачем за них вказаних зобов'язань.
Крім того, у відповідача не було підстав стверджувати про наявність у нього документів, підтверджуючих безспірність заборгованості, оскільки господарським судом Полтавської області (справа № 13/63) винесено рішення, яким позовні вимоги публічного акціонерного товариства «Сведбанк»задоволено, крім іншого, також звернено стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 05.12.2007 р. за реєстровим № 11718. Отже, відповідач на день вчинення оспорюваного виконавчого напису вже застосував інший спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки -звернувся до господарського суду Полтавської області з відповідним позовом.
Ухвалою суду від 22.10.2010 р. було порушено провадження у справі №6/493, залучено до участі у справі як третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, товариство з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод», товариство з обмеженою відповідальністю «Автосервіс-Т», товариство з обмеженою відповідальністю «Інтер-Авто», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1.
Позивач звернувся з клопотанням про вжиття заходів до забезпечення позову.
Ухвалою суду від 22.10.2010 р. вжито заходів до забезпечення позову в порядку ст. ст. 66, 67 ГПК України.
Відповідач у поданому суду відзиві позовні вимоги відхилив у повному обсязі, зазначивши, що нотаріусу були надані всі необхідні документи для підтвердження безспірності заборгованості, а оскільки чинним законодавством не заборонено застосування одночасно двох механізмів захисту порушеного права, звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості не .
Третя особа-3 у наданому суду відзиві позовні вимоги відхилила, зазначивши що виконавчий напис вчинено з дотриманням усіх вимог чинного законодавства.
Ухвалою суду від 29.11.2010 р. розгляд справи відкладено до 16.12.2010 р..
У судовому засіданні представник позивача подав копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 12.10.2010 р. № 13/63 про прийняття до провадження апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" на рішення господарського суду Полтавської області від 20.09.2010 р. у справі № 13/63.
Ухвалою суду від 16.12.2010 р. провадження у справі № 6/493 зупинено до вирішення Харківським апеляційним господарським судом справи № 13/63.
Відповідач звернувся до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення.
Ухвалою суду від 14.06.2011 р. було поновлено провадження у справі, розгляд останньої призначено на 07.07.2011 р..
Представники позивача та третіх осіб у судове засідання не з'явились.
До суду надійшло клопотання від позивача про відкладення розгляду справи.
Клопотання судом задоволено. Розгляд справи відкладено на 21.07.2011 р..
Представник третіх осіб в судове засідання 21.07.2011 р. не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд встановив:
05.12.2007 р. між акціонерним комерційним банком "ТАС-Комерцбанк", (правонаступник публічне акціонерне товариство "Сведбанк") (банком) та товариством з обмеженою відповідальністю "Кременчуцький автоскладальний завод" (позичальником) було укладено кредитний договір № 54/07 (далі -кредитний договір).
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 2 від 31.07.2008 р.) ліміт кредитної лінії, встановлений в базовій валюті, дорівнював 23147468,00 доларів США. Термін користування (термін безперервного використання) кожною окремою частиною кредитної лінії становить 3 (три) календарних місяці. Облік зазначеного терміну починається з дня списання суми відповідного траншу з позичкового рахунку позичальника.
Згідно з п. 1.3 кредитного договору строк користування кредитною лінією: з 05 грудня 2007 року по 04 грудня 2009 року включно.
Відповідно до п. 1.4 кредитного договору (в редакції додаткової угоди № 3 від 29.10.2008 р. плата за користування кредитною лінією (процентна ставка) була встановлена наступним чином:
- за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США з періодом безперервного використання кредитних коштів строком 3 (три) календарних місяці -13 % річних;
- за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у гривні з періодом безперервного використання кредитних коштів строком 3 (три) календарних місяці - 22 % річних;
- процентна ставка за користування коштами в межах окремої частини кредитної лінії у доларах США та/або у гривні підвищується на 1% річних у разі недотримання умов кредитного договору щодо кредитового обороту, сум операцій позичальника з купівлі-продажу іноземної валюти та порушення п.п. 5.6. п. 5 та/або 7.6. кредитного договору.
Пунктом 3.3. кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитною лінією сплачуються щомісячно до 05 числа кожного місяця (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредитної лінії.
Виконання зобов'язання позичальника за кредитним договором забезпечено іпотечним договором від 05.12.2007 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 (далі - іпотечний договір), укладеним між банком та товариством з обмеженою відповідальністю «ХК "Кременчуцький автоскладальний завод" (іпотекодавцем), про що зазначено у розділі 5.1 кредитного договору.
Пунктом 2 іпотечного договору передбачено, що іпотекодавець надав банку в іпотеку майно належне йому на праві власності: будівлі і споруди, що знаходяться за адресою: Полтавська обл., м. Кременчук, вул.. Салганна, 14-А (далі -предмет іпотеки), загальною балансовою вартістю 9671366,27 грн. .
За умовами п. 10.3 іпотечного договору у разі невиконання позичальником умов кредитного договору банку надано право, задовольнити в повному обсязі забезпечені іпотекою вимоги і звернути стягнення на предмет іпотеки.
Матеріалами справи підтверджується невиконання позичальником умов кредитного договору: непогашення чергової заборгованості за кредитною лінією відповідно до встановленого графіку та несплата відсотків за користування кредитними коштами.
28.04.2010 р. банк листом № 46 звернувся до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Порядок вчинення виконавчих написів регулюється Законом України «Про нотаріат»та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. (далі -Інструкція).
Статтею 87 Закону України «Про нотаріат»та п. 282 Інструкції, передбачено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 Закону України «Про нотаріат»нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.
Пунктом 286 Інструкції встановлено, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р..
Відповідно до п. 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.4849 р. № 1172, для одержання виконавчого напису за нотаріально посвідченими угодами подаються: оригінал нотаріально посвідченої угоди; документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов'язання.
28.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 1254, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 207122225,04 грн.
26.08.2010 р. банк листом № 26/08-11714 звернувся із заявою до нотаріуса для вчинення виконавчого напису про повторне вчинення виконавчого напису в зв'язку зі збільшенням суми заборгованості.
До заяви було надано розрахунок заборгованості товариства з обмеженою відповідальністю «Кременчуцький автоскладальний завод»станом на 12.08.2010 р.; оригінал іпотечного договору; виписки за рахунками, що були відкриті для обліку розрахунків за кредитним договором; установчі документи банку; меморіальні ордери, що підтверджують видачу кредиту.
28.04.2010 р. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 було вчинено виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 3034, яким запропоновано звернути стягнення на предмет іпотеки. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки запропоновано задовольнити вимоги банку у розмірі 249320997,80 грн. Строк, за який проводиться стягнення за виконавчим написом з 04.03.2009 р. по 12.08.2010 р. (далі - виконавчий напис).
Станом на 12.08.2010 р. заборгованість становила 249320997,80 грн., з яких 68565631,96 грн. заборгованість по кредиту, 23976754,53 грн. - проценти за користування кредитом, 22792444,90 грн. пеня, що підтверджується наданими в матеріали справи доказами.
Оскільки іпотечним договором передбачено право банку на звернення стягнення на предмет іпотеки, виконавчий напис не суперечить ст. 590 Цивільного кодексу України.
Статтею 1 Господарського процесуального Кодексу України передбачено право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Сторона самостійно обирає спосіб захисту свого порушеного права.
Законом в даному випадку не заборонено для захисту порушеного права звернення до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором після звернення стягнення за майно шляхом вчинення виконавчого напису.
Згідно зі ст. 32 Господарського процесуального Кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті ст. 33 Господарського процесуального Кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Виконавчий напис було вчинено, оскільки подані нотаріусу документи (оригінал договору, виписки за рахунками), які підтверджували безспірність заборгованості боржника перед стягувачем (відповідачем) та встановлювали прострочення виконання зобов'язання.
Таким чином, судом встановлено, що виконавчий напис вчинено з додержанням Порядку вчинення виконавчих дій нотаріусами та умов, передбачених Договором.
Позивачем не надано доказів спірності та неправильності зазначених у виконавчому написі вимог.
Вищенаведені обставини свідчать про те, що оскаржуваний виконавчий напис вчинений відповідно до вимог чинного законодавства України, а тому у господарського суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Вжиті ухвалою суду від 22.10.2010 р. заходи забезпечення позову підлягають скасуванню в порядку ст. 68 ГПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 68, 82-85 ГПК України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою суду від 22.10.2010 р..
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 27.07.2011 р.