ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 57/12219.07.11
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12"
про стягнення 12 698,09 грн.
Суддя Гулевець О.В.
Представники сторін:
Від позивача: ОСОБА_1 (Дов.)
Від відповідача: не з'явився
У судовому засіданні 19.07.2011р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ" звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною вимогою про стягнення з Відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" 12698,00 грн. заборгованості за договором поставки № 13е-10 від 15.01.2010 року, 126,98 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати товару відповідно до договору поставки № 13е-10 від 15.01.2010р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2011р. порушено провадження у справі № 57/122 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 31.05.2011р.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.05.2011р. розгляд справи № 57/122 відкладено на 14.06.2011р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2011р. розгляд справи № 57/122 відкладено на 05.07.2011р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011р. продовжено строк вирішення спору у справі № 57/122.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2011р. розгляд справи № 57/122 відкладено на 19.07.2011р. в зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача та необхідністю витребування у позивача додаткових документів по справі.
19.07.2011р. у судовому засіданні представник Позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ" надав суду додаткові документи по справі, підтримав вимоги та просив їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення.
Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (витяг станом на 01.05.2011р. наявний у матеріалах справи).
Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи і матеріали, додані до позову, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, вислухавши представника позивача, суд
15 січня 2010 року між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ" та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" був укладений Договір поставки № 13е-10 (далі - Договір).
Відповідно до умов п. 1.1. Договору Позивач (Постачальник) зобов'язується поставити та передати у власність Відповідачу (Покупцю), а Відповідач (Покупець) - прийняти та оплатити товар у повному розмірі на умовах та в порядку, визначених цим Договором.
Позивач пояснив, що ним належним чином виконувалися зобов'язання за Договором, тоді як Відповідач свої зобов'язання за Договором щодо оплати поставленого Позивачем товару належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 12093,42 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог Позивач посилається на те, що ним на виконання умов Договору в період з 02.02.2010р. по 23.06.2010р. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 16404,20 грн. на підставі видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- накладна № е-000000115 від 02.02.2010р. на суму 728,47 грн.;
- накладна № е-000000340 від 10.03.2010р. на суму 1010,05 грн.;
- накладна № е-000000382 від 13.03.2010р. на суму 1045,43 грн.;
- накладна № е-000000421 від 19.03.2010р. на суму 2690,18 грн.;
- накладна № е-000000595 від 14.04.2010р. на суму 2750,98 грн.;
- накладна № е-000000656 від 22.04.2010р. на суму 1692,11 грн.;
- накладна № е-000000710 від 28.04.2010р. на суму 711,53 грн.;
- накладна № е-000000781 від 08.05.2010р. на суму 640,68 грн.;
- накладна № е-000000825 від 14.05.2010р. на суму 1623,29 грн.;
- накладна № е-000000915 від 21.05.2010р. на суму 1153,12 грн.;
- накладна № е-000000929 від 28.05.2010р. на суму 728,11 грн.;
- накладна № е-000001159 від 11.06.2010р. на суму 476,16 грн.;
- накладна № е-000001268 від 23.06.2010р. на суму 1154,09 грн.
Відповідно до умов п. 5.2. Договору Відповідач (Покупець) зобов'язувався оплачувати поставлений товар протягом 21 календарного дня з моменту поставки товару.
Таким чином, враховуючи умови Договору, Відповідач зобов'язаний був оплатити поставлений Позивачем товар в повному обсязі в строк до 13.07.2010р.
Проте, в порушення умов Договору, Відповідач оплатив поставлений Позивачем товар лише частково в сумі 4222,86 грн., що підтверджується наявними в справі копіями платіжних доручень.
20 серпня 2010 року Позивач надіслав на адресу Відповідача претензію вих. № 19/08-1 від 19.08.2010р., в якій просив оплатити заборгованість за поставлений товар в семиденний термін з моменту отримання претензії.
Вищевказану претензію Відповідач отримав 25.08.2010р., що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, проте, залишив її без відповіді та задоволення.
У зв'язку з наведеним, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 12093,42 грн. - заборгованості за договором поставки № 13е-10 від 15.01.2010р.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 265 Господарського кодексу України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Проаналізувавши докази, наявні в матеріалах справи, пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у частині, відповідно визнає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, з огляду на наступне.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В позовній заяві Позивач стверджує, що ним на виконання умов Договору в період з 02.02.2010р. по 23.06.2010р. було поставлено Відповідачу товар на загальну суму 16404,20 грн. на підставі видаткових накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи:
- накладна № е-000000115 від 02.02.2010р. на суму 728,47 грн.;
- накладна № е-000000340 від 10.03.2010р. на суму 1010,05 грн.;
- накладна № е-000000382 від 13.03.2010р. на суму 1045,43 грн.;
- накладна № е-000000421 від 19.03.2010р. на суму 2690,18 грн.;
- накладна № е-000000595 від 14.04.2010р. на суму 2750,98 грн.;
- накладна № е-000000656 від 22.04.2010р. на суму 1692,11 грн.;
- накладна № е-000000710 від 28.04.2010р. на суму 711,53 грн.;
- накладна № е-000000781 від 08.05.2010р. на суму 640,68 грн.;
- накладна № е-000000825 від 14.05.2010р. на суму 1623,29 грн.;
- накладна № е-000000915 від 21.05.2010р. на суму 1153,12 грн.;
- накладна № е-000000929 від 28.05.2010р. на суму 728,11 грн.;
- накладна № е-000001159 від 11.06.2010р. на суму 476,16 грн.;
- накладна № е-000001268 від 23.06.2010р. на суму 1154,09 грн.
Проте, дослідивши вищевказані видаткові накладні, суд встановив, що з врахуванням виправлень, які містяться у зазначених накладних, загальна сума поставки товару дорівнює 16099,59 грн., а не 16404,20 грн., як зазначає Позивач.
Крім того, суд зауважує, що вищевказані видаткові накладні належним чином не оформлені, оскільки не містять печатки Відповідача. Проте, зважаючи на те, що в матеріалах справи наявні докази часткової оплати зазначених накладних (копії платіжних доручень № 586 від 24.03.2010р. на суму 1010,41 грн., № 621 від 26.03.2010р. на суму 1040,45 грн., № 734 від 06.04.2010р. на суму 2172,00 грн.), а також копії податкових декларацій Позивача з податку на додану вартість, в яких відображені суми поставок за вказаними видатковими накладними, суд приходить до висновку, що Позивачем документально підтверджено факт поставки Відповідачу товару на загальну суму в розмірі 16099,59 грн.
Таким чином, враховуючи часткову оплату товару в розмірі 4222,86 грн., заборгованість Відповідача за договором поставки № 13е-10 від 15.01.2010р. за розрахунком суду складає 11876,73 грн. (16099,59 грн. - 4222,86 грн.).
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про стягнення з Відповідача заборгованості поставлений товар по договору поставки № 13е-10 від 15.01.2010р. підлягають частковому задоволенню в сумі 11876,73 грн.
Крім того, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача за порушення виконання грошового зобов'язання 604,67 грн. штрафу.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (п. 1 ст. 612 ЦК України).
Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 7.3. Договору у випадку несвоєчасної оплати товару Покупець (Відповідач) зобов'язаний сплатити Постачальнику (Позивачу) штраф в розмірі 5% від вартості неоплаченого товару.
Як вбачається з розрахунку, що міститься в матеріалах справи, Позивачем заявлено до стягнення 604,67 грн. штрафу, розрахованого виходячи із суми заборгованості в сумі 12093,42 грн.
Проте, враховуючи, що позовні вимоги про стягнення з Відповідача основного боргу задоволені частково, вимоги Позивача про стягнення штрафу підлягають задоволенню частково на суму боргу в розмірі 11876,73 грн.
За розрахунком суду розмір штрафу становить - 593,84 грн.
Відповідач в судове засідання не з'явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.
Оскільки Відповідач не скористався правом участі у судовому засіданні, не подав відзив на позов та наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення спору по суті, суд, всебічно і ґрунтовно дослідивши всі обставини справи з врахуванням наданих доказів прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, зокрема витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу та сплату державного мита, при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Крім того, на підставі ст. 47 ГПК України підлягає частковому поверненню Позивачу державне мито в розмірі 53,02 грн. на підставі нижчевикладеного:
Відповідно до вимог п. 2 ст. 3 Декрету КМУ "Про державне мито" із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України, сплачується державне мито у розмірі 1 % від ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (не менше 102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, за подання даної позовної заяви (ціна позову 12698,09 грн.) Позивачу необхідно було сплатити державне мито в розмірі 126,98 грн.
Як вбачається з квитанції № 16 від 30.09.2010р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, Позивачем було сплачено державне мито в розмірі 180,00 грн.
Згідно з ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" сплачене державне мито підлягає поверненню частково або повністю у випадках, зокрема, внесення мита в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, про повернення Позивачеві державного мита в сумі 53,02 грн., внесеного в більшому розмірі, ніж передбачено чинним законодавством.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Елефант-12" (01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 13/135; ідентифікаційний код 36351631; р/р 26006000599201 в ВАТ "Сведбанк", МФО 300164; або з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ" (юридична адреса: 02225, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 21, кв. 37; фактична адреса: 02066, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 32661165; р/р 26002060425823 в Київській філії ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 321842) 11876 (одинадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 73 коп. основного боргу, 593 (п'ятсот дев'яносто три) грн. 84 коп. штрафу, 124 (сто двадцять чотири) грн. 70 коп. державного мита та 231 (двісті тридцять одна) грн. 77 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
4. В іншій частині позовних вимог відмовити.
5. Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едельвейс-ТВ" (юридична адреса: 02225, м. Київ, просп. Маяковського, буд. 21, кв. 37; фактична адреса: 02066, м. Київ, вул. Магнітогорська, буд. 1; ідентифікаційний код 32661165; р/р 26002060425823 в Київській філії ПАТ КБ "ПриватБанк", МФО 321842) 53 (п'ятдесят три) грн. 02 коп. зайво сплаченого державного мита, перерахованого квитанцією № 16 від 30.09.2010р., оригінал якої знаходиться в матеріалах справи № 57/122.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя О.В. Гулевець
Дата підписання рішення: 25.07.2011р.