01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" серпня 2011 р. Справа № 16/095-11
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Приватного підприємства «Тонус-М», м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”, с. Іванковичі,
Васильківський район
про стягнення 839 605,41 грн.
зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю „ВВС-ЛТД”,
с. Іванковичі, Васильківський район
до Приватного підприємства «Тонус-М», м. Дніпропетровськ
про визнання договору купівлі-продажу недійсним
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) -ОСОБА_1,
довіреність від 08.07.2011 р., представник;
від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) -ОСОБА_2,
довіреність від 30.06.2011 р., представник
Суть спору:
Приватним підприємством "Тонус-М" (надалі -позивач) заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (надалі - відповідач) про стягнення 839 605,41 грн., з яких 759 208,10 грн. основний борг, 41 310,33 грн. пені, 31 600,00 грн. інфляційних та 7 486,98 грн. 3% річних.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар за договором купівлі-продажу № 48 від 25.10.2010 р., який укладений між ПП "Тонус-М" та ТОВ "ВВС-ЛТД".
Ухвалою господарського суду Київської області від 25.06.2011 р. було порушено провадження у справі № 16/095-11 та призначено її розгляд на 12.07.2011 р.
12.07.2011 р. на адресу господарського суду Київської області від ТОВ «ВВС-ЛТД»надійшла зустрічна позовна заява до ПП «Тонус-М»про визнання договору купівлі-продажу № 48 від 25.10.2010 р., укладеного між сторонами, недійсним.
Ухвалою господарського суду Київської області від 12.07.2011 р. порушено провадження у справі за зустрічним позовом ТОВ «ВВС-ЛТД»до ПП «Тонус-М»про визнання договору купівлі-продажу недійсним та прийнято зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом ПП «Тонус-М»до ТОВ «ВВС-ЛТД»про стягнення 839 605,41 грн.
Представником відповідача за первісним позовом подано клопотання (вх. № суду 9467 від 12.07.2011 р.) про фіксацію судового процесу, яке судом задоволено, здійснюється фіксування розгляду справи № 16/095-11 з допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Через канцелярію суду (вх. № 9466 від 12.07.2011 р.) відповідач за первісним позовом надав відзив на первісний позов, в якому первісний позов не визнає з підстав, викладених у відзиві, а саме, що накладні, додані до матеріалів справи з боку позивача підписані невідомими особами, а з боку відповідача підписані особами, які не уповноважені ТОВ «ВВС-ЛТД»на укладення невід'ємних частин Договору, якими є накладні на отримання товару, а не підписання в установленому порядку накладних, як додатків до Договору, підтверджує факт не визначення сторонами Договору строку оплати за Договором; ТОВ «ВВС-ЛТД»не здійснювало позивачу за первісним позовом замовлення товару, а формування накладних можливе лише на підставі замовлення відповідача за первісним позовом, тому між сторонами непогоджена кількість та асортимент продукції.
В судовому засіданні 09.08.2011 р. представник позивача за первісним позовом просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) надав відзив на зустрічний позов, в якому зустрічний позов не визнає з підстав, викладених у відзиві.
Через канцелярію суду (вх. № 10911 від 09.08.2011 р.) позивач за первісним позовом надав заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на грошові кошти відповідача за первісним позовом в межах ціни позову на рахунках в банках. Зазначена заява залишається судом без задоволення.
В судовому засіданні 09.08.2011 р. відповідач за первісним позовом надав клопотання про витребування нових доказів у даній справі, а саме документів, які б підтверджували повноваження на підписання невід'ємних частин оскаржуваного договору та клопотання про відкладення розгляду даної справи, вказані клопотання господарським судом залишаються без задоволення, як необґрунтовані належними та допустимими доказами, оскільки позивачем за первісним позовом надано докази, які він хотів надати, а судом буде надано їм належну оцінку; відповідач за первісним позовом не зазначив конкретно які саме документи необхідно витребувати від позивача за первісним позовом.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судових засіданнях представників сторін, суд
встановив:
25.10.2010 р. між ПП "Тонус-М" («продавець», надалі -позивач за первісним позовом) та ТОВ "ВВС-ЛТД" («покупець», надалі -відповідач за первісним позовом) було укладено Договір купівлі-продажу № 48 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач продає, а відповідач купує лікарські засоби та засоби косметичної промисловості (надалі -товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна за товар зазначається у гривнях.
Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця. Позивач зобов'язаний на будь-яких вихідних документах вказувати номер замовлення відповідача (п. 2.5 Договору). Відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню (п. 2.7 Договору). Датою поставки товару є дата підписання відповідачем накладної на товар.
Згідно п. 5.1 Договору відповідач за первісним позовом здійснює оплату за товар не пізніше строків, вказаних у видаткових накладних, складених продавцем. Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.2 Договору).
Відповідно до п. 9.1 Договору договір набирає чинність з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками та діє до 31 грудня 2010 року, а щодо зобов'язань за договором -до повного їхнього виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п. 9.2 Договору).
На виконання вищезазначеного Договору за заявками відповідача за первісним позовом, зробленими в електронному вигляді за допомогою інтернету, позивач за первісним позовом передав у власність відповідача за первісним позовом товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткових накладних: № РН-0000027 від 26.10.2010 р. на суму 125 620,80 грн., № РН-0000009 від 10.11.2010 р. на суму 44 850,00 грн., № РН-0000022 від 23.11.2010 р. на суму 112 550,40 грн., № РН-0000007 від 08.12.2010 р. на суму 94 790,40 грн., № РН-0000014 від 17.12.2010 р. на суму 89 700,00 грн., № РН-0000016. від 22.12.2010 р. на суму 290 784,00 грн., № РН-0000002 від 02.03.2011 р. на суму 100 912,50 грн., загалом товару було передано на суму 859 208,10 грн. Вказані накладні підписані повноважними представниками сторін. Видаткові накладні зі сторони позивача за первісним позовом підписані директором Бражко О.Г. та засвідчені відбитком печатки позивача за первісним позовом. У зазначених накладних є посилання на номер та дату Договору, укладеного між сторонами. Перелічені у накладних найменування товарів підпадають під п. 1.1 Договору купівлі-продажу № 48 від 25.10.2010 р. У всіх видаткових накладних зазначено строк оплати -75 днів.
Відповідно до приписів ст. 237 ЦК України, представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Відповідно до п. 11 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітража при Раді Міністрів СРСР від 15.07.1965р. № П-6, приймання товарів мають право здійснювати робітники отримувача (покупця), уповноважені на то керівництвом підприємства-отримувача, і ці працівники повинні відноситись до категорії матеріально-відповідальних осіб. Відпуск товарно-матеріальних цінностей покупцям або передача їх безоплатно здійснюється підприємствами тільки на підставі доручень отримувачів (покупців).
Порядок використання доручень регулюється наказом Міністерства фінансів України від 16.05.96 р. № 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих та використаних доручень на отримання цінностей" (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12.06.96 р. № 293/1318). Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.
Факт отримання відповідачем за первісним позовом - ТОВ "ВВС-ЛТД" товару підтверджується наявними в матеріалах справи копіями згаданих накладних, які містять підпис уповноваженої особи відповідача та відтиск штампа відповідача в графі "прийняв" та копіями довіреностей № 15083 від 27.10.2010 р., № 15537 від 12.11.2010 р., № 15971 від 25.11.2010 р., № 16216 від 09.12.2010 р., № 16432 від 20.12.2010 р., № 16468 від 23.12.2010 р., № 428 від 04.03.2011 р., які видані відповідачем за первісним позовом на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом. Зазначені довіреності підписані керівником і головним бухгалтером відповідача за первісним позовом та засвідчені відбитком печатки відповідача за первісним позовом.
Як свідчать матеріали справи, підписання накладних з боку відповідача в якості покупця здійснено представниками ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які діяли на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей (типова форма № М-2) перелічених вище.
Згідно ст. 239 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє.
За переданий йому товар відповідач за первісним позовом розрахувався частково, так платіжним дорученням № 1485 від 01.03.2011 р. відповідач за первісним позовом сплатив позивачу за первісним позовом 100 000,00 грн. з призначенням платежу: «оплата за медтовари згідно накладної № 27 від 26.10.2010 р.».
В порушення своїх договірних зобов'язань (п. 5.1 Договору) відповідач за первісним позовом не оплатив вартість отриманого товару у повному обсязі.
Відповідач за первісним позовом не довів належними доказами неотримання товару за вказаними накладними тими особами, що зазначені у довіреностях.
Претензії та повідомлення відповідача за первісним позовом про порушення продавцем умов договору до суду не надано.
Позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом з претензією вих. № 199 від 17.05.2011 р. про сплату заборгованості (копія претензії та докази направлення/отримання в матеріалах справи), яка залишена відповідачем за первісним позовом без реагування.
З огляду на вищезазначені обставини, судом встановлено факт неналежного виконання ТОВ "ВВС-ЛТД" своїх зобов'язань за Договором, за умови поставки ПП "Тонус-М" товару на суму 759 208,10 грн. = 859 208,10 грн. (вартість отриманого товару) -100 000,00 грн. (вартість сплаченого товару).
Згідно частини першої та частини сьомої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).
Якщо покупець відмовився прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 692 ЦК України).
Позивач за первісним позовом зазначає, що товар у повному обсязі не оплачений, а тому сума боргу ТОВ "ВВС-ЛТД" за поставлений товар складає 759 208,10 грн. Матеріалами справи вказане твердження підтверджується, а відповідачем не спростовано, доказів оплати відповідачем до суду не надано.
Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога про стягнення з відповідача за первісним позовом 759 208,10 грн. заборгованості за поставлений товар підлягає задоволенню.
Окрім цього, позивач просить стягнути з відповідача також пеню за період з 11.01.2011 р. по 20.06.2011 р. (розрахунок пені зроблений позивачем за кожною накладною окремо), яка за розрахунком позивача, який міститься в матеріалах справи, становить 41 310,33 грн.
Як встановлено ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Згідно п. 7.1 Договору, за порушення строків оплати товару, відповідач за первісним позовом сплачує позивачу за первісним позовом пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.96 р. № 543/96-ВР, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.
Розрахунок пені, зроблений позивачем за первісним позовом, є невірним, оскільки при здійсненні розрахунку позивач за первісним позовом не врахував того, що відповідач за первісним позовом 01.03.2011 р. сплатив 100 000,00 грн. за видатковою накладною РН-0000027 від 26.10.2010 р., і тому з 02.03.2011 р. сума боргу за зазначеною накладною, на яку нараховується пеня, зменшилась до 25 620,80 грн.
Судом зроблено розрахунок пені відповідно до якого до стягнення підлягає пеня в сумі 36 068,06 грн.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача за первісним позовом, що знаходиться в матеріалах справи, інфляційні втрати складають 31 600,00 грн. за період з 11.01.2011 р. по 20.06.2011 р., а 3% річних складають 7 486,98 грн. за період з 11.01.2011 р. по 20.06.2011 р.
Розрахунок позивача за первісним позовом є невірним, оскільки, як зазначалось раніше, при здійсненні розрахунку позивач за первісним позовом не врахував того, що відповідач за первісним позовом 01.03.2011 р. сплатив 100 000,00 грн. за видатковою накладною РН-0000027 від 26.10.2010 р., і тому з 02.03.2011 р. сума боргу за зазначеною накладною, на яку нараховуються інфляційні та 3% річних, зменшилась до 25 620,80 грн.
Судом зроблено розрахунок відповідно до якого до стягнення підлягає інфляційні в сумі 27 573,64 грн. та 3% річних в сумі 6 980,92 грн.
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Позивачем за первісним позовом дотримано вимог даної норми процесуального законодавства і подано всі докази на підтвердження своїх позовних вимог.
Відповідачем за первісним позовом не спростовано факту передачі йому товару та факту існування заборгованості перед позивачем.
За таких обставин суд вважає, що первісні позовні вимоги ПП "Тонус-М" є обґрунтованими, документально підтверджуються, і відповідно підлягають задоволенню частково, а саме 759 208,10 грн. основного боргу, 36 068,06 грн. пені, 27 573,64 грн. інфляційних та 6 980,92 грн. 3% річних.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на відповідача за первісним позовом пропорційно задоволених вимог.
Позовні вимоги за зустрічним позовом обґрунтовані невідповідністю договору купівлі-продажу № 48 від 25.10.2010 р., який укладений між ПП "Тонус-М" та ТОВ "ВВС-ЛТД" вимогам законодавства.
Згідно з частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України та іншими нормативно -правовими актами.
Приписами частини першої статті 180 ГК України передбачено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода (частина друга статті 180 ГК України).
Відповідно до частини третьої статті 180 ГК України, при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.
Відповідно до частини першої, п'ятої статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою, шостою статті 203 ЦК України.
25.10.2010 р. між ПП "Тонус-М" («продавець») та ТОВ "ВВС-ЛТД" («покупець») було укладено договір купівлі-продажу № 48 (надалі - Договір), відповідно до умов якого позивач за первісним позовом продає, а відповідач за первісним позовом купує лікарські засоби та засоби косметичної промисловості (надалі -товар), в асортименті, кількості та за цінами, що вказані у видаткових накладних (специфікаціях), які є невід'ємною частиною цього Договору. Ціна товару зазначається у гривнях (п. 1.1 Договору). Загальна ціна Договору складається із сум, вказаних у видаткових накладних (п. 1.2 Договору).
Відповідно до п. 2.1 Договору поставка товару здійснюється окремими партіями на підставі замовлень покупця. Відпуск товару здійснюється на підставі накладної, яка має відповідати замовленню (п. 2.7 Договору). Датою передачі товару вважається дата підписання відповідачем за первісним позовом накладної на товар (п. 2.8 Договору).
Згідно п. 5.1 Договору відповідач за первісним позовом здійснює оплату за товар не пізніше строків вказаних у видаткових накладних (у всіх накладних зазначено 75 календарних днів від дати отримання товару). Оплата за товар здійснюється покупцем у національній валюті України шляхом перерахування належних сум на розрахунковий рахунок продавця (п. 5.2 Договору).
Згідно п. 9.3 Договору всі зміни та доповнення до цього Договору оформлюються в письмовій формі та підписуються уповноваженими представниками двох сторін.
Пунктом 9.1 Договору передбачено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 31.12.2010 р., а щодо зобов'язань за договором -до повного їхнього виконання. У випадку, якщо жодна зі сторін не заявить про свій намір розірвати або змінити Договір за один місяць до його закінчення, даний Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік (п. 9.2 Договору).
Позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом), як на підставу своїх вимог посилається на те, що замовлення та видаткові накладні, які фактично є специфікаціями до Договору не було підписано уповноваженими представниками сторін, додатки до Договору не було укладено, і відповідно зазначає, що істотні умови Договору не було погоджено сторонами.
Проте, такі твердження господарський суд вважає необґрунтованими та такими що спростовуються матеріалами справи з огляду на наступне.
Оскаржуваним договором від 25.10.2010 р. № 48 чітко визначено його предмет, а саме: зазначено, що продавець продає, а покупець купує продукцію, відповідно до замовлень на покупку, визначено вартість товару та визначено порядок розрахунків, і, відповідно, доводи позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовомо) щодо не погодження сторонами у належній формі предмета договору від 25.10.2010 р. № 48 господарський суд вважає безпідставними та надуманими.
Посилання ТОВ "ВВС-ЛТД" на те, що довіреності перелічені вище, які видані відповідачем за первісним позовом (при цьому скріплені його печаткою) на отримання матеріальних цінностей від позивача за первісним позовом є неналежними доказами, господарський суд вважає безпідставними, оскілки останні є первинними документами та відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
Також, позивач за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) частково виконував оскаржуваний Договір та сплатив за накладною № РН-0000027 від 26.10.2010 р., що підтверджується платіжними дорученнями позивача за зустрічним позовом (відповідача за первісним позовом) № 1485 від 01.03.2011 р. (копії в матеріалах справи).
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.
Позивачем за зустрічним позовом не дотримано вимог даної норми процесуального законодавства, і відповідно господарський суд вважає, що позовні вимоги ТОВ "ВВС-ЛТД" до ПП "Тонус-М" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 25.10.2010 р. № 48 з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, є не обґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України мито, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, при відмові в задоволенні позову покладається на позивача за зустрічним позовом.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Первісний позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВВС-ЛТД" (08632, Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Шевченка, 4, код ЄДРПОУ 19351156, р/р 26009012817085 в ПАТ «Укрексімбанк», МФО 322313) на користь Приватного підприємства "Тонус-М" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Амурська, 25, код ЄДРПОУ 34775375, р/р 26002060096152 у КБ «Приватбанк»м. Дніпропетровськ, МФО 305299) 759 208 (сімсот п'ятдесят дев'ять тисяч двісті вісім) грн. 10 коп. основного боргу, 36 068 (тридцять шість тисяч шістдесят вісім) грн. 06 коп. пені, 27 573 (двадцять сім тисяч п'ятсот сімдесят три) грн. 64 коп. інфляційних, 6 980 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят) грн. 92 коп. 3% річних, а також 8 298 (вісім тисяч двісті дев'яносто вісім) грн. 31 коп. державного мита та 233 (двісті тридцять три) грн. 25 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
4. В решті первісного позову відмовити.
5. В задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко