01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"22" липня 2011 р. Справа № 20/058-11
Господарський суд Київської області у складі судді Бабкіної В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»
до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради
про стягнення 389093,69 грн.
секретар судового засідання (пом. судді): Новікова І.С.
за участю представників:
від позивача: ОСОБА_1, довір. № 188/10 від 23.12.2010 р.
від відповідача: не з'явився
Обставини справи:
Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(далі - позивач) звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (далі - відповідач) про стягнення 389093,69 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на укладення 23.09.2009 р. з КПЖ і КГ Вишгородської міської ради договору № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно якого ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України»зобов'язувалося передавати у власність покупцю природний газ, а відповідач -прийняти та оплатити його.
Згідно умов договору позивач здійснив поставку газу відповідачеві на загальну суму 939768,43 грн., який покупцем був оплачений частково, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 296102,90 грн. основного боргу, 24896,74 грн. пені, 49303,04 грн. інфляційних втрат, 18791,01 грн. 3% річних, а також відшкодувати 3891,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2011 р. було порушено провадження у даній справі № 20/058-11, розгляд справи було призначено на 07.06.2011 р.
Крім того, ухвалою господарського суду Київської області від 13.05.2011 р. було зобов'язано позивача, зокрема, надати суду докази часткової оплати відповідачем поставленого газу на суму 643665,53 грн. (в оригіналі -для огляду та належним чином засвідченій копії -для долучення до матеріалів справи).
Розгляд справи відкладався.
03.06.2011 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради надійшла заява № 276 від 02.06.2011 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 07.06.2011 р., яку було задоволено судом.
У судовому засіданні 07.06.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, проте вимоги ухвали господарського суду Київської області від 13.05.2011 р., в частині надання суду доказів часткової оплати відповідачем поставленого газу на суму 643665,53 грн., не виконав.
У судовому засіданні 21.06.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача не з'явився.
07.07.2011 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради надійшла заява № 426 від 06.07.2011 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 08.07.2011 р., яку було задоволено судом.
У судовому засіданні 08.07.2011 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, а також надав суду заяву, в якій просив продовжити строк розгляду справи на 15 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору, господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору, але не більш як на п'ятнадцять днів.
Ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2011 р. було продовжено строк розгляду справи на 15 днів до 28.07.2011 р.
Також ухвалою господарського суду Київської області від 08.07.2011 р. про відкладення розгляду справи було зобов'язано позивача виконати вимоги п. 3 ухвали господарського суду Київської області від 13.04.2011 р., а саме -надати суду докази часткової оплати відповідачем поставленого газу на суму 643665,53 грн. (в оригіналі -для огляду та належним чином засвідченій копії -для долучення до матеріалів справи).
20.07.2011 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у справі № 20/058-11 (№ 467/1 від 20.07.2011 р.), відповідно до якого відповідач зазначив, що з позовними вимогами частково не погоджується, у зв'язку з частковою сплатою основного боргу в сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1383 від 23.05.2011 р. Отже, основна заборгованість Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради перед позивачем, за твердженням відповідача, становить 196102,90 грн.
Крім того, 20.07.2011 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради надійшла заява № 465 від 20.07.2011 р. про відкладення розгляду справи, призначеного на 22.07.2011 р., яку судом залишено без задоволення з огляду на те, що за приписами ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку. Обов'язок здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін та предмет спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
У судовому засіданні 22.07.2011 р. представник позивача не надав суду належних доказів часткової оплати відповідачем поставленого газу на загальну суму 643665,53 грн., зазначену в позові, водночас підтвердив сплату відповідачем основного боргу в сумі 100000,00 грн. після звернення позивача до суду, в іншій частині позовні вимоги підтримав.
У судовому засіданні 22.07.2011 р. судом було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд
встановив:
23.09.2009 р. між Дочірньою компанією «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (постачальник) та Комунальним підприємством житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (покупець) було укладено договір № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується передати у власність покупцю природний газ, за наявності його обсягів, а покупець зобов'язується прийняти від постачальника та оплатити природний газ (надалі - газ) в обсязі, зазначеному в статті 2 цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору постачальник передає покупцю в період з 01.10.2009 р. до 31.12.2009 р. газ в обсязі до 620 тис. куб.м, у тому числі по місяцях: жовтень - 20000,00 тис. куб.м, листопад - 250000,00 тис. куб.м, грудень - 350000,00 тис. куб.м.
У відповідності з приписами абзацу 2 п. 4.4 договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна і вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та споживачами, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Згідно абзацу 3 п. 4.4 договору не пізніше 5 числа, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця та погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу та реєстр обсягів реалізації газу.
Відповідно до п. 6.1 договору оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку: перша оплата в розмірі 34 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця. Остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа, наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Згідно з п. 7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
21.12.2009 р. між постачальником та покупцем була укладена додаткова угода № 1 до договору № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, згідно з якою пункт 2.1 договору доповнено підпунктом 2.1.1 в наступній редакції: «2.1.1 постачальник передає покупцю в період з 01.01.2010 р. до 30.04.2010 р. газ в обсязі до 830,0 тис. куб.м, у тому числі по місяцях: січень -250 тис. куб.м, лютий -250 тис. куб.м, березень -180 тис. куб.м, квітень -150 тис. куб.м».
На виконання умов договору № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р. та додаткової угоди від 21.12.2009 р. до договору № 06/09-1422 ТЕ-17 від 23.09.2009 р., ДП «Газ України»НАК «Нафтогаз України» було поставлено природного газу за жовтень-грудень 2009 року та січень-квітень 2010 року на загальну суму 939768,43 грн., що підтверджується актами передачі-приймання природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 31.10.2009 р. на суму 19947,48 грн., від 30.11.2009 р. на суму 112956,58 грн., від 31.12.2009 р. на суму 187521,13 грн., від 31.01.2010 р. на суму 235582,73 грн., від 28.02.2010 р. на суму 160931,77 грн., від 31.03.2010 р. на суму 208783,90 грн., від 30.04.2010 р. на суму 14044,84 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені їх печатками.
Проте, як зазначає позивач, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково у сумі 643665,53 грн. Отже, заборгованість за поставлений природний газ у сумі 296102,90 грн. залишилася відповідачем несплаченою.
Згідно приписів статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з приписами ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Приписами статті 530 ЦК України передбачено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
20.07.2011 р. до господарського суду Київської області від Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради надійшов відзив на позовну заяву у справі № 20/058-11 (№ 467/1 від 20.07.2011 р.), відповідно до якого відповідач зазначив про часткову сплату основного боргу в сумі 100000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 1383 від 23.05.2011 р.
Представник позивача у судовому засіданні 22.07.2011 р. підтвердив сплату відповідачем основного боргу в сумі 100000,00 грн.
З урахуванням викладеного, провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч.1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору.
З огляду на встановлення судом факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем, який відповідачем, за змістом згадуваного відзиву, не заперечується, позовні вимоги щодо стягнення заборгованості з відповідача за поставлений газ у сумі 196102,90 грн. підлягають задоволенню.
Крім суми основної заборгованості, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню відповідно до п.п. 7.3, 7.10 договору № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р.
Як зазначалося вище, згідно вказаного п. 7.3 договору у разі невиконання покупцем умов п. 6.1 договору покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. Згідно з п. 7.10 договору неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.
З долученого до матеріалів справи розрахунку пені вбачається, що позивачем було визначено розмір пені в сумі 24896,74 грн. за період з 28.10.2010 р. до 31.01.2011 р.
Також позов містить вимоги про стягнення з відповідача 3% річних у сумі 18791,01 грн. за період з 11.11.2009 р. до 31.01.2011 р. та інфляційних втрат у розмірі 49303,04 грн. за період з листопада 2009 року до березня 2011 року, відповідно до приписів ч. 2 ст. 625 ЦК України, якою передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Проте позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»щодо стягнення з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради пені в сумі 24896,74 грн., 3% річних у сумі 18791,01 грн. та інфляційних втрат у розмірі 49303,04 грн. підлягають залишенню судом в цій частині без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 33 ГПК України, кожна із сторін повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Водночас обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (частина друга ст. 34 ГПК України).
Слід зазначити, що позивачем, попри неодноразові вимоги ухвал господарського суду, без поважних причин не було надано доказів часткової оплати відповідачем поставленого газу на загальну суму 643665,53 грн., зазначену у позовній заяві.
Наведене унеможливлює суду ані перевірити правильність нарахування позивачем штрафних санкцій, ані здійснити власний розрахунок за відсутністю можливості судом визначити розмір та періоди виникнення заборгованості, на яку позивачем було нараховано штрафні санкції, оскільки належних доказів щодо сплати відповідачем коштів в рахунок погашення суми основної заборгованості за договором № 06/09-1422 ТЕ-17 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 23.09.2009 р. матеріали справи у повному обсязі не містять.
Відповідно до приписів пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду в цій частині, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку (частина 4 статті 81 ГПК України).
За таких обставин суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позовних вимог Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України».
Судові витрати відповідно до вимог ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині позовних вимог, провадження щодо якої припинено судом, судові витрати покладаються на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 33, 34, 44, 49, 80, 81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження у справі в частині стягнення 100000,00 грн. основного боргу.
3. Стягнути з Комунального підприємства житлового і комунального господарства Вишгородської міської ради (07300, Київська обл., Вишгородський р-н, м. Вишгород, вул. Кургузова, 9А, код ЄДРПОУ 33007799) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз Україна» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) -196102 (сто дев'яносто шість тисяч сто дві) грн. 90 коп. основного боргу, 2961 (дві тисячі дев'ятсот шістдесят одну) грн. 03 коп. витрат зі сплати державного мита та 179 (сто сімдесят дев'ять) грн. 60 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. Позовні вимоги в частині стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат залишити без розгляду.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя В.М. Бабкіна
Дата підписання рішення - 27.07.2011 р.