Господарський суд
Житомирської області
----------------------------------------* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
від "16" серпня 2011 р. справа № 18/5007/53/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Cоловей Л.А.,
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 01.01.2011р.;
від відповідача: не з'явився;
розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (м.Вишневе, Київська область) < В особі(назва) >
до Малого приватного підприємства "Глобус" (м.Коростень)
про стягнення 176800,00грн.
Позивачем пред'явлено позов до відповідача про:
- повернення майна, переданого в оренду;
- стягнення 177550,00грн., з яких: 26000,00грн. - неустойка у розмірі подвійної оплати за користування річчю на підставі ст.785 ЦК України, 150800,00грн. - вартість обладнання, сплата за яке передбачена п.8.5. договору оренди №1/01-10, 750,00грн. - борг за 2010р.
Представник позивача в судове засідання 29.06.2011р. подав заяву про уточнення позовних вимог (а.с.54-56), в якій позивач збільшив період нарахування неустойки за час розгляду справи та просив суд стягнути з відповідача неустойку у розмірі 32500,00грн. та повну вартість обладнання у розмірі 150800,00грн.; крім того, цією ж заявою позивач просив прийняти відмову від позову в частині вимоги щодо повернення майна та стягнення 750,00грн. заборгованості за 2010р.
Розглянувши заяву позивача про уточнення позовних вимог, суд частково прийняв вказану заяву (а.с.59-60) в частині відмови позивача від повернення майна та 750,00грн. основного боргу.
Спір розглядається в межах вимог щодо стягнення 176800,00грн., з яких: 26000,00грн. - неустойка у розмірі подвійної оплати за користування річчю, 150800,00грн. - вартість обладнання, сплата за яке передбачена п.8.5. договору оренди.
Представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги з підстав, зазначених у позовній заяві та заяві про уточнення.
Відповідач не скористався правом надання письмового відзиву на позовну заяву та правом на участь в судовому засіданні. В адресованій господарському суду заяві від 15.08.2011р. відповідач просив відкласти розгляд справи та зобов'язати позивача надіслати на адресу відповідача документи, що перелічені в додатках до позову, та провести звірку взаємних розрахунків, без яких, на думку відповідача, неможливо сформувати відзив.
Розглянувши клопотання відповідача про відкладення розгляду справи та про зобов'язання позивача провести звірку розрахунків, враховуючи те, що неявка представника відповідача не перешкоджає повному та всебічному розгляду справи за наявними у матеріалах справи документами відповідно до ст.75 ГПК України, що поважність причини неявки представника відповідача документально не підтверджена, приймаючи до уваги закінчення строку розгляду справи та те, ще розгляд справи з часу порушення провадження у справі неодноразово відкладався, чим учасникам судового процесу забезпечувалась можливість подати або надіслати суду додаткові докази в обґрунтування своїх доводів, а відповідачу, зокрема, - надати суду письмовий відзив на позовну заяву по суті спору, перевірити розрахунок позовних вимог, наявні заперечення обґрунтувати документально з посиланням на конкретні норми закону, а також приймаючи до уваги той факт, що позивачем надано докази надіслання на адресу відповідача копій документів, доданих до позовної заяви (а.с.30, 76-77) за тією ж вагою, яка направлена до господарського суду, а відповідач не був позбавлений можливості надати власний розрахунок заборгованості, суд відхиляє клопотання відповідача про відкладення розгляду справи. Суд також вважає за необхідне звернути увагу відповідача, що він не був позбавлений права до початку розгляду справи ознайомитись з матеріалами справи відповідно до ст.22 ГПК України.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд
Як вбачається з матеріалів справи, 01 січня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (орендодавець, позивач) та Малим приватним підприємством "Глобус" (орендар, відповідач) укладено договір оренди рухомого майна №1/01-10 (а.с.6-8), за умовами якого орендодавець передає в оренду орендареві автомобільну ємкість ЦЖУ - 6, заод.№154, держ. №АІ 82 81 ХТ в кількості 1 (однієї) шт. Вартість автомобільної ємкості - 85000,00грн., установку газифікації СО2 в кількості 1 комплект, вартістю 65800,00грн., у складі: повітряний випарник-32000,00грн., продукційний випарник-4000,00грн., випарник прийому тиску-9800,00грн., блок редуціювання-9800,00грн., блок управління (вентилі, запобіжні пристрої, трубопроводи) - 6700,00грн., електричний щит керування - 3500,00грн. (розділ 1 договору).
Пунктом 3.1 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно вносити орендну плату, згідно умов цього договору.
Розмір орендної плати в календарний місяць складає 3250,00грн., з урахуванням ПДВ - 541,67грн. (п.5.1 договору).
Відповідно до п.п.6.1, 6.3 договору орендар зобов'язаний вносити орендну плату щомісячно в порядку передоплати до 10-го числа поточного місяця на підставі виставленого рахунку та акту виконаних робіт.
На виконання умов договору оренди рухомого майна №1/01-10 позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування вищевказане обладнання.
Факт передачі устаткування підтверджується актом приймання-передачі від 01.01.2010р., підписаним між орендарем і орендодавцем (а.с.9).
Пунктом 9.1. договору сторони передбачили, що договір оренди вступає в силу з моменту передачі устаткування орендодавцем та діє до 31 грудня 2010р.
Пунктом 9.1. договору сторони домовились, що за 7 днів до закінчення терміну дії договору оренди орендар - МПП "Глобус" повинен заявити про переукладення договору згідно письмової домовленості.
Пунктом 8.5 договору оренди сторони встановили, що у випадку якщо устаткування не буде передано орендодавцеві до 05.01.2011р. орендар виплачує орендодавцеві повну вартість устаткування, згідно ринкової вартості, протягом 3 банківських днів, з моменту закінчення кінцевого терміну передачі устаткування.
14.02.2011 року позивач направив на адресу відповідача претензію №58, в якій зазначив про закінчення строку дії договору та необхідність переукладання договору оренди на новий строк. В разі відмови від переукладання договору оренди просив відповідача повернути обладнання до 25.02.2011р. (а.с.10-11).
Листом від 17.03.2011р. №98 позивач повідомив відповідача про розірвання договору, необхідність передачі представнику ТОВ Фірма "Кріогенсервіс" визначеного договором №1/01-10 обладнання 21.03.2011р., та сплати боргу в сумі 28028,60грн. (а.с.12).
Проте відповідач залишив листи позивача без відповіді та задоволення, доказів надання позивачу письмової домовленості на переукладення договору не надав.
У зв'язку із закінченням строку дії договору а також із неповерненням орендованого обладнання, позивач на підставі п.8.5 договору оренди рухомого майна просить стягнути з відповідача повну вартість устаткування у розмірі 150800,00грн., а також за прострочення строків повернення відповідачем об'єкта оренди, на підставі ч.2 ст.785 ЦК України нарахував відповідачу подвійну плату за користування орендованим майном в сумі 26000,00грн. за період з січня 2011р. по квітень 2011р.
Проаналізувавши умови договору, оцінивши в сукупності всі матеріали справи, суд частково задовольняє даний позов з наступних підстав:
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).
Згідно статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
За ст.ст.627, 629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, вибору контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ч.ч.1,2 ст.193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання, в тому числі підприємці, повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до Закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно ч.2 ст.785 Цивільного кодексу України якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Однак, як вже зазначалось, пунктом 8.5 договору оренди сторони передбачили, що у випадку якщо устаткування не буде передано орендодавцеві до 05.01.2011р. орендар виплачує орендодавцеві повну вартість устаткування, згідно ринкової вартості, протягом 3 банківських днів, з моменту закінчення кінцевого терміну передачі устаткування.
Вартість устаткування у розмірі 150800,00грн. передбачено в акті приймання-передачі обладнання (а.с.9).
Приписами ч.2 ст.551 ЦК України встановлено, що предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Зі змісту зазначеної правової норми вбачається, що Цивільний Кодекс України дозволяє сторонам договірних відносин змінювати розмір законної неустойки.
Відповідно до ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.
Отже, сторони умовами договору оренди рухомого майна №1/01-10 від 01.01.2010р. визначили інший розмір неустойки за несвоєчасне повернення обладнання ніж встановлений законом, та передбачили повну сплату його вартості за умови невчасного повернення майна.
Таким чином, договір припинив свою дію 31.12.2010р., після закінчення строку дії договору відповідач орендоване майно не повернув до 05.01.2011р. (як передбачено п.8.5 договору), письмової домовленості на переукладення договору не надав, а тому у відповідача виник обов'язок перед позивачем виплатити орендодавцеві повну вартість устаткування протягом трьох банківських днів з моменту закінчення кінцевого терміну передачі устаткування.
З огляду на викладене, вимога позивача про стягнення повної вартості обладнання у розмірі 150800,00грн. є компенсацією за невиконання обов'язку щодо повернення майна (устаткування) оренди, визнається правомірною та підлягає задоволенню, а вимога щодо стягнення неустойки на підставі ч.2 ст.785 ЦК України у розмірі 26000,00грн. - безпідставною.
Відповідно до статей 33 та 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення господарського спору; ці дані можуть встановлюватись письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів, поясненнями представників та інших осіб, що беруть участь у судовому засіданні.
Приписами ст.43 ГПК України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
Посилання відповідача у заяві від 15.08.2011р. (а.с.66) на продовження дії договору між сторонами в зв'язку із тим, що відповідач проводив оплату за договором оренди в 2011 році, а позивач приймав кошти за оренду згідно платіжних доручень, не приймаються судом до уваги та спростовуються матеріалами справи, оскільки у доданих до відзиву платіжних дорученнях у графі "Призначення платежу" зазначено, що кошти сплачувались на підставі інших правовідносин між сторонами, а саме за вуглекислоту згідно рахунку від 15.03.2011р., а не на підставі договору оренди рухомого майна №1/01-10 від 01.01.2010р.
Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах, на суму 150800,00грн., що становить повну вартість обладнання.
Вимоги в частині стягнення 26000,00грн. неустойки необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Судові витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно розміру обґрунтовано заявлених позовних вимог, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.
Керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Малого приватного підприємства "Глобус" (11500, Житомирська область, вул.Грушевського, 30А, кв.4, ідентифікаційний код 30376121)
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Кріогенсервіс" (08132, Київська область, м.Вишневе, вул.Київська,29, ідентифікаційний код 21543199)
- 150800,00грн. - вартість обладнання;
- 1508,00грн. - витрати по сплаті державного мита;
- 201,29грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. В позові відмовити в частині стягнення 26000,00грн. неустойки.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Соловей Л.А.
Віддрукувати: 3 прим.
1 - в справу
2 - позивачу
3- відповідачу (рек. з повід.)
< Текст >
16.08.2011